Відмінності між версіями «Відео»
| Рядок 25: | Рядок 25: | ||
Якість відео вимірюється за допомогою формальних метрик, таких, як PSNR або SSI, або з використанням суб'єктивного порівняння із залученням експертів. | Якість відео вимірюється за допомогою формальних метрик, таких, як PSNR або SSI, або з використанням суб'єктивного порівняння із залученням експертів. | ||
| − | Суб'єктивна якість відео | + | Суб'єктивна якість відео вимірюється за наступною методикою: |
- вибираються відеопослідовності для використання в тесті; | - вибираються відеопослідовності для використання в тесті; | ||
Поточна версія на 09:16, 28 травня 2008
Ві́део (від лат. video — дивлюся, бачу) — під цим терміном розуміють широкий спектр технологій запису, обробки, передачі, зберігання й відтворення візуального і аудіовізуального матеріалу на моніторах. У побутовому значенні відео означає відеоматеріал, телесигнал або кінофильм, записаний на фізичному носії (відеокасеті, відеодиску й т. п.).
Відео характеризується такими параметрами, як:
- кількість кадрів за секунду;
- співвідношення сторін екрана;
- кількість кольорів і кольорова розрядність;
- бітрейт або ширина відеопотоку (для цифрового відео);
Оцінка якості відео
Якість відео вимірюється за допомогою формальних метрик, таких, як PSNR або SSI, або з використанням суб'єктивного порівняння із залученням експертів.
Суб'єктивна якість відео вимірюється за наступною методикою:
- вибираються відеопослідовності для використання в тесті;
- вибираються параметри системи вимірювання;
- вибирається метод показу відео й підрахунку результатів виміру;
- запрошується необхідне число експертів (звичайно не менше 15);
- проводиться сам тест;
- підраховується середня оцінка на основі оцінок експертів.
Кілька методів суб'єктивної оцінки описані в рекомендаціях ITU-T BT.500. Один із широко використовуваних методів оцінки — це DSIS (англ. Double Stimulus Impairment Scale), при якому експертам спочатку показують вихідний відеоматеріал, а потім оброблений. Потім експерти оцінюють якість обробки, варіюючи свої оцінки від «обробка непомітна» і «обробка поліпшує відеозображення» до «оброблений відеоматеріал сильно дратує».
Стереоскопічне відео
Стереоскопічне відео або стереовідео (англ. stereoscopic video або 3D video) було дуже популярним наприкінці XX століття і зараз регулярно виникають хвилі інтересу до нього. По усьому світу є кінотеатри, які за допомогою тієї або іншої технології відтворюють стереоскопічне відео. Для стереовідео потрібно два відеоканали: один для лівого ока, інший для правого. У такий спосіб у глядача виникає відчуття об'ємності, тривимірності відеоматеріалу, підвищується реалістичність відчуття перегляду. Приблизно такий же за якістю, але слабший ефект дає перегляд відео в пластикових окулярах, де одна лінза червона, а інша блакитна або зелена. Нові технології, представлені в 2006 році, зокрема HD DVD і диски HD Blu-Ray, призначені зробити більше доступним і домашнє стереоскопічне відео.
