Відмінності між версіями «Моє рідне місто-Бобринець(Тараненко Тетяна)»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Сторінка проекту "Моє рідне місто або село"}})
 
 
(не показані 2 проміжні версії цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
  
  
На цьому місці розмість статтю, у якій висвітліть свій досвід та враження, знайдені матеріали з історії рідного міста або села. Також у статтю добавте посилання на документи, що Ви створили і завантажили у різних ресурсах, таблицю (зразок поданий у завданні та нижче) та фотографії рідного краю.  
+
Бо́бринець — місто районного підпорядкування Кіровоградської області, центр Бобринецького району. Розташоване на шляху Кіровоград—Миколаїв, за 2 км на південь від залізничної станції Бобринець. Площа 18,13 км². Населення 12 500 чоловік.
  
При складанні висновків до статті враховуйте, що задача роботи у проекті, дати відповіді на такі запитання:
+
Відомі уродженці Бобринця
 +
    Вінярський Михайло Борисович — український радянський кінорежисер.
 +
    Волкотруб Віталій Юрійович — молодший сержант, командир відділення — начальник радіостанції відділення управління загону спеціального призначення 3-го полку особливого призначення ГУР МО (Кіровоград). Загинув у бою під Іловайськом.
 +
    Гершфельд Давид Григорович († кінець січня 2005, Брейдентон, США) — український та молдавський диригент, композитор, перший заслужений діяч мистецтв Молдавської РСР.
 +
    Корнієць Леонід Романович — Глава РНК (уряду) УРСР 1939–1944, активний учасник «совєтизації» окупованих районів Західної України.
 +
    Кропивницький Марко Лукич 25 квітня 7 травня 1840, с. Бежбайраки, тепер Кіровоградської області — †21 квітня 1910) — український письменник, драматург, театральний актор.
 +
    Побігуца Борис Олександрович (1946) — композитор, музикант (віолончеліст), заслужений артист Росії (1998).
 +
    Сербулов Володимир Федорович — Герой Радянського Союзу.
 +
    Смоленчук Микола Кузьмович — краєзнавець, науковець, письменник.
 +
    Тодоровський Петро Юхимович — відомий український і російський кінооператор, кінорежисер і актор
 +
    Тікуш Василь Лук'янович — професор, доктор фізико-математичних наук, майстер спорту з легкої атлетики.
 +
    Шпарковський Йосип Федорович — інженер-конструктор
 +
    Шумилов Петро Павлович — дослідник у галузі нафтової промисловості, керівник розробки реактивної протитанкової зброї, тричі Лауреат Державної премії СРСР, доктор технічних наук, на честь якого в міській школі № 5, де він навчався, встановлено меморіальну дошку.
 +
 +
В Бобринці в 1860-их роках жили і працювали корифеї українського театру М. Л. Кропивницький і брати Тобілевичі — І. К. Тобілевич (Карпенко-Карий), М. К. Садовський, П. К. Саксаганський, які створили в місті аматорський театральний гурток. У 1864 році в обладнаному під театр приміщенні відбувалися спектаклі трупи Л. Млотковського
  
*А ви знаєте історію рідного села?
+
У Бобринці в той час була єдина церква. Через десятки років на кошти княжни Дмитрянської була споруджена Свято-Миколаївська кам'яна церква. У 1912 році освячено Вознесенський собор, будівництво якого тривало 14 років. Це була остання робота архітектора Якова Паученка.
*Які відомі люди Ваші земляки?
+
На початок ХХ ст. в Бобринці мешкало 14 294 чоловік, це було друге за величиною місто на території, що в подальшому увійшла до складу Кіровоградської області, після Єлизаветграду (61 488 чол.). В цей період поряд із сільськогосподарським виробництвом діяли промислові й торгові підприємства. Серед заводів виділялися чавуноливарні, колісні, шкіряні й миловарний. Переважали дрібні кустарні підприємства з незначною кількістю робітників. Розвивалися фургонно-колісна, ковальська, швейна галузі. Чимало магазинів та лавок у місті належало Давиду Бронштейну — батькові Льва Троцького.
*Які історичні події пов'язані із вашим рідним селом?
+
 
*Які визначні події, явища і процеси відбувалися на території краю?
+
В 1935 році в місті було відкрито сільськогосподарський технікум. В 1935—1938 ро­ках тут навчався Василь Порик, про це свідчить меморіальна дошка на будинку.
*Якими пам’ятками археології, історії, архітектури і містобудування, монументального мистецтва багате Ваше рідне місто?
+
У Бобринці функціонують 3 будинки культури, 4 бібліотеки, п'ять творчих колективів районного будинку культури носять звання народних. Великою популярністю користуються музична школа та дитяча школи мистецтв. У місті діє історико-краєзнавчий музей. До архітектурних пам'яток належать споруджений у 1912 році Вознесенський собор (архітектор — Я. В. Паученко) та Свято-Миколаївська церква. У міському парку встановлено пам'ятник корифею українського театру Марку Кропивницькому, який разом з Іваном Карпенко-Карим (Тобілевичем) у 60-х роках XIX століття організували в Бобринці самодіяльний драматичний гурток.
*Якими пам’ятками природи багатий рідний край?
+
  
 
==Рідне місто або село на карті України  [http://google.com.ua Google] (вставити фотокопію карти)==
 
==Рідне місто або село на карті України  [http://google.com.ua Google] (вставити фотокопію карти)==
  
[[Файл:Карта пед универ.png|1200px|thumb|center|Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка ]]
+
[[Файл:Безымянный..jpeg]]
  
 
==Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"==
 
==Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"==

Поточна версія на 23:21, 1 квітня 2015


Бо́бринець — місто районного підпорядкування Кіровоградської області, центр Бобринецького району. Розташоване на шляху Кіровоград—Миколаїв, за 2 км на південь від залізничної станції Бобринець. Площа 18,13 км². Населення 12 500 чоловік.

Відомі уродженці Бобринця

   Вінярський Михайло Борисович — український радянський кінорежисер.
   Волкотруб Віталій Юрійович — молодший сержант, командир відділення — начальник радіостанції відділення управління загону спеціального призначення 3-го полку особливого призначення ГУР МО (Кіровоград). Загинув у бою під Іловайськом.
   Гершфельд Давид Григорович († кінець січня 2005, Брейдентон, США) — український та молдавський диригент, композитор, перший заслужений діяч мистецтв Молдавської РСР.
   Корнієць Леонід Романович — Глава РНК (уряду) УРСР 1939–1944, активний учасник «совєтизації» окупованих районів Західної України.
   Кропивницький Марко Лукич 25 квітня 7 травня 1840, с. Бежбайраки, тепер Кіровоградської області — †21 квітня 1910) — український письменник, драматург, театральний актор.
   Побігуца Борис Олександрович (1946) — композитор, музикант (віолончеліст), заслужений артист Росії (1998).
   Сербулов Володимир Федорович — Герой Радянського Союзу.
   Смоленчук Микола Кузьмович — краєзнавець, науковець, письменник.
   Тодоровський Петро Юхимович — відомий український і російський кінооператор, кінорежисер і актор
   Тікуш Василь Лук'янович — професор, доктор фізико-математичних наук, майстер спорту з легкої атлетики.
   Шпарковський Йосип Федорович — інженер-конструктор
   Шумилов Петро Павлович — дослідник у галузі нафтової промисловості, керівник розробки реактивної протитанкової зброї, тричі Лауреат Державної премії СРСР, доктор технічних наук, на честь якого в міській школі № 5, де він навчався, встановлено меморіальну дошку.

В Бобринці в 1860-их роках жили і працювали корифеї українського театру М. Л. Кропивницький і брати Тобілевичі — І. К. Тобілевич (Карпенко-Карий), М. К. Садовський, П. К. Саксаганський, які створили в місті аматорський театральний гурток. У 1864 році в обладнаному під театр приміщенні відбувалися спектаклі трупи Л. Млотковського

У Бобринці в той час була єдина церква. Через десятки років на кошти княжни Дмитрянської була споруджена Свято-Миколаївська кам'яна церква. У 1912 році освячено Вознесенський собор, будівництво якого тривало 14 років. Це була остання робота архітектора Якова Паученка. На початок ХХ ст. в Бобринці мешкало 14 294 чоловік, це було друге за величиною місто на території, що в подальшому увійшла до складу Кіровоградської області, після Єлизаветграду (61 488 чол.). В цей період поряд із сільськогосподарським виробництвом діяли промислові й торгові підприємства. Серед заводів виділялися чавуноливарні, колісні, шкіряні й миловарний. Переважали дрібні кустарні підприємства з незначною кількістю робітників. Розвивалися фургонно-колісна, ковальська, швейна галузі. Чимало магазинів та лавок у місті належало Давиду Бронштейну — батькові Льва Троцького.

В 1935 році в місті було відкрито сільськогосподарський технікум. В 1935—1938 ро­ках тут навчався Василь Порик, про це свідчить меморіальна дошка на будинку. У Бобринці функціонують 3 будинки культури, 4 бібліотеки, п'ять творчих колективів районного будинку культури носять звання народних. Великою популярністю користуються музична школа та дитяча школи мистецтв. У місті діє історико-краєзнавчий музей. До архітектурних пам'яток належать споруджений у 1912 році Вознесенський собор (архітектор — Я. В. Паученко) та Свято-Миколаївська церква. У міському парку встановлено пам'ятник корифею українського театру Марку Кропивницькому, який разом з Іваном Карпенко-Карим (Тобілевичем) у 60-х роках XIX століття організували в Бобринці самодіяльний драматичний гурток.

Рідне місто або село на карті України Google (вставити фотокопію карти)

Безымянный..jpeg

Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"

Дата Історична подія
Photo 5.jpg

Ресурси:

  • Посилання на власний блог у Blogger;
  • Посилання на добірку відеоматеріалів;
  • Посилання на опитування або анкету у Google Форми;
  • Посилання на спільний груповий постер.



Сторінка проекту Моє рідне місто або село

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка