Відмінності між версіями «Модеми. СПК»

Поточна версія на 03:56, 12 листопада 2014

Модем

Модем - це пристрій призначений для під'єднання комп'ютера до звичайної телефонної лінії. Назва походить від скорочення двох слів - МОдуляція та ДЕМодуляція.

Модулятор в модемі здійснює модуляцію несучого сигналу при передачі даних, тобто змінює його характеристики відповідно до змін вхідного інформаційного сигналу, демодулятор здійснює зворотний процес при прийомі даних з каналу зв'язку. Модем виконує функцію кінцевого устаткування лінії зв'язку. Саме формування даних для передачі і обробки прийнятих даних здійснює т. Н. термінальне обладнання (в його ролі може виступати і персональний комп'ютер).

Принцип дії

Комп'ютер виробляє дискретні електричні сигнали (послідовності двійкових нулів та одиниць), а по телефонних лініях інформація передається в аналоговій формі (тобто у вигляді сигналу, рівень якого змінюється безперервно, а не дискретно). Модеми виконують цифрово-аналогове й обернене перетворення. При передачі даних модеми накладають цифрові сигнали комп'ютера на безперервну носійну частоту телефонної лінії (модулюють її), а при їх прийманні демодулюють інформацію і передають її в цифровій формі в комп'ютер. Модеми передають дані по звичайних, тобто комутованих, телефонних каналах зі швидкістю від 300 до 56 000 біт за секунду, а по орендованих (виділених) каналах ця швидкість може бути і вищою. Окрім того, сучасні модеми здійснюють стиснення даних перед відправленням, і відповідно, реальна швидкість може перевищувати максимальну швидкість модему.

Різновиди модемів

За конструктивним виконанням модеми бувають:

• вбудованими (вставляються в системний блок комп'ютера в один із слотів розширення)
• зовнішніми (підключаються через один із комунікаційних портів, маючи окремий корпус і власний блок живлення).

Однак без відповідного комунікаційного програмного забезпечення, найважливішою складовою якого є протокол, модеми не можуть працювати. Найбільш поширеними протоколами модемів є v.32 bis, v.34, v.42 bis та інші.

За принципом роботи:

• апаратні - всі операції перетворення сигналу, підтримка фізичних протоколів обміну виробляються вбудованим в модем обчислювачем (наприклад, з використанням DSP або мікроконтролера). Також в апаратній модемі присутній ПЗУ, в якому записана мікропрограма, керуюча модемом.
• програмні (софт-модеми, host based soft-modem) - всі операції з кодування сигналу, контролю помилок і управлінню протоколами реалізовані програмно і виробляються центральним процесором комп'ютера. В модемі знаходяться тільки вхідні / вихідні аналогові ланцюги і перетворювачі (ЦАП і АЦП), а також контролер інтерфейсу (наприклад USB).
• полупрограммние (controller based soft-modem) - модеми, в яких частина функцій модему виконує комп'ютер, до якого підключений модем.

Сучасні модеми для широкого кола користувачів мають вбудовані можливості відправлення і отримання факсимільних повідомлень. Такі пристрої називаються факс-модемами. Також є можливість підтримки мовних функцій, за допомогою звукового адаптеру.

На вибір типу модему впливають наступні фактори:

Ціна: зовнішні модеми коштують дорожче, оскільки в ціну входить вартість корпусу та джерела живлення;

Наявність вільних портів/слотів: зовнішній модем під'єднується до послідовного порта. Внутрішній модем до слота на материнський платі. Якщо порти або слоти зайняті, потрібно вибрати один з пристроїв;

Зручність користування: на корпусі зовнішнього модему є індикатори, що відображають його стан, а також вимикач джерела живлення. Для встановлення зовнішнього модему не потрібно розбирати корпус комп'ютера.