Відмінності між версіями «Проект з "ОІ та ІКТ" і "ІДПЗК": "Державний лад Китаю у період Чжоу" - № 13 групи ФІП, Тебякін Ігор, 2014.»
(не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
Рядок 32: | Рядок 32: | ||
[http://uk.wikipedia.org/wiki/Історія_Китаю Історія Китаю] | [http://uk.wikipedia.org/wiki/Історія_Китаю Історія Китаю] | ||
− | [http://pidruchniki.com/1255090944425/pravo/derzhavniy_lad_starodavnogo_kitayu | + | [http://pidruchniki.com/1255090944425/pravo/derzhavniy_lad_starodavnogo_kitayu Державний лад Стародавнього Китаю] |
− | [http://ua-referat.com/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96_%D1%81%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BB%D0%B0%D0%B4_%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%8E | + | [http://ua-referat.com/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96_%D1%81%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BB%D0%B0%D0%B4_%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%8E Державний і суспільний лад Стародавнього Китаю] |
===Додаткові матеріали проекту=== | ===Додаткові матеріали проекту=== |
Поточна версія на 23:22, 5 листопада 2014
Зміст
Державний лад Китаю у період Чжоу
Ідея проекту
Головною метою проету є показати з яких іституцій складалась держава Китаю саме в період Чжоу. Які були головними державними органами влади, а які другорядними. Які існували посади в державній владі Китаю в період Чжоу. Результатом цього задуму, цієї мети вважається розвиток людей в історичній сфері.
Автор проекту
Матеріали проекту
Період Чжоу і Чжаньґо
У XI ст. до н. е. держава Шан була завойована племенами Чжоу, з чого почалася нова епоха в історії Древнього Китаю. Але процвітання його було недовгим, пішов період роздробленості і міжусобних воїн — епоха Чуньцю та "Царств, що Борються", або Чжаньґо (V — III сс. до н. е.).
Безперервні війни приводять до накопичення військового досвіду і появи перших трактатів по цій тематиці. Фундатором військової теорії вважається Сунь-цзи. Його «Трактат про військове мистецтво», що складається з 13 розділів, став каноном військової науки свого часу і досі по праву вважається класикою військово-стратегічної думки.
В епоху Чжоу продовжився бурхливий розвиток астрономії. З'явилися нові прилади для визначення координат небесних світил — армілярні сфери. За 600 років до н. е. був введений сонячно-місячний календар. До 350 р. до н. е. вченим стало відомо, що тривалість сонячного року — 365,25 діб, а місячного — 295 діб. Знаки 12 тварин служили для позначення «земних гілок» циклу в 600 років. У IV с. до н. е. вченим Ши Шенєм 石申 (en:Shi Shen) був складений перший в світовій історії зоряний каталог, той, що включав 800 світил. Починаючи з 240 р.до н. е. точно відмічалася кожна поява комети, відомої нині як комета Галлея.
Значні досягнення древньокитайських медиків. Частина їх методів лікування не втратила своєї актуальності і в наш час: голковколювання, пульсова діагностика, припікання тощо.
У періоди Чжоу і Чжаньґо йде формування китайської філософії. Складаються матеріалістичні переконання, в основі яких лежали уявлення про п'ять першоелементів («стихій») природи: воду, вогонь, метал, дерево, землю. Одночасно відбувається становлення головних принципів вчення про протилежні і взаємопов'язані сили інь і ян, дія яких розглядалася як причина рушення і мінливості в природі. Це знаходить своє втілення в древнішому літературному пам'ятнику Китаю — «Книзі змін» (XII — VI ст. до н. е.).
"Таблиця до проекту "Державний лад Китаю у період Чжоу", ФІП, 2014".
Інтернет ресурси проекту
Державний лад Стародавнього Китаю
Державний і суспільний лад Стародавнього Китаю
Додаткові матеріали проекту
Посилання на файли, презентації та інші корисні матеріали