|
|
| (не показано 30 проміжних версій цього учасника) |
| Рядок 9: |
Рядок 9: |
| | ==Автор проекту== | | ==Автор проекту== |
| | # [[Користувач:3990542|Кудряшова Яна]] | | # [[Користувач:3990542|Кудряшова Яна]] |
| | + | <br /> |
| | + | Відомості<br /> |
| | + | {| class="wikitable" border="1" |
| | + | |- |
| | + | ! Київський літопис |
| | + | ! Галицько-Волинський літопис |
| | + | |- |
| | + | | Тема,ідея: Зображення походу князя Ігоря на половців, його прагнення слави будь-яким чином. Звеличення братської дружби, мужньості, засудження егоїзму Ігоря. |
| | + | | Тема,ідея: історія Галичини і Волині,відображені найголовніші події виникнення, розвитку і занепаду Галицько-волинського князівства. Уславлення князівства. |
| | | | |
| − | == Матеріали проекту ==
| + | |- |
| | + | | Автор: різні автори. Упорядкував Мойсей у 1199році |
| | + | | Автор: немає окремого |
| | + | |
| | + | |} |
| | ===Інтернет ресурси проекту=== | | ===Інтернет ресурси проекту=== |
| − | # [[https://sites.google.com/site/dryzhuk911/home/16-pisemnist-i-literaturna-tradicia-kiievskoie-rusi|Писемність і літературна традиція Київської Русі]] | + | # [https://sites.google.com/site/dryzhuk911/home/16-pisemnist-i-literaturna-tradicia-kiievskoie-rusi|Писемність і літературна традиція Київської Русі] |
| − | # [[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%96|Культура Русі]] | + | # [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%96|Культура Русі] |
| − | # [[http://osvita.ua/vnz/reports/culture/10504/|Київська Русь: писемність і літературна традиція]] | + | # [http://osvita.ua/vnz/reports/culture/10504/|Київська Русь: писемність і літературна традиція] |
| | | | |
| | ===Додаткові матеріали проекту=== | | ===Додаткові матеріали проекту=== |
| − | # [[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=453878|Найдавніші пам’ятки писемної творчості]] | + | # [[http://bibliofond.ru/view.aspx?id=453878|Найдавніші пам’ятки писемної творчості]]<br /> |
| | + | <br /> |
| | + | ==Матеріали проекту== |
| | + | |
| | + | |
| | + | [[Реферат на тему проекту Оригінальна література Київської Русі. Регіональне літописання. Київський та Галицько-Волинський літописи.]] |
| | + | |
| | + | [https://www.google.com.ua/bookmarks/lookup?hl=uk&bkmk=1 колекція посилань веб-2.0] |
| | | | |
| | ==Результати проекту== | | ==Результати проекту== |
| − | Зміст<br />
| + | |
| − | # Поняття про оригінальну літературу <br />
| + | |
| − | а)жанри, твори<br />
| + | [https://drive.google.com/file/d/0BwCR4W8b5H0IVUVmQlZmZGtaUEU/view ПРЕЗЕНТАЦІЯ2] |
| − | б)<br />
| + | <br /> |
| − | # Регіональне літописання
| + | |
| − | а)Галицький літопис<br />
| + | |
| − | б)Волинський літопис<br />
| + | |
| − | '''Оригінальна література'''- поєднання жанрів перекладної літератури з фольклором.<br />
| + | |
| − | Швидкому ''зростанню її сприяло'': ''1)''впровадження на Русі в кінці Х століття християнства, яке диктувалося і суспільними потребами феодальної країни;<br />
| + | |
| − | ''2)'' шкільне навчання (не звичне навчання елементарної грамоти, а щось більш складне і серйозне, яке наближалося до системи навчання в грецьких школах).<br />
| + | |
| − | Виникали чудові літописні пам’ятки, які й сьогодні вражають читачів своєю високою поетичною культурою.<br />
| + | |
| − | '''Жанри''' оригінальної літератури:<br />
| + | |
| − | '''1)''' літописання;<br />
| + | |
| − | '''2)''' списки- механічний перепис, копіювання;<br />
| + | |
| − | '''3)''' ораторське письменство;<br />
| + | |
| − | '''4)''' житійна література;<br />
| + | |
| − | '''5)''' редакції- виправлення, редагування, зміна тексту з урахуванням побажань князів;<br />
| + | |
| − | '''6)''' паломницька література.<br />
| + | |
| − | Оригінальна, тобто власна, незапозичена літературна творчість наших предків за часів Київської Русі була започаткована літописами - до такого висновку спонукають ті літературні пам'ятки, що збереглися дотепер. Вважають, що найдавніший літопис було створено за часів Аскольда у другій половині 9 ст.<br />
| + | |
| − | Проте він, як і наступні літописні зведення, не берігся. Першим літописом, що дійшов до нас, є «Повість минулих літ». Його створено на початку 12 ст. При складанні «Повісті...» використано давніші літописи.<br />
| + | |
| − | Окрім різножанрової перекладної літератури, у Київській Русі була власна оригінальна література, що сформувалася і розвивалась на місцевому, національному грунті
| + | |
| − | Житія. Це життєписи святих мучеників, до яких безпосередньо приєднувались і життєписи князів, які стали жертвами кривавих усобиць. Житія становили частину богослужебної літератури. У Київську Русь житія переходять через посередництво південних слов'ян. Перекладалися з грецької мови основні збірники житій - Четы, Мінеї, Патерики. У XI - початку XII ст. укладалися оригінальні житія перших східно-словянських святих - "Житія Бориса і Гліба", "Житіє Антонія Печерського", "Житіє Феодосія Печерсь-кого". Житія на Русі, на відміну від візантійських, набували світського характеру. Так звані княжі житія (про Ольгу, Володимира, Бориса і Гліба, Мстислава, Михайла Чернігівського та ін.) за сюжетом, архітектонікою, зображенням державних діячів наближаються до жанру історичної повісті.<br />
| + | |
| − | Проповіді. Тексти проповідей вважаються церковною публіцистикою, вони мали повчальний, дидактичний характер, виходили за межі суто релігійної тематики і мали моральне, політичне і філософське значення.<br />
| + | |
| − | Прикладом такої проповіді, тобто сакральної дії й одночасно літературного, богословсько-філософського тексту стало знамените "Слово про закон і благодать" митрополита Іларіона. Тема " закон і благодать" була введена ще Василем Великим, за нею стояло усвідомлення відносин із нехристиянським світом та іудейством, а також між старим і новим Заповітом. "Слово про закон і благодать" проголошено близько 1050 р. в Софії Київській, воно стало своєрідним маніфестом самоусвідомлення руського народу, перед яким відкривалося велике майбутнє і який не потребував опіки Візантії. Завдання і предмет "Слова ..." - змалювати та прославити прихід Христа на землю для порятунку роду людського. Твір ораторського мистецтва "Слово про закон і благодать" є цінною історико-літературною пам'яткою у якій проголошується повна культурна і церковна автономія Русі, похвала хрестителю Володимиру та його сину Ярославу Мудрому.<br />
| + | |
| − | Видатними майстрами урочистого красномовства були Іларіон (XI ст.), Климент Смолятич, Кирило Туровський (XII ст.).<br />
| + | |
| − | До сакральної літератури належали требники (для приватного богослужіння), служебники (для суспільного богослужіння) і часослови. Основою богослужіння були службові псалтирі.<br />
| + | |
| − | Оригінальна літературна творчість XI-XIII ст. представлена рядом літературних творів, кожен з яких є справжнім шедевром.<br />
| + | |
| − | "Повчання Мономаха". Володимир Мономах не лише здійснював редакторський нагляд над київським літописанням першої пол. XII ст., а й сам створив унікальний літописно-автобіографічний твір, який увійшов в літературу під назвою "Повчання Мономаха своїм дітям" і хронологічно охоплює період з 1066 до 1117 рр. За змістом цей твір поділяється на дві частини: власне повчання і книгу шляхів Мономаха - короткий літопис його князівських походів і перемог.<br />
| + | |
| − | "Повчаня" адресоване дітям - спадкоємцям державної влади. Він вважав, що доброчесність дітей допоможе їм жити по справедливості, думати про бідних, сиріт і удовиць, не дозволяти сильним зневажати людей. Мудрий князь наголошує на швидкоплинності земного життя і слави, він закликає жити у мирі, творити добро і вірити у торжество справедливості. У "Повчанні" Володимир розмірковує над вічною проблемою добра і зла, праведника і грішника.<br />
| + | |
| − | За взірець молодим князям, Мономах ставить свого батька Всеволода який, сидячи вдома, вивчив п'ять іноземних мов, а також себе, який все життя провів у трудах і не покладався на посадників і биричів ні у великих, ні у малих справах. У ньому Володимир Мономах подає для нащадків образ ідеального князя і правителя, досвідченого господаря і зразкового сім'янина.<br />
| + | |
| − | Головна ідея твору - тривога за долю Русі, яку роздирали між-князівські чвари, заклик до безкорисливого служіння рідній землі, до об'єднання князів.<br />
| + | |
| − | Неперевершеним шедевром вітчизняної художньої літератури є "Слово о полку Ігоревім" (1185-1187рр.). Автор "Слова...", розповідаючи про невдалий похід Новгород-Сіверського князя Ігоря Святославовича у 1185 р. на половців, вбачає причину трагедії на берегах Каяли в роз'єднаності Руських князів, в їхньому сепаратизмі. Тому з великою силою звучить у "Слові..." ідея єдності руських князів, єдності руської землі. Необхідність цього доводиться не тільки на прикладі невдалого походу Ігоря, численних історичних екскурсів, а й описами Руської землі з її багатими містами, з повноводими ріками, безкрайніми просторами. "Слово о полку Ігоревім" є перлиною давньоруської художньої літератури.<br />
| + | |
| − | Пам'яткою поч. XIII ст. є "Києво-Печерський патерик", що являє собою збірник творів про історію Києво-Печерського монастиря. В його основі лежать легенди і перекази про особливу святість монастиря, зокрема місця на якому він заснований, також підкреслено його важливе значення, як осередку давньої культури. Серед тих, кого прославив "Патерик", був монах монастиря Ага-піт - перший відомий руський лікар, з іменем якого повязують заснування у Києво-Печерському монастирі першої руської лікарні. У 1661 р. "Патерик" було вперше надруковано церковнослов'янською мовою.<br />
| + | |
| − | До церковної літератури належить "Чтение о жизни и погублений... Бориса и Глеба" Нестора Печерського. У ньому розповідається про життя і смерть Бориса і Гліба, яку прийняли вони з мученичеською покорою, і тим самим, явили собою приклад християнської смиренності, гідний наслідування.
| + | |
