Відмінності між версіями «Стаття до проекту "Моє рідне місто" Байрамової А.»

Поточна версія на 11:03, 10 грудня 2014

Кіровоградський академічний український музично-драматичний театр ім. М. Л. Кропивницького Google

Історія театру

1856 - 1865 Театр Марка Кропивницького заглиблюється в аматорськоий рух на Єлисаветградщині та творчу діяльність видатних корифеїв: «У Бобринці Марко Лукович та Іван Карпович завжди були нерозлучними товаришами. Вони разом всюду їздили, і Іван Карпович був свідком того успіху, який Марко Лукович мав на вечорах, а пізніше, коли розпочалися театральні вистави, і на сцені», - писала С. Тобілевич. Брати Тобілевичі . Про це згадував і М. Кропивницький: «Мало не щонеділі їздив я до батька в Живанівку і брав з собою найчастіш Івана Карповича: взимку їздили ми втрьох або вчотирьох, ходили на вечорниці, танцювали з хлопцями та дівчатами. Я не вмів путяще танцювать, зате здорово набивав пучки, граючи з усієї сили на гітарі». Згодом на деякий час Тобілевичі перевезли в Бобринець і найменшого сина Панаса. «З братом Миколою частенько забігали ми до М.Л. Кропивницького, і він учив нас пісень…- писав Панас Карпович. – Перша пісня, якої ми вчили, була «Нелюдимо наше море». Я тягнув за Кропивницьким і за скрипкою… Кропивницький був перший кавалер на весь Бобринець, мав чудовий голос і смішив нас надзвичайно, коли розкудовчить було волосся, надме щоки й почне вдавати Шельменка». Гастролі трупи Л. Млотковського у Бобринці дали поштовх до створення аматорського гуртка під керівництвом М. Дубровинського та А. Ворникова. «Дядько Микола,- згадує Марко Лукович, - задумав устроювати спектаклі і в домі матері, котрий уже достроювався». Саме в цьому гуртку зробив перші кроки на сцені і М. Кропивницький, зігравши ролі Петра («Наталка Полтавка»), Лопуцьковського та Шельменка («Шельменко-денщик»), Стецька («Сватання на Гончарівці») і Чупруна («Москаль-чарівник»).

1865 – 1871 На той час у містечку давав вистави новий гурток, очолюваний заїжджим подружжям акторів Соболєвих. Згодом його очолив колишній провінційний актор К. Голубовський. Пізніше до них приєднався М. Кропивницький. Слідом за ним до аматорів долучилися М. і П. Тобілевичі, П. Новицький, О. Дерев’янкін, Є. і С. Мячикови, сім’я Кольчицьких, Петров, Бржоховський, Цибульська та інші.

Після К. Голубовського деякий час режисуру вів А. Дубовецький. Пізніше режисером гуртка став М. Кропивницький. Марко Лукович керував цим гуртком і після переведення повітових установ до Єлисаветграда (1868 – 1870). Діяльність цього гуртка на чолі з М. Кропивницьким була найвищим злетом. «За три зими, - згадував драматург, - я вистановив у Бобринці не менше сорока спектаклів». На цей період припадає й постановка першого драматичного твору М. Кропивницького - «Микита Старостенко, або Незчуєшся як лихо спобіжить». Цікава історія її написання. КропивницькийП’єсу М. Кропивницький почав писати ще 1863 р., коли навчався в Київському університеті, а потім вперше поставив її у Бобринці. 1873 року знову повернувся до неї, переробив і дав назву «Дай серцю волю, заведе в неволю». Але й нова редакція цього драматичного твору не задовольнила Марка Луковича. У 1881-1882 рр., готуючи п’єсу до першого видання, він утретє взявся за її доопрацювання. Деякі поправки вніс при виданні збірки своїх творів 1885 р. і особливо ретельно підготував останній прижиттєвий список цієї драми (у світ вона вийшла тільки 1911 р., після смерті автора).

Знаменно, що саме в цей період, а саме 1867 року у Єлісаветграді було збудовано Зимовий театр. 1871 року Кропивницький залишив Бобринець і поїхав до Одеси. Тут він 12 листопада 1871 р. почав свою професійну акторську працю, яку вже не залишав до кінця життя. Ціле десятиріччя виробляв він по провінційних театрах свою акторську школу. Зіграв майже 500 ролей – від губернатора в оперетці «Птички певчие» Ж. Оффенбаха до Отелло. Залишивши єлисаветградських аматорів 1869 р. Марко Лукович, уже ставши професійним актором, часто приїздить до Єлисаветграда на гастролі.

А в жовтні 1875 р. він прибув до міста знову і в аматорському гуртку, яким керував І. Тобілевич, став режисером і працював до лютого 1876 р. М. Кропивницький взяв участь у п’єсі для співу П. Ніщинського «Вечорниці», яка була написана ним спеціально для цього аматорського колективу і була виконана вперше 1875 р. під керуванням автора. У виставі також брали участь Іван, Микола, Панас, Надія і Марія Тобілевичі. З середини 1879 по 1881 він один із акторів трупи Г. Виходцева, що працює у місті. 1881 - 1882 Рік 1881-й - переломний в історії української театральної культури. М. Кропивницький діяльно взявся до праці. Уже до зимового сезону написав свої кращі твори: «Глитай, або ж Павук», «По ревізії», остаточно допрацював драму «Дай серцю волю, заведе в неволю», створив по суті, новий варіант п’єси «Доки сонце зійде, роса очі виїсть»; того ж року видав першу збірку своїх творів. Драматург уважно і прискіпливо добирав акторів до першої професійної української художньої трупи. Це були переважно аматори. На виклик М. Кропивницького в Єлисаветград прибули М. Садовський, К. Стоян-Максимович, І. Загорський, Н. Жаркова. О. Вірина, О. Маркова; восени приїхала й М. Заньковецька. Пізніше до них приєдналися М. Садовська, Г. Затиркевич-Карпинська, П. Саксаганський, І. Карпенко-Карий. Перша трупа Кропивницького 27 жовтня 1882 р. відбулася вистава «Наталка Полтавка» у виконанні першої професійної трупи українських акторів. Здійснилася його заповітна мрія і багатьох українських патріотів. М. Кропивницький створив таку національну трупу, якій судилося стати славою і гордістю України. Саме ця дата 100-ліття театру корифеїв 1982 р. відзначалася за рішенням ЮНЕСКО у світовому масштабі.

1882 – 1910 До рідного краю Марко Лукович на чолі своєї, вже другої трупи, повертався ще не раз, хоча вів активну гастрольну діяльність територією всієї України Але визначною була гастроль у вересні 1885 р. Тоді йшли п’єси «Глитай, або ж Павук», «Дай серцю волю, заведе в неволю», «Доки сонце зійде, роса очі виїсть», «Пошились у дурні». Брав участь і в концертах місцевих аматорів. тПам’ятним для єлисаветградців був приїзд оновленої і такої ж молодої трупи весною 1889 р. Крім самого Марка Луковича, у «Наталці Полтавці» «Сватанні на Гончарівці», «Невольнику», «Назарі Стодолі» доволі успішно виступали молоді актори О. Суслов, Ф. Левицький, Є. Зарницька, яких ще недавно в тій же Новоукраїнці знали як аматорів. Завітала ця трупа ще й наприкінці того ж року і перебувала аж до середини лютого 1890 р., показавши глядачам 20 вистав. Це були добрі репетиції перед поїздкою до Петербурга, де гастролі почалися у квітні місяці. Останній приїзд до земляків на чолі власної, вже третьої трупи відбувся у Марка Луковича у вересні 1895 р. Тоді йшли вистави «Назар Стодоля», «Сорочинський ярмарок», «Дві сім’ї» та інші. Востаннє єлисаветградцям пощасило бачити свого земляка на шевченківському вечорі 16 березня 1910 р. В цей вечір Марко Лукович читав поему Т. Шевченка «Чернець» і «Думи мої, думи…». Потім він виїхав до Одеси. А повертаючись з Одеси до Харкова, помер у поїзді 21 квітня.

Процес будування

Постановою Верховної Ради України від 22 травня 2012 року № 4799-VI рекомендовано Кабінету Міністрів України передбачити у Державному бюджеті України на 2012 рік кошти на фінансування проведення заходів з відзначення 130-річчя Кіровоградського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені М.Л. Кропивницького та на завершення ремонтно-реставраційних робіт у ньому.

Роботи по реконструкції будівлі Кіровоградського академічного обласного українського музично – драматичного театру ім. М.Л. Кропивницького розпочаті у 2004 році і ведуться поетапно.

Протягом 2004-2011 років виконано робіт на загальну суму 60,6 млн.грн., у тому числі - 2,7 млн.грн. за рахунок коштів обласного бюджету на виготовлення проектно-кошторисної документації.

Загальна кошторисна вартість складає 125,065 млн.грн. Залишок склав 66,118 млн.грн.

У 2012 році за рахунок бюджетних коштів виділено 64,117 млн.грн.: 37,0 млн.грн. за рахунок коштів державного бюджету (загальнодержавні витрати) за програмою 3511090 “Державні капітальні видатки, що розподіляються Кабінетом Міністрів України”; 11,4 млн.грн. за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку (розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 липня 2012 року № 551-р); 15,3 млн.грн. за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на соціально-економічний розвиток та обласного бюджету у сумі 0,417 млн.грн.

Ресурси

• Посилання на презентацію [1]
• Посилання на фотогалерею [2]
• Посилання на добірку відеоматеріалів [3]
• Посилання на спільний груповий постер[4]
• Посилання на опитування [5]
• Посилання на блог [6]

Таблиця