Відмінності між версіями «Проект "Моє рідне місто або село" Олішевської Надії»
3119694 (обговорення • внесок) |
3119694 (обговорення • внесок) |
||
(не показано 12 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Дорога казарня.jpg|міні|left|]] | [[Файл:Дорога казарня.jpg|міні|left|]] | ||
− | =Історія села Казарня= | + | ='''Історія села Казарня'''= |
'''Село Казарня, Знам'янського району розташоване за 25 км на південний захід від районного центру Знам'янка і за чотири кілометри від залізничної станції Трепівка.''' | '''Село Казарня, Знам'янського району розташоване за 25 км на південний захід від районного центру Знам'янка і за чотири кілометри від залізничної станції Трепівка.''' | ||
− | Засновано село в половині 18 ст. в 1785 році. (Село Козарна (Черняковка).Було 107 дворів , 430 чоловіків, 370 жінок. Топографія і зовнішній вигляд поселення : розташоване по обидві сторони балки Головківки (приток річки Аджамки) Води достатньо : три | + | Засновано село в половині 18 ст. в 1785 році. (Село Козарна (Черняковка).Було 107 дворів , 430 чоловіків, 370 жінок. Топографія і зовнішній вигляд поселення : розташоване по обидві сторони балки Головківки (приток річки Аджамки) Води достатньо : три ставки, 24 колодязі. Торгові заклади -2, промислові заклади – 16, церкви – 1, школи – 1, волосні управління – 1, запасні магазини -3. Приватні жилі споруди - - будинки – 14, хати – 203, землянки – 0, холодні господарські споруди – 386, число кімнат в жилих спорудах – 386.За результатами подвірного перепису населення в 1886 році в селі налічувалось бувших поміщицьких селян: 566 чоловіків та 544 жінок, дворян – 4 чоловіки, міщан – 7 чоловік , євреїв – 8 чоловік, духовних – 2 чоловіки. |
За переписом 1859 року: дворів – 107, чоловіків – 345, жінок -336. | За переписом 1859 року: дворів – 107, чоловіків – 345, жінок -336. | ||
Рядок 11: | Рядок 11: | ||
За даними сільськогосподарського перепису в 1916 році в с. Казання було 228 селянських господарств, жило 1235 осіб, з них працюючих 460 осіб різних спеціальностей. | За даними сільськогосподарського перепису в 1916 році в с. Казання було 228 селянських господарств, жило 1235 осіб, з них працюючих 460 осіб різних спеціальностей. | ||
− | + | Після подій 1905 року, в яких селяни виступали проти поміщиків, та Жовтневого перевороту в селі встановлена Радянська влада. | |
− | 14 вересня 1925 року в селі | + | 14 вересня 1925 року в селі Казарня було створено машинно – тракторний парк «Червоний середняк».За таблицею Всеросійського перепису населення 1916 року село Казання належить до Олександрійського уїзду суботської волості. |
+ | Крім того, кількість наявних господарств – 228, чоловіків – 541, (працюючих – 152), жінок – 694, (працюючих – 308). Всього – 1235 чоловік. Призвано на війну осіб чоловічої статі – 184, коней 4-х років і старше – 298, до 4-х років – 6, від року до робочого віку – 81, лошат – 64. Всього – 449. Волів – 22, корів – 174. Нетелів старше 1,5 до 2-х років – 14, бичків від 1,5 до 2-х років – 5.Підтілків і бичків від 1 року до 1,5 року – 56. Телят до 1 року – 162. Всього – 433. Овець- 91. Свиней – 157. Число господарств тільки з кінною упряжжю – 123. Тілки з воловою упряжжю – 4. Зі змішаним складом - 7. З одною головою робочої худоби - 128. Без робочої худоби – 154. 2 голви робочої худоби – 81. 3 голови – 11. 4 голови – 18. 5 – 6 голів – 5. 7–8 голів – 2.Без корів – 133. З 1-ю коровою – 136. З 2-ма коровами – 19. Число господарств без всякої худоби – 90. Всього під посівом було 929,26 десятин. | ||
В серпні 1927 року в селі Казарні створено ТСОЗ «Червоний хлібороб», який потім реорганізовано в чотири колгоспи. | В серпні 1927 року в селі Казарні створено ТСОЗ «Червоний хлібороб», який потім реорганізовано в чотири колгоспи. | ||
Рядок 20: | Рядок 21: | ||
Не обминули Казарню і сталінські репресії 1937 року. 12 чоловік було засуджено. | Не обминули Казарню і сталінські репресії 1937 року. 12 чоловік було засуджено. | ||
− | + | = '''За картою статистично – економічної характеристики Знам’янського району на 1940 рік.Казарня:'''= | |
{| class="wikitable" border="1" | {| class="wikitable" border="1" | ||
Рядок 63: | Рядок 64: | ||
|} | |} | ||
+ | В 1941р. на захист рідної Вітчизни піднялися і воїни – жителі Казарнянської сільської ради. 140 воїнів не повернулися з війни, загинули в боях з фашистами. | ||
+ | На території села Казарні діяла підпільно – диверсійна група. В підпільно – диверсійну групу входили Василь Коломієць, Микола Назаренко, Матвій Кумпан та інші. | ||
+ | |||
+ | 5 січня 1944 року війська 95 гвардійської стрілецької дивізії 32 гвардійського стрілецького корпусу звільнили село Казарню від німецько – фашистських загарбникі. | ||
+ | |||
+ | В 1945 році розпочала свою діяльність Казарнянська сільська рада до складу якої ввійшли навколишні села: Нововодяно, Барвінівка, Глибока Балка, Милова Балка, Нова Поляна. | ||
+ | |||
+ | =На території Казарнянської сільської ради знаходилось чотири колгоспи.= | ||
+ | |||
+ | * «Червона зірка» - село Милова Балка. | ||
+ | * «Переможець» - село Казарня. | ||
+ | * «15 – річчя РСЧА» - село Вершинопілля. | ||
+ | * імені Сталіна – село Нова Поляна, Глибока Балка. | ||
+ | * імені Ворошилова – село Нововодяно. | ||
+ | |||
+ | 1950 рік – колгоспи «Червона зірка» та «15-річчя РСЧА» об’єднались в один колгосп «Червона зірка» - село Милова Балка. | ||
+ | |||
+ | У відповідності з Указом Президії Верховної Ради СРСР від 11.09 1957 року і на основі рішення загальних зборів колгоспників колгоспу «Переможець» с. Казарня і колгоспу імені Ворошилова села Нововодяно об’єднати в один колгосп імені Чапаєва Казарнянської сільської ради Знам’янського району Кіровоградської області. | ||
+ | |||
+ | 1962р – колгосп імені Сталіна перейменовано в колгосп «Дружба». | ||
+ | |||
+ | 1964 р. – колгосп «Дружба» перейменовано в колгосп «Побєда» - село Глибока Балка. | ||
+ | |||
+ | 1955 р. – колгоспи «Червона зірка» та імені Сталіна об’єднались в колгосп імені Сталіна – село Глибока Балка. | ||
+ | |||
+ | В 1972 році колгоспи об’єдналися в один колгосп «Союз», названий так до 50 – ї річниці утворення СРСР. | ||
+ | |||
+ | 17 грудня 1992 року колгосп «Союз» було реорганізовано в акціонерне товариство «Мрія». (З протоколу №2 загальних зборів колгоспників колгоспу «Союз» від 17 грудня 1992р.) . Саме у 70 – 80 роках минулого століття процвітало сільськогосподарське виробництво. Працювали об’єкти соціальної сфери, зростав добробут селян. | ||
+ | |||
+ | У 1995 – 1996 роках землі АТ «Мрія» були розпайовані між членами товариства. | ||
+ | |||
+ | У 1996 році земельні сертифікати розміром 4,46 га отримали 726 осіб. | ||
+ | |||
+ | На основі протоколу №3 загальних зборів членів АТ «Мрія» від 27 грудня 1999 року. (Всього членів АТ -392. Присутніх на загальних зборах – 270. Голова зборів В.З. Шіндер, секретар Богун Н.В.) Вирішувалось питання про проведення реформ в АТ в світлі Указу Президента України Л.Д. Кучми. Реформування в АТ «Мрія» із земельними паями проведено і на основі передачі цих паїв в оренду створено приватно – орендне товариство «Агроінтер». | ||
+ | |||
+ | Більшість пайовиків передало свої землі в ЗАТ «Агро Дар». | ||
+ | |||
+ | ='''Список громадян, які були насильно вивезені в Німеччину в роки Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 роках.'''= | ||
+ | |||
+ | # Веремієнко Петро Минович – 1922р.н. с. Нововодяно – м. Ульм, кочегар на паровозі. | ||
+ | # Ветров Петро Іванович – 1926р.н. с. Барвіновка- м.Лаубон, підсобник комен | ||
+ | # Новиков Іван Дорофійович – 1923р.н.с Глибока Балка, с. Солінген, робітник цукрового заводу. | ||
+ | # Новикова Ніна Іванівна – 1924р.н. с. Глибока Балка – м. Дількройс, фабрика військового призначення. | ||
+ | # Крайванова Галина Олександрівна – 1926р.н. с.Барвіновка – м. Шмонздорф, найманцем у господарстві. | ||
+ | # Крайванова Марія Юхимівна – 1922р.н. с. Барвіновка – м. Ахен, вантажник на поверхні шахти. | ||
+ | # Шаповалові Агрипина Юхимівна – 1918р.н. с. Барвіновка – м. Ахен, вантажниця на поверхі шахти. | ||
+ | # Іщенко Марія Федосіївна – 1921р.н. – с. Милова Балка – м. Бугель, у господарстві. | ||
+ | # Компанієць Марія Микитівна – 1924р.н.с. Милова Балка – м. Котбус, ткацька фабрика. | ||
+ | # Демешко Петро Романович – 1926р.н.с. Милова Балка – м. Лейпциг, фабрика. | ||
+ | # Ліванський Микола Олександрович – 1921р.н.с. Нова Поляна – м. Кутліу, господарство. | ||
+ | # Люненко Іван Андрійович – 1921р.н.с. Казання -= м. Рондлеця, концтабір, виготовляли плахи для будівництва. | ||
+ | # Ліванська Наталія Василівна – 1925р.н. с. Нова Поляна – м. Тюбек, концтабір. | ||
+ | # Шлапак Іван Юхимович – 1924р.н.с Казарня – м. Карнан, працівник шахти. | ||
+ | |||
+ | ==Рідне місто або село на карті України [http://google.com.ua Google] (вставити фотокопію карти)== | ||
[[Файл: Казарня.png]] | [[Файл: Казарня.png]] | ||
+ | |||
+ | =='''Ресурси:'''== | ||
+ | |||
+ | *Посилання на власний блог у [http://kazarnya.blogspot.com/ Blogger]; | ||
+ | |||
+ | *[https://docs.google.com/forms/d/164sBctMR-0CMrFHs0v8Ll_Abi37On2Ho5fxQdK7wKs8/viewform Посилання на опитування у Google Форми]; | ||
+ | |||
+ | [http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка] |
Поточна версія на 12:36, 20 листопада 2015
Зміст
Історія села Казарня
Село Казарня, Знам'янського району розташоване за 25 км на південний захід від районного центру Знам'янка і за чотири кілометри від залізничної станції Трепівка.
Засновано село в половині 18 ст. в 1785 році. (Село Козарна (Черняковка).Було 107 дворів , 430 чоловіків, 370 жінок. Топографія і зовнішній вигляд поселення : розташоване по обидві сторони балки Головківки (приток річки Аджамки) Води достатньо : три ставки, 24 колодязі. Торгові заклади -2, промислові заклади – 16, церкви – 1, школи – 1, волосні управління – 1, запасні магазини -3. Приватні жилі споруди - - будинки – 14, хати – 203, землянки – 0, холодні господарські споруди – 386, число кімнат в жилих спорудах – 386.За результатами подвірного перепису населення в 1886 році в селі налічувалось бувших поміщицьких селян: 566 чоловіків та 544 жінок, дворян – 4 чоловіки, міщан – 7 чоловік , євреїв – 8 чоловік, духовних – 2 чоловіки.
За переписом 1859 року: дворів – 107, чоловіків – 345, жінок -336.
За даними сільськогосподарського перепису в 1916 році в с. Казання було 228 селянських господарств, жило 1235 осіб, з них працюючих 460 осіб різних спеціальностей.
Після подій 1905 року, в яких селяни виступали проти поміщиків, та Жовтневого перевороту в селі встановлена Радянська влада.
14 вересня 1925 року в селі Казарня було створено машинно – тракторний парк «Червоний середняк».За таблицею Всеросійського перепису населення 1916 року село Казання належить до Олександрійського уїзду суботської волості. Крім того, кількість наявних господарств – 228, чоловіків – 541, (працюючих – 152), жінок – 694, (працюючих – 308). Всього – 1235 чоловік. Призвано на війну осіб чоловічої статі – 184, коней 4-х років і старше – 298, до 4-х років – 6, від року до робочого віку – 81, лошат – 64. Всього – 449. Волів – 22, корів – 174. Нетелів старше 1,5 до 2-х років – 14, бичків від 1,5 до 2-х років – 5.Підтілків і бичків від 1 року до 1,5 року – 56. Телят до 1 року – 162. Всього – 433. Овець- 91. Свиней – 157. Число господарств тільки з кінною упряжжю – 123. Тілки з воловою упряжжю – 4. Зі змішаним складом - 7. З одною головою робочої худоби - 128. Без робочої худоби – 154. 2 голви робочої худоби – 81. 3 голови – 11. 4 голови – 18. 5 – 6 голів – 5. 7–8 голів – 2.Без корів – 133. З 1-ю коровою – 136. З 2-ма коровами – 19. Число господарств без всякої худоби – 90. Всього під посівом було 929,26 десятин.
В серпні 1927 року в селі Казарні створено ТСОЗ «Червоний хлібороб», який потім реорганізовано в чотири колгоспи.
Голодомор 1932 – 1933 років пройшов чорною смугою по селі забравши значну кількість жителів. Голодомор був важким тягарем і болем для наших односельців і навічно закарбований в серцях очевидців. Не обминули Казарню і сталінські репресії 1937 року. 12 чоловік було засуджено.
За картою статистично – економічної характеристики Знам’янського району на 1940 рік.Казарня:
Назва колгоспу | Відстань до райцентру | Вся площа | Орної землі | К-сть населення
трудове |
Загальна кількість населення
|
---|---|---|---|---|---|
Колгосп ОСО №1 | 18 | 988 | 836 | 157 | 264 |
«Переможець» | 20 | 1279 | 1137 | 212 | 408 |
15-річчя РСЧА | 18 | 507 | 406 | 88 | 176 |
«Трудова зірка» | 15 | 420 | 360 | 109 | 175 |
В 1941р. на захист рідної Вітчизни піднялися і воїни – жителі Казарнянської сільської ради. 140 воїнів не повернулися з війни, загинули в боях з фашистами.
На території села Казарні діяла підпільно – диверсійна група. В підпільно – диверсійну групу входили Василь Коломієць, Микола Назаренко, Матвій Кумпан та інші.
5 січня 1944 року війська 95 гвардійської стрілецької дивізії 32 гвардійського стрілецького корпусу звільнили село Казарню від німецько – фашистських загарбникі.
В 1945 році розпочала свою діяльність Казарнянська сільська рада до складу якої ввійшли навколишні села: Нововодяно, Барвінівка, Глибока Балка, Милова Балка, Нова Поляна.
=На території Казарнянської сільської ради знаходилось чотири колгоспи.=
- «Червона зірка» - село Милова Балка.
- «Переможець» - село Казарня.
- «15 – річчя РСЧА» - село Вершинопілля.
- імені Сталіна – село Нова Поляна, Глибока Балка.
- імені Ворошилова – село Нововодяно.
1950 рік – колгоспи «Червона зірка» та «15-річчя РСЧА» об’єднались в один колгосп «Червона зірка» - село Милова Балка.
У відповідності з Указом Президії Верховної Ради СРСР від 11.09 1957 року і на основі рішення загальних зборів колгоспників колгоспу «Переможець» с. Казарня і колгоспу імені Ворошилова села Нововодяно об’єднати в один колгосп імені Чапаєва Казарнянської сільської ради Знам’янського району Кіровоградської області.
1962р – колгосп імені Сталіна перейменовано в колгосп «Дружба».
1964 р. – колгосп «Дружба» перейменовано в колгосп «Побєда» - село Глибока Балка.
1955 р. – колгоспи «Червона зірка» та імені Сталіна об’єднались в колгосп імені Сталіна – село Глибока Балка.
В 1972 році колгоспи об’єдналися в один колгосп «Союз», названий так до 50 – ї річниці утворення СРСР.
17 грудня 1992 року колгосп «Союз» було реорганізовано в акціонерне товариство «Мрія». (З протоколу №2 загальних зборів колгоспників колгоспу «Союз» від 17 грудня 1992р.) . Саме у 70 – 80 роках минулого століття процвітало сільськогосподарське виробництво. Працювали об’єкти соціальної сфери, зростав добробут селян.
У 1995 – 1996 роках землі АТ «Мрія» були розпайовані між членами товариства.
У 1996 році земельні сертифікати розміром 4,46 га отримали 726 осіб.
На основі протоколу №3 загальних зборів членів АТ «Мрія» від 27 грудня 1999 року. (Всього членів АТ -392. Присутніх на загальних зборах – 270. Голова зборів В.З. Шіндер, секретар Богун Н.В.) Вирішувалось питання про проведення реформ в АТ в світлі Указу Президента України Л.Д. Кучми. Реформування в АТ «Мрія» із земельними паями проведено і на основі передачі цих паїв в оренду створено приватно – орендне товариство «Агроінтер».
Більшість пайовиків передало свої землі в ЗАТ «Агро Дар».
Список громадян, які були насильно вивезені в Німеччину в роки Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 роках.
- Веремієнко Петро Минович – 1922р.н. с. Нововодяно – м. Ульм, кочегар на паровозі.
- Ветров Петро Іванович – 1926р.н. с. Барвіновка- м.Лаубон, підсобник комен
- Новиков Іван Дорофійович – 1923р.н.с Глибока Балка, с. Солінген, робітник цукрового заводу.
- Новикова Ніна Іванівна – 1924р.н. с. Глибока Балка – м. Дількройс, фабрика військового призначення.
- Крайванова Галина Олександрівна – 1926р.н. с.Барвіновка – м. Шмонздорф, найманцем у господарстві.
- Крайванова Марія Юхимівна – 1922р.н. с. Барвіновка – м. Ахен, вантажник на поверхні шахти.
- Шаповалові Агрипина Юхимівна – 1918р.н. с. Барвіновка – м. Ахен, вантажниця на поверхі шахти.
- Іщенко Марія Федосіївна – 1921р.н. – с. Милова Балка – м. Бугель, у господарстві.
- Компанієць Марія Микитівна – 1924р.н.с. Милова Балка – м. Котбус, ткацька фабрика.
- Демешко Петро Романович – 1926р.н.с. Милова Балка – м. Лейпциг, фабрика.
- Ліванський Микола Олександрович – 1921р.н.с. Нова Поляна – м. Кутліу, господарство.
- Люненко Іван Андрійович – 1921р.н.с. Казання -= м. Рондлеця, концтабір, виготовляли плахи для будівництва.
- Ліванська Наталія Василівна – 1925р.н. с. Нова Поляна – м. Тюбек, концтабір.
- Шлапак Іван Юхимович – 1924р.н.с Казарня – м. Карнан, працівник шахти.
Рідне місто або село на карті України Google (вставити фотокопію карти)
Ресурси:
- Посилання на власний блог у Blogger;
Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка