|
|
| (не показано 18 проміжних версій цього учасника) |
| Рядок 11: |
Рядок 11: |
| | [[Користувач:Колісніченко Сергій]] | | [[Користувач:Колісніченко Сергій]] |
| | | | |
| − | ==Трипільська культура==
| |
| − | Трипі́льська культу́ра, культу́ра Кукуте́нь (рум. Cucuteni, або культурна спільність «Кукуте́нь-Трипі́лля») — археологічна культура часів енеоліту, назва якої походить від назви села Трипілля на Київщині (у зазначеній «розширеній» назві культури присутня ще й назва румунського села Кукутень). Культура набула найбільшого розквіту між 5500 та 2750 роками до н. е., розташовувалась між Карпатами та Дніпром на територіях сучасних України, Молдови та Румунії загальною площею понад 35 тис. км². У часи розквіту культури їй належали найбільші за розміром поселення у Європі: кількість мешканців деяких з них перевищувала 15 тис. осіб.
| |
| | | | |
| − | Трипільська культура є однією з основних давньоземлеробських культур мідного віку. Трипільські племена займали простори Східної Європи від Дніпра до Карпат, від Полісся до Чорного моря і Балканського півострова. Розвивалася ця культура в IV–III тис. до н. е. (протягом 1500–2000 років) і пройшла в своєму розвитку три етапи — ранній, середній та пізній. В Україні виявлено понад тисячу пам'яток трипільської культури. Вони згруповані у трьох районах: найбільше в Середній Наддністрянщині та Надпрутті й Надбужжі, менше у Наддніпрянщині. Вірогідно, за густиною розселення об'єднання племен.
| + | ===Інтернет ресурси проекту=== |
| | | | |
| − | Однією з особливостей трипільської культури була величезна територія поширення (близько 190 тис. км².). Жодна з європейських розвинених землеробських енеолітичних культур не могла зрівнятися з нею за площею або за темпами поширення. Під час свого найбільшого розквіту (наприкінці середнього етапу) населення на всій території трипільської культури за різними оцінками становило - від 410 тис. до щонайменше 1 млн осіб.
| + | [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B8%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0 Повна характеристика трипільської культури] |
| | | | |
| − | Проблема походження трипільців не до кінця з'ясована. Більшість археологів схиляються до думки, що основу ранньотрипільської культури становили південні землеробсько-скотарські племена культур балканського походження, які, однак, в процесі поширення на нові східні території включали в себе на різних етапах елементи місцевих неолітичних та енеолітичних культур.
| + | [http://bobrdobr.ru/people/voidx3/ Колекція посиланнь(BobrDobr)] |
| | | | |
| − | ==Історія дослідження==
| + | [http://pidruchniki.com/18041204/kulturologiya/chernyahivska_kultura Корисний сайт з археології] |
| | | | |
| − | Територія поширення трипільської культури від часів її відкриття і до сьогодні належала різним державам, що спричинило появу трьох назв — Кукутень в Румунії, мальованої кераміки в Галичині і Буковині, та трипільської культури на Поділлі, Черкащині та Київщині[1].
| + | [http://histua.com/ru/knigi/aktualni-problemi-istorii-ukraini-kurs-lekciie/osoblivosti-tripilskoi-kulturi Особливості Трипільської культури] |
| | | | |
| − | Перші відомості про архаїчну культуру з мальованою керамікою було отримано і опубліковано львівським археологом А. Шнайдером у 70-х роках ХІХ ст. за результатами досліджень на території Галицького Поділля, яке входило тоді до складу Австро-Угорської імперії. На її території, в Галичині наприкінці ХІХ ст. зроблені перші стратиграфічні та хронологічні спостереження культури мальованої кераміки[1].
| + | [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B8%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0 Загальна характеристика Трипільської культури] |
| | | | |
| − | В Румунії культура отримала назву села Кукутені, біля якого 1884 році румунським фольклористом і етнографом Теодором Бурада були знайдені перші артефакти — фрагменти кераміки та теракотові фігурки. 1885 року групою інтелектуалів з Ясс[1] були здійснені перші розкопки, і того ж року поет Ніколає Белдічану опублікував статтю про старожитності Кукутені[2]. Оголошення результатів археологічних робіт відбулося 1889 року на міжнародній конференції в Парижі[3].
| + | [["Таблиця до проекту з "ОІ та ІКТ" і "Археології": "Періодизація трипільської культури" - 11 Група,ФІП 2014 ККолісніченко Сергій|Періодизація(Таблиця)]] |
| | | | |
| − | Археолог Вікентій Хвойка відкрив перше трипільське поселення на території сучасної України у 1893-94 роках на вулиці Кирилівській, 55 (нині вулиця Фрунзе) в Києві. Хвойка презентував свої знахідки у серпні 1899 року на ХІ археологічному з'їзді в Києві. Офіційним роком відкриття Трипільської культури в Україні вважається 1893 — рік початку розкопок на вулиці Кирилівській у Києві. В 1896–1897 роках кілька поселень з матеріалами, подібними до київських знахідок, Хвойкою, були знайдені в околицях містечка Трипілля Київського повіту (нині — село Трипілля Обухівського району Київської області). В радянських, молдавських, російських, українських та інших публікаціях для пам'яток з території України та Молдови поширена назва «Трипільська культура».
| + | [http://flamber.ru/1417192819/profile Frambler] |
| | | | |
| − | З часом стало зрозуміло, що археологічна культура Кукутень на території Румунії та культура Трипілля на території України належать до одного культурного комплексу. Зараз часто використовується назва «Кукутень-Трипілля», хоча назви «Кукутень» та «Трипілля» також можуть використовуватися окремо. Використовується також назва «культурно-історична спільність» або «спільність» Трипілля-Кукутень (Кукутень-Трипілля).
| + | [[Файл:Whocall.jpg|200px|thumb|left|Mind-карта проекту]] |
| | | | |
| − | ==Польові дослідження==
| + | [[Файл:Felllike.jpg|200px|thumb|left|Стінгазета проекту]] |
| − | | + | |
| − | За даними Тетяни Пассек, найдавніший час знахідки трипільської культури з Подніпров'я з колекцій Державного історичного музею у Москві — 1854 рік[4]. Однак є дані, що в Галичині перші розкопки для поповнення приватної колекції відбулись 1750, а знаменита печера Вертеба з трипільськими старожитностями була випадково відкрита 1822[5]. Дослідження трипільської культури наприкінці XIX століття на землях України, які входили до складу Австро-Угорської імперії здійснювали А. Шнайдер (Борщівщина, 1870-ті; с. Кошилівці, 1878), А. Кіркор (Більче-Золоте, 1876; с. Козаччина, 1877) І. Коперницький та В. Пшебиславський (с. Городниця, 1877) та інші. У працях вище згаданих археологів знайдені старожитності культури мальованої кераміки були визначені як «домікенські», тим самим вказувалося на їхнє певне місце серед європейських старожитностей. Було зроблено перші стратиграфічні та хронологічні спостереження. Виникла дискусія про інтерпретацію скупчень обпаленої глини як поховальних споруд (Г. Оссовський) або жител (В. Деметрикевич, Р. Ф. Кайндль, К. Гадачек). Накопичені під час перших розкопок джерела стали базою для подальших розкопок і досліджень культури мальованої кераміки.
| + | |
| − | | + | |
| − | Археологічні дослідження на Поділлі наприкінці XIX — на початку XX ст. пов'язані з розвідувальними працями Ю. Й. Сіцінського та створенням археологічної карти Поділля. На карті, виданій у 1920-ті роки, було позначено 30 трипільських пам'яток (усього карта нараховувала біля 2 000 пам'яток). У 1891 році відомий історик В. Б. Антонович разом з Ч. Зборовським розкопали трипільське поселення біля села Кринички на Поділлі. Було досліджено залишки жител, серед яких виявлено мальовану кераміку, антропоморфні статуетки.
| + | |
| − | == Матеріали проекту ==
| + | |
| − | ===Інтернет ресурси проекту===
| + | |
| − | | + | |
| − | [[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B8%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0 Повна характеристика трипільської культури]]
| + | |
| − | | + | |
| − | Детальна характеристика
| + | |
| − | [http://pidruchniki.com/18041204/kulturologiya/chernyahivska_kultura Корисний сайт з археології]
| + | |
| − | [http://histua.com/ru/knigi/aktualni-problemi-istorii-ukraini-kurs-lekciie/osoblivosti-tripilskoi-kulturi Особливості Трипільської культури]
| + | |
| − | [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B8%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0 Загальна характеристика Трипільської культури]
| + | |
| − | [["Таблиця до проекту з "ОІ та ІКТ" і "Археології": "Періодизація трипільської культури" - 11 Група,ФІП 2014 ККолісніченко Сергій|Періодизація(Таблиця)]]
| + | |
| | | | |
| | Книги: | | Книги: |
| Рядок 66: |
Рядок 50: |
| | | | |
| | ==Результати проекту== | | ==Результати проекту== |
| − | Звіт у вигляді презентації.
| + | |
| | + | [https://yadi.sk/i/6_B5arjBd6rUC Презентація до проекту] |
| | [[Категорія:Проект з ОІ та ІКТ і Археології (Факультет історії і права)]] | | [[Категорія:Проект з ОІ та ІКТ і Археології (Факультет історії і права)]] |
Мета проекту полягає в повному, поглибленому вивчені Кукутенсько-Трипільської КІС на території України, внаслідок чого знання читача будуть наповнені новими відомостями про цей важливий період історії України.
1. Борисенко В. Й. Курс української історії – з найдавніших часів до XX ст. – Вид 2-ге. – Київ: «Либідь», 1998.
2. Трипільська культура та інші народи // Ольговський С. Я.Давньогрецькі міста-колонії Північного Причорномор’я: навчальний посібник. — К.: КНУКіМ, 2007.
3. Всемирная история. Энциклопедия: в 10-ти т. Т.2./ Ред. И. Лурье, М. Полтавский. – М.: Государственное издательство политической литературы, 1956 г.
