Відмінності між версіями «ОЗтаМ»

Поточна версія на 08:47, 11 березня 2015

BMP

BMP - формат збереження растрових зображень, розроблений компанією Microsoft. Даний формат має розширення .bmp, .dib, .rle. На один пиксель в різних файлах формату може бути різна кількість бітів.

Максимальний розмір неподільних комірок (виключаючи поля бітових структур): 32 біта і тому формат можна класифікувати як 32-бітний. Винятком можуть бути 64-бітові пікселі, але значення їх каналів можна обробляти і 16-бітними словами. Порядок байтів в 16-бітних і 32-бітових комірках усюди від меншого до більшого. Цілі числа записуються в прямому коді[ru], зі знаком — в додатковому. Якщо порівнювати з апаратними архітектурами, то порядок байт і формат чисел відповідає архітектурі x86.

Можна зустріти чотири числових типа:

• BYTE — 8-бітове беззнаковое ціле.
• WORD —16-бітове беззнаковое ціле.
• DWORD — 32-бітове беззнаковое ціле.
• LONG —32-бітове ціле зі знаком.

У форматі Windows Bitmap під структурами розуміється блок з послідовними комірками різного фіксованого розміру, у яких є умовні імена (є в багатьох мовах програмування), а не щось складніше (наприклад, потік команд довільного розміру).

Структура формату

BMP-файл складається з чотирьох частин

• Заголовок файлу (BITMAPFILEHEADER)
• Заголовок зображення (BITMAPINFOHEADER, може бути відсутнім). BITMAPV4HEADER (Win95, NT4.0) BITMAPV5HEADER (Win98/Me,2000/XP)
• Палітра (може бути відсутнім)
• Саме зображення

BITMAPFILEHEADER — 14-байтна структура, яка розташована в самому початку файлу.
BITMAPINFO у файлі йде відразу за BITMAPFILEHEADER.
Блок BITMAPINFO складається з трьох частин:

• Структура з інформаційними полями.
• Бітові маски для вилучення значень колірних каналів (присутні не завжди).
• Таблиця кольорів (присутня не завжди).
  
  

JPEG

JPEG (Joint Photographic Experts Group) — растровий формат збереження графічної інформації, що використовує стиснення з втратами. Втрати і спотворення інформації через ступінь стиснення можуть проявлятися вже в призначених для користувача програмах. Допустимий рівень стиснення залежить від характеру зображення та існує, як правило, в межах 1:10.

Використання

Формат JPEG часто використовується як формат даних в цифрових камерах. У Інтернеті формат JPEG застосовується для відображення напівтонових ілюстрацій та графічної інформації з плавним переходом тонів. Формат JPEG, на відміну від GIF і PNG, не підтримує ні анімацію, ні прозорість. Область застосування формату досить вузька — розповсюдження високоякісної напівтонової графіки в Інтернеті. Формат підтримується практично всіма сучасними графічними програмами та веб-браузерами.

Переваги та недоліки

При збереженні зображення в JPEG-файлі вказується параметр якості, що задається в деяких умовних одиницях, наприклад, від 1 до 100 або від 1 до 10. Більше число відповідає кращій якості (і більшого розміру стиснутого файлу). Але при використанні найвищої якості відновлене зображення не буде в точності збігатися з вихідним. Незважаючи на недоліки, JPEG отримав дуже широке поширення через досить високого ступеня стиснення, підтримки стиснення повнокольорових зображень і відносно невисокою обчислювальної складності.

GIF

Основна інформація

GIF (від англ. Graphics Interchange Format — «формат обміну зображеннями») — 8-бітний растровий графічний формат, що використовує до 256 чітких кольорів із 24-бітного діапазону RGB. Формат було розроблено компанією CompuServe у 1987 році, і з того часу набув широкої популярності у всесвітній павутині завдяки своїй відносній простоті та мобільності. Одними із головних особливостей формату є підтримка анімації.

Застосування

Зображення у форматі GIF зберігається порядково, підтримується тільки формат з індексованою палітрою кольорів, яка може містити до 256 кольорів із 24-бітного діапазону RGB. Хоча спочатку формат розроблявся тільки для підтримки 256-кольорової (8-бітної) палітри.

Анімовані зображення

Формат GIF підтримує анімаційні зображення. Вони являють собою послідовність з кількох статичних кадрів, а також інформацію про те, скільки часу кожен кадр повинен бути показаний на екрані. Анімацію можна зробити циклічною. (англ. loop), тоді слідом за останнім кадром почнеться відтворення першого кадру.

Прозорість в GIF-анімації може використовуватись для того, щоб не зберігати черговий кадр повністю, а лише зміни наступного кадру відносно попереднього.

PNG

PNG (Portable Network Graphics) — растровий формат збереження графічної інформації, що використовує стиснення без втрат. PNG був створений для заміни формату GIF, графічним форматом, який не потребує ліцензії для використання. Зазвичай файли формату PNG мають розширення .png і використовують позначення MIME-типу image/png.

Застосування

Формат PNG зберігає інформацію у стиснутому вигляді, при чому стиснення проводиться без втрат якості, на відміну від формату JPEG. Формат PNG спроектований для заміни застарілого і простішого формату GIF, а також у деякій мірі, для заміни складнішого формату TIFF.

Особливості

Формат PNG характеризується сильнішим рівнем стиснення для файлів з більшою кількістю кольорів ніж GIF, але різниця становить близько 5-25%, чого недостатньо для абсолютної переваги формату, тому що маленькі картинки GIF стискає принаймні не гірше. Існує також одна особливість GIF, яку не повторює PNG — це можливість збереження множинного зображення, особливо мультиплікації. Призначення PNG — зберігати лише одне зображення. Для передачі множинних зображень використовується розширений формат MNG, опублікований у середині 1999 року, який підтримується у різних прикладних програмах.

Прозорість

Проблема підтримки 24-бітної (повної) прозорості зображення формату PNG у internet-браузері Internet Explorer виробництва Microsoft, розв'язана компанією-виробником цього програмного продукту у сьомій його версії. Попри це, існує ряд прийомів і технік, які дозволяють веб-майстрам уникнути цієї проблеми, застосовуючи різні скрипти і функції. Всі інші сучасні браузери успішно підтримують можливості формату PNG.

SVG

Основна інформація

Scalable Vector Graphics (скорочено SVG) (з англ. масштабована векторна графіка) — специфікація мови розмітки що базується на XML та формат файлів для двовимірної векторної графіки, як статичної, так і анімованої та інтерактивної. SVG може бути виключно декларативним, або містити описи сценаріїв. Зображення можуть містити зовнішні посилання шляхом застосування простих XLink-ів.[2] Ця специфікація є відкритим стандартом, розробленим робочою групою англ. SVG Working Group організації World Wide Web Consortium.

• SVG 1.0 набув статусу рекомендації W3C 4 вересня 2001.[3]
• SVG 1.1 став рекомендацією W3C 14 січня 2003.[4] Специфікація SVG 1.1 має модульну структуру, щоб дозволити реалізовувати підмножину формату в профілях. Крім ціого, між SVG 1.1 та SVG 1.0 дуже мало відміностей.
  • SVG Tiny та SVG Basic (Мобільний профіль SVG) стали рекомендацією W3C водночас, 14 січня 2003. Вони описані як профілі SVG 1.1.
• SVG Tiny 1.2 став кандидатом в рекомендації W3C 10 серпня 2006.[5][6], і офіційною рекомендації W3C — 22 грудня 2008[7]. SVG Full 1.2 є робочим нарисом (W3C Working Draft). SVG Tiny 1.2 спочатку був випущений як профіль, але пізніше перероблений у повноцінну специфікацію, включаючи всі необхідні частини від SVG 1.1 та SVG 1.2. SVG 1.2 Full додає модулі всередину ядра SVGT 1.2 .
• SVG Print додає багатосторінкові документи і обов'язкову підтримку управління кольорами.

Властивості формату

• Текстовий формат — файли SVG можна читати і редагувати за допомогою звичайних текстових редакторів. Працювати з SVG без засобів візуального програмування не складніше ніж з HTML. При прогляданні документів SVG, що містять графіку, є доступ до проглядання коду файлу, що проглядається, і можливість збереження всього документу. Крім того, SVG файли зазвичай виходять меншими за розміром, ніж порівняні за якістю зображення у форматах JPEG або GIF, а також добре піддаються стисненню.
• Масштабованість — SVG є векторним форматом. Існує можливість збільшити будь-яку частину зображення SVG без втрати якості. Додатково, до елементів SVG документу можливо застосовувати фільтри — спеціальні модифікатори для створення ефектів, подібних вживаним при обробці растрових зображень (розмиття, витискування, складні системи трансформації тощо). В тексті SVG-коду фільтри описуються тегами, візуалізацію яких забезпечує засіб перегляду, що не впливає на розмір початкового файлу, забезпечуючи при цьому необхідну ілюстративну виразність.
• SVG — відкритий стандарт. На відміну від деяких інших форматів, SVG не є чиєюсь власністю.
• SVG документи легко інтегруються з HTML і XHTML документами. Зовнішні SVG підключаються через тег <embed>, значення атрибуту src ім'я файлу з розширенням «.svg», що містить розмітку SVG. Атрибути width і height визначають розміри області SVG по-горизонталі і по-вертикалі. Елементи SVG сумісні з HTML і DHTML.

Переваги

• Можливість роботи в різних середовищах.
• Інтернаціоналізація (підтримка Юнікоду).
• Широка доступність для різних застосувань.
• Легка модифікація через стандартні API — наприклад, DOM. SVG підтримує стандартизовану W3C об'єктну модель документу DOM, забезпечуючи доступ до будь-якого елементу, що дає широкі можливості з динамічної модифікації елементів, їхніх атрибутів і подій.
  
  

Таблиця порівняння

Матеріал

Матеріал для робіт взято з сайту Wikipedia