Відмінності між версіями «Що таке маршрутизатор»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показана одна проміжна версія ще одного учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 +
[[Файл:1250083025926-x.jpg]]
 +
 +
Маршрутиза́тор (англ. router) — електронний пристрій, що використовується для поєднання двох або більше мереж і керує процесом маршрутизації, тобто на підставі інформації про топологію мережі та певних правил приймає рішення про пересилання пакетів мережевого рівня між різними сегментами мережі.
 +
 +
Для звичайного користувача маршрутизатор (роутер) — це мережевий пристрій, який підключається між локальною мережею й інтернетом. Часто маршрутизатор не обмежується простим пересиланням даних між інтерфейсами, а також виконує й інші функції: захищає локальну мережу від зовнішніх загроз, обмежує доступ користувачів локальної мережі до ресурсів інтернету, роздає IP-адреси, шифрує трафік і багато іншого.
 +
 +
Маршрутизатор являє собою складний багатофункціональний пристрій, в задачі якого входить: побудова таблиці маршрутизації, визначення її на основі маршруту, буферизація, фрагментація й фільтрація поступаючих пакетів, підтримка мережевих інтерфейсів. Функції маршрутизаторів можуть виконувати як спеціалізовані пристрої, так й універсальні комп'ютери з відповідним програмним забезпеченням.
 +
 
Маршрутизатор перевіряє адреса призначення, що міститься в пакеті даних, і направляє цей пакет відповідно до вказаної адреси. Якщо мережева адреса невідома, тоді пакети передаються на шлюз, використовуваний за умовчанням.
 
Маршрутизатор перевіряє адреса призначення, що міститься в пакеті даних, і направляє цей пакет відповідно до вказаної адреси. Якщо мережева адреса невідома, тоді пакети передаються на шлюз, використовуваний за умовчанням.
  
Ніякий маршрутизатор не може знати адреси всіх мереж, тому для невідомих мереж всі вони використовують маршрут, прийнятий за умовчанням. Маршрутизатори не допустять передачі даних з помилками в мережу. Здатність маршрутизатора контролювати що проходять через нього дані дозволяє зменшити об’єм трафіку між мережами і використовувати зв′язки між ними ефективніше, ніж це роблять мости.
+
Ніякий маршрутизатор не може знати адреси всіх мереж, тому для невідомих мереж всі вони використовують маршрут, прийнятий за умовчанням. Маршрутизатори не допустять передачі даних з помилками в мережу. Здатність маршрутизатора контролювати дані, що проходять через ньогодозволяє зменшити об'єм трафіку між мережами і використовувати зв′язки між ними ефективніше, ніж це роблять мости.
Тому маршрутизатори можуть значно понизити об’єм трафіку в мережі, а також зменшити час очікування для користувачів. Проте слід пам’ятати, що не всі протоколи дозволяють виконувати маршрутизацію.
+
Тому маршрутизатори можуть значно понизити об'єм трафіку в мережі, а також зменшити час очікування для користувачів. Проте слід пам'ятати, що не всі протоколи дозволяють виконувати маршрутизацію.
  
 
Серед типових протоколів, що допускають маршрутизацію, можна перерахувати наступні: [[DECnet]], протокол [[IP]] і протокол міжмережевого пакетного обміну (I[[nternetwork Packet Exchange]], [[IPX]]), тоді як [[локально-мережевий транспортний протокол]] (Local Area Transport Protocol, LATP) або розширений призначений для користувача інтерфейс мережевої базової системи введення/висновку (NETBIOS Extended User Interface, NETBEUI) не передбачають маршрутизації.
 
Серед типових протоколів, що допускають маршрутизацію, можна перерахувати наступні: [[DECnet]], протокол [[IP]] і протокол міжмережевого пакетного обміну (I[[nternetwork Packet Exchange]], [[IPX]]), тоді як [[локально-мережевий транспортний протокол]] (Local Area Transport Protocol, LATP) або розширений призначений для користувача інтерфейс мережевої базової системи введення/висновку (NETBIOS Extended User Interface, NETBEUI) не передбачають маршрутизації.
  
Існують маршрутизатори, які можуть працювати з декількома протоколами одночасно усередині однієї комп’ютерної мережі (наприклад, IP і DECnet).
+
Існують маршрутизатори, які можуть працювати з декількома протоколами одночасно усередині однієї комп'ютерної мережі (наприклад, IP і DECnet).
  
 
[[Маршрутизатор]]
 
[[Маршрутизатор]]

Поточна версія на 15:49, 30 жовтня 2014

1250083025926-x.jpg

Маршрутиза́тор (англ. router) — електронний пристрій, що використовується для поєднання двох або більше мереж і керує процесом маршрутизації, тобто на підставі інформації про топологію мережі та певних правил приймає рішення про пересилання пакетів мережевого рівня між різними сегментами мережі.

Для звичайного користувача маршрутизатор (роутер) — це мережевий пристрій, який підключається між локальною мережею й інтернетом. Часто маршрутизатор не обмежується простим пересиланням даних між інтерфейсами, а також виконує й інші функції: захищає локальну мережу від зовнішніх загроз, обмежує доступ користувачів локальної мережі до ресурсів інтернету, роздає IP-адреси, шифрує трафік і багато іншого.

Маршрутизатор являє собою складний багатофункціональний пристрій, в задачі якого входить: побудова таблиці маршрутизації, визначення її на основі маршруту, буферизація, фрагментація й фільтрація поступаючих пакетів, підтримка мережевих інтерфейсів. Функції маршрутизаторів можуть виконувати як спеціалізовані пристрої, так й універсальні комп'ютери з відповідним програмним забезпеченням.

Маршрутизатор перевіряє адреса призначення, що міститься в пакеті даних, і направляє цей пакет відповідно до вказаної адреси. Якщо мережева адреса невідома, тоді пакети передаються на шлюз, використовуваний за умовчанням.

Ніякий маршрутизатор не може знати адреси всіх мереж, тому для невідомих мереж всі вони використовують маршрут, прийнятий за умовчанням. Маршрутизатори не допустять передачі даних з помилками в мережу. Здатність маршрутизатора контролювати дані, що проходять через нього, дозволяє зменшити об'єм трафіку між мережами і використовувати зв′язки між ними ефективніше, ніж це роблять мости. Тому маршрутизатори можуть значно понизити об'єм трафіку в мережі, а також зменшити час очікування для користувачів. Проте слід пам'ятати, що не всі протоколи дозволяють виконувати маршрутизацію.

Серед типових протоколів, що допускають маршрутизацію, можна перерахувати наступні: DECnet, протокол IP і протокол міжмережевого пакетного обміну (Internetwork Packet Exchange, IPX), тоді як локально-мережевий транспортний протокол (Local Area Transport Protocol, LATP) або розширений призначений для користувача інтерфейс мережевої базової системи введення/висновку (NETBIOS Extended User Interface, NETBEUI) не передбачають маршрутизації.

Існують маршрутизатори, які можуть працювати з декількома протоколами одночасно усередині однієї комп'ютерної мережі (наприклад, IP і DECnet).

Маршрутизатор