Відмінності між версіями «Мультимедіа»
Katya (обговорення • внесок) |
|||
| (не показані 39 проміжних версій 7 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | <center>'''Музичні скриньки'''</center> | |
| − | + | Програм - програвачів звукових файлів у Linux не перелічити. Очевидний лідер за популярністю серед них - XMMS (X Multi Media System). Крім основної функції - грати музику (підтримується безліч форматів) - у ньому реалізовано чимало звукових та візуальних ефектів завдяки великій кількості розширень. Інтерфейс XMMS аналогічний інтерфейсу не менше популярного в системах Windows додатки WinAMP (до речі, XMMS вміє використовувати «шкурки» WinAMP2). | |
| − | + | [[Файл:116.png|600px|thumb|center|Програма XMMS]] | |
| + | Майже не поступається XMMS його «брат» BEEP, що використовує графічну бібліотеку GTK2, а не GTK. Є й інші програми, які нітрохи не гірше цих грають музику. Зазвичай кожна середа робочого столу реалізує власний програвач звукових файлів, хоча б для того, щоб відтворювати власні звукові ефекти, пов'язані з різними системними подіями, проте з їх допомогою прослуховувати файли може і користувач. | ||
| − | + | Очевидно, що для прослуховування звуку зовсім не обов'язково використовувати графічний інтерфейс, тому в Linux є велика кількість термінальних утиліт для відтворення звуку. Деякі з них, наприклад, mpg123, mpg321, ogg123 або splay, призначені для програвання оцифрованого звуку (можливо, в стислих форматах), інші, такі як lazy або cd - console, управляють музичними лазерними дисками, є утиліти, що грають музику в нотному (midi) та інших форматах - timidity (вона відрізняється тим, що перетворює ноти, записані для інструментів в оцифроване звучання цих інструментів, а значить, не вимагає MIDI- пристрої), mikmod (розпізнає безліч форматів: MOD, , S3M, XM і т. д.), sidplay та інші. Щоб користувач не заплутався, спеціальні оболонки, наприклад mpfc або cplay, надають загальний інтерфейс до всіх консольним програвачів. | |
| − | ' | + | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | - | + | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | - | + | |
| − | + | ||
| − | - | + | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
Поточна версія на 22:43, 26 травня 2014
Програм - програвачів звукових файлів у Linux не перелічити. Очевидний лідер за популярністю серед них - XMMS (X Multi Media System). Крім основної функції - грати музику (підтримується безліч форматів) - у ньому реалізовано чимало звукових та візуальних ефектів завдяки великій кількості розширень. Інтерфейс XMMS аналогічний інтерфейсу не менше популярного в системах Windows додатки WinAMP (до речі, XMMS вміє використовувати «шкурки» WinAMP2).
Майже не поступається XMMS його «брат» BEEP, що використовує графічну бібліотеку GTK2, а не GTK. Є й інші програми, які нітрохи не гірше цих грають музику. Зазвичай кожна середа робочого столу реалізує власний програвач звукових файлів, хоча б для того, щоб відтворювати власні звукові ефекти, пов'язані з різними системними подіями, проте з їх допомогою прослуховувати файли може і користувач.
Очевидно, що для прослуховування звуку зовсім не обов'язково використовувати графічний інтерфейс, тому в Linux є велика кількість термінальних утиліт для відтворення звуку. Деякі з них, наприклад, mpg123, mpg321, ogg123 або splay, призначені для програвання оцифрованого звуку (можливо, в стислих форматах), інші, такі як lazy або cd - console, управляють музичними лазерними дисками, є утиліти, що грають музику в нотному (midi) та інших форматах - timidity (вона відрізняється тим, що перетворює ноти, записані для інструментів в оцифроване звучання цих інструментів, а значить, не вимагає MIDI- пристрої), mikmod (розпізнає безліч форматів: MOD, , S3M, XM і т. д.), sidplay та інші. Щоб користувач не заплутався, спеціальні оболонки, наприклад mpfc або cplay, надають загальний інтерфейс до всіх консольним програвачів.
