Відмінності між версіями «ЛР12 13 ОЗМ Коршунова»
| (не показані 4 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 39: | Рядок 39: | ||
!style="background:#87CEEB"| Формат | !style="background:#87CEEB"| Формат | ||
!style="background:#87CEEB"| Посилання | !style="background:#87CEEB"| Посилання | ||
| + | !style="background:#87CEEB"| Розмір | ||
|- | |- | ||
| '''.mp4''' | | '''.mp4''' | ||
|[https://drive.google.com/file/d/0B3QwazLcx_KWcVFpVzNkMmFrbEk/view?usp=sharing] | |[https://drive.google.com/file/d/0B3QwazLcx_KWcVFpVzNkMmFrbEk/view?usp=sharing] | ||
| + | | 20 МБ | ||
|- | |- | ||
| '''.avi''' | | '''.avi''' | ||
| [https://drive.google.com/file/d/0B3QwazLcx_KWR1J2eWE1SmJ4Njg/view?usp=sharing] | | [https://drive.google.com/file/d/0B3QwazLcx_KWR1J2eWE1SmJ4Njg/view?usp=sharing] | ||
| + | | 37 МБ | ||
|- | |- | ||
| '''.mpg''' | | '''.mpg''' | ||
|[https://drive.google.com/file/d/0B3QwazLcx_KWZmhTUTI3dndtUjA/view?usp=sharing] | |[https://drive.google.com/file/d/0B3QwazLcx_KWZmhTUTI3dndtUjA/view?usp=sharing] | ||
| + | | 51 МБ | ||
|- | |- | ||
| '''Відео з 25 кадром''' | | '''Відео з 25 кадром''' | ||
|[https://drive.google.com/file/d/0B3QwazLcx_KWaDlsQVFKSm1aREU/view?usp=sharing] | |[https://drive.google.com/file/d/0B3QwazLcx_KWaDlsQVFKSm1aREU/view?usp=sharing] | ||
| + | | 41 МБ | ||
|- | |- | ||
|} | |} | ||
| + | == Висновки == | ||
| + | '''Відео в різних форматах''' | ||
| + | |||
| + | Відео в форматі mpg має найбільший розмір, проте зміна якості під час конвертування не помітна, так як відео знято на камеру смартфона (8 мегапікселів, розширення 1280x720). | ||
| + | |||
| + | '''Відео з 25 кадром.''' | ||
| + | |||
| + | Відео було збережене в форматі mp4, так як цей формат читають майже всі плеєри. Ідея відео в тому, що людське око сприймає тільки 24 кадри, в той час як 25 кадр відкладається на підсвідомості спостерігача. | ||
Поточна версія на 10:30, 5 травня 2016
Відеостандарт - це метод представлення кольорового телезображення у вигляді відеосигналу для його передачі по телевізійних каналах зв’язку. В стандарт входять опис формату відеосигналу, кількість кадрів в секунду, спосіб кодування передачі кольорового зображення.
Зміст
Відеостандарти
VideoCD
Video Compact Disc (VCD) — формат запису цифрового потоку аудіо-відео на компакт-диск. Цей формат є попередником DVD. Стандарт VCD 1.1 було впроваджено 1993 року концернами Philips i Sony. У 1995 році було прийнято вдосконалений стандарт VCD 2.0. Вдосконаленою версію VCD є стандарт SVCD, що дозволяє записати на стандартному диску CD фільм, скомпресований кодеком MPEG-2 — тим самим, що використовує DVD, але з меншою роздільністю зображення.
VideoDVD
DVD-Video відео формат використовується для зберігання цифрового відео на DVD диски, і в даний час є домінуючим форматом відео в Азії, Північній Америці, Європі та Австралії. Диски, що використовують специфікацію DVD-Video вимагають DVD-привід і MPEG-2 декодер. Комерційні DVD фільми кодуються за допомогою комбінації MPEG-2 стиснутого відео і аудіо форматів різною. Фізично, DVD формат схожий на CD з тією відмінністю, що для роботи з DVD дисками використовується лазерний промінь з меншою довжиною хвилі. За рахунок цього досягається велика щільність запису. Також, існують DVD диски з додатковим шаром для зберігання даних, що збільшує обсяг збережених даних на одній стороні вдвічі. Одношаровий DVD диск надає можливість запису до 4,7 Гбайт на одну сторону, а двошаровий - до 8,5 Гбайт.
HD-video
HD DVD (англ. High-Definition/Density DVD — «DVD висока чіткість») — технологія запису від компанії Toshiba (в співдружності з компаніями NEC і Sanyo). Використовує диски стандартного розміру (120 міліметрів у діаметрі) і синій лазер із довжиною хвилі 405 нанометрів. Одношаровий HD DVD має ємність 15 ГБ, двошаровий — 30 ГБ. Toshiba також анонсувала тришаровий диск, який зберігатиме 45 ГБ даних. Це менше, ніж ємність основного суперника Blu-ray Disc, що підтримує 25 ГБ на одному шарі та 100 ГБ на чотирьох шарах, але захисники HD DVD стверджують, що багатошарові диски Blu-ray ще досі у розробці. Обидва формати обернено сумісні з DVD і обидва користуються одними й тими ж методиками стиснення відео: MPEG-2, Video Codec 1 (VC1, виходить з формату Windows Media 9) і H.264/MPEG-4 AVC. HD DVD часто неправильно пишеться «HD-DVD», оскільки люди думають, що цю назву аналогічно попереднього покоління «DVD-R/RW».
Формати
MPEG-1
MPEG-1 означає групу стандартів на цифрове стиснення аудіо й відео, прийняту MPEG (Moving Picture Experts Group — Групою Експертів в області Відео). MPEG-1 відео використається у форматі Video CD.
MPEG-1 audio layer 3 — це повне ім'я досить популярного формату стиснення аудіо MP3. З появою дешевшого і потужнішого апаратного забезпечення для кодування/декодування були розроблені досконаліші формати MPEG-2 і MPEG-4. Алгоритми цих форматів складніші й вимагають більших обчислювальних потужностей, однак вони дозволяють досягти більшої ефективності кодування, тобто кращого співвідношення якість/bitrate.
MPEG-1 складається з кількох частин:
- Синхронізація й мультиплексування аудіо й відео (MPEG-1 Program Stream).
- Кодек для відео із прогресивним розгорткою.
- Кодек для звука.
- Процедури тестування продуктивності.
- Еталоне ПО (Reference software).
MPEG-1 відео був початково розроблений з метою досягти прийнятної якості для відео на потоках 1.5 Мегабіта/c і розділенні 352x240. Попри те, що MPEG-1 застосовується для кодування з низьким розділенням і низьким бітрейтом, стандарт дозволяє використовувати будь-яке розділення до 4095x4095. Більшість реалізацій розроблені з урахуванням специфікації Constrained Parameter Bitstream.Найбільшим недоліком MPEG-1 відео є підтримка тільки прогресивної розгортки. Через цей недолік свого часу досить швидко отримав визнання більш універсальний стандарт MPEG-2.
MPEG-2
MPEG-2 означає групу стандартів на цифрове стиснення аудіо й відео, прийняту MPEG (Moving Picture Experts Group — Групою Експертів в області Відео) у 1994 році. Стандарт MPEG-2 переважно використовується для кодування відео й аудіо при мовленні, включаючи супутникове мовлення і кабельне телебачення. MPEG-2 з деякими модифікаціями також активно використовується як стандарт для стиснення DVD. Використання MPEG-2 вимагає сплати ліцензійних відрахувань власникам патентів через MPEGLicensing Association.
MPEG-4
MPEG-4 — міжнародний стандарт, який використовується переважно для стиснення цифрового аудіо та відео. Він з'явився в 1998 році і включає в себе групу стандартів стиснення аудіо і відео і суміжні технології, схвалені ISO - Міжнародною організацією зі стандартизації / IEC Moving Picture Experts Group (MPEG). Стандарт MPEG-4 в основному використовується для мовлення (потокове відео), запису фільмів на компакт-диск і в відеотелефонії.
MPEG-4 включає в себе багато функцій MPEG-1, MPEG-2 та інших подібних стандартів, додаючи такі функції, як підтримка мови віртуальної розмітки VRML для показу 3D об'єктів, об'єктно-орієнтовані файли, підтримка управління правами і різні типи інтерактивного медіа. AAC (Advanced Audio Codec - або Покращений Аудіо Кодек) був стандартизований як доповнення до MPEG-2 (рівень 3), був також розширений і включений в MPEG-4.
Моє відео в різних форматах
| Формат | Посилання | Розмір |
|---|---|---|
| .mp4 | [1] | 20 МБ |
| .avi | [2] | 37 МБ |
| .mpg | [3] | 51 МБ |
| Відео з 25 кадром | [4] | 41 МБ |
Висновки
Відео в різних форматах
Відео в форматі mpg має найбільший розмір, проте зміна якості під час конвертування не помітна, так як відео знято на камеру смартфона (8 мегапікселів, розширення 1280x720).
Відео з 25 кадром.
Відео було збережене в форматі mp4, так як цей формат читають майже всі плеєри. Ідея відео в тому, що людське око сприймає тільки 24 кадри, в той час як 25 кадр відкладається на підсвідомості спостерігача.
