Відмінності між версіями «Проект "Моє рідне місто або село" Олішевської Надії»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показано 12 проміжних версій цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
[[Файл:Дорога казарня.jpg|міні|left|]]
 
[[Файл:Дорога казарня.jpg|міні|left|]]
  
=Історія села Казарня=
+
='''Історія села Казарня'''=
  
 
'''Село Казарня, Знам'янського району розташоване за 25 км на південний захід від районного центру Знам'янка і за чотири кілометри від залізничної станції Трепівка.'''
 
'''Село Казарня, Знам'янського району розташоване за 25 км на південний захід від районного центру Знам'янка і за чотири кілометри від залізничної станції Трепівка.'''
  
Засновано село в половині 18 ст. в 1785 році. (Село Козарна (Черняковка).Було 107 дворів , 430 чоловіків, 370 жінок. Топографія і зовнішній вигляд поселення : розташоване по обидві сторони балки Головківки (приток річки Аджамки) Води достатньо : три ствки, 24 колодязі. Торгові заклади -2, промислові заклади – 16, церкви – 1, лікарні -0, школи – 1, волосні управління – 1, запасні магазини -3. Приватні жилі споруди - - будинки – 14, хати – 203, землянки – 0, холодні господарські споруди – 386, число кімнат в жилих спорудах – 386.За результатами подвірного перепису населення в 1886 році в селі налічувалось бувших поміщицьких селян: 566 чоловіків та 544 жінок, дворян – 4 чоловіки, міщан – 7 чоловік , євреїв – 8 чоловік, духовних – 2 чоловіки.
+
Засновано село в половині 18 ст. в 1785 році. (Село Козарна (Черняковка).Було 107 дворів , 430 чоловіків, 370 жінок. Топографія і зовнішній вигляд поселення : розташоване по обидві сторони балки Головківки (приток річки Аджамки) Води достатньо : три ставки, 24 колодязі. Торгові заклади -2, промислові заклади – 16, церкви – 1, школи – 1, волосні управління – 1, запасні магазини -3. Приватні жилі споруди - - будинки – 14, хати – 203, землянки – 0, холодні господарські споруди – 386, число кімнат в жилих спорудах – 386.За результатами подвірного перепису населення в 1886 році в селі налічувалось бувших поміщицьких селян: 566 чоловіків та 544 жінок, дворян – 4 чоловіки, міщан – 7 чоловік , євреїв – 8 чоловік, духовних – 2 чоловіки.
  
 
За переписом 1859 року: дворів – 107, чоловіків – 345, жінок -336.
 
За переписом 1859 року: дворів – 107, чоловіків – 345, жінок -336.
Рядок 11: Рядок 11:
 
За даними сільськогосподарського перепису в 1916 році в с. Казання було 228 селянських господарств, жило 1235 осіб, з них працюючих 460 осіб різних спеціальностей.
 
За даними сільськогосподарського перепису в 1916 році в с. Казання було 228 селянських господарств, жило 1235 осіб, з них працюючих 460 осіб різних спеціальностей.
  
        Після подій 1905 року, в яких селяни виступали проти поміщиків, та  Жовтневого перевороту (1917 р.) в селі встановлена Радянська влада.
+
Після подій 1905 року, в яких селяни виступали проти поміщиків, та  Жовтневого перевороту в селі встановлена Радянська влада.
  
14 вересня 1925 року в селі Казання було створено машинно – тракторний парк «Червоний середняк».За таблицею Всеросійського перепису населення 1916 року село Казання належить до Олександрійського уїзду суботської волості. Крім того, кількість наявних господарств – 228, чоловіків – 541, працюючих – 152, жінок – 694 - , працюючих – 308. Всього – 1235 чоловік. Всього призвано на війну осіб чоловічої статі – 184, коней 4-х років і старше – 298, до 4-х років – 6, від року до робочого віку – 81, лошат – 64. Всього – 449. Волів – 22, корів – 174. Нетелів старше 1,5 до 2-х років – 14, бичків від 1,5 до 2-х років – 5.Підтілків і бичків від 1 року до 1,5 року – 56. Телят до 1 року – 162. Всього – 433. Овець- 91. Свиней – 157. Число господарств тільки з кінною упряжжю – 123. Тілки з воловою упряжжю – 4. Зі змішаним складом  - 7. З одною головою робочої худоби - ?. Без робочої худоби – 154. 2 голви робочої худоби – 81. 3 голови – 11. 4 голови – 18. 5 – 6 голів – 5. 7 – 8 голів – 2.Без корів – 133. З 1-ю коровою – 136. З 2-ма коровами – 19. Число господарств без всякої худоби – 90. Всього під посівом було 929,26 десятин.
+
14 вересня 1925 року в селі Казарня було створено машинно – тракторний парк «Червоний середняк».За таблицею Всеросійського перепису населення 1916 року село Казання належить до Олександрійського уїзду суботської волості.  
 +
Крім того, кількість наявних господарств – 228, чоловіків – 541, (працюючих – 152), жінок – 694, (працюючих – 308). Всього – 1235 чоловік. Призвано на війну осіб чоловічої статі – 184, коней 4-х років і старше – 298, до 4-х років – 6, від року до робочого віку – 81, лошат – 64. Всього – 449. Волів – 22, корів – 174. Нетелів старше 1,5 до 2-х років – 14, бичків від 1,5 до 2-х років – 5.Підтілків і бичків від 1 року до 1,5 року – 56. Телят до 1 року – 162. Всього – 433. Овець- 91. Свиней – 157. Число господарств тільки з кінною упряжжю – 123. Тілки з воловою упряжжю – 4. Зі змішаним складом  - 7. З одною головою робочої худоби - 128. Без робочої худоби – 154. 2 голви робочої худоби – 81. 3 голови – 11. 4 голови – 18. 5 – 6 голів – 5. 7–8 голів – 2.Без корів – 133. З 1-ю коровою – 136. З 2-ма коровами – 19. Число господарств без всякої худоби – 90. Всього під посівом було 929,26 десятин.
  
 
     В серпні 1927 року в селі Казарні створено ТСОЗ «Червоний хлібороб», який потім реорганізовано в чотири колгоспи.
 
     В серпні 1927 року в селі Казарні створено ТСОЗ «Червоний хлібороб», який потім реорганізовано в чотири колгоспи.
Рядок 20: Рядок 21:
 
Не обминули Казарню і сталінські репресії 1937 року. 12 чоловік було засуджено.
 
Не обминули Казарню і сталінські репресії 1937 року. 12 чоловік було засуджено.
  
  За картою статистично – економічної характеристики Знам’янського району на 1940 рік.Казарня.
+
= '''За картою статистично – економічної характеристики Знам’янського району на 1940 рік.Казарня:'''=
  
 
{| class="wikitable" border="1"
 
{| class="wikitable" border="1"
Рядок 63: Рядок 64:
 
|}
 
|}
  
 +
В 1941р. на захист рідної Вітчизни піднялися і воїни – жителі Казарнянської сільської ради. 140 воїнів не повернулися з війни, загинули в боях з фашистами.
  
 +
На території села Казарні діяла підпільно – диверсійна група. В підпільно – диверсійну групу входили Василь Коломієць, Микола Назаренко, Матвій Кумпан та інші.
 +
 +
5 січня 1944 року війська 95 гвардійської стрілецької дивізії 32 гвардійського стрілецького корпусу звільнили  село Казарню від німецько – фашистських загарбникі.
 +
 +
В 1945 році розпочала свою діяльність Казарнянська сільська рада до складу якої ввійшли навколишні села: Нововодяно, Барвінівка, Глибока Балка, Милова Балка, Нова Поляна.
 +
 +
  =На території Казарнянської сільської ради знаходилось чотири колгоспи.=
 +
 +
* «Червона зірка» - село Милова Балка.
 +
* «Переможець» - село Казарня.
 +
* «15 – річчя РСЧА» - село Вершинопілля.
 +
* імені Сталіна – село Нова Поляна, Глибока Балка.
 +
* імені Ворошилова – село Нововодяно.
 +
 +
1950 рік – колгоспи «Червона зірка» та «15-річчя РСЧА» об’єднались в один колгосп «Червона зірка» - село Милова Балка.
 +
 +
У відповідності з Указом Президії Верховної Ради СРСР від 11.09 1957 року і на основі рішення загальних зборів колгоспників колгоспу «Переможець» с. Казарня і колгоспу імені Ворошилова села Нововодяно об’єднати в один колгосп імені Чапаєва Казарнянської сільської ради Знам’янського району Кіровоградської області.
 +
 +
1962р – колгосп імені Сталіна перейменовано в колгосп «Дружба».
 +
 +
1964 р. – колгосп «Дружба» перейменовано в колгосп «Побєда» - село Глибока Балка.
 +
 +
1955 р. – колгоспи «Червона зірка» та імені Сталіна об’єднались в колгосп імені Сталіна – село Глибока Балка.
 +
 +
В 1972 році колгоспи об’єдналися в один колгосп «Союз», названий так до 50 – ї річниці утворення СРСР.
 +
 +
17 грудня 1992 року колгосп «Союз» було реорганізовано в акціонерне товариство «Мрія». (З протоколу №2 загальних зборів колгоспників колгоспу «Союз» від 17 грудня 1992р.) . Саме у 70 – 80 роках минулого століття процвітало сільськогосподарське виробництво. Працювали об’єкти соціальної сфери, зростав добробут селян.
 +
 +
У 1995 – 1996 роках землі АТ «Мрія» були розпайовані між членами товариства.
 +
 +
У 1996 році земельні сертифікати розміром 4,46 га отримали 726 осіб.
 +
 +
На основі протоколу №3 загальних зборів членів АТ «Мрія» від 27 грудня 1999 року. (Всього членів АТ -392. Присутніх на загальних зборах – 270. Голова зборів В.З. Шіндер, секретар Богун Н.В.) Вирішувалось питання про проведення реформ в АТ в світлі Указу Президента України Л.Д. Кучми. Реформування в АТ «Мрія» із земельними паями проведено і на основі передачі цих паїв в оренду створено приватно – орендне товариство «Агроінтер».
 +
 +
Більшість пайовиків передало свої землі в ЗАТ «Агро Дар».
 +
 +
='''Список громадян, які були насильно вивезені в Німеччину в роки Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 роках.'''=
 +
 +
# Веремієнко Петро Минович – 1922р.н. с. Нововодяно – м. Ульм, кочегар на паровозі.
 +
# Ветров Петро Іванович – 1926р.н. с. Барвіновка- м.Лаубон, підсобник комен
 +
# Новиков Іван Дорофійович – 1923р.н.с Глибока Балка, с. Солінген, робітник цукрового заводу.
 +
# Новикова Ніна Іванівна – 1924р.н. с. Глибока Балка – м. Дількройс, фабрика військового призначення.
 +
# Крайванова Галина Олександрівна – 1926р.н. с.Барвіновка – м. Шмонздорф, найманцем у господарстві.
 +
# Крайванова Марія Юхимівна – 1922р.н. с. Барвіновка – м. Ахен, вантажник на поверхні шахти.
 +
# Шаповалові Агрипина Юхимівна – 1918р.н. с. Барвіновка – м. Ахен, вантажниця на поверхі шахти.
 +
# Іщенко Марія Федосіївна – 1921р.н. – с. Милова Балка – м. Бугель, у господарстві.
 +
# Компанієць Марія Микитівна – 1924р.н.с. Милова Балка – м. Котбус, ткацька фабрика.
 +
# Демешко Петро Романович – 1926р.н.с. Милова Балка – м. Лейпциг, фабрика.
 +
# Ліванський Микола Олександрович – 1921р.н.с. Нова Поляна – м. Кутліу, господарство.
 +
# Люненко Іван Андрійович – 1921р.н.с. Казання -= м. Рондлеця, концтабір, виготовляли плахи для будівництва.
 +
# Ліванська Наталія Василівна – 1925р.н. с. Нова Поляна – м. Тюбек, концтабір.
 +
# Шлапак Іван Юхимович – 1924р.н.с Казарня – м. Карнан, працівник шахти.
 +
 +
==Рідне місто або село на карті України  [http://google.com.ua Google] (вставити фотокопію карти)==
 
[[Файл: Казарня.png]]
 
[[Файл: Казарня.png]]
 +
 +
=='''Ресурси:'''==
 +
 +
*Посилання на власний блог у [http://kazarnya.blogspot.com/ Blogger];
 +
 +
*[https://docs.google.com/forms/d/164sBctMR-0CMrFHs0v8Ll_Abi37On2Ho5fxQdK7wKs8/viewform  Посилання на опитування у Google Форми];
 +
 +
[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]

Поточна версія на 12:36, 20 листопада 2015

Дорога казарня.jpg

Історія села Казарня

Село Казарня, Знам'янського району розташоване за 25 км на південний захід від районного центру Знам'янка і за чотири кілометри від залізничної станції Трепівка.

Засновано село в половині 18 ст. в 1785 році. (Село Козарна (Черняковка).Було 107 дворів , 430 чоловіків, 370 жінок. Топографія і зовнішній вигляд поселення : розташоване по обидві сторони балки Головківки (приток річки Аджамки) Води достатньо : три ставки, 24 колодязі. Торгові заклади -2, промислові заклади – 16, церкви – 1, школи – 1, волосні управління – 1, запасні магазини -3. Приватні жилі споруди - - будинки – 14, хати – 203, землянки – 0, холодні господарські споруди – 386, число кімнат в жилих спорудах – 386.За результатами подвірного перепису населення в 1886 році в селі налічувалось бувших поміщицьких селян: 566 чоловіків та 544 жінок, дворян – 4 чоловіки, міщан – 7 чоловік , євреїв – 8 чоловік, духовних – 2 чоловіки.

За переписом 1859 року: дворів – 107, чоловіків – 345, жінок -336.

За даними сільськогосподарського перепису в 1916 році в с. Казання було 228 селянських господарств, жило 1235 осіб, з них працюючих 460 осіб різних спеціальностей.

Після подій 1905 року, в яких селяни виступали проти поміщиків, та  Жовтневого перевороту в селі встановлена Радянська влада.

14 вересня 1925 року в селі Казарня було створено машинно – тракторний парк «Червоний середняк».За таблицею Всеросійського перепису населення 1916 року село Казання належить до Олександрійського уїзду суботської волості. Крім того, кількість наявних господарств – 228, чоловіків – 541, (працюючих – 152), жінок – 694, (працюючих – 308). Всього – 1235 чоловік. Призвано на війну осіб чоловічої статі – 184, коней 4-х років і старше – 298, до 4-х років – 6, від року до робочого віку – 81, лошат – 64. Всього – 449. Волів – 22, корів – 174. Нетелів старше 1,5 до 2-х років – 14, бичків від 1,5 до 2-х років – 5.Підтілків і бичків від 1 року до 1,5 року – 56. Телят до 1 року – 162. Всього – 433. Овець- 91. Свиней – 157. Число господарств тільки з кінною упряжжю – 123. Тілки з воловою упряжжю – 4. Зі змішаним складом - 7. З одною головою робочої худоби - 128. Без робочої худоби – 154. 2 голви робочої худоби – 81. 3 голови – 11. 4 голови – 18. 5 – 6 голів – 5. 7–8 голів – 2.Без корів – 133. З 1-ю коровою – 136. З 2-ма коровами – 19. Число господарств без всякої худоби – 90. Всього під посівом було 929,26 десятин.

    В серпні 1927 року в селі Казарні створено ТСОЗ «Червоний хлібороб», який потім реорганізовано в чотири колгоспи.

Голодомор 1932 – 1933 років пройшов чорною смугою по селі забравши значну кількість жителів. Голодомор був важким тягарем і болем для наших односельців і навічно закарбований в серцях очевидців. Не обминули Казарню і сталінські репресії 1937 року. 12 чоловік було засуджено.

За картою статистично – економічної характеристики Знам’янського району на 1940 рік.Казарня:

Назва колгоспу Відстань до райцентру Вся площа Орної землі К-сть населення

трудове

Загальна кількість населення


Колгосп ОСО №1 18 988 836 157 264
«Переможець» 20 1279 1137 212 408
15-річчя РСЧА 18 507 406 88 176
«Трудова зірка» 15 420 360 109 175

В 1941р. на захист рідної Вітчизни піднялися і воїни – жителі Казарнянської сільської ради. 140 воїнів не повернулися з війни, загинули в боях з фашистами.

На території села Казарні діяла підпільно – диверсійна група. В підпільно – диверсійну групу входили Василь Коломієць, Микола Назаренко, Матвій Кумпан та інші.

5 січня 1944 року війська 95 гвардійської стрілецької дивізії 32 гвардійського стрілецького корпусу звільнили село Казарню від німецько – фашистських загарбникі.

В 1945 році розпочала свою діяльність Казарнянська сільська рада до складу якої ввійшли навколишні села: Нововодяно, Барвінівка, Глибока Балка, Милова Балка, Нова Поляна.

 =На території Казарнянської сільської ради знаходилось чотири колгоспи.=
  • «Червона зірка» - село Милова Балка.
  • «Переможець» - село Казарня.
  • «15 – річчя РСЧА» - село Вершинопілля.
  • імені Сталіна – село Нова Поляна, Глибока Балка.
  • імені Ворошилова – село Нововодяно.

1950 рік – колгоспи «Червона зірка» та «15-річчя РСЧА» об’єднались в один колгосп «Червона зірка» - село Милова Балка.

У відповідності з Указом Президії Верховної Ради СРСР від 11.09 1957 року і на основі рішення загальних зборів колгоспників колгоспу «Переможець» с. Казарня і колгоспу імені Ворошилова села Нововодяно об’єднати в один колгосп імені Чапаєва Казарнянської сільської ради Знам’янського району Кіровоградської області.

1962р – колгосп імені Сталіна перейменовано в колгосп «Дружба».

1964 р. – колгосп «Дружба» перейменовано в колгосп «Побєда» - село Глибока Балка.

1955 р. – колгоспи «Червона зірка» та імені Сталіна об’єднались в колгосп імені Сталіна – село Глибока Балка.

В 1972 році колгоспи об’єдналися в один колгосп «Союз», названий так до 50 – ї річниці утворення СРСР.

17 грудня 1992 року колгосп «Союз» було реорганізовано в акціонерне товариство «Мрія». (З протоколу №2 загальних зборів колгоспників колгоспу «Союз» від 17 грудня 1992р.) . Саме у 70 – 80 роках минулого століття процвітало сільськогосподарське виробництво. Працювали об’єкти соціальної сфери, зростав добробут селян.

У 1995 – 1996 роках землі АТ «Мрія» були розпайовані між членами товариства.

У 1996 році земельні сертифікати розміром 4,46 га отримали 726 осіб.

На основі протоколу №3 загальних зборів членів АТ «Мрія» від 27 грудня 1999 року. (Всього членів АТ -392. Присутніх на загальних зборах – 270. Голова зборів В.З. Шіндер, секретар Богун Н.В.) Вирішувалось питання про проведення реформ в АТ в світлі Указу Президента України Л.Д. Кучми. Реформування в АТ «Мрія» із земельними паями проведено і на основі передачі цих паїв в оренду створено приватно – орендне товариство «Агроінтер».

Більшість пайовиків передало свої землі в ЗАТ «Агро Дар».

Список громадян, які були насильно вивезені в Німеччину в роки Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 роках.

  1. Веремієнко Петро Минович – 1922р.н. с. Нововодяно – м. Ульм, кочегар на паровозі.
  2. Ветров Петро Іванович – 1926р.н. с. Барвіновка- м.Лаубон, підсобник комен
  3. Новиков Іван Дорофійович – 1923р.н.с Глибока Балка, с. Солінген, робітник цукрового заводу.
  4. Новикова Ніна Іванівна – 1924р.н. с. Глибока Балка – м. Дількройс, фабрика військового призначення.
  5. Крайванова Галина Олександрівна – 1926р.н. с.Барвіновка – м. Шмонздорф, найманцем у господарстві.
  6. Крайванова Марія Юхимівна – 1922р.н. с. Барвіновка – м. Ахен, вантажник на поверхні шахти.
  7. Шаповалові Агрипина Юхимівна – 1918р.н. с. Барвіновка – м. Ахен, вантажниця на поверхі шахти.
  8. Іщенко Марія Федосіївна – 1921р.н. – с. Милова Балка – м. Бугель, у господарстві.
  9. Компанієць Марія Микитівна – 1924р.н.с. Милова Балка – м. Котбус, ткацька фабрика.
  10. Демешко Петро Романович – 1926р.н.с. Милова Балка – м. Лейпциг, фабрика.
  11. Ліванський Микола Олександрович – 1921р.н.с. Нова Поляна – м. Кутліу, господарство.
  12. Люненко Іван Андрійович – 1921р.н.с. Казання -= м. Рондлеця, концтабір, виготовляли плахи для будівництва.
  13. Ліванська Наталія Василівна – 1925р.н. с. Нова Поляна – м. Тюбек, концтабір.
  14. Шлапак Іван Юхимович – 1924р.н.с Казарня – м. Карнан, працівник шахти.

Рідне місто або село на карті України Google (вставити фотокопію карти)

Казарня.png

Ресурси:

  • Посилання на власний блог у Blogger;

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка