Відмінності між версіями «Таблиця до проекту Мельник 2016»
Матеріал з Вікі ЦДУ
4608956 (обговорення • внесок) (Створена сторінка: {| class="wikitable" border="1" |- ! заголовок 1 ! заголовок 2 ! заголовок 3 |- | рядок 1, комірка 1 | рядок 1, ко...) |
4608956 (обговорення • внесок) |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{| class="wikitable" border="1" | {| class="wikitable" border="1" | ||
|- | |- | ||
| − | ! | + | ! Процеси памяті |
| − | ! | + | ! Причини поганої запамятованості |
| − | ! | + | ! Мнемічна діяльність |
|- | |- | ||
| − | | | + | | Пам'ять включає такі процеси: запам'ятовування, збереження, відтворення і забування. |
| − | | | + | |
| − | | | + | Запам'ятовування. Запам'ятовування — це процес закарбування та наступного збереження сприйнятої інформації. |
| + | |||
| + | За мірою активності перебігу цього процесу виокремлюють два види запам'ятовування: мимовільне і довільне. | ||
| + | | Реконструкція матеріалу, що зберігається в довготривалій пам'яті, відбувається під впливом тієї інформації, яка безперервно надходить від органів чуття. Реконструкція виявляється в різних формах: у зникненні деяких деталей, у зміні послідовності матеріалу, в узагальненні його. | ||
| + | |||
| + | Про збереження інформації та її видозміну можна зробити висновок на підставі двох процесів—відтворення та впізнавання. | ||
| + | |||
| + | Відтворення. Відтворення — це процес, який є доказом наявності запам'ятовування. Через нього перевіряється якість знань та вміння використовувати набутий досвід. | ||
| + | |||
| + | == Розрізняють два види відтворення: впізнавання та пригадування. | ||
| + | | Осмислене запам'ятовування ґрунтується на розумінні внутрішніх логічних зв'язків між окремими частинами матеріалу. Два положення, одне з яких виводиться з іншого, запам'ятовуються не тому, що слідують у часі одне за одним, а тому, що пов'язані логічно. Тому осмислене запам'ятовування пов'язане з процесами мислення і спирається головним чином на узагальнені зв'язки між частинами матеріалу на рівні другої сигнальної системи. | ||
|- | |- | ||
| − | | | + | | Мимовільне запам'ятовування—це запам'ятовування без свідомо поставленої мети, без використання жодних прийомів і прояву вольових зусиль. Це просте закарбування того, що впливало на нас і зберегло деякий слід від збудження в корі головного мозку. Кожен процес, що відбувається в корі головного мозку, залишає після себе сліди, хоча міра їх міцності буває різною. Матеріал запам'ятовується краще тоді, коли він життєво важливий для людини, відповідає її інтересам, потребам, цілям та завданням її діяльності. Найчастіше мимовільне запам'ятовування носить вибірковий характер і визначається ставленням людини до навколишнього світу. |
| − | | | + | | Реконструкція матеріалу, що зберігається в довготривалій пам'яті, відбувається під впливом тієї інформації, яка безперервно надходить від органів чуття. Реконструкція виявляється в різних формах: у зникненні деяких деталей, у зміні послідовності матеріалу, в узагальненні його. |
| − | | | + | |
| + | Про збереження інформації та її видозміну можна зробити висновок на підставі двох процесів—відтворення та впізнавання. | ||
| + | |||
| + | Відтворення. Відтворення — це процес, який є доказом наявності запам'ятовування. Через нього перевіряється якість знань та вміння використовувати набутий досвід. | ||
| + | |||
| + | == Розрізняють два види відтворення: впізнавання та пригадування. | ||
| + | | Корисним прийомом осмислення матеріалу є порівняння, тобто знаходження подібності та відмінностей між предметами, явищами, подіями тощо. Одним з варіантів даного методу є зіставлення нового матеріалу з одержаним раніше. Вивчаючи новий матеріал, учитель нерідко зіставляє його з вивченим раніше, тим самим включаючи новий матеріал у систему наявних знань. | ||
| + | |||
| + | Осмисленню матеріалу сприяє його конкретизація, пояснення загальних положень і правил прикладами, розв'язання задач відповідно до правил, проведення спостережень, лабораторних робіт тощо. | ||
|} | |} | ||
Поточна версія на 13:25, 5 грудня 2016
| Процеси памяті | Причини поганої запамятованості | Мнемічна діяльність |
|---|---|---|
| Пам'ять включає такі процеси: запам'ятовування, збереження, відтворення і забування.
Запам'ятовування. Запам'ятовування — це процес закарбування та наступного збереження сприйнятої інформації. За мірою активності перебігу цього процесу виокремлюють два види запам'ятовування: мимовільне і довільне. |
Реконструкція матеріалу, що зберігається в довготривалій пам'яті, відбувається під впливом тієї інформації, яка безперервно надходить від органів чуття. Реконструкція виявляється в різних формах: у зникненні деяких деталей, у зміні послідовності матеріалу, в узагальненні його.
Про збереження інформації та її видозміну можна зробити висновок на підставі двох процесів—відтворення та впізнавання. Відтворення. Відтворення — це процес, який є доказом наявності запам'ятовування. Через нього перевіряється якість знань та вміння використовувати набутий досвід. == Розрізняють два види відтворення: впізнавання та пригадування. |
Осмислене запам'ятовування ґрунтується на розумінні внутрішніх логічних зв'язків між окремими частинами матеріалу. Два положення, одне з яких виводиться з іншого, запам'ятовуються не тому, що слідують у часі одне за одним, а тому, що пов'язані логічно. Тому осмислене запам'ятовування пов'язане з процесами мислення і спирається головним чином на узагальнені зв'язки між частинами матеріалу на рівні другої сигнальної системи. |
| Мимовільне запам'ятовування—це запам'ятовування без свідомо поставленої мети, без використання жодних прийомів і прояву вольових зусиль. Це просте закарбування того, що впливало на нас і зберегло деякий слід від збудження в корі головного мозку. Кожен процес, що відбувається в корі головного мозку, залишає після себе сліди, хоча міра їх міцності буває різною. Матеріал запам'ятовується краще тоді, коли він життєво важливий для людини, відповідає її інтересам, потребам, цілям та завданням її діяльності. Найчастіше мимовільне запам'ятовування носить вибірковий характер і визначається ставленням людини до навколишнього світу. | Реконструкція матеріалу, що зберігається в довготривалій пам'яті, відбувається під впливом тієї інформації, яка безперервно надходить від органів чуття. Реконструкція виявляється в різних формах: у зникненні деяких деталей, у зміні послідовності матеріалу, в узагальненні його.
Про збереження інформації та її видозміну можна зробити висновок на підставі двох процесів—відтворення та впізнавання. Відтворення. Відтворення — це процес, який є доказом наявності запам'ятовування. Через нього перевіряється якість знань та вміння використовувати набутий досвід. == Розрізняють два види відтворення: впізнавання та пригадування. |
Корисним прийомом осмислення матеріалу є порівняння, тобто знаходження подібності та відмінностей між предметами, явищами, подіями тощо. Одним з варіантів даного методу є зіставлення нового матеріалу з одержаним раніше. Вивчаючи новий матеріал, учитель нерідко зіставляє його з вивченим раніше, тим самим включаючи новий матеріал у систему наявних знань.
Осмисленню матеріалу сприяє його конкретизація, пояснення загальних положень і правил прикладами, розв'язання задач відповідно до правил, проведення спостережень, лабораторних робіт тощо. |
