Відмінності між версіями «Сприйняття різних кольорів людиною»

Поточна версія на 12:19, 16 березня 2016

Психологічні особливості сприйняття різних кольорів людиною Психологічні особливості сприйняття різних кольорів людиною Сприйняття кольору - складний психофізичний процес впливу електромагнітного випромінювання різних частот на зоровий апарат людини. На виникнення у людини колірного відчуття впливають такі фактори, як досвід спостерігача, зорова пам'ять та інші елементи сприйняття. За допомогою зору людина одержує значну частину інформації. Важливою особливістю зору людини є його здатність добре розрізняти кольори. У процесі зорового сприйняття навколишнього світу бере участь око, його зоровий нерв і зоровий центр головного мозку. Роль у процесі бачення цих центрів свідчить про тісний зв'язок фізичних, фізіологічних і психологічних факторів у колірному сприйнятті реального світу. Німецькі вчені знайшли цікаву закономірність: чим більш людина чутлива, тим більше колірних нюансів розрізняє її око. Дослідники пояснюють це так: за визначення кольору відповідає та ж область мозку, яка сприймає й емоції. Колір - одна з властивостей об'єктивно існуючого матеріального світу, сприймане як усвідомлене зорове відчуття. Колірне відчуття виникає внаслідок дії на око потоку електромагнітного випромінювання, сприйманого оком як світловий потік. Вивченням дії різних кольорів на психіку людини займалися учені різних епох, у тому числі великий німецький поет, природодослідник і мислитель Йоганн Вольфганг Ґете. Він вважав, що світло, колір і емоція є кільцями одного ланцюга. При цьому він розрізняв дію кольору на організм людини (фізіологічне) і дію його на внутрішній світ (психологічне). Й. Ґете відзначав, що червоний і жовтий кольори веселять, збуджують енергію людини, тоді як синій колір засмучує . У „Учінні про кольори” він писав: „...я зрозумів, що до кольорів як фізичних явищ потрібно підходити, насамперед, з боку природи, якщо є бажання вивчити їх в інтересах мистецтва” . Колір - чудове явище природи. Він не тільки передає важливу інформацію про предмет, але і володіє здатністю викликати хвилюючі людину думки і відчуття. Вплив колірних відчуттів на швидкість психічних процесів досліджував великий вітчизняний невропатолог, психіатр та психолог В. Бехтерев. Він з'ясував, що проміння, яке знаходиться в теплій частині спектру (оранжеві, червоні), здійснює оживляючу дію, жовтий колір не робить помітного впливу на психіку, зелений колір уповільнює психічні процеси, а фіолетовий гальмує їх. На підставі численних спостережень В. Бехтерев прийшов до висновку, що блакитні кольори надають гальмуючу дію при збудженому психічному стані, рожеві - активізуючи діють при пригніченому стані і психічному пригнобленні . Сприймаючи колір предмету, людина одержує уявлення й про інші його якості. Предмет може бути гарячим, легким, щільним, круглим, великим тощо. Уявлення про зв'язок властивостей предмету з його кольором викликає у глядача певні асоціації. Жовтий колір асоціюється з сонцем, синій - з водою, зелений - з лугом і лісом, червоний - з вогнем і кров'ю. Інколи говорять, червоний „горить”, „світиться”, буває „вогненним”. Також його іноді називають криваво-червоним, вогненно- червоним. Зелений колір може бути зеленим, як трава, або отруйно- зеленим. Білий колір буває як полотно, або як сніг. Чорний колір „чорний як смола”, „чорний як ворон”, „чорний як ніч” тощо. Поступово зв'язок між предметом і властивим йому кольором розривається, і колір починає, як би жити самостійно. Утворюється своєрідний язик кольору. Своєрідна мова колірної символіки існувала з давніх часів, а предметом уваги у багатьох народів старовини була природа з її колірним багатством. Людина бачила в ній колірну гармонію, обожнювала та повторювала її. В Стародавньому Єгипті зелений колір ототожнювався із зеленими берегами Нила, жовтий з кольором піску пустель, голубий з кольором неба. Символи народжувалися і вмирали, а символічність кольорів зберігалася в мистецтві, в приказках, крилатих висловах. До сьогодні можна почути вирази, що відображають не колірні характеристики об'єкту, а наше ставлення до нього: „золоте серце”, „блакитна кров”, „біла кістка”, „нудьга зелена”, „сірі будні”, „сіре життя”, „зеленіти від злості”, „чорні справи”, „дивитися крізь рожеві окуляри” тощо. Задовго до нашої ери на Сході практикували кольоротерапію. Знаменитий лікар Авіцена, наприклад, обожнював лікувати пацієнтів ваннами із кольоровою водою, вікнами, завішеними кольоровими шторами, одягом певних кольорів. Відтінки підбиралися індивідуально для кожного хворого, залежно від характеру захворювання, статури та душевного стану пацієнта. Повним і легко збудливим людям Авіцена прописував холодні, спокійні тони. Худим, навпаки, соковиті й яскраві.Кольори звертаються до почуттів, а не до логіки людини, упевнюють психологи . Сьогодні встановлено: 80 % кольору та світла „поглинаються” нервовою системою, і лише 20 % зором. Непомітно для нас самих, вони впливають на нервову систему і викликають певні емоції, а то й фізичні зміни, не підвладні нашій свідомості. Про це дуже добре сказав швейцарський живописець Ф. Ходлер: „Колір характеризує й диференціює предмети, він підсилює й підкреслює, він надзвичайно сприяє декоративним ефектам. Колір незалежно від форми викликає надзвичайно сильні музичні роздратування. Колір впливає на мораль. У ньому укладено елемент радості та веселощів. Відчуття такого роду викликають переважно світлі фарби та світло. Темні ж фарби породжують меланхолію, печаль і навіть жах”. Щоб підтвердити цю теорію, було проведено немало досліджень. Автор відомого „Словника символів” Д. Тресиддер наголошує: „Узагальнення щодо певного символізму будь-якого з кольорів зробити важко... Видається істинним тільки те, що кольори становлять в основному життєстверджуючі символи” . Багато фахівців досліджували вплив кольору на сприйняття людини, що багато в чому зумовлено особливістю національного менталітету різних народів світу. Наприклад, на Русі червоний колір мав значення красивого, і все, що зв'язувалося з поняттям „красивий”, називалося червоним: „червона площа”, „червоне крильце”, „червона дівчина”, „червоний кут”, а також цей колір символізував високу активність і боротьбу. В Індії червоний колір уособлює життя і весільний наряд, в Америці - любов, в Китаї - доброту, свято і успіх, в Японії - сміливість і справедливість, в Монголії радість і перемогу. Пропонуємо перелік характеристик кольору з погляду як сучасних фізіологів, психологів, так і власні дослідження з цього приводу. Червоний - важкий, насичений, гарячий, активний, динамічний і тривожний, символ небезпеки і заборон. Провокує колосальний викид адреналіну, стимулює мозок, підвищує загальний тонус організму і кров'яний тиск, робить частішим серцевий ритм, дихання і пульс, покращує нюх, наповнює енергією і бажанням діяльності, стимулює апетит. У великих кількостях - нервує, створює емоційну напруженість. Оранжевий - теплий, яскравий, життєрадісний, динамічний, авантюрний, ризикований, сміливий, імпульсний, робить частішим пульс, але не впливає на кров'яний тиск, створює відчуття благополуччя і тепла, наділяє вірою у власні сили. Сприяє прогресивним поглядам на життя і породженню нових ідей. Йому надають перевагу оптимісти і життєлюби, настирні люди, а також шукачі пригод і гравці, що ставлять на карту життя. Жовтий - теплий, рухливий, емоційний, веселий, радісний, комунікативний. Відразу привертає погляд, бадьорить, активізує, загострює пам'ять, підвищує настрій і спостережливість, стимулює розумову діяльність, народжує жадання успіху і упевненість у власних силах. Колір зухвалий і трошки нахабний, у великих кількостях може порушити психічну рівновагу, зорово значно збільшує об'єм. Цей колір вибирають відкриті, життєрадісні, імпульсні, уперті, рухливі, динамічні, повні надій і безмірно допитливі люди. Зелений - заспокійливий, знімає біль, утомленість, компенсує, гіпнотизує, допомагає позбутися стресів, підіймає упевненість в собі, укріплює внутрішню рішучість, сприяє відпочинку, розслабленню, регенерації організму, допомагає впоратися з потрясінням, позбавляє від головних болів при простуді, рятує від проблем з серцем і високого тиску, розширює капіляри, в чистому вигляді викликає стійкий підйом працездатності. Головне, це не переборщити: надлишок зелені може зробити вас в'ялими. Любителі зеленого кольору уперті і настирні, а також цей колір вибирають гармонійні, урівноважені і талановиті люди. Блакитний - легкий, чистий, ясний, свіжий, елегантний, спокійний. Знімає напруженість та втомленість, дає відчуття ясності і спокою, відновлює сили, утихомирює, володіє протизапальною дією, сприяє загоєнню ран, зменшує жар, допомагає при безсонні та високому кров'яному тиску, допомагає зосередитися, хоча від тривалого споглядання з'являються стомленість і відчуття пригніченості. Цей колір вибирають люди упевнені, практичні, спокійні і урівноважені, здібні до медитації і роздуму. Синій - діловитий, серйозний, благородний, наповнює душу спокоєм, вірою та упевненістю, знижує кров'яний тиск і температуру тіла, зменшує частоту пульсу та ритм дихання, допомагає ослабити стреси, усуває негатив, відновлює віру в людей. Цей колір подобається практичним і одночасно душевним персонам: такі люди ніколи не відмовлять оточуючим в підтримці. Синій колір - привілея спокійних, зосереджених, вірних та відданих людей, а також колір „доброго походження”, гордості і стабільності. Фіолетовий - екстравагантний, далекий, таємний, холодний, виразний, самий незвичайний колір, що поєднує абсолютно несумісні тони і емоції. Зорово зменшує об'єм, стимулює діяльність серця і легенів, укріплює тканини кровоносних судин, збільшує опірність простудним захворюванням. Знижує рівень стресу, позбавляє від мігрені, викликаної нервовим перенапруженням, надихає на створення шедеврів. Цьому кольору частіше за все надають перевагу творчі люди та особи відчужені, ніби літаючі в хмарах, схильні до самотності, ніжні й сентиментальні, вишукані та витончені. Чорний - діловий, акуратний, серйозний, понурий, важкий. Настроює людину на дещо депресивний лад, трохи підвищує тиск, але знижує температуру тіла. Йому віддають перевагу аристократичні, витончені, але дещо меланхолічні натури, що мріють о визнанні і славі. Білий - світлий, ясний, дарує відчуття легкості, свободи, створює враження скромності та простоти, нормалізує дихання і серцебиття, несе в собі благодушний настрій, прохолоду та світло. Люди які віддають перевагу йому акуратні, практичні, обов'язкові, але дещо легковажні - дуже люблять починати життя з „нового аркуша”. Окремо слід помітити, люди з різним типом темпераменту також прихильні різним, при тому певним колірним сполученням. Сангвініки схильні до жовтого, янтарного, кремового і коричневого кольору, оранжевий та теракотовий їх збуджує, а зелений, синій, сірий і чорний заспокоює. Флегматики надають перевагу білому, блакитному, світло- пісочному, сірому і теплим відтінкам коричневого кольору, зелений колір дає їм енергію, а синій заспокоює. Холерики - червоному кольору, оранжевий їх збуджує менш ніж пурпурний, а блакитний, синій та бірюзовий діють заспокійливо. Меланхоліки схильні до фіолетового кольору, жовтий та оранжевий вирівнюють внутрішній стан та укріплюють життєстійкість і ясність розуму, пурпурний, малиновий і вишневий заповнюють відсутню упевненість в собі, синій, коричневий, чорний та відтінки сірого сприяють стресовому стану, бірюзовий і золотистий їх розслабляють та заспокоюють. У наш час знання про особливості дії кольорів на психіку використовуються також в рекламі, до розробки товарних знаків і упаковок досить часто запрошують професійних фізіологів та психологів. Саме вони пропонують художникам і дизайнерам палітру, яку тим належить використовувати у роботі. Найяскравіший і простий приклад - реклама миючих засобів. Дуже часто в ній переважають холодні тони: голубий, бірюзовий, білий. Пояснюється це тим, що у підсвідомості людини закладено стереотип: мікроби й бактерії на морозі гинуть. Ще один приклад: створюючи фірмовий стиль для нічного клубу „Вечір”, скоріш за усе будуть використані сірі, сині, фіолетові та чорні кольори, тому що вони викликають асоціації з присмерками та ніччю. А ось у творах образотворчого мистецтва вирішальну роль грає наочно-смислове значення кольору, яке підкоряється конкретним завданням, ідеї художнього твору. В більшості творів живопису колір предмету, що зображається, відповідає природному кольору, але у деяких майстрів колір відрізняється від реального і предмет набуває нове звучання. Інший колір дає предмету нове смислове значення. Видатний художник і педагог М. Кримов писав: „Колір з'являється в сполученнях, живописних відносинах.... Якщо живописні відносини не вірні, то самі чисті фарби можуть дивитися мазаниною”. Унаслідок психофізіологічних особливостей людини відчуття естетичного задоволення викликають лише ті твори, в яких колір проявляє своє значення разом з формою. Чудовим прикладом гармонії між формою, кольором і призначенням предмету є для нас народне мистецтво. Таким чином, виконуючи живописну роботу, моделюючи костюм або створюючи фірмовий стиль, завжди необхідно враховувати тісний зв'язок кольору предмету з обстановкою, в якій він перебуватиме, не забуваючи при цьому про психофізіологічні особливості сприйняття кольорів. Перспективними напрямками дослідження є вивчення психофізіологічних особливостей сприйняття кольорів у процесі процесі формування художнього смаку в студентів мистецьких спеціальностей у процесі професійної підготовки.