Відмінності між версіями «ОЗтаМ 5»
(не показані 4 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 6: | Рядок 6: | ||
= VideoDVD = | = VideoDVD = | ||
− | == | + | == AVI == |
+ | '''Audio Video Interleave''' — формат файлів з розширенням '''.avi''', відомий як медіаконтейнер, розроблений компанією Microsoft в 1992 році. AVI - це формат, який може містити відео / аудіо дані, стиснуті з використанням різних комбінацій кодеків, що дозволяє синхронно відтворювати відео зі звуком. | ||
+ | |||
+ | AVI файл може містити різні види компресованих даних (наприклад, DivX - відео + WMA - аудіо або Indeo - відео + PCM - аудіо), залежно від того, який кодек використовується для кодування / декодування. Як і DVD, AVI файли підтримують многопотокове аудіовідео. AVI-файли можуть містити різні види стиснених даних, наприклад DivX для відеоінформації та MP3 для аудіо. | ||
+ | |||
+ | За структурою AVI-формат являє собою варіант формату RIFF. Файл цього формату складаються з блоків (chunks), які, в свою чергу, можуть містити інші вкладені блоки. "Верхній" блок - RIFF - містить ідентифікатор форми "avi_", який власне і позначає, що ми маємо справу з avi-файлом. Для ідентифікатора відведено чотири символи, але один з них не використовується. | ||
+ | |||
+ | У avi-файлі є принаймні два підблоки: заголовок і дані. Заголовок містить загальну інформацію про фільм: розмір зображення, частота кадрів, формат аудіо і т.д. У заголовку для запису довжини файлу відводиться 32 байта. Це означає, що максимально можливий розмір файлу - близько 4-х Гб. Насправді реальна довжина avi-файлу стандартного формату, з якою можуть працювати програми монтажу, не перевищує 2Гб. За часів виникнення формату це здавалося достатнім, оскільки FAT 16 не допускав існування розділів диска, що перевищують 2Гб, а довжина файлу, очевидно, не може перевищувати розмір логічного диска. З появою FAT 32 верхня межа розміру розділу значно посунулася. | ||
+ | |||
= HD-video = | = HD-video = | ||
− | == | + | == MPEG-4 Part 14 == |
+ | '''MPEG-4 Part 14'''(''формат '''.mp4'''''), офіційно відомий як ISO/IEC 14496-14:2003 — формат медіаконтейнера, який є частиною стандарту MPEG-4. Використовується для запису цифрових відео- та аудіопотоків, субтитрів, які були визначенні групою спеціалістів MPEG. Як і більшість сучасних медіаконтейнерів, MPEG-4 Part 14 передбачає можливість виконання потокового мовлення через Інтернет з додатковими метаданими для файлів, які містять в собі всю необхідну інформацію для мовлення. Контейнер дозволяє упаковувати декілька відео-, аудіопотоків та субтитрів. | ||
+ | |||
+ | = Посилання = | ||
+ | [https://drive.google.com/folderview?id=0Bx_o9Z1sAEayfndQTllyWUJybThQYTMwLVk1WTBGT09sdE5Ndmt0ZUZKdVl6Y3ZoenU1UVk&usp=sharing Google Drive] |
Поточна версія на 08:45, 20 травня 2015
VideoCD
MPEG-1
Video CD - стандарт запису відое формату MPEG-1 на звичайний компакт-диск.
MPEG-1 відео(формат .mpg) - розроблений з метою досягти прийнятної якості для відео на потоках 1.5 Мегабіта/c і розділенні 352x240. Попри те, що MPEG-1 застосовується для кодування з низьким розділенням і низьким бітрейтом, стандарт дозволяє використовувати будь-яке розділення до 4095x4095. Більшість реалізацій розроблені з урахуванням специфікації Constrained Parameter Bitstream.
У цей час MPEG-1 — найбільш сумісний формат у сімействі MPEG — він програється практично на всіх комп'ютерах з VCD/DVD програвачами.
VideoDVD
AVI
Audio Video Interleave — формат файлів з розширенням .avi, відомий як медіаконтейнер, розроблений компанією Microsoft в 1992 році. AVI - це формат, який може містити відео / аудіо дані, стиснуті з використанням різних комбінацій кодеків, що дозволяє синхронно відтворювати відео зі звуком.
AVI файл може містити різні види компресованих даних (наприклад, DivX - відео + WMA - аудіо або Indeo - відео + PCM - аудіо), залежно від того, який кодек використовується для кодування / декодування. Як і DVD, AVI файли підтримують многопотокове аудіовідео. AVI-файли можуть містити різні види стиснених даних, наприклад DivX для відеоінформації та MP3 для аудіо.
За структурою AVI-формат являє собою варіант формату RIFF. Файл цього формату складаються з блоків (chunks), які, в свою чергу, можуть містити інші вкладені блоки. "Верхній" блок - RIFF - містить ідентифікатор форми "avi_", який власне і позначає, що ми маємо справу з avi-файлом. Для ідентифікатора відведено чотири символи, але один з них не використовується.
У avi-файлі є принаймні два підблоки: заголовок і дані. Заголовок містить загальну інформацію про фільм: розмір зображення, частота кадрів, формат аудіо і т.д. У заголовку для запису довжини файлу відводиться 32 байта. Це означає, що максимально можливий розмір файлу - близько 4-х Гб. Насправді реальна довжина avi-файлу стандартного формату, з якою можуть працювати програми монтажу, не перевищує 2Гб. За часів виникнення формату це здавалося достатнім, оскільки FAT 16 не допускав існування розділів диска, що перевищують 2Гб, а довжина файлу, очевидно, не може перевищувати розмір логічного диска. З появою FAT 32 верхня межа розміру розділу значно посунулася.
HD-video
MPEG-4 Part 14
MPEG-4 Part 14(формат .mp4), офіційно відомий як ISO/IEC 14496-14:2003 — формат медіаконтейнера, який є частиною стандарту MPEG-4. Використовується для запису цифрових відео- та аудіопотоків, субтитрів, які були визначенні групою спеціалістів MPEG. Як і більшість сучасних медіаконтейнерів, MPEG-4 Part 14 передбачає можливість виконання потокового мовлення через Інтернет з додатковими метаданими для файлів, які містять в собі всю необхідну інформацію для мовлення. Контейнер дозволяє упаковувати декілька відео-, аудіопотоків та субтитрів.