Відмінності між версіями «Користувач:Миронюк Олександр»
(Створена сторінка: Патріотичне виховання) |
|||
(не показано 12 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | Патріотичне виховання | + | * Елемент маркованого списку |
+ | <font face ="Monotype Corsiva" color="blue" size="6">'''Патріотичне виховання'''''</font> | ||
+ | |||
+ | [[Файл:06.jpg]] | ||
+ | |||
+ | |||
+ | Виховання — це складний і багатогранний процес формування особистості, створення оптимальних умов для її фізичного, психічного та соціального розвитку. | ||
+ | |||
+ | Фізична культура та спорт – важливі дієві засоби виховання особистості. Фізкультурно-спортивна діяльність об’єднує в собі прагнення до високого спортивного результату, розвитку фізичних якостей, спрямована на виховання такої людини в якій поєднується духовне багатство і моральна чистота. Виховання особистості дуже довгий і складний процес, який починається з раннього дитинства. Метою виховання повинно бути формування гармонійно і всебічно розвиненої особистості, підготовленої до ініціативної, соціальної і професійної діяльності в сучасному суспільстві, особистості здатної сприймати і примножувати його цінності. Дитина росте, накопичує життєвий досвід, намагається збагнути себе і світ навколо. За допомогою виховання у дитини формується моральні звички, які с подальшім життям за умов правильного виховання стають її особистими характеристиками. | ||
+ | Одним з напрямків виховання особистості є патріотичне виховання. | ||
+ | |||
+ | Патріоти́чне вихова́ння — планомірна виховна діяльність, спрямована на формування у вихованців почуття патріотизму, тобто доброго відношення до Батьківщини та до представників спільних культури або країни. | ||
+ | |||
+ | Патріотичне виховання - це сфера духовного життя, яка проникає в усе, що пізнає, робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людина, яка формується (В. О. Сухомлинський). | ||
+ | |||
+ | Сучасне українське суспільство як ніколи потребує не тільки високоосвічених, але й патріотично налаштованих громадян. | ||
+ | |||
+ | [[Файл:03.jpg]] [[Файл:04.jpg]] | ||
+ | |||
+ | Спорт як фізична, виховна й ігрова діяльність покликаний формувати патріотичні почуття особистості. У її патріотичному вихованні велике значення також мають різні форми фізкультурно-масової роботи, спрямованої, крім іншого, і на формування й розвиток морально-вольових якостей індивіда, генерування у нього досвіду служіння вітчизні та готовності до її захисту. Водночас патріотизм може бути сформований лише внаслідок цілеспрямованого впливу на свідомість людини, її емоційно-вольову сферу, з одного боку, та як продукт самореалізації особистості – з іншого. | ||
+ | |||
+ | Головною цінністю спорту є свобода самореалізації особистості в такій проекції культури, як змагання вмінь і можливостей людської тілесності та розуму. Серед ціннісних орієнтацій особистості у спорті особливе місце посідають соціальне благо, моральне добро, естетичні характеристики. Значна роль належить спрямованості особистості на самовиховання, самовдосконалення, самоподолання, а отже, на самореалізацію і самоствердження. На сучасному етапі становлення української державності патріотизм як ціннісна орієнтація у спорті набуває особливого значення у зв’язку з потребою захисту економічних, політичних і соціокультурних інтересів країни в різних світових процесах. | ||
+ | |||
+ | Однією з найбільш важливих складових виховання патріотизму особистості є фізичне виховання. В педагогіці чітко визначена його мета – зміцнення здоров’я, підготовка людини до праці, оборони, формування сили, швидкості, витривалості, спритності. Фізкультурно-спортивна діяльність припускає інтеграцію якостей особистості, яка містить у собі внутрішню свободу, гідність, любов до Батьківщини, повагу до влади, дисциплінованість, прояв патріотичних почуттів, культури міжнародного співробітництва. За сучасних умов фізкультурно-спортивна діяльність повинна передбачати не тільки розкриття особистісного фізичного потенціалу людини, але й її розвиток в інтелектуальній, творчій та соціальній сферах, оскільки суспільство потребує людей освічених, з високим рівнем інтелектуальних здібностей, з творчими задатками до діяльності. | ||
+ | |||
+ | [[Файл:07.jpg]] | ||
+ | |||
+ | Вивчення підходів до визначення понять «спорт» і «фізична культура особистості» дозволяє розглядати їх як соціально детерміновану складову загальної культури людини з її громадянськими почуттями, яка є якісним, системним, динамічним станом, що характеризується певним рівнем спеціально утвореної фізичної досконалості, мотиваційно-ціннісних орієнтацій і соціально-духовних цінностей, набутих у результаті виховання й інтегрованих у фізкультурно-спортивній діяльності, культурі способу життя, духовності і психофізичному здоров'ї. | ||
+ | |||
+ | Спорт, як чинник виховання патріотизму, необхідно розглядати крізь призму патріотичного виховання, яке є складною керованою системою, що складається з розмаїття взаємопов'язаних між собою елементів, внутрішніх стійких зв'язків і стосунків об'єктивного і суб'єктивного характеру, а також підсистеми змістовного, організаційного і методичного плану. Спортивно-патріотичне виховання, яке є одним з напрямів патріотичного виховання, спрямоване на розвиток морально-вольових якостей, виховання сили, спритності, витривалості, стійкості, мужності дисциплінованості в процесі занять фізичною культурою і спортом, формування досвіду служіння вітчизні й готовності до захисту Батьківщини, що і є ознакою патріотизму. | ||
+ | |||
+ | Велике значення щодо формування патріотизму в молоді вже на рівні дії на її національну свідомість має професійний спорт. І держава повинна забезпечити всі умови для розвитку спорту. Наприклад, однією з ефективних складових позашкільної освіти, що має потужний виховний потенціал, є система дитячо-юнацьких спортивних шкіл (ДЮСШ). ДЮСШ визначені як позашкільні навчальні заклади спортивного профілю, що забезпечують розвиток здібностей вихованців в обраному виді спорту, створюють необхідні умови для гармонійного виховання, фізичного розвитку, повноцінного оздоровлення, змістовного відпочинку та дозвілля дітей і молоді, самореалізації, набуття навичок здорового способу життя, підготовки спортивного резерву для збірних команд України. Слід звернути увагу на те, що «великий» спорт є основою у формуванні державного патріотизму та допомагає у вихованні патріотизму під час виступу за свою країну. На сьогодні в дитячо-юнацьких спортивних школах займається 615911 вихованців, що становить приблизно 11 % від загальної кількості учнів і студентської молоді України віком від 6 до 18 років. | ||
+ | |||
+ | На сьогодні спорт усе ж таки є дуже популярним серед молоді. Фізична культура і спорт є одними з ефективних засобів профілактики захворювань, зміцнення здоров'я і підтримки високої працездатності людини. Регулярні заняття з фізичної підготовки дозволяють не тільки оволодіти руховими навичками, необхідними для професійної діяльності, розвинути фізичні якості, але й сприяють вихованню патріотизму громадян, допомагають загартувати характер, підготувати себе до захисту Батьківщини. | ||
+ | |||
+ | Професійний спорт має велике значення у вихованні патріотичних почуттів особистості, соціалізація якої відбувається і за межами освітнього простору. Головною метою роботи у процесі фізичного вдосконалення є розвиток якостей особистості, громадянина, спортсмена, що відповідають національно-державним інтересам, формуванню моральної і психічної готовності працювати на користь країни, активно і захоплено змагатися в будь-яких екстремальних умовах спортивного поєдинку в ім'я Батьківщини, вірності спортивному обов'язку, дисциплінованості і відповідальності за належність до збірної команди своєї країни, області, міста, навчального закладу. Таким чином, основним завданням всієї діяльності спеціалістів у сфері фізичної культури і спорту повинно бути забезпечення рівня важливості державного патріотизму у підростаючого покоління, формування у свідомості кожного підлітка, хлопця, дівчини розуміння залежності долі країни, народу від того, якою мірою всі вони керуватимуться в своїх діях ідеями патріотизму. | ||
+ | «Для престижу нації по-справжньому важливі дві речі: польоти в космос і золоті олімпійські медалі», - сказав 35-й президент США Джон Кеннеді на початку 60-х років минулого століття. Спорт виховує патріотизм у вболівальників та спортсменів, і водночас сам зростає на його ґрунті. Люди слідкують за змаганнями та грою, уболівають за улюбленими спортсменами та спортивними командами. Значна кількість уболіває не тільки перед телевізорами, а йде на стадіони, їздить в інші міста і країни, щоб мати змогу бути присутніми на грі чи змаганні, особисто на собі відчути атмосферу спортивної події. | ||
+ | |||
+ | [[Файл:05.jpg]] | ||
+ | |||
+ | Спортивна команда, що виступає за якесь конкретне місто чи країну, отримує впевненість у власних силах, за рахунок підтримки уболівальників; намагаються відстояти честь та гідність батьківщини. Окрім того, підтримка цієї команди зближує вболівальників, пробуджує в них почуття гордості за свою команду, за своє місто чи країну. Не так давно ми самі мали змогу спостерігати та бути присутніми на значній події для України – Чемпіонат Європи з футболу «Євро-2012». Не тільки міста, у яких проходив чемпіонат, а й вся країни поринула в атмосферу цього футбольного змагання. ЄВРО-2012 − це наймасштабніша подія в історії незалежної України і найкраще організований спортивний захід. Цей турнір встановив надзвичайно високі стандарти організації футбольних матчів. Синьо-жовті прапори майоріли і в Донецьку, і в Севастополі, і у Львові. Люди відчували себе громадянами однієї країни. Всі вболівали та переживали за свою збірну, відчували гордість за свою країну, за те, що саме в Україні відбувається подія такого рівня. | ||
+ | |||
+ | Багато з наших спортсменів можуть стати справжнім прикладом для молодих людей. Лілія Підкопаєва, брати Клички, Олександр Усик, Василь Ломаченко, Iрина Мерленi, Яна Клочкова, Андрій Шевченко та багато інших – ці спортсмени своїм талантом та працею, кожним заслуженим підняттям прапора, кожною медаллю та зайнятим місцем, кожним жестом патріотизму підняли імідж українського спорту та й загалом України на новий, значно вищий рівень. | ||
+ | [[Файл:99999.jpg]] | ||
+ | |||
+ | Крім цього, ці великі спортсмени є прикладом та кумирами для сотень тисяч дітей, які прагнули чи прагнуть бути схожими на них. На підставі таких прикладів можна сказати, що спорт відіграє значну роль у формуванні патріотичних почуттів. |
Поточна версія на 13:46, 11 травня 2015
- Елемент маркованого списку
Патріотичне виховання
Виховання — це складний і багатогранний процес формування особистості, створення оптимальних умов для її фізичного, психічного та соціального розвитку.
Фізична культура та спорт – важливі дієві засоби виховання особистості. Фізкультурно-спортивна діяльність об’єднує в собі прагнення до високого спортивного результату, розвитку фізичних якостей, спрямована на виховання такої людини в якій поєднується духовне багатство і моральна чистота. Виховання особистості дуже довгий і складний процес, який починається з раннього дитинства. Метою виховання повинно бути формування гармонійно і всебічно розвиненої особистості, підготовленої до ініціативної, соціальної і професійної діяльності в сучасному суспільстві, особистості здатної сприймати і примножувати його цінності. Дитина росте, накопичує життєвий досвід, намагається збагнути себе і світ навколо. За допомогою виховання у дитини формується моральні звички, які с подальшім життям за умов правильного виховання стають її особистими характеристиками. Одним з напрямків виховання особистості є патріотичне виховання.
Патріоти́чне вихова́ння — планомірна виховна діяльність, спрямована на формування у вихованців почуття патріотизму, тобто доброго відношення до Батьківщини та до представників спільних культури або країни.
Патріотичне виховання - це сфера духовного життя, яка проникає в усе, що пізнає, робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людина, яка формується (В. О. Сухомлинський).
Сучасне українське суспільство як ніколи потребує не тільки високоосвічених, але й патріотично налаштованих громадян.
Спорт як фізична, виховна й ігрова діяльність покликаний формувати патріотичні почуття особистості. У її патріотичному вихованні велике значення також мають різні форми фізкультурно-масової роботи, спрямованої, крім іншого, і на формування й розвиток морально-вольових якостей індивіда, генерування у нього досвіду служіння вітчизні та готовності до її захисту. Водночас патріотизм може бути сформований лише внаслідок цілеспрямованого впливу на свідомість людини, її емоційно-вольову сферу, з одного боку, та як продукт самореалізації особистості – з іншого.
Головною цінністю спорту є свобода самореалізації особистості в такій проекції культури, як змагання вмінь і можливостей людської тілесності та розуму. Серед ціннісних орієнтацій особистості у спорті особливе місце посідають соціальне благо, моральне добро, естетичні характеристики. Значна роль належить спрямованості особистості на самовиховання, самовдосконалення, самоподолання, а отже, на самореалізацію і самоствердження. На сучасному етапі становлення української державності патріотизм як ціннісна орієнтація у спорті набуває особливого значення у зв’язку з потребою захисту економічних, політичних і соціокультурних інтересів країни в різних світових процесах.
Однією з найбільш важливих складових виховання патріотизму особистості є фізичне виховання. В педагогіці чітко визначена його мета – зміцнення здоров’я, підготовка людини до праці, оборони, формування сили, швидкості, витривалості, спритності. Фізкультурно-спортивна діяльність припускає інтеграцію якостей особистості, яка містить у собі внутрішню свободу, гідність, любов до Батьківщини, повагу до влади, дисциплінованість, прояв патріотичних почуттів, культури міжнародного співробітництва. За сучасних умов фізкультурно-спортивна діяльність повинна передбачати не тільки розкриття особистісного фізичного потенціалу людини, але й її розвиток в інтелектуальній, творчій та соціальній сферах, оскільки суспільство потребує людей освічених, з високим рівнем інтелектуальних здібностей, з творчими задатками до діяльності.
Вивчення підходів до визначення понять «спорт» і «фізична культура особистості» дозволяє розглядати їх як соціально детерміновану складову загальної культури людини з її громадянськими почуттями, яка є якісним, системним, динамічним станом, що характеризується певним рівнем спеціально утвореної фізичної досконалості, мотиваційно-ціннісних орієнтацій і соціально-духовних цінностей, набутих у результаті виховання й інтегрованих у фізкультурно-спортивній діяльності, культурі способу життя, духовності і психофізичному здоров'ї.
Спорт, як чинник виховання патріотизму, необхідно розглядати крізь призму патріотичного виховання, яке є складною керованою системою, що складається з розмаїття взаємопов'язаних між собою елементів, внутрішніх стійких зв'язків і стосунків об'єктивного і суб'єктивного характеру, а також підсистеми змістовного, організаційного і методичного плану. Спортивно-патріотичне виховання, яке є одним з напрямів патріотичного виховання, спрямоване на розвиток морально-вольових якостей, виховання сили, спритності, витривалості, стійкості, мужності дисциплінованості в процесі занять фізичною культурою і спортом, формування досвіду служіння вітчизні й готовності до захисту Батьківщини, що і є ознакою патріотизму.
Велике значення щодо формування патріотизму в молоді вже на рівні дії на її національну свідомість має професійний спорт. І держава повинна забезпечити всі умови для розвитку спорту. Наприклад, однією з ефективних складових позашкільної освіти, що має потужний виховний потенціал, є система дитячо-юнацьких спортивних шкіл (ДЮСШ). ДЮСШ визначені як позашкільні навчальні заклади спортивного профілю, що забезпечують розвиток здібностей вихованців в обраному виді спорту, створюють необхідні умови для гармонійного виховання, фізичного розвитку, повноцінного оздоровлення, змістовного відпочинку та дозвілля дітей і молоді, самореалізації, набуття навичок здорового способу життя, підготовки спортивного резерву для збірних команд України. Слід звернути увагу на те, що «великий» спорт є основою у формуванні державного патріотизму та допомагає у вихованні патріотизму під час виступу за свою країну. На сьогодні в дитячо-юнацьких спортивних школах займається 615911 вихованців, що становить приблизно 11 % від загальної кількості учнів і студентської молоді України віком від 6 до 18 років.
На сьогодні спорт усе ж таки є дуже популярним серед молоді. Фізична культура і спорт є одними з ефективних засобів профілактики захворювань, зміцнення здоров'я і підтримки високої працездатності людини. Регулярні заняття з фізичної підготовки дозволяють не тільки оволодіти руховими навичками, необхідними для професійної діяльності, розвинути фізичні якості, але й сприяють вихованню патріотизму громадян, допомагають загартувати характер, підготувати себе до захисту Батьківщини.
Професійний спорт має велике значення у вихованні патріотичних почуттів особистості, соціалізація якої відбувається і за межами освітнього простору. Головною метою роботи у процесі фізичного вдосконалення є розвиток якостей особистості, громадянина, спортсмена, що відповідають національно-державним інтересам, формуванню моральної і психічної готовності працювати на користь країни, активно і захоплено змагатися в будь-яких екстремальних умовах спортивного поєдинку в ім'я Батьківщини, вірності спортивному обов'язку, дисциплінованості і відповідальності за належність до збірної команди своєї країни, області, міста, навчального закладу. Таким чином, основним завданням всієї діяльності спеціалістів у сфері фізичної культури і спорту повинно бути забезпечення рівня важливості державного патріотизму у підростаючого покоління, формування у свідомості кожного підлітка, хлопця, дівчини розуміння залежності долі країни, народу від того, якою мірою всі вони керуватимуться в своїх діях ідеями патріотизму. «Для престижу нації по-справжньому важливі дві речі: польоти в космос і золоті олімпійські медалі», - сказав 35-й президент США Джон Кеннеді на початку 60-х років минулого століття. Спорт виховує патріотизм у вболівальників та спортсменів, і водночас сам зростає на його ґрунті. Люди слідкують за змаганнями та грою, уболівають за улюбленими спортсменами та спортивними командами. Значна кількість уболіває не тільки перед телевізорами, а йде на стадіони, їздить в інші міста і країни, щоб мати змогу бути присутніми на грі чи змаганні, особисто на собі відчути атмосферу спортивної події.
Спортивна команда, що виступає за якесь конкретне місто чи країну, отримує впевненість у власних силах, за рахунок підтримки уболівальників; намагаються відстояти честь та гідність батьківщини. Окрім того, підтримка цієї команди зближує вболівальників, пробуджує в них почуття гордості за свою команду, за своє місто чи країну. Не так давно ми самі мали змогу спостерігати та бути присутніми на значній події для України – Чемпіонат Європи з футболу «Євро-2012». Не тільки міста, у яких проходив чемпіонат, а й вся країни поринула в атмосферу цього футбольного змагання. ЄВРО-2012 − це наймасштабніша подія в історії незалежної України і найкраще організований спортивний захід. Цей турнір встановив надзвичайно високі стандарти організації футбольних матчів. Синьо-жовті прапори майоріли і в Донецьку, і в Севастополі, і у Львові. Люди відчували себе громадянами однієї країни. Всі вболівали та переживали за свою збірну, відчували гордість за свою країну, за те, що саме в Україні відбувається подія такого рівня.
Багато з наших спортсменів можуть стати справжнім прикладом для молодих людей. Лілія Підкопаєва, брати Клички, Олександр Усик, Василь Ломаченко, Iрина Мерленi, Яна Клочкова, Андрій Шевченко та багато інших – ці спортсмени своїм талантом та працею, кожним заслуженим підняттям прапора, кожною медаллю та зайнятим місцем, кожним жестом патріотизму підняли імідж українського спорту та й загалом України на новий, значно вищий рівень.
Крім цього, ці великі спортсмени є прикладом та кумирами для сотень тисяч дітей, які прагнули чи прагнуть бути схожими на них. На підставі таких прикладів можна сказати, що спорт відіграє значну роль у формуванні патріотичних почуттів.