Відмінності між версіями «Проект з ОІ та ІФК "Порівняльна характеристика палестри та сучасних залів для боротьби" Кучеренка А.»
3942331 (обговорення • внесок) |
3942331 (обговорення • внесок) |
||
| (не показано 18 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 7: | Рядок 7: | ||
== Матеріали проекту == | == Матеріали проекту == | ||
| − | Палестра (грец. Παλαίστρα) — приватна гімнастична школа в Давній Греції, де займалися хлопчики з 12 до 16 років (на острові Самос була палестра для дорослих чоловіків). | + | Палестра (грец. Παλαίστρα) — приватна гімнастична школа в Давній Греції, де займалися хлопчики з 12 до 16 років (на острові Самос була палестра для дорослих чоловіків).[[Файл:Palestra, Pompeii.jpg|міні|Палестра,Помпеї]] |
| − | Головною вправою була боротьба. Крім того програма навчання в палестрі включала біг, стрибки, метання списа і диска (так звана система п'ятиборства(пентатлон)), гімнастичні вправи, плавання. Хлопчиків також навчали гарній ходьбі та гарним манерам. | + | Головною вправою була боротьба. Крім того програма навчання в палестрі включала біг, стрибки, метання списа і диска (так звана система п'ятиборства(пентатлон)), гімнастичні вправи, плавання. Хлопчиків також навчали гарній ходьбі та гарним манерам.[[Файл:=Палестра.jpg|міні]][[Файл:Euphronios Krater Antikensammlung Berlin.jpg|міні|Кратер із зображенням спортсмена при підготовці до змагань в палестрі. Приписується вазописцю Ефрону. Близько 510- 500 до н.е. Античне зібрання. Берлін]] |
Палестра була замкнутою колонадою без даху, усередині якого знаходився зал для вправ, відкритий майданчик, бігова доріжка, гімнастичний зал, басейн. | Палестра була замкнутою колонадою без даху, усередині якого знаходився зал для вправ, відкритий майданчик, бігова доріжка, гімнастичний зал, басейн. | ||
Як правило, палестри, у яких навчали бігу були більшими, а у яких навчали лише боротьбі — меншими. Поряд з кімнатами, де відбувалася боротьба, були невеликі криті кімнати для відпочинку, жертвоприношень, натирання тіла олією(крім цього, в палестрах була спеціальна посада алеіпта, який відповідав за змазування борців олією), також були приміщення для посипання спортсмена піском та обмивань; підлога в палестрах була земляна, гладка і рівна. | Як правило, палестри, у яких навчали бігу були більшими, а у яких навчали лише боротьбі — меншими. Поряд з кімнатами, де відбувалася боротьба, були невеликі криті кімнати для відпочинку, жертвоприношень, натирання тіла олією(крім цього, в палестрах була спеціальна посада алеіпта, який відповідав за змазування борців олією), також були приміщення для посипання спортсмена піском та обмивань; підлога в палестрах була земляна, гладка і рівна. | ||
| Рядок 19: | Рядок 19: | ||
1926 pp. їх чисельність в США зросла в п'ять разів. | 1926 pp. їх чисельність в США зросла в п'ять разів. | ||
З 1896 р. на даний момент Олімпійські ігри проводилися 22 рази. До кожної Олімпіади будувалися нові спортивні споруди. В останні роки Олімпійські ігри набули значення більшого ніж спортивні маніфестації і перетворилися в події великого суспільно-культурного значення. Якість спортивних споруд була в деякій мірі показником культурно-технічного рівня країни-організатора Олімпіади. | З 1896 р. на даний момент Олімпійські ігри проводилися 22 рази. До кожної Олімпіади будувалися нові спортивні споруди. В останні роки Олімпійські ігри набули значення більшого ніж спортивні маніфестації і перетворилися в події великого суспільно-культурного значення. Якість спортивних споруд була в деякій мірі показником культурно-технічного рівня країни-організатора Олімпіади. | ||
| − | Помітними сторінками на шляху розвитку спортивних споруд за післявоєнний період можна назвати: Палаццо і Палацетто дель спорто в Римі, спортивні комплекси Йо йоги і Кома зава в Токіо, Університетський стадіон і Палац спорту в Мехіко, Спортивний комплекс Обервізенфільд в Мюнхені, олімпійський стадіон і велотрек під накриттям в Монреалі. В Росії це комплекс Центрального стадіону В . І. Леніна в Москві, стадіон С. М. Кірова в Ленінграді, НСК «Олімпійський» в Києві, стадіон в Красноярську, Льодовий стадіон «Медео» в Алма-Аті, стадіон «Раздан» в Єревані і багато інших споруд. | + | Помітними сторінками на шляху розвитку спортивних споруд за післявоєнний період можна назвати: Палаццо і Палацетто дель спорто в Римі, спортивні комплекси Йо йоги і Кома зава в Токіо, Університетський стадіон і Палац спорту в Мехіко, Спортивний комплекс Обервізенфільд в Мюнхені, олімпійський стадіон і велотрек під накриттям в Монреалі. В Росії це комплекс Центрального стадіону В . І. Леніна в Москві, стадіон С. М. Кірова в Ленінграді, НСК «Олімпійський» в Києві, стадіон в Красноярську, Льодовий стадіон «Медео» в Алма-Аті, стадіон «Раздан» в Єревані і багато інших споруд.[[Файл:20111011-rom1.jpg|міні| НСК "Олімпійський" в Києві]] |
Належне місце серед найбільш цікавих спортивних споруд займають споруди XXII Олімпійських ігор в Москві серед яких особливо слід відмітити стадіон під накриттям «Олімпійський» (найбільший в Європі), Велотрек під накриттям, гребний канал в Крилатську і центр парусного спорту в Талліні. | Належне місце серед найбільш цікавих спортивних споруд займають споруди XXII Олімпійських ігор в Москві серед яких особливо слід відмітити стадіон під накриттям «Олімпійський» (найбільший в Європі), Велотрек під накриттям, гребний канал в Крилатську і центр парусного спорту в Талліні. | ||
Загальною тенденцією в спортивному будівництві є споруди під накриттям, чисельність яких постійно зростає. Згідно існуючого нині статусу проведення змагань, багато з них, які проводилися на відкритому повітрі проводяться нині в приміщенні. Окрім того, в приміщеннях можна займатися цілий рік. | Загальною тенденцією в спортивному будівництві є споруди під накриттям, чисельність яких постійно зростає. Згідно існуючого нині статусу проведення змагань, багато з них, які проводилися на відкритому повітрі проводяться нині в приміщенні. Окрім того, в приміщеннях можна займатися цілий рік. | ||
Класифікація спортивних споруд. Спортивні споруди поділяються на основні споруди, допоміжні споруди і приміщення-об-ладнання для глядачів. | Класифікація спортивних споруд. Спортивні споруди поділяються на основні споруди, допоміжні споруди і приміщення-об-ладнання для глядачів. | ||
Основні споруди є головною частиною спортивних споруд, призначені для проведення спортивно-тренувальної, оздоровчої роботи і змагань. Вони повинні мати розміри, покриття, позначки і обладнання у відповідності з правилами змагань і діючим табелем спортивного обладнання і інвентарю. | Основні споруди є головною частиною спортивних споруд, призначені для проведення спортивно-тренувальної, оздоровчої роботи і змагань. Вони повинні мати розміри, покриття, позначки і обладнання у відповідності з правилами змагань і діючим табелем спортивного обладнання і інвентарю. | ||
| − | Допоміжні приміщення і споруди призначені для обслуговування тих, хто займається і забезпечення спортивних споруд. | + | Допоміжні приміщення і споруди призначені для обслуговування тих, хто займається і забезпечення спортивних споруд.[[Файл:1325835197 1325826437 1.jpg|міні|Найбільший стадіон в світі, КНДР(вміщує 150 тис. чоловік)]] |
Облаштування для глядачів складаються з споруд для глядачів, розташованих поруч основної споруди і приміщень для обслуговування глядачів. | Облаштування для глядачів складаються з споруд для глядачів, розташованих поруч основної споруди і приміщень для обслуговування глядачів. | ||
Основні споруди поділяються на відкриті, ті в яких основні заняття проводяться на відкритому повітрі і ті, що під накриттям в яких ці заняття проводяться в приміщеннях. | Основні споруди поділяються на відкриті, ті в яких основні заняття проводяться на відкритому повітрі і ті, що під накриттям в яких ці заняття проводяться в приміщеннях. | ||
Спортивні споруди класифікуються в залежності від свого функціонального призначення. Тобто від видів спорту для яких вони призначені. | Спортивні споруди класифікуються в залежності від свого функціонального призначення. Тобто від видів спорту для яких вони призначені. | ||
Відкриті спортивні споруди під накриттям поділяються: на окремі споруди, які призначені як для одного так і кількох видів спорту (тобто універсальні) за умови трансформації їх обладнання; і комплексні, які складаються з кількох окремих споруд для різних видів спорту, які поєднуються спільністю території або розташуванням в одній будівлі. | Відкриті спортивні споруди під накриттям поділяються: на окремі споруди, які призначені як для одного так і кількох видів спорту (тобто універсальні) за умови трансформації їх обладнання; і комплексні, які складаються з кількох окремих споруд для різних видів спорту, які поєднуються спільністю території або розташуванням в одній будівлі. | ||
| − | Місця глядачів розташовуються в 2-х ярусах (верхній і нижній), які в свою чергу поділяються на сектори (як правило, 40 секторів). Такий тип стадіону називається «олімпійським». Місткість такого стадіону сягає 103 тис.осіб — НСК «Олімпійський» у Києві. Найбільший стадіон у світі «Маракана» в Ріо-де-Жанейро. Він може розмістити 220 тис. глядачів(після реконструкції 78 тисяч). Туристські комплекси і оздоровчі заклади мають невеликі відкриті стадіони, як правило, без трибун для глядачів. Власні стадіони мають школи, навчальні заклади. В залежності від видів спорту стадіони поділяються на стадіони літніх видів спорту і стадіони зимових видів спорту (льодяні стадіони). | + | Місця глядачів розташовуються в 2-х ярусах (верхній і нижній), які в свою чергу поділяються на сектори (як правило, 40 секторів). Такий тип стадіону називається «олімпійським». Місткість такого стадіону сягає 103 тис.осіб — НСК «Олімпійський» у Києві. Найбільший стадіон у світі «Маракана» в Ріо-де-Жанейро.[[Файл:Один із найбільших стадіонів світу Маракана,78 тисяч глядацьких місць(до рекострукції в 2010 році кількість місць було аж 220 тисяч).jpg|міні|Один із найбільших стадіонів світу "Маракана",78 тисяч глядацьких місць(до реконструкції в 2010 році кількість місць було аж 220 тисяч)]] Він може розмістити 220 тис. глядачів(після реконструкції 78 тисяч). [[Файл:Внутрішній вид із стадіону Маракана(2010 рік).jpg|міні|Внутрішній вид із стадіону Маракана(2010 рік)]] Туристські комплекси і оздоровчі заклади мають невеликі відкриті стадіони, як правило, без трибун для глядачів. Власні стадіони мають школи, навчальні заклади. В залежності від видів спорту стадіони поділяються на стадіони літніх видів спорту і стадіони зимових видів спорту (льодяні стадіони). |
Внутрішніми приміщеннями стадіону є гімнастичні, атлетичні зали, роздягальні і душеві, санвузли і т. д., як правило вони розташовані місцями для глядачів або в окремих будівлях (для невеликих стадіонів). | Внутрішніми приміщеннями стадіону є гімнастичні, атлетичні зали, роздягальні і душеві, санвузли і т. д., як правило вони розташовані місцями для глядачів або в окремих будівлях (для невеликих стадіонів). | ||
Розмаїття видів спорту стимулювало виникнення чисельних спортивних майданчиків для конкретних правил певного виду спорту. Поле для кожного виду спорту має великі розміри, колір, позначки і необхідні спортивні снаряди. Найбільшою популярністю у туристів і відпочиваючих користуються теніс і оздоровчі види спорту. При санаторіях, готелях, кемпінгах, якщо завжди дозволяють умови, засновуються невеличкі спортмістечка або майданчики. | Розмаїття видів спорту стимулювало виникнення чисельних спортивних майданчиків для конкретних правил певного виду спорту. Поле для кожного виду спорту має великі розміри, колір, позначки і необхідні спортивні снаряди. Найбільшою популярністю у туристів і відпочиваючих користуються теніс і оздоровчі види спорту. При санаторіях, готелях, кемпінгах, якщо завжди дозволяють умови, засновуються невеличкі спортмістечка або майданчики. | ||
| Рядок 58: | Рядок 58: | ||
==Висновки== | ==Висновки== | ||
| + | На мою думку, сучасні зали мають більше переваг в порівнянні з Палестрами, тому що прогрес, який відбувається у всіх ланках, торкнувся і будування різних споруд, а також і стадіонів. Якщо порівняти Палестри і сучасні зали, то в них є чимало спільного. Спільне: замкнута споруда, без даху, кімнати для відпочинку, басейни, бігова доріжка, гімнастичний зал, зали для боротьби, в них відбувалися змагання та проходили навчання різних видів спорту. | ||
| + | В сучасних залах я бачу тільки переваги, в них все збудовано таким чином, що находитися в ньому комфортно як глядачу, так і спортсмену. Спортсмени в сучасних залах мають змогу користуватися новітніми розробками науковців, які покращують якість снарядів спортсмена, інвентар під час невикористання знаходиться в спеціальних приміщеннях. Наприклад спортивні доріжки на сучасних стадіонах зроблені із спеціального матеріалу, яке дає змогу спортсменам бігати по ним з найбільшою швидкістю(цю змогу дає і спеціальне шиповане взуття спортсменів). Також ці бігові доріжки не дають такого шкідливого впливу на здоров’я, як наприклад звичайне асфальтоване покриття, яке погано впливає на спину, суглоби і т.д. Хоч в Палестрах було земляне покриття, яке не має такого шкідливого ефекту, як асфальтоване але все ж таки краще бігати на спеціальних доріжках, яких на той час не було. На сучасних стадіонах вжитті кращі умови захисту від різних надзвичайних подій. Сучасні стадіони мають змогу вміщувати більше глядачів ніж в Палестрах. Стадіони стараються будувати ближче до парків і подалі від шумних, забруднених місць. Будуються споруди, які мають змогу проводити змагання з багатьох різних видів спорту. В цих спорудах є дуже багато приміщень оздоровчого, відновлювального, підготовчого характеру, та багато інших. Так, в Палестрах вони також були, але зараз все це більш комфортніше. Займатися спортом в сучасних залах – одне задоволення, тому що в них все зроблено для спортсменів, вони мають змогу відчувати себе комфортно та захищеними. Сучасні спортсмени мають всі умови для зайняття спортом, тож потрібно займатися спортом всім людям в своє задоволення, а особливо потрібно популяризувати спорт дітям, але якщо брати Україну, то більшість наших спортивних залів знаходяться в неналежному стані, в яких дуже складно займатися спортом, але все таки в нашої країні є дуже багато гарних спортсменів, а найкращих – одиниці, а все тому, що немає гарних умов для тренування… Це дуже велика проблема. Отже, сучасні спортивні споруди мають більше переваг над Палестрами. | ||
| − | + | ||
| − | + | [[https://drive.google.com/file/d/0ByrKvXIyLJlhdGVEblFWSEEwN3M/view?usp=sharing Порівняльна характеристика палестри і сучасних залів.ppt|міні]] | |
Поточна версія на 08:53, 4 грудня 2015
Зміст
Порівняльна характеристика палестри та сучасних залів для боротьби
Мета проекту
Визначити спільні та відмінні ознаки сучасних залів боротьби та палестри, знайти плюси і мінуси, як в палестрах так і в сучасних залах для боротьби.
Матеріали проекту
Палестра (грец. Παλαίστρα) — приватна гімнастична школа в Давній Греції, де займалися хлопчики з 12 до 16 років (на острові Самос була палестра для дорослих чоловіків).
Палестра була замкнутою колонадою без даху, усередині якого знаходився зал для вправ, відкритий майданчик, бігова доріжка, гімнастичний зал, басейн. Як правило, палестри, у яких навчали бігу були більшими, а у яких навчали лише боротьбі — меншими. Поряд з кімнатами, де відбувалася боротьба, були невеликі криті кімнати для відпочинку, жертвоприношень, натирання тіла олією(крім цього, в палестрах була спеціальна посада алеіпта, який відповідав за змазування борців олією), також були приміщення для посипання спортсмена піском та обмивань; підлога в палестрах була земляна, гладка і рівна. Тренувальним інвентарем був корікос, зроблений з овечої шкури, що вивернула руном всередину, і наповнений фініковими кісточками. Підвішувався він на висоті голови і служив бійцям для вправ в ударах. Досить поширеними вправами було риття землі і мотиження. При Солоні школи гімнастики повинні були відкриватися не раніше сходу сонця і закриватися не пізніше заходу; дорослим було заборонено відвідувати палестри, хоча згодом цієї заборони не відчувалося.
Спортивні споруди, їх розвиток та удосконалення. Будівництво спортивних споруд почалося задовго до нашої ери. В Стародавній Греції і Стародавньому Римі воно досягло високого ступеню розвитку і споруди, що частково збереглися і уціліли до нашого часу вражають своїм розмахом та доцільністю прийомів будівництва та інженерних конструкцій. Місткість деяких споруд досягала десятків тисяч людей. Після падіння Римської імперії в VI ст. будівництво спортивних споруд майже припинилося: на зміну античній культурі прийшло християнство, догми якого заперечували культ людського тіла і його гармонійний розвиток. Припинили проводити спортивні ігри і змагання. Тільки в X ст. з'являються перші майданчики для лицарських ігор і турніри, котрі з відомою умовністю можна віднести до спортивно-видовищних споруд. В XVI і XVII ст. в багатьох містах обладнуються майданчики для ігри в м'яч і стрільби по мішеням. В XVII ст. виникають перші спортивні зали для фехтування і гри в м'яч і тільки наприкінці XIX ст. почалося будівництво спортивних споруд, зумовлене відродженням Олімпійських ігор. З цією метою в 1896 р. був відновлений стадіон в Афінах. Першим стадіоном, котрий мав в своїй основі футбольне поле був, побудований в 1908 р. Олімпійський стадіон в Лондоні, на честь IV Олімпійських ігор. За першим стадіоном, який більш менш відповідав вимогам сьогодення, був Олімпійський стадіон в Стокгольмі, який побудовано в 1912 р. В США перший стадіон було побудовано в 1903 p., а в наступні десятиріччя виникло ще 5 великих спортивних споруд. З 1920 по 1926 pp. їх чисельність в США зросла в п'ять разів. З 1896 р. на даний момент Олімпійські ігри проводилися 22 рази. До кожної Олімпіади будувалися нові спортивні споруди. В останні роки Олімпійські ігри набули значення більшого ніж спортивні маніфестації і перетворилися в події великого суспільно-культурного значення. Якість спортивних споруд була в деякій мірі показником культурно-технічного рівня країни-організатора Олімпіади.
Помітними сторінками на шляху розвитку спортивних споруд за післявоєнний період можна назвати: Палаццо і Палацетто дель спорто в Римі, спортивні комплекси Йо йоги і Кома зава в Токіо, Університетський стадіон і Палац спорту в Мехіко, Спортивний комплекс Обервізенфільд в Мюнхені, олімпійський стадіон і велотрек під накриттям в Монреалі. В Росії це комплекс Центрального стадіону В . І. Леніна в Москві, стадіон С. М. Кірова в Ленінграді, НСК «Олімпійський» в Києві, стадіон в Красноярську, Льодовий стадіон «Медео» в Алма-Аті, стадіон «Раздан» в Єревані і багато інших споруд.
Належне місце серед найбільш цікавих спортивних споруд займають споруди XXII Олімпійських ігор в Москві серед яких особливо слід відмітити стадіон під накриттям «Олімпійський» (найбільший в Європі), Велотрек під накриттям, гребний канал в Крилатську і центр парусного спорту в Талліні. Загальною тенденцією в спортивному будівництві є споруди під накриттям, чисельність яких постійно зростає. Згідно існуючого нині статусу проведення змагань, багато з них, які проводилися на відкритому повітрі проводяться нині в приміщенні. Окрім того, в приміщеннях можна займатися цілий рік. Класифікація спортивних споруд. Спортивні споруди поділяються на основні споруди, допоміжні споруди і приміщення-об-ладнання для глядачів. Основні споруди є головною частиною спортивних споруд, призначені для проведення спортивно-тренувальної, оздоровчої роботи і змагань. Вони повинні мати розміри, покриття, позначки і обладнання у відповідності з правилами змагань і діючим табелем спортивного обладнання і інвентарю.
Допоміжні приміщення і споруди призначені для обслуговування тих, хто займається і забезпечення спортивних споруд.
Облаштування для глядачів складаються з споруд для глядачів, розташованих поруч основної споруди і приміщень для обслуговування глядачів. Основні споруди поділяються на відкриті, ті в яких основні заняття проводяться на відкритому повітрі і ті, що під накриттям в яких ці заняття проводяться в приміщеннях. Спортивні споруди класифікуються в залежності від свого функціонального призначення. Тобто від видів спорту для яких вони призначені. Відкриті спортивні споруди під накриттям поділяються: на окремі споруди, які призначені як для одного так і кількох видів спорту (тобто універсальні) за умови трансформації їх обладнання; і комплексні, які складаються з кількох окремих споруд для різних видів спорту, які поєднуються спільністю території або розташуванням в одній будівлі.
Місця глядачів розташовуються в 2-х ярусах (верхній і нижній), які в свою чергу поділяються на сектори (як правило, 40 секторів). Такий тип стадіону називається «олімпійським». Місткість такого стадіону сягає 103 тис.осіб — НСК «Олімпійський» у Києві. Найбільший стадіон у світі «Маракана» в Ріо-де-Жанейро..jpg)
.jpg){kind=small}
Внутрішніми приміщеннями стадіону є гімнастичні, атлетичні зали, роздягальні і душеві, санвузли і т. д., як правило вони розташовані місцями для глядачів або в окремих будівлях (для невеликих стадіонів). Розмаїття видів спорту стимулювало виникнення чисельних спортивних майданчиків для конкретних правил певного виду спорту. Поле для кожного виду спорту має великі розміри, колір, позначки і необхідні спортивні снаряди. Найбільшою популярністю у туристів і відпочиваючих користуються теніс і оздоровчі види спорту. При санаторіях, готелях, кемпінгах, якщо завжди дозволяють умови, засновуються невеличкі спортмістечка або майданчики. Спортивним залом називається закрите приміщення, призначене для занять фізичними вправами, спортом і для змагань одним або кількома видами спорту. Зали, обладнані для кількох видів спорту називаються універсальними, а для одного або споріднених видів спорту — спеціалізованими. Басейн — це спортивна споруда, призначена для занять водними видами спорту, по призначенню поділяється на плавальні, гребні. Плавальні басейни бувають природні та штучні. Гребні басейни створюють тільки в спеціальних приміщеннях. Басейни бувають закриті, відкриті, комбіновані і поділяються на дитячі, для масового купання і навчально-спортивні. Для ванни дитячих басейнів і для масового купання може бути різноманітною. Глибина суворо регламентується: для дітей 06-1,25 м, для масового купання 0,9-1,4 м. Довжина навчального-спортивних басейнів повинна бути 25 або 50 м, ширина від 11 до 25 м. Глибини таких басейнів від 2,2 м, а під вишками для стрибків від 3,5 до 5,5 м. Вода, яка надходить до штучного басейну, повинна відповідати вимогам, які висуваються до питної води. Періодично її необхідно міняти. Розрізняють три зміни води: повна зміна (кожні 3-4 дні); проточна, коли безперервний потік свіжої води виштовхує в стічні води забруднену; рециркуляційна — трикратний обіг води за добу з додаванням 5-10% свіжої води і хлоруванням. До оздоровчих будівель і споруд відносяться усі раніше перераховані споруди з тією лише різницею, що вони призначені не для професійного спорту, а для підтримки форми і оздоровлення. Крім вищезгаданих до них ще можна віднести бані і сауни, зали для занять гімнастикою і атлетикою, масажні кабінети, водо— і грязелікувальниці. Значення лазні в оздоровчих заходах величезне. Щедрий пар викликає схуднення організму, виводить з потом продукти розпаду. Російська лазня складається з двох кімнат: душевої і парилки. В останній температура повітря сягає 90-100°С. Крім того для підвищення вологості на розжарене каміння виливають воду, яка зрештою випаровується. Фінська сауна характеризується тим, що в ній повітря залишається сухим, а температура повітря сягає 110°С. Такі умови експлуатації вимагають спеціального обладнання: усі меблі, лави, стіни парилки виробляються з дерева, температуру, як правило створюють електро- і газонагрівачі. У випадку, якщо в приміщенні знаходиться трубка, з відкритим джерелом вогню вимагається особлива увага і обережність, крім того наявність вентиляції. Водобрудолікувальньні кабінети мають свої особливості. Ванни в будинках встановлюють так, як це необхідно для роботи медичного персоналу. Трубопроводи лікувальниць, які працюють на мінеральних водах, виробляють з полімерів. Усі душі у водолікувальних кабінетах керуються з єдиного пульту. За методом впливу розрізняють три види душів: • голковий душ; • круговий душ; • струменевий душ високого тиску. Великою популярністю нині користуються такі види оздоровчого спорту як фітнес, аеробіка, гімнастика, атлетика. Для занять відводяться невеликі, добре опалювальні приміщення (не менш 20°С) з інтенсивним природнім і штучним освітленням, інтер'єр оформлюється як для житлових приміщень. Обладнання представляє собою комплекс атлетичних та гімнастичних снарядів. Стадіони (спортивні комплекси), типи стадіонів Стадіон є основним елементом мережі фізкультурно-спортивних споруд у місті, призначений для навчальної, тренувальної і демонстраційної роботи з різних видів спорту. Стадіон представляє собою комплекс споруд, до складу яких входять нормальне спортивне ядро або спортивна арена з місцями для глядачів, поля і майданчики для спортивних ігор, а також інші відкриті спортивні споруди під накриттям для різних видів спорту з підсобними територіями і приміщеннями. Окрім районних, міжрайонних і загальноміських стадіонів у великих містах будуються великі стадіони, які зазвичай є унікальними. їх призначення — проведення масових спортивних змагань загальнореспубліканського значення (наприклад спартакіади), а також міжнародних зустрічей або Олімпійських ігор в присутності багатьох тисяч глядачів. Території таких великих стадіонів займають більше 50 тис. га. Трибуни великої спортивної арени можуть вмістити до 150 тис. глядачів, трибуни ігрової арени і басейну — 15-20 тис. Комплекс може охоплювати і арени під накриттям — легкоатлетичний манеж, велотрек, корти і т. д. з трибунами на 10-20 тис. глядачів. До таких унікальних комплексів відносяться Центральний стадіон ім.. В. І. Леніна в Москві. Олімпійські стадіони в Токіо, Мехіко, Мюнхені, і Монреалі. Обладнання До стелі залу кріпиться моноблок, замкнутий у вигляді овалу, на якому підвішені шести, канати, драбини. При необхідності шести роздвигаються уздовж монорельса, кріпиться до полу та швидко перетворюються у перекладини. Висота перекладин регулюється в залежності від росту людини, монтаж та демонтаж здійснюється за декілька хвилин. Канати, драбини, кільця приводяться у робочий стан також легко та швидко. В цьому ж залі є килим розміром 6 х 6 м, який з допомогою спеціального пристрою легко переміщується з торцевої стіни на підлогу та може бути використаний для занять боротьбою, гімнастикою та акробатикою. В залі кожний снаряд та спортивний інвентар повинні мати свої визначені місця на період занять та на час, коли вони не використовуються. Тому перед тим, як почати комплектацію обладнання, розробляється проект його розміщення в залі. Проект повинен передбачати закладні деталі в стінах, стелі та підлозі для кріплення всіх елементів. Великою популярністю користуються кабінети масажу, їх розміщують в комплексі з лазнями або з роздягальнями, а також окремо. Площа масажної визначається з розрахунку 6 м2 на кушетку, але не менше 12 м2 на приміщення. Якщо кабін декілька, їх розділяють легкими розсувними перегородками. В кожній кабіні повинні стояти масажний стіл, тумбочка, на якій при необхідності розміщують вібромасажер. Крім того, є необхідною шафа для зберігання препаратів та розтирок, умивальник. Приміщення масажної слід провітрювати через кожну годину, для чого необхідно передбачати відкривання вікон або витяжну вентиляцію, яка забезпечує необхідне повітропостачання. Відділення гідропроцедур включає різні души та ванни. В залежності від складу та кількості вони об'єднуються в самостійну групу приміщень або примикають до другої (наприклад: души часто приєднують до саун). Приміщення для водних процедур повинні бути оснащені спеціальною системою вентиляції та каналізації. Після прийому процедур особи, які їх проходять повинні відпочивати. Для цього передбачаються або окремі приміщення — кімнати з кушетками та кріслами, або дивани та крісла в холах. Місця для відпочинку потрібно розміщувати в одному рівні з процедурними приміщеннями, поза зоною руху основних потоків осіб, що проходять процедури та персоналу. Великий оздоровчий та профілактичний вплив на людину здійснюють плавання та купання. Обхідні доріжки в басейнах покривають металевими плитками та роблять з нахилом від ванни басейну, оснащуючи трапами для стоку води. Для уникнення охолодження ніг поверхню обхідних доріжок як і лавочок для відпочинку рекомендується підігрівати до 31°. На обхідній доріжці передбачається місце для інвентаря, який використовується під час занять, а також лавочки для відпочинку та відпрацювання окремих вправ. Внутрішні площини ванни облицьовують кафельними плитками світлих тонів, при чому в місцях відштовхування плавців при поворотах вони повинні мати шерохувату поверхню, щоб уникнути ковзання рук. В продольних стінках ванни облаштовуються переливні жолоби та драбини. Ніжні души влаштовують з піддонами, дно піддону повинно мати уклін 0,01 м в сторону трапа та не бути слизьким,враховується все до дрібничок.
Висновки
На мою думку, сучасні зали мають більше переваг в порівнянні з Палестрами, тому що прогрес, який відбувається у всіх ланках, торкнувся і будування різних споруд, а також і стадіонів. Якщо порівняти Палестри і сучасні зали, то в них є чимало спільного. Спільне: замкнута споруда, без даху, кімнати для відпочинку, басейни, бігова доріжка, гімнастичний зал, зали для боротьби, в них відбувалися змагання та проходили навчання різних видів спорту. В сучасних залах я бачу тільки переваги, в них все збудовано таким чином, що находитися в ньому комфортно як глядачу, так і спортсмену. Спортсмени в сучасних залах мають змогу користуватися новітніми розробками науковців, які покращують якість снарядів спортсмена, інвентар під час невикористання знаходиться в спеціальних приміщеннях. Наприклад спортивні доріжки на сучасних стадіонах зроблені із спеціального матеріалу, яке дає змогу спортсменам бігати по ним з найбільшою швидкістю(цю змогу дає і спеціальне шиповане взуття спортсменів). Також ці бігові доріжки не дають такого шкідливого впливу на здоров’я, як наприклад звичайне асфальтоване покриття, яке погано впливає на спину, суглоби і т.д. Хоч в Палестрах було земляне покриття, яке не має такого шкідливого ефекту, як асфальтоване але все ж таки краще бігати на спеціальних доріжках, яких на той час не було. На сучасних стадіонах вжитті кращі умови захисту від різних надзвичайних подій. Сучасні стадіони мають змогу вміщувати більше глядачів ніж в Палестрах. Стадіони стараються будувати ближче до парків і подалі від шумних, забруднених місць. Будуються споруди, які мають змогу проводити змагання з багатьох різних видів спорту. В цих спорудах є дуже багато приміщень оздоровчого, відновлювального, підготовчого характеру, та багато інших. Так, в Палестрах вони також були, але зараз все це більш комфортніше. Займатися спортом в сучасних залах – одне задоволення, тому що в них все зроблено для спортсменів, вони мають змогу відчувати себе комфортно та захищеними. Сучасні спортсмени мають всі умови для зайняття спортом, тож потрібно займатися спортом всім людям в своє задоволення, а особливо потрібно популяризувати спорт дітям, але якщо брати Україну, то більшість наших спортивних залів знаходяться в неналежному стані, в яких дуже складно займатися спортом, але все таки в нашої країні є дуже багато гарних спортсменів, а найкращих – одиниці, а все тому, що немає гарних умов для тренування… Це дуже велика проблема. Отже, сучасні спортивні споруди мають більше переваг над Палестрами.
[Порівняльна характеристика палестри і сучасних залів.ppt|міні]
