Відмінності між версіями «Мультимедіа»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показано 54 проміжні версії 8 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
== '''Мультимедіа''' ==
+
<center>'''Музичні скриньки'''</center>
  
'''Мультимедіа''' (англ. Mutimedia, від лат. Multum - багато та media, medium - засоби) — це комплекс апаратних й програмних засобів, що дозволяють користувачу працювати в інтерактивному режимі з різнотипними даними, що організовані у вигляді єдиного інформаційного середовища.
+
Програм - програвачів звукових файлів у Linux не перелічити. Очевидний лідер за популярністю серед них - XMMS (X Multi Media System). Крім основної функції - грати музику (підтримується безліч форматів) - у ньому реалізовано чимало звукових та візуальних ефектів завдяки великій кількості розширень. Інтерфейс XMMS аналогічний інтерфейсу не менше популярного в системах Windows додатки WinAMP (до речі, XMMS вміє використовувати «шкурки» WinAMP2).
 +
[[Файл:116.png|600px|thumb|center|Програма XMMS]]
 +
Майже не поступається XMMS його «брат» BEEP, що використовує графічну бібліотеку GTK2, а не GTK. Є й інші програми, які нітрохи не гірше цих грають музику. Зазвичай кожна середа робочого столу реалізує власний програвач звукових файлів, хоча б для того, щоб відтворювати власні звукові ефекти, пов'язані з різними системними подіями, проте з їх допомогою прослуховувати файли може і користувач.
  
'''Ознаки мультимедіа:'''
+
Очевидно, що для прослуховування звуку зовсім не обов'язково використовувати графічний інтерфейс, тому в Linux є велика кількість термінальних утиліт для відтворення звуку. Деякі з них, наприклад, mpg123, mpg321, ogg123 або splay, призначені для програвання оцифрованого звуку (можливо, в стислих форматах), інші, такі як lazy або cd - console, управляють музичними лазерними дисками, є утиліти, що грають музику в нотному (midi) та інших форматах - timidity (вона відрізняється тим, що перетворює ноти, записані для інструментів в оцифроване звучання цих інструментів, а значить, не вимагає MIDI- пристрої), mikmod (розпізнає безліч форматів: MOD, , S3M, XM і т. д.), sidplay та інші. Щоб користувач не заплутався, спеціальні оболонки, наприклад mpfc або cplay, надають загальний інтерфейс до всіх консольним програвачів.
 
+
- інтеграція в одному програмному продукті різних видів інформації, як традиційних, так й оригінальних. Інтреграція виконується під керуванням компютера з використанням різних пристроїв регенерації та відтворення інформації ().
+

Поточна версія на 22:43, 26 травня 2014

Музичні скриньки

Програм - програвачів звукових файлів у Linux не перелічити. Очевидний лідер за популярністю серед них - XMMS (X Multi Media System). Крім основної функції - грати музику (підтримується безліч форматів) - у ньому реалізовано чимало звукових та візуальних ефектів завдяки великій кількості розширень. Інтерфейс XMMS аналогічний інтерфейсу не менше популярного в системах Windows додатки WinAMP (до речі, XMMS вміє використовувати «шкурки» WinAMP2).

Програма XMMS

Майже не поступається XMMS його «брат» BEEP, що використовує графічну бібліотеку GTK2, а не GTK. Є й інші програми, які нітрохи не гірше цих грають музику. Зазвичай кожна середа робочого столу реалізує власний програвач звукових файлів, хоча б для того, щоб відтворювати власні звукові ефекти, пов'язані з різними системними подіями, проте з їх допомогою прослуховувати файли може і користувач.

Очевидно, що для прослуховування звуку зовсім не обов'язково використовувати графічний інтерфейс, тому в Linux є велика кількість термінальних утиліт для відтворення звуку. Деякі з них, наприклад, mpg123, mpg321, ogg123 або splay, призначені для програвання оцифрованого звуку (можливо, в стислих форматах), інші, такі як lazy або cd - console, управляють музичними лазерними дисками, є утиліти, що грають музику в нотному (midi) та інших форматах - timidity (вона відрізняється тим, що перетворює ноти, записані для інструментів в оцифроване звучання цих інструментів, а значить, не вимагає MIDI- пристрої), mikmod (розпізнає безліч форматів: MOD, , S3M, XM і т. д.), sidplay та інші. Щоб користувач не заплутався, спеціальні оболонки, наприклад mpfc або cplay, надають загальний інтерфейс до всіх консольним програвачів.