Відмінності між версіями «Стаття до проекту "Інформаційне суспільство" Саєнко Світлани»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 1: Рядок 1:
−
[[Файл:Globusik.jpeg|міні]]
+
[[Файл:Globusik.jpeg|праворуч|300px]]
  
−
Ми живемо в епоху інформації, про це відомо всім. Тобто, той, хто нею володіє у великій кількості, той має перевагу над своїми конкурентами в бізнесі, політиці, суспільстві. Той, в кінці кінців, має більше прав на “свободу слова”. Цю тезу також можна використати і по відношенню до міждержавних інформаційних відносин. І вже той, хто має монополію на інформацію, той контролює масову свідомість суспільства. Тобто, по суті стає його духовним повелителем.
+
'''Інформаці́йне суспі́льство''' — теоретична концепція Постіндустріальне суспільство|постіндустріального суспільства, історична фаза можливого еволюційного розвитку цивілізація|цивілізації, в якій інформація і знання продукуються в єдиному інформаційному просторі. Головними продуктами виробництва інформаційного суспільства мають стати інформація і знання.
−
Сьогодні багато говориться про “інформаційну політику”. Однак навряд чи хто зможе точно дати відповідь, що це таке. Сьогодні владі будь-якої країни працювати в інформаційному просторі надзвичайно складно, коли, зокрема, активізуються зовнішні чинники, які в повному розумінні ведуть інформаційну війну проти діючої державної політики.<br />
+
Характерними рисами теоретичного інформаційного суспільства, є:
−
Аналіз інформаційної політики та міжнародної інформаційної стратегії Європейського Союзу є досить актуальними для України як держави, яка тримає курс на євроінтеграцію, оскільки це дозволяє визначити взаємодію інформаційно-політичної складової у загальній політиці ЄС.
+
* збільшення ролі інформації і знань в житті суспільства;
−
Слід зазначити, що стрімкий і глобальний розвиток інформаційної сфери, сучасних інформаційних технологій, значною мірою впливає на політичну, економічну, соціокультурну, оборонну та інші складові процесів розвитку суспільства Європейського Союзу, а інформаційні ресурси в сучасних умовах стають системоутворюючим фактором їхньої життєдіяльності.<br />
+
* зростання кількості людей, зайнятих інформаційні технологіїінформаційними технологіями, комунікаціями і виробництвом інформаційних продуктів і послуг, зростання їх частки у валовому внутрішньому продукті;
−
Ефективність системи державного управління національними та наднаціональними інформаційними ресурсами та їхнім захистом значною мірою визначає, в умовах науково-технічного прогресу та переходу до постіндустріального суспільства, загальний рівень національної безпеки, а будь-які недоліки в структурі й функціонуванні системи державного управління цими процесами призводять до непоправних збитків суспільству й державі.
+
* зростання інформатизації та ролі інформаційних технології в суспільних та господарських відносинах;
−
Інформаційно-комунікаційні технології є одним з найважливіших факторів, котрі впливають на формування суспільства XXI століття. Їх революційний вплив стосується способу життя людей, освіти і роботи.
+
* створення інфосфераглобального інформаційного простору, який забезпечує (а) ефективну інформаційну взаємодію людина|людей, (б) їх доступ до світових і (в) задоволення їхніх потреб щодо інформаційних продуктів і послуг.
 +
 
 +
Станом на кінець 2005 року європейські дослідники статистики «інформаційного суспільства» зробили висновок, що «концептуальне визначення інформаційного суспільства лишається неясним. Це видно за практичними роботами: не гармонізовані формати даних, різна кількість і діапазони показників, різні методологічні підходи у збиранні даних»
 +
Тому поняття «інформаційне суспільство» і концепція вимагають уточнення і наразі придатні для опису лише теоретично можливих майбутніх змін в суспільстві.
 +
 
 +
[[Файл:Klava.jpeg|ліворуч|300px]]
 +
 
 +
== Визначення ==
 +
Існує багато варіантів визначення сенсу «інформаційного суспільства», наприклад:
 +
 
 +
* суспільство, орієнтоване на людей, відкрите для всіх і спрямоване на розвиток, в якому кожний може створювати інформацію і знання, мати до них доступ, користуватися і обмінюватися ними, даючи змогу окремим особам, громадам і народам повною мірою реалізувати свій потенціал, сприяючи своєму сталому розвитку і підвищуючи якість свого життя.
 +
* суспільство, економіка якого базується на інформаційні технологіїінформаційних технологіях і яке соціально трансформується з метою допомогти індивідам та спільнотам використовувати знання та ідеї, що допомагає людям втілити їх потенціал та реалізувати їх прагнення.
 +
* суспільство, яке створюється внаслідок Інформаційна революціянової індустріальної революції на базі інформаційних і телекомунікаційних технологій та на базі інформації, яка є виразником знання людей. Завдяки технологічному прогресу в такому суспільстві оброблення, накопичення, отримання і обмін інформацією в будь якій її формі;— звуковій, письмовій або візуальній;— не обмежені за відстанню, часом і обсягами. Ця революція додає великих можливостей людському інтелекту і створює ресурси, що змінюють спосіб суспільної праці і суспільного життя.
 +
 
 +
Вважають, що в «інформаційному суспільстві» створення, розповсюдження, використання, узагальнення і маніпулювання інформацією становить значну частину економічної, політичної та культурної діяльності. Економіка знань стає економічною копією цієї діяльності, оскільки добробут суспільства створюється через експлуатацію знань або розуміння суті речей та процесів. Люди які мають засоби і можливості для участі в такому суспільстві отримують певні додаткові вигоди, порівняно з тими, хто таких можливостей або засобів не має. «Інформаційне суспільство» вважають наступником «Індустріальне суспільство індустріального суспільства».
 +
 
 +
Оскільки сучасні інформаційно-комунікаційні технології працюють з інформацією в дискретній, цифровій формі, то часто для позначення «інформаційного суспільства» використовують синонімічний термін «цифрове суспільство», а різницю між членами в можливостях і засобах участі в такому суспільстві позначають як «цифровий розрив».
 +
 
 +
Визначено велику кількість ознак, які можуть характеризувати настання «інформаційного суспільства».
 +
 
 +
Тісно пов'язаними з концепцією «інформаційного суспільства» є концепції «Постіндустріальне суспільство постіндустріального суспільства» (Деніел Белл), «пост-фордизму», «постмодернізму», «суспільства знань», «телематичного суспільства», «інформаційної революції», «революції білих комірців» та «Мережеве суспільство мережного суспільства»
 +
 
 +
[[Файл:08561226.jpg|праворуч|300px]]
 +
 
 +
== Історія появи і застосування терміна ==
 +
Можна вважати, що історія виникнення концепції «інформаційного суспільства». Махлуп ввів поняття «індустрії знань», до якої він включив п'ять секторів інформаційної діяльності у суспільстві: освіта, наукові дослідження і розробки, засоби масової інформації, інформаційні технології та інформаційні послуги. Базуючись на цій класифікації і статистичних даних США, Махлуп вирахував, що в 1959 році 29 % валового національного продукту США було вироблено індустрією знань.
 +
 
 +
Робота Махлупа викликала широкий резонанс в наукових і політичних колах, привернувши увагу до зростаючої ролі інформації та знань в сучасній економіці. Багато послідовників ідей Махлупа виконали власні дослідження і виявили високі темпи зростання ролі індустрії знань в економіці. Наприклад, дослідження американського економіста Марка Пората, завершене 1977 року показало, що в 1967 році індустрія знань «інформаційна економіка» вже виробляла 46 % валового національного продукту США.
 +
 
 +
Приблизно в ці ж роки американський соціолог Деніел Белл (Daniel Bell) в книзі «Настання постіндустріального суспільства» розвинув концепцію «постіндустріального суспільства», в якій підкреслював важливість інформації та знань в новій, постіндустріальній економіці. Пізніше, у 80-ті роки Деніел Белл, ставши вже класиком «постіндустріального суспільства», в своїх статтях і виступах все частіше замість терміну «постіндустріальне суспільство» вживав термін «інформаційне суспільство».
 +
 
 +
Термін «інформаційне суспільство», за даними угорського університетського науковця-соціолога Ласло Карвалікса, виник у середовищі японських соціологів на початку 60-х років. Згодом, приблизно до 1980 року, словосполучення «інформаційне суспільство» стало у соціологів визнаним і влучним (як у описовому, так і у метафоричному сенсі) терміном-парасолькою для позначення нового, швидко змінюваного світового соціо-економічного комплексу у постіндустріальну епоху.
 +
 
 +
У 80-ті роки цей термін став популярним серед широкого кола фахівців і політиків на фоні значного прогресу у виробництві комп'ютерних засобів і в будівництві телекомунікаційна мережа телекомунікаційних мереж (інтегральні мікросхеми, персональні комп'ютери, цифрові системи зв'язку, волоконно-оптичні лінії тощо).
 +
 
 +
Подальше експоненційне зростання функційних можливостей комп'ютерних засобів і телекомунікаційних мереж та їх вдалий симбіоз (конвергенція) з інформаційний продукт тінформаційними продуктами та інформаційна система інформаційними системами у формі всесвітнього Інтернету (на основі гіпертекстового механізму;— «всесвітнього павутиння») на початку 90-х років створили ілюзію швидкого настання реального «інформаційного суспільства» і викликали справжню ейфорію серед політиків, інвесторів та бізнесменів.
 +
 
 +
Японські ініціативи (плани) побудови «інформаційного суспільства», були підхоплені США у формі зрозумілої американцям метафори сенатора Альберт Ґор Ал Гора щодо побудови «інформаційних супермагістралей» (Національної інформаційної інфраструктури) для посилення американського лідерства у світі (в ході виборчої кампанії Білл Клінтон Біла Клінтона 1992 року). Головний конкурент США;— Європейський союз в грудні 1993 року відповів на виклик США дорученням Рада Європи Ради Європи групі провідних фахівців під головуванням члена [[Європейська Комісія|Європейської комісії Мартіна Бангемана підготувати звіт з питань інформаційного суспільства і конкретних рекомендацій щодо необхідних дій. В 1994 році за результатами схвалення Радою Європи рекомендацій звіту групи Бангемана. Питання розбудови глобального «інформаційного суспільства» обговорювались на спеціальній конференції міністрів Велика сімка країн великої сімки (G7) 1995 року, організованій Європейською комісією у Брюсселі.
 +
 
 +
Протягом 90-х років величезні кошти (сотні мільярдів доларів США) по всьому світі вкладалися в створення і розвиток будь-яких підприємств, так чи інакше пов'язаних з інформаційно-комунікаційною сферою, особливо тих, що займалися розвитком Інтернету. Інтернет ставав реальним прообразом близького «інформаційного суспільства».
 +
 
 +
 
 +
Отже, 50-річна історія терміна «інформаційне суспільство» демонструє типовий життєвий цикл: «зародження;— зростання застосування&nbsp;— спад застосування», що свідчить про невідповідність цього терміна реальним процесам у людському суспільстві.

Поточна версія на 11:13, 30 березня 2016

Globusik.jpeg

Інформаці́йне суспі́льство — теоретична концепція Постіндустріальне суспільство|постіндустріального суспільства, історична фаза можливого еволюційного розвитку цивілізація|цивілізації, в якій інформація і знання продукуються в єдиному інформаційному просторі. Головними продуктами виробництва інформаційного суспільства мають стати інформація і знання. Характерними рисами теоретичного інформаційного суспільства, є:

  • збільшення ролі інформації і знань в житті суспільства;
  • зростання кількості людей, зайнятих інформаційні технологіїінформаційними технологіями, комунікаціями і виробництвом інформаційних продуктів і послуг, зростання їх частки у валовому внутрішньому продукті;
  • зростання інформатизації та ролі інформаційних технології в суспільних та господарських відносинах;
  • створення інфосфераглобального інформаційного простору, який забезпечує (а) ефективну інформаційну взаємодію людина|людей, (б) їх доступ до світових і (в) задоволення їхніх потреб щодо інформаційних продуктів і послуг.

Станом на кінець 2005 року європейські дослідники статистики «інформаційного суспільства» зробили висновок, що «концептуальне визначення інформаційного суспільства лишається неясним. Це видно за практичними роботами: не гармонізовані формати даних, різна кількість і діапазони показників, різні методологічні підходи у збиранні даних» Тому поняття «інформаційне суспільство» і концепція вимагають уточнення і наразі придатні для опису лише теоретично можливих майбутніх змін в суспільстві.

Klava.jpeg

Визначення

Існує багато варіантів визначення сенсу «інформаційного суспільства», наприклад:

  • суспільство, орієнтоване на людей, відкрите для всіх і спрямоване на розвиток, в якому кожний може створювати інформацію і знання, мати до них доступ, користуватися і обмінюватися ними, даючи змогу окремим особам, громадам і народам повною мірою реалізувати свій потенціал, сприяючи своєму сталому розвитку і підвищуючи якість свого життя.
  • суспільство, економіка якого базується на інформаційні технологіїінформаційних технологіях і яке соціально трансформується з метою допомогти індивідам та спільнотам використовувати знання та ідеї, що допомагає людям втілити їх потенціал та реалізувати їх прагнення.
  • суспільство, яке створюється внаслідок Інформаційна революціянової індустріальної революції на базі інформаційних і телекомунікаційних технологій та на базі інформації, яка є виразником знання людей. Завдяки технологічному прогресу в такому суспільстві оброблення, накопичення, отримання і обмін інформацією в будь якій її формі;— звуковій, письмовій або візуальній;— не обмежені за відстанню, часом і обсягами. Ця революція додає великих можливостей людському інтелекту і створює ресурси, що змінюють спосіб суспільної праці і суспільного життя.

Вважають, що в «інформаційному суспільстві» створення, розповсюдження, використання, узагальнення і маніпулювання інформацією становить значну частину економічної, політичної та культурної діяльності. Економіка знань стає економічною копією цієї діяльності, оскільки добробут суспільства створюється через експлуатацію знань або розуміння суті речей та процесів. Люди які мають засоби і можливості для участі в такому суспільстві отримують певні додаткові вигоди, порівняно з тими, хто таких можливостей або засобів не має. «Інформаційне суспільство» вважають наступником «Індустріальне суспільство індустріального суспільства».

Оскільки сучасні інформаційно-комунікаційні технології працюють з інформацією в дискретній, цифровій формі, то часто для позначення «інформаційного суспільства» використовують синонімічний термін «цифрове суспільство», а різницю між членами в можливостях і засобах участі в такому суспільстві позначають як «цифровий розрив».

Визначено велику кількість ознак, які можуть характеризувати настання «інформаційного суспільства».

Тісно пов'язаними з концепцією «інформаційного суспільства» є концепції «Постіндустріальне суспільство постіндустріального суспільства» (Деніел Белл), «пост-фордизму», «постмодернізму», «суспільства знань», «телематичного суспільства», «інформаційної революції», «революції білих комірців» та «Мережеве суспільство мережного суспільства»

08561226.jpg

Історія появи і застосування терміна

Можна вважати, що історія виникнення концепції «інформаційного суспільства». Махлуп ввів поняття «індустрії знань», до якої він включив п'ять секторів інформаційної діяльності у суспільстві: освіта, наукові дослідження і розробки, засоби масової інформації, інформаційні технології та інформаційні послуги. Базуючись на цій класифікації і статистичних даних США, Махлуп вирахував, що в 1959 році 29 % валового національного продукту США було вироблено індустрією знань.

Робота Махлупа викликала широкий резонанс в наукових і політичних колах, привернувши увагу до зростаючої ролі інформації та знань в сучасній економіці. Багато послідовників ідей Махлупа виконали власні дослідження і виявили високі темпи зростання ролі індустрії знань в економіці. Наприклад, дослідження американського економіста Марка Пората, завершене 1977 року показало, що в 1967 році індустрія знань «інформаційна економіка» вже виробляла 46 % валового національного продукту США.

Приблизно в ці ж роки американський соціолог Деніел Белл (Daniel Bell) в книзі «Настання постіндустріального суспільства» розвинув концепцію «постіндустріального суспільства», в якій підкреслював важливість інформації та знань в новій, постіндустріальній економіці. Пізніше, у 80-ті роки Деніел Белл, ставши вже класиком «постіндустріального суспільства», в своїх статтях і виступах все частіше замість терміну «постіндустріальне суспільство» вживав термін «інформаційне суспільство».

Термін «інформаційне суспільство», за даними угорського університетського науковця-соціолога Ласло Карвалікса, виник у середовищі японських соціологів на початку 60-х років. Згодом, приблизно до 1980 року, словосполучення «інформаційне суспільство» стало у соціологів визнаним і влучним (як у описовому, так і у метафоричному сенсі) терміном-парасолькою для позначення нового, швидко змінюваного світового соціо-економічного комплексу у постіндустріальну епоху.

У 80-ті роки цей термін став популярним серед широкого кола фахівців і політиків на фоні значного прогресу у виробництві комп'ютерних засобів і в будівництві телекомунікаційна мережа телекомунікаційних мереж (інтегральні мікросхеми, персональні комп'ютери, цифрові системи зв'язку, волоконно-оптичні лінії тощо).

Подальше експоненційне зростання функційних можливостей комп'ютерних засобів і телекомунікаційних мереж та їх вдалий симбіоз (конвергенція) з інформаційний продукт тінформаційними продуктами та інформаційна система інформаційними системами у формі всесвітнього Інтернету (на основі гіпертекстового механізму;— «всесвітнього павутиння») на початку 90-х років створили ілюзію швидкого настання реального «інформаційного суспільства» і викликали справжню ейфорію серед політиків, інвесторів та бізнесменів.

Японські ініціативи (плани) побудови «інформаційного суспільства», були підхоплені США у формі зрозумілої американцям метафори сенатора Альберт Ґор Ал Гора щодо побудови «інформаційних супермагістралей» (Національної інформаційної інфраструктури) для посилення американського лідерства у світі (в ході виборчої кампанії Білл Клінтон Біла Клінтона 1992 року). Головний конкурент США;— Європейський союз в грудні 1993 року відповів на виклик США дорученням Рада Європи Ради Європи групі провідних фахівців під головуванням члена [[Європейська Комісія|Європейської комісії Мартіна Бангемана підготувати звіт з питань інформаційного суспільства і конкретних рекомендацій щодо необхідних дій. В 1994 році за результатами схвалення Радою Європи рекомендацій звіту групи Бангемана. Питання розбудови глобального «інформаційного суспільства» обговорювались на спеціальній конференції міністрів Велика сімка країн великої сімки (G7) 1995 року, організованій Європейською комісією у Брюсселі.

Протягом 90-х років величезні кошти (сотні мільярдів доларів США) по всьому світі вкладалися в створення і розвиток будь-яких підприємств, так чи інакше пов'язаних з інформаційно-комунікаційною сферою, особливо тих, що займалися розвитком Інтернету. Інтернет ставав реальним прообразом близького «інформаційного суспільства».


Отже, 50-річна історія терміна «інформаційне суспільство» демонструє типовий життєвий цикл: «зародження;— зростання застосування — спад застосування», що свідчить про невідповідність цього терміна реальним процесам у людському суспільстві.

Отримано з https://wiki.cusu.edu.ua/index.php?title=Стаття_до_проекту_%22Інформаційне_суспільство%22_Саєнко_Світлани&oldid=227951