Відмінності між версіями «Сенсорний монітор. СПК»

Поточна версія на 04:20, 12 листопада 2014

Вступ

Сенсорний монітор (touchscreen) - одне з передових досягнень технологічного прогресу, яке дозволило полегшити процес взаємодії людини з комп'ютером, видаляючи такі сторонні маніпулятори, як миша і клавіатура. З кожним днем ​​популярність сенсорних моніторів зростає, все більше і більше людей по всьому світу роблять вибір на користь зручності і легкості в управлінні комп'ютером, купуючи сенсорний монітор.

Робота, здійснювана на сенсорних моніторах (touchscreen), є найбільш результативною і оптимально спрощеною. Тим більше що введення інформації за допомогою дотику значно полегшується і не потребує будь-якого навчання.

Історія

Перший сенсорний монітор

Сенсорний екран винайшли в США в рамках досліджень з програмованого навчання. Комп'ютерна система PLATO IV, що з'явилася 1972-го року, мала сенсорний екран, розташований на сітці ІЧ-променів, який складався з 16 × 16 блоків. Але навіть настільки низька точність дозволяла користувачеві вибирати відповідь, натискаючи в певному місце екрану.

1971-го року Сем'юел Херст (майбутній засновник компанії Elographics, нині Elo TouchSystems) розробив елограф — графічний планшет, що діяв за чотирипровідним резистивним принципом (U.S. Patent 3 662 105 ). 1974-го року він зумів зробити елограф прозорим, а в 1977-го року — розробив екран на п'яти провідниках. Об'єднавшись з Siemens, в Elographics зуміли зробити опуклу сенсорну панель, яку можна було припасувати до кінескопів того часу. На всесвітньому ярмарку 1982-го року Elographics представила телевізор з сенсорним екраном.

1983-го року з'явився комп'ютер HP-150 з сенсорним екраном на ІЧ-сітці. Втім, у ті часи сенсорні екрани застосовувалися переважно в промисловій та медичній апаратурі.

В пристрої для широкого загалу (телефони, КПК тощо) сенсорні екрани увійшли як заміна крихітної клавіатури тоді, коли з'явилися пристрої з великими (на всю передню панель) рідкокристалічними дисплеями. Першою кишеньковою ігровою консоллю з сенсорним екраном була Nintendo DS, а першим масовим пристроєм з підтримкою мультитач — iPhone.

Резистивні екрани

При дотику до пластика провідні поверхні стикаються, напруга в точці дотику визначає координати дотику, а зміна опору реєструється контролером. Реагують на дотик будь-якого предмета.

Поверхневі акустичні хвилі

Екран являє собою скляну панель з п'єзоелектричними перетворювачами (ПЕП) знаходяться по кутах. По краях панелі знаходяться відображають і приймають датчики. Принцип дії такого екрана полягає в наступному. Спеціальний контролер формує високочастотний електричний сигнал і посилає його на ПЕП. ПЕП перетворює цей сигнал в ПАР, а відображають датчики його відповідно відображають. Ці відбиті хвилі приймаються відповідними датчиками і посилаються на ПЕП. ПЕП у свою чергу приймають відбиті хвилі і перетворюють їх в електричний сигнал, який потім аналізується за допомогою контролера. При дотику до екрану відбувається зміна в розповсюджуються хвилях, що і фіксується приймаючими датчиками. Реагує на дотик предметом, здатним поглинути хвилю (палець, рука в рукавичці, пориста гума).

Переваги сенсорних моніторів:

• для використання не потрібно спеціальних знань;

• дозволяють відмовитися від використання миші та клавіатури;

• малочутливі до забруднення та агресивних середовищ;

• дозволяють отримати швидкий доступ до необхідної інформації;