Відмінності між версіями «Віршована література ХVІІІ ст.»
4771593 (обговорення • внесок) м |
4771593 (обговорення • внесок) м |
||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | [[Файл: | + | |
| + | [[Файл:PH19728_2.JPG|міні]]Поряд із численними творами полемічної літератури починає зароджуватися віршована література і драматургія. | ||
| + | Спроби застосувати до української мови метричну систему віршування, побудовану на чергуванні коротких і довгих складів слова (за античними зразками), виявилися невдалими, тому віршування починається під впливом усної народної творчості, вірші пишуться нерівноскладові, і від прози відрізняються лише заримованими закінченнями окремих рядків. Велику роль у розвитку віршованої літератури і драми відіграли твори «мандрівних дяків», тобто студентів духовних шкіл, що заробляли собі на їжу хоровими співами та постановкою невеличких сценок. | ||
| + | Саме завдяки творчості «мандрівних дяків» виникла бурлескна традиція в українській літературі. | ||
| + | На ґрунті бурлескної, гумористичної літератури виникають сатиричні вірші, спрямовані проти феодальної сваволі, духовенства, чиновників. | ||
| + | Ще одним витком у розвитку української віршованої літератури стала поява романсів. | ||
| + | Найбільш відомими поетами цього періоду були Климентій Зинов’їв, Іван Некрашевич, Касіян Сакович, Лазар Баранович, Симеон Полоцький, Семен Климовський | ||
== Інтимна лірика == | == Інтимна лірика == | ||
== С. Климовський «Їхав козак за Дунай»== | == С. Климовський «Їхав козак за Дунай»== | ||
== Відомості про автора== | == Відомості про автора== | ||
== Популярність твору == | == Популярність твору == | ||
Поточна версія на 17:17, 15 жовтня 2016
Спроби застосувати до української мови метричну систему віршування, побудовану на чергуванні коротких і довгих складів слова (за античними зразками), виявилися невдалими, тому віршування починається під впливом усної народної творчості, вірші пишуться нерівноскладові, і від прози відрізняються лише заримованими закінченнями окремих рядків. Велику роль у розвитку віршованої літератури і драми відіграли твори «мандрівних дяків», тобто студентів духовних шкіл, що заробляли собі на їжу хоровими співами та постановкою невеличких сценок. Саме завдяки творчості «мандрівних дяків» виникла бурлескна традиція в українській літературі. На ґрунті бурлескної, гумористичної літератури виникають сатиричні вірші, спрямовані проти феодальної сваволі, духовенства, чиновників. Ще одним витком у розвитку української віршованої літератури стала поява романсів. Найбільш відомими поетами цього періоду були Климентій Зинов’їв, Іван Некрашевич, Касіян Сакович, Лазар Баранович, Симеон Полоцький, Семен Климовський
