|
|
| (не показана одна проміжна версія 9 учасників) |
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| − | <[[Історія комп'ютерної техніки]]
| + | {{Загальне меню для довідників користувача |
| | + | |головна= Музей історії техніки |
| | + | |категорія= Історія комп'ютерної техніки |
| | + | |підкатегорія= Історія комп'ютерної техніки/Процесори |
| | + | |розділ= <!-- назва сторінки розділу довідника --> |
| | + | |підрозділ= <!-- назва сторінки підрозділу довідника --> |
| | + | }} |
| | + | |
| | =Інтел= | | =Інтел= |
| − | <font color="red">'''Процесори Intel від 8086/8088 до Celeron 850 - Філоненко, 16 група'''</font>
| + | [[Intel 8080A]] |
| | | | |
| − | ===8080A===
| + | [[Intel 8086/8088 (КМ1810ВМ86/КМ1810ВМ88)]] |
| − | Процесор Intel 8080A був створений Фредеріком Феггіном і Масатоші Шімою в період з кінця 1972 до квітня 1974 року і став наступником процесора 8008. Виготовлений на основі 6-мікронної технології, що дозволило розмістити на кристалі 4500 транзисторів і працювати на частоті 2 МГц.
| + | |
| | | | |
| − | Процесор містить сім 8-розрядних регістрів, 16-бітний вказівник стеку та 16-розрядний програмний лічильник, 8-бітний регістр прапорців. В деяких командах використовуються пари регістрів (16 біт).
| + | [[Intel Celeron 300/128/66, Slot1 (SL32A)]] |
| | | | |
| − | DIP-корпус процесора, що має 40 виводів, забезпечує 16-розрядну шину адрес з доступом до 64 КБ пам’яті та 8-розрядну шину даних. Перші 64 комірки пам’яті зарезервовано для векторів переривань. 8080 має окремий адресний простір введення-виведення, який обслуговує 256 портів.
| + | [[Celeron 366/128/66, Socket 370, SL35S]] |
| | | | |
| − | Система команд включає арифметичні та логічні команди, команди пересилання, передачі керування та інші. Використовує регістрову, непряму регістрову, пряму та безпосередню адресацію.
| + | [[Celeron 400/128/66, Socket 370, SL37X + Slot 1]] |
| | | | |
| − | Використовувався в багатьох персональних комп’ютерах (Altair 8800 та ін.). Клони процесора випускалися багатьма компаніями та країнами, включно з СРСР (КР580ВМ80А).
| + | [[Celeron 400/128/66, Socket 370, SL3A2]] |
| | | | |
| − | ===8086/8088 (КМ1810ВМ86/КМ1810ВМ88) DIP40===
| + | [[Celeron 433/128/66, Socket 370, SL3BS]] |
| − | '''К1810ВМ88''' — однокристальний 16-бітний мікропроцесор, повний аналог ''Intel 8088''. Виробник - СРСР. Працював на частоті 2-5 МГц. Виготовлявся у травні 1991 року. Мав керамічний та пластиковий корпус.
| + | |
| | | | |
| − | Входив до складу мікропроцесорного комплекту серії КР1810, призначеного для будування мікро-ЕОМ і контроллерів.
| + | [[Celeron 633/128/66, Socket 370, SL3VS]] |
| − | Відрізняється від К1810ВМ86 зменшеною( до чотирьох ) кількістю регістрів черги команд та 8-ми бітною зовнішньою шиною даних. Через використання 8-ми бітної шини продуктивність була на 5% менша ніж у К1810ВМ86. Використовувався у персональному комп'ютері "Пошук".
| + | |
| | | | |
| − | ===Celeron 366 66 Socket 370 SL35S===
| + | [[Celeron 633/128/66, Socket 370, SL4PA]] |
| − | '''Celeron SL35S''' — 32-бітний процесор розроблений на базі 154мм кристала та техпроцесом 250нм, що дало змогу розмістити 19000000 транзисторів. Працював на частоті 366 MHz та мав розміри: 4,95x4,95 cm. Був випущений в січні 1999 року компанією Intel.
| + | |
| | | | |
| − | Кодова назва ядра - Mendocino. Мав дворівневий кеш: 32КБ і 128КБ. Intel знала про погану репутацію перших Celeron і тому не стала повторювати помилки та випустила нове ядро з кешем L2. Ядро Mendocino багато в чому має ту ж архітектуру, що і Katmai, хоча і випущено раніше. Кеш L2 був інтегрований в ядро і, відповідно, розміщувався на одному з ним кристалі, що дозволило працювати кешу L2 на частоті ядра. Тому, хоча частота FSB була навмисно зменшена до 66 МГц, в деяких випадках (переважно в іграх) цей процесор часом випереджав по продуктивності дорожчі процесори, що випускалися Intel, кеш L2 яких працював на половинній частоті ядра.
| + | [[Celeron 800/128/100, Socket 370, SL54P]] |
| | | | |
| − | Також ці процесори Celeron з частотами близько 300 МГц були популярні серед оверклокерів, оскільки збільшення частоти FSB до 100 МГц для цих моделей не становило жодних проблем.
| + | [[Celeron 850/128/100, Socket 370, SL5GA]] |
| | | | |
| − | Також, існувала цікава можливість, модифікації процесорів Mendocino для установки в двопроцесорні системи (офіційно Celeron не могли працювати в двопроцесорних конфігураціях).
| + | [[Pentium III 500/512/100, Slot 1, SL37D]] |
| | | | |
| − | ===Celeron 400 66 Socket 370 SL37X+ Slot 1===
| + | [[Intel Pentium 4 2A GHz/512/400/1.5V, Socket 478, SL5YR]] |
| − | '''Celeron SL37X'''-ідентичний до SL35S, але з частотою 400МГц. Мав робочу температуру до 85°С.
| + | |
| | | | |
| − | Спочатку процесор випускався для Slot 1. Але з огляду на те, що кеш L2 був інтегрований в ядро , Intel вирішила відмовитися від Slot 1 та використання картриджів та перейшла до нового типу корпусу (PPGA) та новому з'єднувачу (PGA-370, відомому також як Socket 370), що дозволило знизити собівартість процесора та зменшити розміри системи, також процесори в цьому виконанні краще розганялися.
| + | [[Celeron 2 GHz/128/400, Socket 478, SL6SW]] |
| | | | |
| − | Процесори для Slot 1 продовжували випускатися паралельно. Першими для Socket 370 були випущені Celeron 300 і Celeron 333. Останньою моделлю Celeron для Slot 1 був процесор з частотою 433 МГц, проте було випущено безліч адаптерів-перехідників з Socket 370 в Slot 1. Це дозволило встановлювати і швидкіші моделі (466 МГц і більше) в Slot 1.
| + | [[Intel A80386-16]] |
| | | | |
| − | Процесор Celeron з ядром Mendocino — перший процесор з інтегрованим на кристал ядра кешем L2. Виробництво таких процесорів спочатку було достатньо важким та дорогим процесом, але, з удосконаленням технологій, стало значно дешевше. Крім того, це дозволило запустити кеш L2 на частоті ядра і значно підвищити продуктивність. Надалі всі процесори, в тому числі і у конкурентів, використовували інтегрований кеш L2.
| + | [[Intel Celeron D 2.66GHZ/256/533 SL7KZ]] |
| | | | |
| − | ===Celeron 400 66 Socket 370 SL3A2=== | + | =AMD= |
| − | '''Celeron SL3A2''' - точна копія SL37X.
| + | [[Am5x86-P75 (AMD X5-133ADW) Socket PGA168]] |
| | | | |
| − | Щоб відрізнити процесор Celeron 400 МГц на ядрі Mendocino від аналогічної моделі на ядрі Covington було вирішено в кінці назви моделі на ядрі Mendocino ставити букву «A» — Celeron 400A.
| + | [[AMD-K6-2/400AFR, Socket 7]] |
| | | | |
| − | ===Celeron 433 66 Socket 370 SL3BS===
| + | [[AMD Duron 1600, Socket A (Socket 462)]] |
| − | '''Celeron SL3BS''' - 32-бітний процесор від компанії Intel. Має тактову частоту 433МГц. Побудований на ядрі Mendocino з техпроцесом 250нм.
| + | |
| − | Випущений 22 березня 1999 року. Початкова ціна складала $169.
| + | |
| | | | |
| − | ===Celeron 63366Socket 370 SL3VS===
| + | [[AMD Sempron LE-1150 (SDH1150IAA3DE) Socket AM2]] |
| − | '''Celeron SL3VS'''- 32-бітний процесор побудований на базі 90мм кристала із залученням технологій 180нм техпроцеса, що дало змогу розмістити 28 мільйонів транзисторів.Має тактову частоту 633МГц та інтегрований кеш другого рівня 128КБ.
| + | |
| | | | |
| − | ===Celeron 633 66 Socket 370 SL4PA===
| + | [[AMD DURON DHD100AMT1B]] |
| − | опис
| + | |
| − | | + | |
| − | ===Celeron 800 100 Socket 370 SL54P===
| + | |
| − | '''Celeron SL54P'''- 3 січня 2001 Intel представляє Celeron 800, перший процесор сімейства Celeron, який використовував FSB частотою 100 МГц і мав тактову частоту 800 МГц.
| + | |
| − | | + | |
| − | Процесор відноситься до сімейства Pentium III Celeron. Часто, щоб відрізняти процесори Celeron на ядрі Coppermine-128 від процесорів Celeron на ядрах Covington і Mendocino, перші іменують Celeron II. Ядро Coppermine-128 побудовано на ядрі Coppermine і при цьому, як і раніше, кеш L2 дорівнює 128 Кбайт, що відображено в назві; частота FSB становить 100 МГц. В іншому ядра фактично ідентичні, тільки в Celeron кеш L2 4-канальний і його латентність збільшена до 2.
| + | |
| − | | + | |
| − | Перші процесори Celeron на ядрі Coppermine-128 (степінг cA2 і cB0, частоти 533-600 МГц) працювали при напрузі живлення ядра 1,5 В (для Celeron з частотою 633-700 МГц напруга становила вже 1,65 В), пізніше були випущені процесори, які були засновані на новій ревізії ядра і використовували напруга 1,7.
| + | |
| − | | + | |
| − | ===Celeron 850 100 Socket 370 SL5GA===
| + | |
| − | '''Celeron SL5GA''' - відрізняється від SL54P тільки збільшеною тактовою частотою, яка складає 850 МГц.
| + | |
| − |
| + | |
| − | | + | |
| − | <font color="red">'''Процесори Intel від Pentium III та AMD - Роман, 16 група'''</font>
| + | |
| − | | + | |
| − | ===Pentium III 1000 133 Socket 370 SL5FQ===
| + | |
| − | опис
| + | |
| − | | + | |
| − | ===Celeron 2 GHz 400 Socket 478 SL6SW===
| + | |
| − | опис
| + | |
| − | | + | |
| − | =AMD=
| + | |
| − | ===Am5x86-P75 (AMD X5-133ADW) Socket PGA168===
| + | |
| − | Процесор AM5x86-P75, представлений 6 листопада 1995 року, являє собою удосконалений варіант процесора Am486, із збільшеним до 16 КБ внутрішнім кешем та підвищеною до 133 МГц частотою ядра (при частоті шини 33 МГц). Завдяки цьому AM5x86 демонстрував продуктивність на рівні Intel Pentium 75 МГц. З процесора AM5x86-P75 розпочалася епоха неоднозначного PR-рейтингу.
| + | |
| | | | |
| − | Цей процесор мав відмінні розгінні характеристики. Його розганяли до 160 Мгц, виходячи на рівень Pentium 90 МГц, дехто досягав навіть 200 МГц!. Тим більше, що процесор мав модифікацію AMD X5-133ADZ з максимальною робочою температурою 85 градусів.
| + | =Корисні посилання= |
| | + | [http://cpu.od.ua/index.php?menu=m Музей процесорів] |
| | | | |
| − | Процесор випускався до 1999 року, використовувався в системах початкового рівня та для модернізації старих систем на базі 486, а також у бортових контролерах. Деякі компанії виготовляли комплекти для апгрейду, які включали конвертор сокета та регулятор напруги, що давало можливість використовувати AM5x86 у будь-яких 486 системах.
| |
| | | | |
| − | ===AMD K6-2 400 100 Socket 7===
| |
| − | опис
| |
| | | | |
| − | ===AMD Duron 1600 266 Socket A (Socket 462)===
| |
| − | опис
| |
| | | | |
| − | ===AMD Sempron LE-1150 (SDH1150IAA3DE) Socket AM2===
| + | [[Категорія:Музей історії техніки]] |
| − | опис
| + | |
