Відмінності між версіями «Навчальний курс "Теорія музики та сольфеджіо"»
(не показані 23 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
=Назва курсу= | =Назва курсу= | ||
+ | [[Файл:СОЛЬФЕДЖІО 1111.jpeg|праворуч]] | ||
'''"ТЕОРІЯ МУЗИКИ ТА СОЛЬФЕДЖІО"''' | '''"ТЕОРІЯ МУЗИКИ ТА СОЛЬФЕДЖІО"''' | ||
'''Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень:''' | '''Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень:''' | ||
+ | |||
0202 Мистецтво | 0202 Мистецтво | ||
+ | |||
напрям підготовки 8.020204 Музичне мистецтво | напрям підготовки 8.020204 Музичне мистецтво | ||
− | спеціальність 8.020204 Музичне мистецтво | + | |
+ | спеціальність 8.020204 Музичне мистецтво | ||
+ | |||
Спеціалізація: художня культура | Спеціалізація: художня культура | ||
+ | |||
мистецький факультет, музичне відділення | мистецький факультет, музичне відділення | ||
Рядок 15: | Рядок 21: | ||
'''Завдання''' курсу "Теорія музики та сольфеджіо" досконало володіти понятійним апаратом, мати сформовані практичні навички з подальшого самостійного опрацювання музикознавчої літератури, вміти самостійно аналізувати та застосовувати досвід теоретиків-музикознавців та методистів для вирішення інноваційної діяльності, вміти узагальнювати опанований матеріал, самостійно добирати та користуватися джерелами інформації. | '''Завдання''' курсу "Теорія музики та сольфеджіо" досконало володіти понятійним апаратом, мати сформовані практичні навички з подальшого самостійного опрацювання музикознавчої літератури, вміти самостійно аналізувати та застосовувати досвід теоретиків-музикознавців та методистів для вирішення інноваційної діяльності, вміти узагальнювати опанований матеріал, самостійно добирати та користуватися джерелами інформації. | ||
+ | |||
Мета викладання дисципліни – вдосконалення музично-теоретичної підготовки майбутнього вчителя музики, формування у студентів музикознавчих знань і творчих умінь, що дозволять використовувати їх у подальшій практичній діяльності, а також вивчення педагогічних прийомів, необхідних для роботи у загальноосвітній школі, виховання музичного смаку та професійно особистісних якостей студентів, накопичення й удосконалення музично-теоретичних знань студентів, формування інтелектуально-естетичних уявлень та емоційно-психологічний розвиток, що визначають професіоналізм майбутнього вчителя музичного мистецтва. | Мета викладання дисципліни – вдосконалення музично-теоретичної підготовки майбутнього вчителя музики, формування у студентів музикознавчих знань і творчих умінь, що дозволять використовувати їх у подальшій практичній діяльності, а також вивчення педагогічних прийомів, необхідних для роботи у загальноосвітній школі, виховання музичного смаку та професійно особистісних якостей студентів, накопичення й удосконалення музично-теоретичних знань студентів, формування інтелектуально-естетичних уявлень та емоційно-психологічний розвиток, що визначають професіоналізм майбутнього вчителя музичного мистецтва. | ||
Рядок 22: | Рядок 29: | ||
[http://www.example.com Робоча програма курсу] | [http://www.example.com Робоча програма курсу] | ||
+ | |||
==Автор (автори) курсу== | ==Автор (автори) курсу== | ||
[[Користувач:Yulokaryeva|Локарєва Юлія Валеріанівна]] | [[Користувач:Yulokaryeva|Локарєва Юлія Валеріанівна]] | ||
Рядок 29: | Рядок 37: | ||
=Учасники= | =Учасники= | ||
− | [[Сторінка координування курсу " | + | [[Сторінка координування курсу "Теорія музики та сольфеджіо"]] Локарєва Ю.В. |
Рядок 37: | Рядок 45: | ||
==Варіант Структура == | ==Варіант Структура == | ||
+ | [[Файл:Локарева 1.jpeg|праворуч|500px]] | ||
'''Змістовий модуль 1''' | '''Змістовий модуль 1''' | ||
Рядок 88: | Рядок 97: | ||
Тема 4. Хроматична гама. Ладова альтерація. Транспозиція. | Тема 4. Хроматична гама. Ладова альтерація. Транспозиція. | ||
− | == | + | =Зміст курсу= |
+ | ==І курс== | ||
+ | <gallery> | ||
+ | Файл:DSC 0031.JPG | ||
+ | Файл:NIKON D5100 - 0059.JPG | ||
+ | Файл:DSC 0078.JPG | ||
+ | Файл:NIKON D5100 - 0160.JPG | ||
+ | </gallery> | ||
− | === | + | ===Розділ 1. МУЗИЧНА ФОНЕТИКА=== |
− | + | ||
− | + | Тема 1. Музичний звук. | |
− | + | ||
− | + | Одним з найважливіших завдань викладача з теорії музики є ознайомлення студентів з основними музично-теоретичними поняттями, необхідними для свідомого розуміння музичного мистецтва. До них на початковому етапі належать відомості про такі явища як музичний звук, його властивості, обертони, резонанс, музичну акустику. Розглядати ці теми бажано у площині наукового фокуса. | |
− | + | ||
− | + | Тема 2. Музична система. | |
− | + | Паралельно з освоєнням вокально-хорового репертуару, ведеться робота над вивченням основ музичної грамоти, теоретично окресленої як структурно важливий елемент уроку музики чи уроку мистецтв у загальноосвітній школі. Необхідними для майбутніх учителів є знання про найважливіші поняття з теорії музики: діапазон, регістри, звукоряд, октави. Важливим для вчителя музики є уміння запису звуків за літерною системою, знання знаків альтерації, похідних ступенів, походження діатонічних і хроматичних півтонів та цілих тонів, а також відомості про енгармонізм звуків. Всі ці питання містить тема "Музична система". | |
− | ---- | + | Тема 3. Музичний стрій. |
+ | Утворення рівномірної 12-тонової музичної шкали стало результатом тривалого розвитку не лише музики, а й математики. Важливими для загальної музично-теоретичної ерудиції, розуміння життєздатності сучасної музичної системи та існуючого темперованого музичного строю є тема "Музичний стрій" та його еволюція: від піфагорійського і гармонічного до темперованого та хроматико-енгармонічного строїв, а також відомості про історію виникнення пристрою камертон. Студенти повинні знати, що стрій – абсолютна висота звуків музичної системи, виражена в конкретних математичних величинах. Види математичних строїв: піфагорійський, чистий, рівномірно-темперований. Їх застосування: перший придатний для одноголосно-мелодичного звучання, другий – для багатоголосно-акордового, третій – для всіх видів музичних фактур. | ||
− | + | Тема 4. Інтервал. | |
− | + | Першою "будівельною цеглинкою" гармонії є співвідношення двох музичних звуків – інтервал. Спочатку це співвідношення усвідомлювалося по горизонталі, тобто у мелодичний спосіб. Кожен мелодичний інтервал закріплювався у музиці як носій певної емоційно-смислової якості. Початок "гармонії" в історії відбувся з усвідомлення інтервалу, тому тема "Інтервал" є базовою для музиканта-педагога. У розділі "Музична фонетика" студент повинен засвоїти такі базові теми як інтервал, осягнути інтерваліку мелодії, структуру акордів гармонії, усвідомити важливість застосування простих та складених інтервалів, мелодичних і гармонічних, консонансів і дисонансів, діатонічних і хроматичних, їх обернення та розв’язання, енгармонізм інтервалів. | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | Тема 5. Акорд. | |
+ | Акорд є одним з найважливіших засобів виразності у теорії музики і гармонії, це більш високий рівень гармонічного узгодження звуків, що поглинає інтервальні співвідношення. Складання уявлення про акорд як певну логічну цілісність уможливлюється усвідомленням значення як самостійної структурної одиниці музичного тексту. Тому вивчення теми "Акорд" є важливою та необхідною. Студенти повинні оволодіти навичками швидкого будування акордів різної будови, уміннями аналізувати структурні особливості акордів, класифікувати їх, визначати склад акордів терцієвої та не терцієвої будови, їх обернення та розв’язання, функціональне значення, набути уміння з’єднувати акорди у гармонічні послідовності, а також отримати знання з тем альтерація та енгармонізм акордів. На початковому етапі можливо зупинити свою увагу на темах: акорди терцієвої та нетерцієвої будови. Тризвуки. Види тризвуків. Обернення тризвуків. Головні та побічні тризвуки. Гармонічні звороти. Тризвуки в мажорі та мінорі. | ||
− | + | ===Розділ 2. НОТНА ГРАФІКА=== | |
+ | Тема 1. Історія розвитку нотації. | ||
+ | У розділі "Нотна графіка" студент повинен оволодіти знаннями з історії розвитку музичної нотації, уміти їх класифікувати, аналізувати та знаходити відмінності, відчувати еволюцію та позитивні зміни у розвитку нотації. Тому спочатку доцільно зосередити увагу на історії розвитку літерних нотацій та невмів. Особливу увагу студентів потрібно зупинити на реформі Гвідо Аретинського, давньоруській знаменній нотації, мензуральній та цифровій нотаціях, їх позитивних і негативних сторонах. | ||
− | + | Тема 2. Нотне письмо. | |
− | + | Набуття фахових навичок майбутнього вчителя музики уможливлюється за допомогою базових знань про основні елементи музичної мови, "будівельного матеріалу музики" як: ноти, паузи, тривалості, знаки збільшення тривалостей. Студент повинен вільно оперувати цими поняттями, які чітко викладені у темі "Нотне письмо". | |
− | + | Тема 3. Нотний стан. Ключі. Партитура. | |
+ | У Вузі обов’язковою умовою навчання є застосування міжпредметних зв’язків. Навчання студентів, особливо з таких дисциплін як оркестр, диригування, хоровий клас неможливе без знань таких тем як: нотний стан, різновиди ключів. Особливо важливим є відомості про форму запису багатоголосної музики, в якій зведені на один лист партії інструментів та голосів – партитуру, види партитур (ансамблеві, хорові, оркестрові), ансамбль, види ансамблів (дует, тріо, квартет, квінтет, секстет, септет, октет і т.д.) | ||
− | + | Тема 4. Знаки скорочення та спрощення нотного письма. | |
+ | У продовження попередньої теми важливим доповненням є вивчення знаків скорочення та спрощення нотного письма, без яких студент не зможе грамотно прочитати музичний текст і партитуру (оркестрову та хорову). При поясненні цієї теми важливо ілюструвати розповідь музичними прикладами, доцільним буде використання принципу наочності. | ||
− | + | ===Розділ 3. МУЗИЧНА МОРФОЛОГІЯ. РИТМ.=== | |
− | + | Тема 1. Ритм. Метр. Розмір. Акцентуація. Ритмічний рисунок. | |
+ | В процесі вдосконалення специфічних музичних здібностей школярів вирішальну роль мають відігравати почуття ладу, метро-ритму та музичної форми. Саме від них залежить те, чому більшість дослідників з проблем музичного сприйняття відводить перше місце – емоційний відгук на музику. Для успішного розвитку зазначених базових навичок учитель має чітко уявляти собі джерело тих первісних протилежних сил, які містять у собі такі музично-теоретичні поняття та явища як ритм, метр, розмір (прості, складні, мішані розміри). А також темп, класифікація темпів, ритмічний рисунок, акцентуація, різновиди ритмічних фігурацій, їх застосування та виражальна функція у музичних творах різних композиторів. Доцільним доповненням до викладення теми стануть відомості про універсальність поняття "ритм" та виразне уявлення про ритмосмислову інтерпретацію у поезії, художній прозі, живопису, музиці, а також формотворчу роль ритму у музичних творах. | ||
− | + | Тема 2. Пунктирний ритм. Синкопа. Види синкоп. | |
− | + | Особливе місце у переліку основних тем з розділу "Музична морфологія" посідають теми пунктирний ритм (довгий та короткий), синкопа, види синкоп, правила групування. Застосування пунктирного ритму та синкопи як виражальних ритмічних засобів у музичних творах різних композиторів. | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | Тема 3. Групування тривалостей у розмірах 2/4, 3/4, 4/4, 3/8, 6/8. | |
+ | Однією з головних вимог для вчителя музики є знання правил групування тривалостей у різних розмірах. На початковому етапі студент повинен знати правила групування тривалостей у розмірах 2/4, 3/4, 4/4, 3/8, 6/8 та винятки при групуванні. | ||
− | + | Тема 4. Особливі види ритмічного ділення. Схеми диригування. | |
+ | У Вузі існує система міжпредметних зв’язків – теорія музики надає фахові базові знання, без яких студент не зможе осягнути такі дисципліни як вокал, диригування, основний музичний інструмент, зарубіжна музична література. Після вивчення попередніх тем додаються такі музично-теоретичні відомості: особливі види ритмічного ділення, групування в вокальній та інструментальній музиці, винятки групування, мелізми, схеми диригування. | ||
− | ==== | + | ===Розділ 4. МУЗИЧНА МОРФОЛОГІЯ. ЛАД.=== |
− | + | ||
− | + | Тема 1. Лад. Тональність. Гами. Паралельні, однойменні, однотерцієві, енгармонічно рівні тональності. | |
+ | Лад – специфічний музичний засіб, аналога якому не існує в інших видах мистецтва. Саме з ладом (а точніше, з умінням під час співу "утримувати лад") пов’язане унікальне поняття "музикальність", що характеризує здатність людини до музичного навчання і музикальної діяльності. Отже, у музиці почуття ладу – основне для педагога-музиканта. Тому тема "Лад" відноситься до основних базових тем з курсу "Теорія музики". | ||
+ | Студент повинен знати опорні музично-теоретичні поняття та сформувати практичні фахові уміння з тем: лад, тональність, гама. Стійкі та нестійкі ступені, ладове тяжіння, головні та побічні ступені. Мажорний та мінорний лад. Види мажору і мінору. Ладові функції. Головні та побічні функції. Назви ступенів в ладу. Функціональні звороти. Основні та змінні функції. Паралельні, одноіменні, однотерцієві, енгармонічно рівні тональності. Визначення ладу й тональності у творі. Транспозиція. Виражальна роль ладу. | ||
− | + | Тема 2. Тональності мажоро-мінорної системи. Квінтове коло. Тональності з числом знаків більше семи. Споріднені та неспоріднені тональності. | |
+ | Студент повинен отримати знання з таких опорних тем з розділу "Музична морфологія": квінтове коло тональностей (бемольні та дієзні тональності). Паралельні тональності. Тональності з числом знаків більше семи. Тональності І ступеня спорідненості. Відхилення. Модуляція. Виражальні можливості відхилення та модуляції у творах композиторів різних епох. Енгармонічна модуляція. Особливості виражальних засобів композиторів 20-21 сторіч. Політональність. Атональність. | ||
+ | А також ознайомитися з методичними порадами щодо гармонічного аналізу основних засобів музичної виразності на прикладі фрагментів творів різних композиторів, | ||
− | + | Тема 3. Лади народної та професійної музики. | |
+ | Після вивчення класичної мажоро-мінорної системи для повного освоєння та розуміння теми "Лад" майбутньому вчителю потрібні фундаментальні знання з таких тем як: лади народної та професійної музики. Пентатоніка (мажорна, мінорна). Геміоліка: двічі гармонічні лади. Змінні лади (паралельно-перемінний лад та мажоро-мінор). Індивідуалізовані лади. Штучні звукоряди. Додекафонія. У цій темі доцільно конкретизувати основні історичні типи формування і розвитку ладових систем, з якісними ускладненнями ладової структури: | ||
+ | * Доладова форма звукової організація | ||
+ | * Первинні ладові утворення | ||
+ | * Пентатоніка | ||
+ | * Гексахорд | ||
+ | * Діатоніка як 7-ступенева система | ||
+ | * Геміоліка | ||
+ | * Хроматика | ||
+ | * Змішані ладові системи | ||
+ | * Індивідуалізовані лади | ||
− | + | Тема 4. Хроматична гама. Ладова альтерація. | |
+ | Студент повинен отримати знання з таких тем: Хроматизм. Хроматична гама. Правила написання хроматичної гами у мажорі та мінорі. Альтерація. Відмінності ладової альтерація у мажорі та мінорі. | ||
− | + | ---- | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | [ | + | ==Теоретичний матеріал курсу== |
+ | [[Файл:СОЛЬФЕДЖІО 11222.jpeg|праворуч]] | ||
− | [https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/ | + | [https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/ZGIulxbMbHzYV8r Лекція №1] |
− | + | [https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/3yFaYJrQiEclnby Лекція №2] | |
− | [https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/ | + | |
− | [https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/ | + | [https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/VFAoANbGEuf1AHZ Лекція №3] |
+ | |||
+ | ====Практичні завдання ==== | ||
+ | [https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/aaG5UwkSqDZ7Qfn Практична №1] | ||
+ | |||
+ | [https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/4b0WBsPTNtVzI83 Практична №2] | ||
====Самостійна робота==== | ====Самостійна робота==== | ||
− | [https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/ | + | [https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/f8JiyhJiFbZPno2 Самостійна робота №1] |
+ | |||
+ | [https://owncloud.kspu.kr.ua/index.php/s/SXEFcw6lrIXeTvh Самостійна робота №2] | ||
+ | |||
− | |||
---- | ---- | ||
Рядок 171: | Рядок 206: | ||
==Рекомендована література== | ==Рекомендована література== | ||
===Базова=== | ===Базова=== | ||
− | # | + | #Вахромеев А. Элементарная теория музики. – М., 1983. |
− | # | + | #Виноградов Г. Елементарная теория музыки. – К., 1973. |
− | # | + | #Калашник М. Уроки елементарної теорії музики: Навчальний посібник. – Харків, 2004. |
− | + | # Красинская Л., Уткин В. Элементарная теория музыки. – М., 1983. | |
+ | # Локарєва Ю.В., Свещинська Н.В. Навчально-методичний посібник «Теорія музики: питання методики – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В.Винниченка, 2010. | ||
+ | # Побережна Г.І., Щериця Т.В. Загальна теорія музики: Підручник. – К.: Вища шк., 2004. | ||
+ | # Смаглій Г., Маловик Л. Основи теорії музики. – Харків, 2005. | ||
+ | # Способин И. Элементарная теория музыки. – М., 1961. | ||
+ | # Шип С. Музична форма від звуку до стилю: Навч. посіб. - К, 1998. | ||
+ | # Юцевич Ю.Є. Музика. Словник-довідник. – Тернопіль. Навчальна книга – Богдан, 2003. | ||
===Допоміжна=== | ===Допоміжна=== | ||
− | # | + | # Алексеев Б., Мясоедов А. Элементарная теория музики. – М., 1986. |
− | # | + | # Алиев Ю.Б. Пение на уроках музики: Методическое пособие для учителей начальной школы. – М., 1978. |
− | # | + | # Арчажникова Л.Г. Профессия – учитель музики: Кн. для учителя. – М.: Просвещение, 1984. |
+ | # Барабошкина А.В. Методика преподавания сольфеджио в ДМШ. – Л.,1963. | ||
+ | # Бершадская Т. Е. Лекции по гармонии. – Л., 1985. | ||
+ | # Вахромеев В.А. Вопросы методики преподавания сольфеджио в ДМШ. – М., 1968. | ||
+ | # Виноградов Г., Красовская Е. Занимательная теория музыки . – М., 1991. | ||
+ | # Давыдова Е.В. Методика преподавания сольфеджио. – М., 1986. | ||
+ | # Задерацкuй В. Мзузыкальная форма. – М., 1995. - вып. 1. | ||
+ | # Иванчикова О.С. Свободные вариации на тему: Нетрадиционные методы музыкального воспитания. – Симферополь: Издатель А.П. Выродов, 2003. | ||
+ | # Игнатченко Г. И. Функционально-фонические свойства музыкальной фактуpы: Метод. рекоменд. для студентов музыкальных вузов. – Харьков, 1983¬, 1984. - Ч. 1,2. | ||
+ | # Локарєва Ю.В. Навчально-методичний посібник з курсу гармонія . – Кіровоград: РВВ КДПУ ім.. В. Винниченка, 2009. | ||
+ | # Мазель Л. А., Цуккерман В. А. Анализ музыкальных произведений. ¬М., 1967. | ||
+ | # Максимов С. Е. Методы воспитания ладотонального слуха на уроках сольфеджио: Учебное методическое пособие для педагогов музыкальных школ. – М., 1973. | ||
+ | # Мальцев С. О психологии музыкальной импровизации. – М.: Музыка, 1991. | ||
+ | # Медушевский В. В. Интонационная форма музыки. - М., 1993. | ||
+ | # Месснер Е. Основы композиции. – М., 1998. | ||
+ | # Музыкальная фактура в аспекте стиля и формоо6разования. – Воронеж, 1992. | ||
+ | # Назайкинский Е. Логика музыкальной композиции. – М., 1982. | ||
+ | # Орлов В.Ф. Професійне становлення майбутніх вчителів мистецьких дисциплін: теорія і практика: Монографія / За заг. ред. І.А. Зязюна. – К.: Наук.думка, 2003. | ||
+ | # Островский А.Л. Методика теории музыки и сольфеджио: пособие для педагогов. – Л., 1970. | ||
+ | # Павлюченко С. Елементарна теорія музики. – К., 1980. | ||
+ | # Скребкова-Филатова М. С. Фактура в музыке . – М., 1985. | ||
+ | # Хитрик И.И. Различные методы обучения и возможности их применения в преподавании сольфеджио / Учебная и метод.работа в теоретических классах ДМШ. – М., 1977. | ||
+ | # Холопова В. Н. Фактура. – М., 1979. Цуккерман В. А. Тембр и фактура в оркестровке Н. А. Римского-Корсакова // музыкально-теоретическиеe очерки и этюды. – М., 1975. - вып. 2. | ||
+ | # Шеломов Б. Импровизация на уроках сольфеджио. – М.: "Музыка", 1977. | ||
+ | # Шнитке А.Г. Заметки об оркестровой полифонии в 4-й симфонии Д. Д. Шоста¬ковича Музыка и совpeменнность. – М., 1966. | ||
==Інформаційні ресурси== | ==Інформаційні ресурси== | ||
Рядок 185: | Рядок 250: | ||
# | # | ||
# | # | ||
− | + | Бажаю успіхів! З повагою, --[[Користувач:Yulokaryeva|Локарєва Ю.В.]] ([[Обговорення користувача:Yulokaryeva|обговорення]]) 13:28, 20 жовтня 2015 (EEST) | |
− | + | ||
[[Категорія:Навчальні курси]] | [[Категорія:Навчальні курси]] |
Поточна версія на 12:30, 21 жовтня 2015
Назва курсу
"ТЕОРІЯ МУЗИКИ ТА СОЛЬФЕДЖІО"
Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень:
0202 Мистецтво
напрям підготовки 8.020204 Музичне мистецтво
спеціальність 8.020204 Музичне мистецтво
Спеціалізація: художня культура
мистецький факультет, музичне відділення
Мета та завдання навчального курсу
Мета: вдосконалення музично-теоретичної підготовки майбутнього вчителя музики, формування у студентів музикознавчих знань і творчих умінь, що дозволять використовувати їх у подальшій практичній діяльності, а також вивчення педагогічних прийомів, необхідних для роботи у загальноосвітній школі, виховання музичного смаку та професійно особистісних якостей студентів, накопичення й удосконалення музично-теоретичних знань студентів, формування інтелектуально-естетичних уявлень та емоційно-психологічний розвиток, що визначають професіоналізм майбутнього вчителя музичного мистецтва.
Завдання курсу "Теорія музики та сольфеджіо" досконало володіти понятійним апаратом, мати сформовані практичні навички з подальшого самостійного опрацювання музикознавчої літератури, вміти самостійно аналізувати та застосовувати досвід теоретиків-музикознавців та методистів для вирішення інноваційної діяльності, вміти узагальнювати опанований матеріал, самостійно добирати та користуватися джерелами інформації.
Мета викладання дисципліни – вдосконалення музично-теоретичної підготовки майбутнього вчителя музики, формування у студентів музикознавчих знань і творчих умінь, що дозволять використовувати їх у подальшій практичній діяльності, а також вивчення педагогічних прийомів, необхідних для роботи у загальноосвітній школі, виховання музичного смаку та професійно особистісних якостей студентів, накопичення й удосконалення музично-теоретичних знань студентів, формування інтелектуально-естетичних уявлень та емоційно-психологічний розвиток, що визначають професіоналізм майбутнього вчителя музичного мистецтва.
знати: зміст навчального матеріалу курсу «Теорія музики та сольфеджіо», мати системні, повні, ґрунтовні знання в обсязі навчальної програми, усвідомлено використовувати їх у подальшій музично-педагогічній діяльності.
вміти: визначати ладо-функціональний розвиток музичного твору: (тональний план, структуру і функції акордів, типи відхилень та модуляцій, каденції тощо), уміння запам’ятовувати й відтворювати їх голосом чи на фортепіано; визначати структуру акорду та його розташування; розуміти структуру мелодії; читати ноти з аркуша та транспонувати; розрізняти типи музичної фактури, визначати музичну форму, класифікувати жанри та стиль у музичних творах; підбирати акомпанемент до заданої мелодії; побудувати гармонічні послідовності з використанням модуляцій та відхилень у тональності 1 рівня спорідненості; створювати власні музичні побудови у різних жанрах і стилях; підбирати необхідний матеріал для музичного монтажу шкільних свят, музичних лекторіїв, театралізованих дійств, дитячої шкільної філармонії.
Автор (автори) курсу
Учасники
Сторінка координування курсу "Теорія музики та сольфеджіо" Локарєва Ю.В.
Графік навчання
Варіант Структура
Змістовий модуль 1
МУЗИЧНА ФОНЕТИКА
Тема 1. Музичний звук.
Тема 2. Музична система.
Тема 3. Музичний стрій.
Тема 4. Інтервал.
Тема 5. Акорд.
Змістовий модуль 2
НОТНА ГРАФІКА
Тема 1. Історія розвитку нотації.
Тема 2. Нотне письмо.
Тема 3. Нотний стан. Ключі. Партитура.Види партитур.
Тема 4. Знаки скорочення та спрощення нотного письма.
Змістовий модуль 3
МУЗИЧНА МОРФОЛОГІЯ
Тема 1. Ритм. Метр. Розмір. Ритмічний рисунок. Акцентуація.
Тема 2. Пунктирний ритм. Синкопа. Види синкоп.
Тема 3. Групування тривалостей у простих, складних та мішаних розмірах.
Тема 4. Особливі види ритмічного ділення. Схеми диригування.
Змістовий модуль 4
ЛАД
Тема 1. Лад. Тональність. Гами. Паралельні, одноіменні, однотерцієві, споріднені, енгармонічно рівні тональності.
Тема 2. Квінтове коло тональностей. Тональності з числом знаків більше семи. Споріднені та неспоріднені тональності. Тональності 1 рівня спорідненості.
Тема 3. Лади народної та професійної музики.
Тема 4. Хроматична гама. Ладова альтерація. Транспозиція.
Зміст курсу
І курс
Розділ 1. МУЗИЧНА ФОНЕТИКА
Тема 1. Музичний звук.
Одним з найважливіших завдань викладача з теорії музики є ознайомлення студентів з основними музично-теоретичними поняттями, необхідними для свідомого розуміння музичного мистецтва. До них на початковому етапі належать відомості про такі явища як музичний звук, його властивості, обертони, резонанс, музичну акустику. Розглядати ці теми бажано у площині наукового фокуса.
Тема 2. Музична система. Паралельно з освоєнням вокально-хорового репертуару, ведеться робота над вивченням основ музичної грамоти, теоретично окресленої як структурно важливий елемент уроку музики чи уроку мистецтв у загальноосвітній школі. Необхідними для майбутніх учителів є знання про найважливіші поняття з теорії музики: діапазон, регістри, звукоряд, октави. Важливим для вчителя музики є уміння запису звуків за літерною системою, знання знаків альтерації, похідних ступенів, походження діатонічних і хроматичних півтонів та цілих тонів, а також відомості про енгармонізм звуків. Всі ці питання містить тема "Музична система".
Тема 3. Музичний стрій. Утворення рівномірної 12-тонової музичної шкали стало результатом тривалого розвитку не лише музики, а й математики. Важливими для загальної музично-теоретичної ерудиції, розуміння життєздатності сучасної музичної системи та існуючого темперованого музичного строю є тема "Музичний стрій" та його еволюція: від піфагорійського і гармонічного до темперованого та хроматико-енгармонічного строїв, а також відомості про історію виникнення пристрою камертон. Студенти повинні знати, що стрій – абсолютна висота звуків музичної системи, виражена в конкретних математичних величинах. Види математичних строїв: піфагорійський, чистий, рівномірно-темперований. Їх застосування: перший придатний для одноголосно-мелодичного звучання, другий – для багатоголосно-акордового, третій – для всіх видів музичних фактур.
Тема 4. Інтервал. Першою "будівельною цеглинкою" гармонії є співвідношення двох музичних звуків – інтервал. Спочатку це співвідношення усвідомлювалося по горизонталі, тобто у мелодичний спосіб. Кожен мелодичний інтервал закріплювався у музиці як носій певної емоційно-смислової якості. Початок "гармонії" в історії відбувся з усвідомлення інтервалу, тому тема "Інтервал" є базовою для музиканта-педагога. У розділі "Музична фонетика" студент повинен засвоїти такі базові теми як інтервал, осягнути інтерваліку мелодії, структуру акордів гармонії, усвідомити важливість застосування простих та складених інтервалів, мелодичних і гармонічних, консонансів і дисонансів, діатонічних і хроматичних, їх обернення та розв’язання, енгармонізм інтервалів.
Тема 5. Акорд. Акорд є одним з найважливіших засобів виразності у теорії музики і гармонії, це більш високий рівень гармонічного узгодження звуків, що поглинає інтервальні співвідношення. Складання уявлення про акорд як певну логічну цілісність уможливлюється усвідомленням значення як самостійної структурної одиниці музичного тексту. Тому вивчення теми "Акорд" є важливою та необхідною. Студенти повинні оволодіти навичками швидкого будування акордів різної будови, уміннями аналізувати структурні особливості акордів, класифікувати їх, визначати склад акордів терцієвої та не терцієвої будови, їх обернення та розв’язання, функціональне значення, набути уміння з’єднувати акорди у гармонічні послідовності, а також отримати знання з тем альтерація та енгармонізм акордів. На початковому етапі можливо зупинити свою увагу на темах: акорди терцієвої та нетерцієвої будови. Тризвуки. Види тризвуків. Обернення тризвуків. Головні та побічні тризвуки. Гармонічні звороти. Тризвуки в мажорі та мінорі.
Розділ 2. НОТНА ГРАФІКА
Тема 1. Історія розвитку нотації. У розділі "Нотна графіка" студент повинен оволодіти знаннями з історії розвитку музичної нотації, уміти їх класифікувати, аналізувати та знаходити відмінності, відчувати еволюцію та позитивні зміни у розвитку нотації. Тому спочатку доцільно зосередити увагу на історії розвитку літерних нотацій та невмів. Особливу увагу студентів потрібно зупинити на реформі Гвідо Аретинського, давньоруській знаменній нотації, мензуральній та цифровій нотаціях, їх позитивних і негативних сторонах.
Тема 2. Нотне письмо. Набуття фахових навичок майбутнього вчителя музики уможливлюється за допомогою базових знань про основні елементи музичної мови, "будівельного матеріалу музики" як: ноти, паузи, тривалості, знаки збільшення тривалостей. Студент повинен вільно оперувати цими поняттями, які чітко викладені у темі "Нотне письмо".
Тема 3. Нотний стан. Ключі. Партитура. У Вузі обов’язковою умовою навчання є застосування міжпредметних зв’язків. Навчання студентів, особливо з таких дисциплін як оркестр, диригування, хоровий клас неможливе без знань таких тем як: нотний стан, різновиди ключів. Особливо важливим є відомості про форму запису багатоголосної музики, в якій зведені на один лист партії інструментів та голосів – партитуру, види партитур (ансамблеві, хорові, оркестрові), ансамбль, види ансамблів (дует, тріо, квартет, квінтет, секстет, септет, октет і т.д.)
Тема 4. Знаки скорочення та спрощення нотного письма. У продовження попередньої теми важливим доповненням є вивчення знаків скорочення та спрощення нотного письма, без яких студент не зможе грамотно прочитати музичний текст і партитуру (оркестрову та хорову). При поясненні цієї теми важливо ілюструвати розповідь музичними прикладами, доцільним буде використання принципу наочності.
Розділ 3. МУЗИЧНА МОРФОЛОГІЯ. РИТМ.
Тема 1. Ритм. Метр. Розмір. Акцентуація. Ритмічний рисунок. В процесі вдосконалення специфічних музичних здібностей школярів вирішальну роль мають відігравати почуття ладу, метро-ритму та музичної форми. Саме від них залежить те, чому більшість дослідників з проблем музичного сприйняття відводить перше місце – емоційний відгук на музику. Для успішного розвитку зазначених базових навичок учитель має чітко уявляти собі джерело тих первісних протилежних сил, які містять у собі такі музично-теоретичні поняття та явища як ритм, метр, розмір (прості, складні, мішані розміри). А також темп, класифікація темпів, ритмічний рисунок, акцентуація, різновиди ритмічних фігурацій, їх застосування та виражальна функція у музичних творах різних композиторів. Доцільним доповненням до викладення теми стануть відомості про універсальність поняття "ритм" та виразне уявлення про ритмосмислову інтерпретацію у поезії, художній прозі, живопису, музиці, а також формотворчу роль ритму у музичних творах.
Тема 2. Пунктирний ритм. Синкопа. Види синкоп. Особливе місце у переліку основних тем з розділу "Музична морфологія" посідають теми пунктирний ритм (довгий та короткий), синкопа, види синкоп, правила групування. Застосування пунктирного ритму та синкопи як виражальних ритмічних засобів у музичних творах різних композиторів.
Тема 3. Групування тривалостей у розмірах 2/4, 3/4, 4/4, 3/8, 6/8. Однією з головних вимог для вчителя музики є знання правил групування тривалостей у різних розмірах. На початковому етапі студент повинен знати правила групування тривалостей у розмірах 2/4, 3/4, 4/4, 3/8, 6/8 та винятки при групуванні.
Тема 4. Особливі види ритмічного ділення. Схеми диригування. У Вузі існує система міжпредметних зв’язків – теорія музики надає фахові базові знання, без яких студент не зможе осягнути такі дисципліни як вокал, диригування, основний музичний інструмент, зарубіжна музична література. Після вивчення попередніх тем додаються такі музично-теоретичні відомості: особливі види ритмічного ділення, групування в вокальній та інструментальній музиці, винятки групування, мелізми, схеми диригування.
Розділ 4. МУЗИЧНА МОРФОЛОГІЯ. ЛАД.
Тема 1. Лад. Тональність. Гами. Паралельні, однойменні, однотерцієві, енгармонічно рівні тональності. Лад – специфічний музичний засіб, аналога якому не існує в інших видах мистецтва. Саме з ладом (а точніше, з умінням під час співу "утримувати лад") пов’язане унікальне поняття "музикальність", що характеризує здатність людини до музичного навчання і музикальної діяльності. Отже, у музиці почуття ладу – основне для педагога-музиканта. Тому тема "Лад" відноситься до основних базових тем з курсу "Теорія музики". Студент повинен знати опорні музично-теоретичні поняття та сформувати практичні фахові уміння з тем: лад, тональність, гама. Стійкі та нестійкі ступені, ладове тяжіння, головні та побічні ступені. Мажорний та мінорний лад. Види мажору і мінору. Ладові функції. Головні та побічні функції. Назви ступенів в ладу. Функціональні звороти. Основні та змінні функції. Паралельні, одноіменні, однотерцієві, енгармонічно рівні тональності. Визначення ладу й тональності у творі. Транспозиція. Виражальна роль ладу.
Тема 2. Тональності мажоро-мінорної системи. Квінтове коло. Тональності з числом знаків більше семи. Споріднені та неспоріднені тональності. Студент повинен отримати знання з таких опорних тем з розділу "Музична морфологія": квінтове коло тональностей (бемольні та дієзні тональності). Паралельні тональності. Тональності з числом знаків більше семи. Тональності І ступеня спорідненості. Відхилення. Модуляція. Виражальні можливості відхилення та модуляції у творах композиторів різних епох. Енгармонічна модуляція. Особливості виражальних засобів композиторів 20-21 сторіч. Політональність. Атональність. А також ознайомитися з методичними порадами щодо гармонічного аналізу основних засобів музичної виразності на прикладі фрагментів творів різних композиторів,
Тема 3. Лади народної та професійної музики. Після вивчення класичної мажоро-мінорної системи для повного освоєння та розуміння теми "Лад" майбутньому вчителю потрібні фундаментальні знання з таких тем як: лади народної та професійної музики. Пентатоніка (мажорна, мінорна). Геміоліка: двічі гармонічні лади. Змінні лади (паралельно-перемінний лад та мажоро-мінор). Індивідуалізовані лади. Штучні звукоряди. Додекафонія. У цій темі доцільно конкретизувати основні історичні типи формування і розвитку ладових систем, з якісними ускладненнями ладової структури:
- Доладова форма звукової організація
- Первинні ладові утворення
- Пентатоніка
- Гексахорд
- Діатоніка як 7-ступенева система
- Геміоліка
- Хроматика
- Змішані ладові системи
- Індивідуалізовані лади
Тема 4. Хроматична гама. Ладова альтерація. Студент повинен отримати знання з таких тем: Хроматизм. Хроматична гама. Правила написання хроматичної гами у мажорі та мінорі. Альтерація. Відмінності ладової альтерація у мажорі та мінорі.
Теоретичний матеріал курсу
Практичні завдання
Самостійна робота
Навчальний курс "Теорія музики та сольфеджіо". Самостійна робота
Ресурси
Рекомендована література
Базова
- Вахромеев А. Элементарная теория музики. – М., 1983.
- Виноградов Г. Елементарная теория музыки. – К., 1973.
- Калашник М. Уроки елементарної теорії музики: Навчальний посібник. – Харків, 2004.
- Красинская Л., Уткин В. Элементарная теория музыки. – М., 1983.
- Локарєва Ю.В., Свещинська Н.В. Навчально-методичний посібник «Теорія музики: питання методики – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В.Винниченка, 2010.
- Побережна Г.І., Щериця Т.В. Загальна теорія музики: Підручник. – К.: Вища шк., 2004.
- Смаглій Г., Маловик Л. Основи теорії музики. – Харків, 2005.
- Способин И. Элементарная теория музыки. – М., 1961.
- Шип С. Музична форма від звуку до стилю: Навч. посіб. - К, 1998.
- Юцевич Ю.Є. Музика. Словник-довідник. – Тернопіль. Навчальна книга – Богдан, 2003.
Допоміжна
- Алексеев Б., Мясоедов А. Элементарная теория музики. – М., 1986.
- Алиев Ю.Б. Пение на уроках музики: Методическое пособие для учителей начальной школы. – М., 1978.
- Арчажникова Л.Г. Профессия – учитель музики: Кн. для учителя. – М.: Просвещение, 1984.
- Барабошкина А.В. Методика преподавания сольфеджио в ДМШ. – Л.,1963.
- Бершадская Т. Е. Лекции по гармонии. – Л., 1985.
- Вахромеев В.А. Вопросы методики преподавания сольфеджио в ДМШ. – М., 1968.
- Виноградов Г., Красовская Е. Занимательная теория музыки . – М., 1991.
- Давыдова Е.В. Методика преподавания сольфеджио. – М., 1986.
- Задерацкuй В. Мзузыкальная форма. – М., 1995. - вып. 1.
- Иванчикова О.С. Свободные вариации на тему: Нетрадиционные методы музыкального воспитания. – Симферополь: Издатель А.П. Выродов, 2003.
- Игнатченко Г. И. Функционально-фонические свойства музыкальной фактуpы: Метод. рекоменд. для студентов музыкальных вузов. – Харьков, 1983¬, 1984. - Ч. 1,2.
- Локарєва Ю.В. Навчально-методичний посібник з курсу гармонія . – Кіровоград: РВВ КДПУ ім.. В. Винниченка, 2009.
- Мазель Л. А., Цуккерман В. А. Анализ музыкальных произведений. ¬М., 1967.
- Максимов С. Е. Методы воспитания ладотонального слуха на уроках сольфеджио: Учебное методическое пособие для педагогов музыкальных школ. – М., 1973.
- Мальцев С. О психологии музыкальной импровизации. – М.: Музыка, 1991.
- Медушевский В. В. Интонационная форма музыки. - М., 1993.
- Месснер Е. Основы композиции. – М., 1998.
- Музыкальная фактура в аспекте стиля и формоо6разования. – Воронеж, 1992.
- Назайкинский Е. Логика музыкальной композиции. – М., 1982.
- Орлов В.Ф. Професійне становлення майбутніх вчителів мистецьких дисциплін: теорія і практика: Монографія / За заг. ред. І.А. Зязюна. – К.: Наук.думка, 2003.
- Островский А.Л. Методика теории музыки и сольфеджио: пособие для педагогов. – Л., 1970.
- Павлюченко С. Елементарна теорія музики. – К., 1980.
- Скребкова-Филатова М. С. Фактура в музыке . – М., 1985.
- Хитрик И.И. Различные методы обучения и возможности их применения в преподавании сольфеджио / Учебная и метод.работа в теоретических классах ДМШ. – М., 1977.
- Холопова В. Н. Фактура. – М., 1979. Цуккерман В. А. Тембр и фактура в оркестровке Н. А. Римского-Корсакова // музыкально-теоретическиеe очерки и этюды. – М., 1975. - вып. 2.
- Шеломов Б. Импровизация на уроках сольфеджио. – М.: "Музыка", 1977.
- Шнитке А.Г. Заметки об оркестровой полифонии в 4-й симфонии Д. Д. Шоста¬ковича Музыка и совpeменнность. – М., 1966.
Інформаційні ресурси
Бажаю успіхів! З повагою, --Локарєва Ю.В. (обговорення) 13:28, 20 жовтня 2015 (EEST)