Відмінності між версіями «Стаття до проекту,2016(Тімченко)»
4741477 (обговорення • внесок) (Створена сторінка: == Вступ: == == 1. == === А) === === В) === == 2. == == 3. == == 4. == == Висновок: ==) |
4741477 (обговорення • внесок) (→4. Джерела естетичного виховання) |
||
| (не показано 8 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | == Вступ | + | == Вступ == |
| − | == 1. == | + | Естетичне виховання — формування в особистості здатності сприймати і перетворювати дійсність за законами краси в усіх сферах діяльності. |
| − | === А) === | + | Спрямоване воно на формування в людини гуманістичних якостей, здатності відчувати і розуміти красу, жити за її законами. |
| − | === В) === | + | |
| − | == 2. == | + | == 1.Завдання і зміст естетичного виховання == |
| − | == 3. == | + | Особливим фактором естетичного виховання є природа. Як зауважував В. Сухомлинський, розглядаючи квітку чи окрему пелюстку, крильце метелика чи пушинку тополі, дитина не повинна забувати глобальну істину: природа — це єдине ціле, якому притаманна гармонія взаємозв'язків і залежностей, яке є джерелом і суттю життя. |
| − | == 4. == | + | Естетичне виховання зорієнтоване на формування естетичної свідомості та естетичної поведінки особистості. |
| + | === А) Естетична свідомість.Естетичний смак=== | ||
| + | Естетична свідомість — одна з форм суспільної свідомості, що реалізується через художньо-емоційне освоєння дійсності у формі естетичних почуттів, переживань, оцінок, смаків, ідеалів. | ||
| + | Естетичний смак є здатністю людини правильно оцінити прекрасне, відрізняти прекрасне від потворного. | ||
| + | === В) Естетичні почуття.Естетичний ідеал=== | ||
| + | Естетичні почуття є особливими почуттями насолоди, які відчуває людина, сприймаючи прекрасне у навколишній дійсності та творах мистецтва. | ||
| + | Естетичний ідеал — уявлення людини про прекрасне в абсолютному його вираженні. | ||
| + | |||
| + | == 2. Умови ефективності естетичного виховання== | ||
| + | Ефективність естетичного виховання молоді визначають такі чинники: | ||
| + | — створення в навчальному закладі естетично привабливої обстановки (оформлення навчальних кабінетів, аудиторій, місць відпочинку); | ||
| + | — звернення у виховній роботі з молоддю до народних традицій і обрядів; | ||
| + | — висока естетична культура різноманітних виховних заходів; | ||
| + | — широке залучення учнів та студентів до гуртків художньої самодіяльності, участі їх у конкурсах та олімпіадах естетичного напряму; | ||
| + | — висока естетична культура вихователів і вихованців у зовнішньому вигляді й у стосунках. | ||
| + | Ефективність естетичного виховання забезпечується також взаємодією закладів освіти, культури, сім'ї, засобів масової інформації, культурними традиціями соціуму тощо. | ||
| + | |||
| + | == 3.Поняття, завдання і засоби естетичного виховання == | ||
| + | Естетичне виховання належить до невід’ємних компонентів виховної системи початкової школи, що практично реалізується у єдності із світоглядним і розумовим, морально-етичним, фізичним і трудовим зростанням молодших школярів і виступає як необхідний фактор всебічного розвитку особистості, облагородження людини. | ||
| + | Естетика – (в дослівному перекладі з грецької мови – здатний відчувати, чуттєво сприйманий) – наука про мистецтво, про прекрасне в художній творчості, у природі та суспільстві. Коротше кажучи, це наука про красу. | ||
| + | До речі, саме в такому розумінні й вперше запровадив цей термін у науковий обіг із 1750 року німецький філософ А. Бавигартен. | ||
| + | |||
| + | * Елемент маркованого списку | ||
| + | == 4. Джерела естетичного виховання== | ||
| + | В естетичному вихованні школярів використовують різні джерела: | ||
| + | * твори образотворчого мистецтва. Під час спостереження картини або скульптури, яка відображає життя людини чи природи, в дитини розвивається не лише сприйняття, а й фантазія: вона мислить, уявляє, «домальовує» зображене, бачить за картиною події, образи, характери; | ||
| + | * музику, яка, відображаючи дійсність за допомогою мелодій, інтонацій, тембру, впливає на емоційно-почуттєву сферу людини, на її поведінку; | ||
| + | * художню літературу. Головним виразником естетики в літературі є слово. На думку К. Ушинського, слово як засіб вираження в літературному творі набуває подвійної художньої сили. Словесний образ має ще й понятійну основу і сприймається насамперед розумом. Тому література — важливий засіб розвитку інтелекту учнів; | ||
| + | * театр, кіно, телебачення, естраду, цирк. Цінність їх у тому, що, крім змістової частини, вони об'єднують у собі елементи багатьох видів мистецтв (літератури, музики, образотворчого мистецтва, танцю); | ||
| + | * поведінку і діяльність школярів. Достойні вчинки учнів, успіхи в навчанні, праці, спортивній, громадській, художній діяльності повинні стати предметом обговорення з естетичних позицій; | ||
| + | * природу: її красу в розмаїтті та гармонії барв, звуків, форм, закономірній зміні явищ, які мають місце в живій і неживій природі; | ||
| + | * факти, події суспільного життя. Героїчні вчинки людей, краса їх взаємин, духовне багатство, моральна чистота й фізична досконалість повинні бути предметом обговорення з учнями; | ||
| + | * оформлення побуту (залучення дітей до створення естетичної обстановки в школі, класі, квартирі). | ||
| + | |||
== Висновок: == | == Висновок: == | ||
| + | Важливу роль в системі естетичного виховання грає працю. Виробництво, особливо в умовах радикальної економічної реформи, не може ігнорувати зростаючі естетичні потреби і смаки людей. Що не відповідають естетичним вимогам товари морально-естетично застарівають ще в процесі виробництва, залежуються в магазинах, на складах, перетворюються на нерухомий, Омертвляння капітал, що позбавляє підприємство можливості існувати на основі госпрозрахунку та самофінансування. Затоварення пов'язано також і з тим, що деякі оригінально виконані вироби прикладного мистецтва - керамічні вази, жіночі прикраси, килими, посуд - не приваблюють уваги покупців через збіднення їх власних художніх уявлень і уяви. Органічна взаємозв'язок праці і краси, виробництва і споживання вимагає залучення школярів у працю, що відповідає сучасним естетичним критеріям. У такому працю здійснюється художньо-естетичне виховання майбутнього учасника ринкового виробництва - споживача товарів і духовно-естетично розвиненого члена суспільства. | ||
Поточна версія на 07:49, 27 жовтня 2016
Зміст
Вступ
Естетичне виховання — формування в особистості здатності сприймати і перетворювати дійсність за законами краси в усіх сферах діяльності.
Спрямоване воно на формування в людини гуманістичних якостей, здатності відчувати і розуміти красу, жити за її законами.
1.Завдання і зміст естетичного виховання
Особливим фактором естетичного виховання є природа. Як зауважував В. Сухомлинський, розглядаючи квітку чи окрему пелюстку, крильце метелика чи пушинку тополі, дитина не повинна забувати глобальну істину: природа — це єдине ціле, якому притаманна гармонія взаємозв'язків і залежностей, яке є джерелом і суттю життя. Естетичне виховання зорієнтоване на формування естетичної свідомості та естетичної поведінки особистості.
А) Естетична свідомість.Естетичний смак
Естетична свідомість — одна з форм суспільної свідомості, що реалізується через художньо-емоційне освоєння дійсності у формі естетичних почуттів, переживань, оцінок, смаків, ідеалів. Естетичний смак є здатністю людини правильно оцінити прекрасне, відрізняти прекрасне від потворного.
В) Естетичні почуття.Естетичний ідеал
Естетичні почуття є особливими почуттями насолоди, які відчуває людина, сприймаючи прекрасне у навколишній дійсності та творах мистецтва. Естетичний ідеал — уявлення людини про прекрасне в абсолютному його вираженні.
2. Умови ефективності естетичного виховання
Ефективність естетичного виховання молоді визначають такі чинники: — створення в навчальному закладі естетично привабливої обстановки (оформлення навчальних кабінетів, аудиторій, місць відпочинку); — звернення у виховній роботі з молоддю до народних традицій і обрядів; — висока естетична культура різноманітних виховних заходів; — широке залучення учнів та студентів до гуртків художньої самодіяльності, участі їх у конкурсах та олімпіадах естетичного напряму; — висока естетична культура вихователів і вихованців у зовнішньому вигляді й у стосунках. Ефективність естетичного виховання забезпечується також взаємодією закладів освіти, культури, сім'ї, засобів масової інформації, культурними традиціями соціуму тощо.
3.Поняття, завдання і засоби естетичного виховання
Естетичне виховання належить до невід’ємних компонентів виховної системи початкової школи, що практично реалізується у єдності із світоглядним і розумовим, морально-етичним, фізичним і трудовим зростанням молодших школярів і виступає як необхідний фактор всебічного розвитку особистості, облагородження людини. Естетика – (в дослівному перекладі з грецької мови – здатний відчувати, чуттєво сприйманий) – наука про мистецтво, про прекрасне в художній творчості, у природі та суспільстві. Коротше кажучи, це наука про красу. До речі, саме в такому розумінні й вперше запровадив цей термін у науковий обіг із 1750 року німецький філософ А. Бавигартен.
- Елемент маркованого списку
4. Джерела естетичного виховання
В естетичному вихованні школярів використовують різні джерела:
- твори образотворчого мистецтва. Під час спостереження картини або скульптури, яка відображає життя людини чи природи, в дитини розвивається не лише сприйняття, а й фантазія: вона мислить, уявляє, «домальовує» зображене, бачить за картиною події, образи, характери;
- музику, яка, відображаючи дійсність за допомогою мелодій, інтонацій, тембру, впливає на емоційно-почуттєву сферу людини, на її поведінку;
- художню літературу. Головним виразником естетики в літературі є слово. На думку К. Ушинського, слово як засіб вираження в літературному творі набуває подвійної художньої сили. Словесний образ має ще й понятійну основу і сприймається насамперед розумом. Тому література — важливий засіб розвитку інтелекту учнів;
- театр, кіно, телебачення, естраду, цирк. Цінність їх у тому, що, крім змістової частини, вони об'єднують у собі елементи багатьох видів мистецтв (літератури, музики, образотворчого мистецтва, танцю);
- поведінку і діяльність школярів. Достойні вчинки учнів, успіхи в навчанні, праці, спортивній, громадській, художній діяльності повинні стати предметом обговорення з естетичних позицій;
- природу: її красу в розмаїтті та гармонії барв, звуків, форм, закономірній зміні явищ, які мають місце в живій і неживій природі;
- факти, події суспільного життя. Героїчні вчинки людей, краса їх взаємин, духовне багатство, моральна чистота й фізична досконалість повинні бути предметом обговорення з учнями;
- оформлення побуту (залучення дітей до створення естетичної обстановки в школі, класі, квартирі).
Висновок:
Важливу роль в системі естетичного виховання грає працю. Виробництво, особливо в умовах радикальної економічної реформи, не може ігнорувати зростаючі естетичні потреби і смаки людей. Що не відповідають естетичним вимогам товари морально-естетично застарівають ще в процесі виробництва, залежуються в магазинах, на складах, перетворюються на нерухомий, Омертвляння капітал, що позбавляє підприємство можливості існувати на основі госпрозрахунку та самофінансування. Затоварення пов'язано також і з тим, що деякі оригінально виконані вироби прикладного мистецтва - керамічні вази, жіночі прикраси, килими, посуд - не приваблюють уваги покупців через збіднення їх власних художніх уявлень і уяви. Органічна взаємозв'язок праці і краси, виробництва і споживання вимагає залучення школярів у працю, що відповідає сучасним естетичним критеріям. У такому працю здійснюється художньо-естетичне виховання майбутнього учасника ринкового виробництва - споживача товарів і духовно-естетично розвиненого члена суспільства.
