Відмінності між версіями «Користувач:Рибак Віктор»

Поточна версія на 07:12, 24 квітня 2015

Про себе

...... Студент ПГФ 11-групи

Мої інтереси

• Люблю займатись спортом
• Граю в волейбол
• Люблю марку мотоцикла Jawa 638

Мої роботи

"Моє рідне село - Розсохуватка"

Село Розсохувавтка розташоване за 58км. від міста Кіровограда, 22 км. від райцентру, 10 км від залізничної станції Капустино. Ще у 18 столітті селянин Мусієнко Іван, будучи старостою села, одержавордер на заселення людей на території сучасної Леніно-Ульянівки. Зустрівшись ушинку з старостою села Леніно-Ульянівки – Колоколом і за могорич (півкварти)горілки поміняв ордер і замість рівної місцевості поселив людей на горбах. Село Розсохуватка виникло іззаснуванням кріпацького села пана Шмида, першими поселенцями були кріпаки, якіобробляли панські поля. Село називалось Шмидова, яке виникло понад 300 роківтому. Люди займалися сільськимгосподарством і ремеслом. Торгівля не була розвинена.На території Шмидови після кріпосного права була організованаекономія, господарство, якої після революції 1917 року було переданоМаловисківському цукровому заводу. Населеному пункту належало 1490 га землі. Натериторії села жив великий куркуль Левченко Свирид, який мав 200 га землі. В тойже час селяни мали по 1-1,5 га землі. Більшість селян були без землі ,працювали батраками в економії. Великими куркулями були також Кушнієнко Омелян, Фундамент Прокіп та інші.Селяни жили в приземистих , критих соломою хатах, тримали черезперегородку худобу , птицю. Тривалість робочого дня була з ранку до ночі. Дореволюції в селі було 170 дворів, хати були лише під соломою.Історичних подій , пов’язаних з подіями 1648-1654 рр. та іншимиподіями не було, революційних повстань не було.

В 1912 році в селі було побудовано початкову земську школу, в якій заданими Кіровоградського обласного архіву , навчалися 24 хлопчики. Вчителямибули піп Герасим Заводовський та син пастиря Михайло Заводовський. Заняттяпроводились з 17 жовтня по 30 травня щорічно.Після 1917 року все доросле населення було охоплене навчанням, а діти, віком від 8 до 17 років, навчались у сільській школі. Неграмотність буламайже повністю ліквідована.Багато подій пов’язано з Жовтневою революцією 1917 року.З переходом денікінців через село Злинку в Розсохуватці відбулося рядубивств. Так , загинув селянин-бідняк Серьоженко Денис , який ні в чому ніякоїучасті не приймав. Село не раз грабували махновці, банди Зеленого, Марусі .вони відбирали транспортні засоби, худобу. Передові люди села приймали активнуучасть в подіях 1917 року, боролись за радянську владу. До них слід віднеститаких людей :Гончара Пилипа, Котляра Григорія.У боротьбі проти царської влади активно виступали кріпаки селаШмидови – була спалена економія, пограбовано панський маєток. Активну участь уцьому брали Шевченко Роман, Матко Іван, Кравченко Микола та ряд інших.Радянська влада в селі була встановлена в середині 1918 року.Організатори радянської влади були комуністи Котляр Григорій, Гончар Пилип.Біднотасела проявила активність при колективізації та розкулаченні куркулів – братів Кушнієнків – Тихона, Івана; ЛевченкаСвирида; Кобрі Федора, Якима, Григорія; Гончара Панаса, Ларіона та інших.

Для проведення цієї роботи було створено комбіди, в які входили жінки- Мусієнко Меланія, Матко Марфа, Мошак Ярина, Ословська Мокрина, СавинаЄвгенія, а також комуністи села – Матко Іван, Гоц Василь, Дерев’янко Іван,Шелудько Семен, Котляр Григорій та інші, які провели боротьбу з куркульством,створили перші ТСОЗи.В 1922 році, 17 жовтня було утворено Розсохуватсько – Петропавловськусільську раду, Злинської волості , Єлисаветградського уїзду. Перший головасільської ради був Нєгін Петро Андрійович.16 березня 1927 року в селі було створено друге машинно-тракторнетовариство “Червоний борець” , яке складалося з 20 господарств бідноти, щоперейшло на новий статут. Господарство мало молотарку, сортировку, жатки.В 1929 році було створено три ТСОЗи . а вже в 1930 році булозавершено колективізацію і утворено три колгоспи: “Вільна праця”, “Об’єднанапраця”, “Нове життя”. Пізніше ці колгоспи були перейменовані в колгоспи ім. Куйбишева, ім. Горького, ім.Леніна. Вже пізніше – в 1950 році відбулося укрупнення цих колгоспів іновостворений колгосп отримав назву ім. Ульянова.За доблесну працю в 1939-40 роках колгоспники Лисенко ІванМитрофанович, Матко Іван Миколайович, Литвин Степан Ілліч були учасникамисільськогосподарської виставки в м . Москві.

В роки Великої Вітчизняної війни1941-1945 років населення села з ненавистю зустріло ворога; приймало активнуучасть у будівництві і створенні оборонних рубежів для Радянської Армії,зривали відправку молоді в гітлерівську Німеччину . Село перебувало в окупаціїз 30 липня 1941 року по 13 березня 1944 року. На каторжні роботи в Німеччину буловивезено 45 юнаків і дівчат, розорене приміщення ферм, майже повністю знищенепоголів’я ВРХ, знищено весь сільськогосподарський інвентар.За участь у ВВВ 90 чоловік нагороджено орденами і медалями СРСР.На фронтах війни загинув 81 чоловік села.У повоєнні роки йшла відбудова села та його господарства . Дляжителів та колгоспних об’єктів підведено воду, село електрифіковане ірадіофіковане.До революції жодна людина села не мала вищої освіти, а зараз таких 14чоловік, які зараз проживають у селі. З села вийшло понад 30 вчителів , 15медичних працівників.Не тільки добре працюють наші трударі, а й вміють відпочивати. До їхпослуг бібліотека, яка налічує більше 9000 книг, будинок культури на 250 місць,де проводяться свята, дозвілля для молоді, та різні урочистості. Для навчаннямолоді є школа , в якій зараз навчається 89 учнів, педколектив складає 12вчителів. На жаль сьогоднішні проблеми країни переживає і наше село: потребуєкапітального ремонту дитячий садок, потрібні ремонти в школі, будинку культури

На перепис  2010 року населення становить 610 осіб. Орган місцевого самоврядування — Розсохуватська сільська рада.