Відмінності між версіями «Користувач:Анастасия Краснощок»
(→Мої роботи) |
(→Мої інтереси) |
||
| (не показано 5 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
== Про себе == | == Про себе == | ||
| − | ... | + | Краснощок Анастасія Вячеславівна- студентка І курсу, фізико-математичного факультету, 13 групи.Народилася 30 квітня 1997 року.Закінчила ЗОШ №16 м.Сміла. |
== Мої інтереси == | == Мої інтереси == | ||
| − | .. | + | 1.Волейбол |
| − | + | 2.Футбол | |
| + | 3.Музика | ||
== Проекти в яких беру участь == | == Проекти в яких беру участь == | ||
| Рядок 16: | Рядок 17: | ||
== Мої роботи == | == Мої роботи == | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | + | Можливі ризики роботи в інтернеті | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | Інтернет – це глобальна система поєднаних між собою комп‘ютерних мереж. Він виріс з мережі ARPANET, організованої у 1969 році американською державною агенцією ARPA для забезпечення взаємодії між комп‘ютерними мережами вищих навчальних закладів та дослідницьких організацій. Всесвітню „павутину” створив британський консультант з програмного забезпечення Тім Бернерс Лі. Всесвітня „павутина” в тому вигляді, в якому ми її знаємо, з‘явилася у 1991 році і з того часу безперервно зростає. На сьогоднішній день до Інтернету підключені мільйони комп‘ютерів по всьому світу. Зв‘язок між ними встановлюється на основі загальнодоступної телекомунікаційної інфраструктури. При цьому все більше поширення зараз набуває підключення по високошвидкісним каналам, як на роботі, так і вдома. Молодшає і вік, з якого людина починає працювати в Інтернеті. Без перебільшення – Інтернет – це мережа, в якій все, щоб ми не шукали – обов‘язково знайдеться, але не варто забувати, що це система, всередині якої дітей може чекати небезпека. Адже ти ніколи не знаєш, хто знаходиться по інший бік Інтернету. Оскільки з самого початку Інтернет розвивався поза будь-якого контролю, тепер він представляє собою велику кількість безконтрольної інформації. Батьки повинні знати самі та зобов‘язані пояснити дитині перед тим як дозволити користуватися мережею Інтернет, з якими загрозами можна зіткнутися. | |
| − | + | ||
| − | + | Загрози для дітей в Інтернеті: В Інтернеті дитина так само легко уразлива, як і в реальному світі. Під час використання Інтернету дітьми можливі такі ситуації, що загрожують як безпеці комп‘ютера, так і особистій безпеці дитини: - виготовлення, розповсюдження та використання матеріалів зі сценами насильства над дітьми (в більшості випадків – сексуального); - наполегливе чіпляння в мережі, розмови на теми сексу, насильства, „зваблення”; - показ невідповідних віку, нелегальних та шкідливих матеріалів, що впливають на психіку, приводять до фізичної шкоди; - переслідування і залякування; - виманювання інформації про дитину та сім‘ю з метою подальшого пограбування, шантажу; - розсилка комп‘ютерних вірусів; - небажана реклама, в тому числі спливаючі вікна та рекламні програми; - неконтрольовані покупки через Інтернет-магазини тощо. | |
| − | + | Поради батькам та неповнолітнім щодо безпечної роботи в Інтернеті: - постарайтеся включити роботу на комп‘ютері у число справ, якими ви займаєтеся всією сім‘єю; - подбайте про те, щоб комп‘ютер стояв не в дитячій кімнаті, а в кімнаті дорослих; - заохочуйте своїх дітей обговорювати з вами свій онлайн-досвід, особливо його тривожні та небезпечні аспекти; - сформулюйте правила, які вказують, що вашим дітям дозволяється робити в Інтернеті, а що ні; - використовуйте спеціальні дитячі пошукові машини; - створіть сімейну електронну скриньку, щоб не дозволити дітям мати власні адреси; - навчіть дітей на завантажувати файли, програми або музику без дозволу батьків; - при спілкуванні в чатах, використанні програм миттєвого обміну повідомленнями, використанні онлайн-ігор та в інших ситуаціях, коли необхідна реєстрація, не можна використовувати реальне ім‘я, треба обрати реєстраційне ім‘я, що не містить ніякої особистої інформації; - не повідомляйте про себе та про свою родину приватну інформацію (ім‘я, вік, адресу, номер телефону, номер школи, місце роботи батьків, улюблене місце прогулянки тощо); - не висилайте незнайомим людям фото; - батьки повинні проводити бесіди з дітьми про їх друзів в Інтернеті так, ніби мова йде про друзів у реальному житті; - не зустрічайтеся з людьми, з якими познайомилися в Інтернеті; - не вірте всьому, що кажуть про себе віртуальні знайомі; - обмежуйте свій час роботи та ігор в Інтернеті; - батьки мають знати, чим займаються діти, коли сидять біля комп‘ютера; - не робіть „табу” з питань полового життя, оскільки в Інтернеті діти можуть легко натикнутися на порнографію або сайти „для дорослих”; - обговоріть проблеми та наслідки мережних азартних ігор, їх можливий ризик, пам‘ятайте, що діти не можуть грати в ці ігри відповідно до законодавства; - не відповідайте на спам-повідомлення; - не ображайте інших в Інтернеті, поважайте час та можливості інших; - якщо опиняєтеся в складній ситуації, поговоріть з ким-небудь з близьких; - отримавши інформацію, яка викликає дискомфорт, зупиніть спілкування та покличте батьків; - далеко не все, що можна прочитати та побачити в Інтернеті – правда, опублікувати інформацію в Інтернеті, як і створити власний сайт, може абсолютно будь-яка людина і при цьому ніхто не буде контролювати, наскільки правдива інформація, що розміщена там; - в реальному житті як і в Інтернеті немає різниці між неправильними та правильними вчинками. | |
| − | + | Мої правила безпечної роботи в Інтернеті: 1) Я не надаю ніякої особистої інформації (ім‘я, вік, номер телефону, номер школи, місце роботи батьків тощо). 2) Якщо я отримаю інформацію, яка примусить мене почуватися некомфортно, я одразу розповім батькам або вчителю. Мої батьки знають усіх, з ким я спілкуюсь в Інтернеті. 3) Я ніколи не погоджусь зустрітися з тією людиною, з якою я познайомився/познайомилася в Інтернеті, без попередньої згоди батьків. Якщо я вирішу зустрітися з цією людиною, то я оберу людне місце та запрошу на зустріч кого-небудь з батьків. 4) Я ніколи не вишлю свої фото людині, з якою я познайомився/познайомилася через Інтернет, не порадившись з батьками. 5) Я не буду відповідати на листи чи прохання, які викликають почуття дискомфорту або сорому. 6) Я не буду ображати інших, або представлятися старшим, ніж я є насправді. 7) Я не буду реєструватися на сайті знайомств для дорослих. 8) Ми встановимо з батьками правила роботи в Інтернеті: - час моєї роботи в Інтернеті; - області відвідування Інтернету. | |
| − | + | ||
| − | + | Не забувайте, що Інтернет – чудовий засіб спілкування, особливо для сором‘язливих дітей, які відчувають складнощі у спілкуванні. Адже ані вік, ані зовнішність, ані фізичні дані тут не мають ані найменшого значення. Однак цей шлях веде до формування Інтернет-залежності. Усвідомити цю проблему досить складно до тих пір, доки вона не стане дуже серйозною. Та й факт наявності такого захворювання як Інтернет-залежність не завжди визнається. Пам‘ятайте, що безпека важлива не лише при роботі в Інтернеті. Злочинці, що промишляють на крадіжках особистих даних, можуть використовувати інформацію, що зберігається на фізичних носіях, для доступу до облікових записів користувачів в Інтернеті. Тому перш, ніж викинути документи, подбайте про знищення всіх персональних даних (ім‘я, адресу, дату народження тощо). | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
Поточна версія на 17:40, 12 травня 2015
Про себе
Краснощок Анастасія Вячеславівна- студентка І курсу, фізико-математичного факультету, 13 групи.Народилася 30 квітня 1997 року.Закінчила ЗОШ №16 м.Сміла.
Мої інтереси
1.Волейбол 2.Футбол 3.Музика
Проекти в яких беру участь
В цьому розділі розміщуються посилання на проекти, в яких ви берете участь.
Мої роботи
Можливі ризики роботи в інтернеті
Інтернет – це глобальна система поєднаних між собою комп‘ютерних мереж. Він виріс з мережі ARPANET, організованої у 1969 році американською державною агенцією ARPA для забезпечення взаємодії між комп‘ютерними мережами вищих навчальних закладів та дослідницьких організацій. Всесвітню „павутину” створив британський консультант з програмного забезпечення Тім Бернерс Лі. Всесвітня „павутина” в тому вигляді, в якому ми її знаємо, з‘явилася у 1991 році і з того часу безперервно зростає. На сьогоднішній день до Інтернету підключені мільйони комп‘ютерів по всьому світу. Зв‘язок між ними встановлюється на основі загальнодоступної телекомунікаційної інфраструктури. При цьому все більше поширення зараз набуває підключення по високошвидкісним каналам, як на роботі, так і вдома. Молодшає і вік, з якого людина починає працювати в Інтернеті. Без перебільшення – Інтернет – це мережа, в якій все, щоб ми не шукали – обов‘язково знайдеться, але не варто забувати, що це система, всередині якої дітей може чекати небезпека. Адже ти ніколи не знаєш, хто знаходиться по інший бік Інтернету. Оскільки з самого початку Інтернет розвивався поза будь-якого контролю, тепер він представляє собою велику кількість безконтрольної інформації. Батьки повинні знати самі та зобов‘язані пояснити дитині перед тим як дозволити користуватися мережею Інтернет, з якими загрозами можна зіткнутися.
Загрози для дітей в Інтернеті: В Інтернеті дитина так само легко уразлива, як і в реальному світі. Під час використання Інтернету дітьми можливі такі ситуації, що загрожують як безпеці комп‘ютера, так і особистій безпеці дитини: - виготовлення, розповсюдження та використання матеріалів зі сценами насильства над дітьми (в більшості випадків – сексуального); - наполегливе чіпляння в мережі, розмови на теми сексу, насильства, „зваблення”; - показ невідповідних віку, нелегальних та шкідливих матеріалів, що впливають на психіку, приводять до фізичної шкоди; - переслідування і залякування; - виманювання інформації про дитину та сім‘ю з метою подальшого пограбування, шантажу; - розсилка комп‘ютерних вірусів; - небажана реклама, в тому числі спливаючі вікна та рекламні програми; - неконтрольовані покупки через Інтернет-магазини тощо. Поради батькам та неповнолітнім щодо безпечної роботи в Інтернеті: - постарайтеся включити роботу на комп‘ютері у число справ, якими ви займаєтеся всією сім‘єю; - подбайте про те, щоб комп‘ютер стояв не в дитячій кімнаті, а в кімнаті дорослих; - заохочуйте своїх дітей обговорювати з вами свій онлайн-досвід, особливо його тривожні та небезпечні аспекти; - сформулюйте правила, які вказують, що вашим дітям дозволяється робити в Інтернеті, а що ні; - використовуйте спеціальні дитячі пошукові машини; - створіть сімейну електронну скриньку, щоб не дозволити дітям мати власні адреси; - навчіть дітей на завантажувати файли, програми або музику без дозволу батьків; - при спілкуванні в чатах, використанні програм миттєвого обміну повідомленнями, використанні онлайн-ігор та в інших ситуаціях, коли необхідна реєстрація, не можна використовувати реальне ім‘я, треба обрати реєстраційне ім‘я, що не містить ніякої особистої інформації; - не повідомляйте про себе та про свою родину приватну інформацію (ім‘я, вік, адресу, номер телефону, номер школи, місце роботи батьків, улюблене місце прогулянки тощо); - не висилайте незнайомим людям фото; - батьки повинні проводити бесіди з дітьми про їх друзів в Інтернеті так, ніби мова йде про друзів у реальному житті; - не зустрічайтеся з людьми, з якими познайомилися в Інтернеті; - не вірте всьому, що кажуть про себе віртуальні знайомі; - обмежуйте свій час роботи та ігор в Інтернеті; - батьки мають знати, чим займаються діти, коли сидять біля комп‘ютера; - не робіть „табу” з питань полового життя, оскільки в Інтернеті діти можуть легко натикнутися на порнографію або сайти „для дорослих”; - обговоріть проблеми та наслідки мережних азартних ігор, їх можливий ризик, пам‘ятайте, що діти не можуть грати в ці ігри відповідно до законодавства; - не відповідайте на спам-повідомлення; - не ображайте інших в Інтернеті, поважайте час та можливості інших; - якщо опиняєтеся в складній ситуації, поговоріть з ким-небудь з близьких; - отримавши інформацію, яка викликає дискомфорт, зупиніть спілкування та покличте батьків; - далеко не все, що можна прочитати та побачити в Інтернеті – правда, опублікувати інформацію в Інтернеті, як і створити власний сайт, може абсолютно будь-яка людина і при цьому ніхто не буде контролювати, наскільки правдива інформація, що розміщена там; - в реальному житті як і в Інтернеті немає різниці між неправильними та правильними вчинками. Мої правила безпечної роботи в Інтернеті: 1) Я не надаю ніякої особистої інформації (ім‘я, вік, номер телефону, номер школи, місце роботи батьків тощо). 2) Якщо я отримаю інформацію, яка примусить мене почуватися некомфортно, я одразу розповім батькам або вчителю. Мої батьки знають усіх, з ким я спілкуюсь в Інтернеті. 3) Я ніколи не погоджусь зустрітися з тією людиною, з якою я познайомився/познайомилася в Інтернеті, без попередньої згоди батьків. Якщо я вирішу зустрітися з цією людиною, то я оберу людне місце та запрошу на зустріч кого-небудь з батьків. 4) Я ніколи не вишлю свої фото людині, з якою я познайомився/познайомилася через Інтернет, не порадившись з батьками. 5) Я не буду відповідати на листи чи прохання, які викликають почуття дискомфорту або сорому. 6) Я не буду ображати інших, або представлятися старшим, ніж я є насправді. 7) Я не буду реєструватися на сайті знайомств для дорослих. 8) Ми встановимо з батьками правила роботи в Інтернеті: - час моєї роботи в Інтернеті; - області відвідування Інтернету.
Не забувайте, що Інтернет – чудовий засіб спілкування, особливо для сором‘язливих дітей, які відчувають складнощі у спілкуванні. Адже ані вік, ані зовнішність, ані фізичні дані тут не мають ані найменшого значення. Однак цей шлях веде до формування Інтернет-залежності. Усвідомити цю проблему досить складно до тих пір, доки вона не стане дуже серйозною. Та й факт наявності такого захворювання як Інтернет-залежність не завжди визнається. Пам‘ятайте, що безпека важлива не лише при роботі в Інтернеті. Злочинці, що промишляють на крадіжках особистих даних, можуть використовувати інформацію, що зберігається на фізичних носіях, для доступу до облікових записів користувачів в Інтернеті. Тому перш, ніж викинути документи, подбайте про знищення всіх персональних даних (ім‘я, адресу, дату народження тощо).
