Відмінності між версіями «ВЕЛМ (БЭСМ)»
(Створена сторінка: =<h3 style="font-family:verdana;font-size: 18pt; color: green;">Велика електронна лічильна машина</h3>=) |
|||
| (не показані 29 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | =Велика електронна лічильна машина= | ||
| + | '''Велика електронна лічильна машина''' — сімейство електронних цифрових обчислювальних машин (відоме як БЭСМ від рос. «Большая электронная счётная машина») | ||
| + | == БЭСМ-1 == | ||
| + | Розробка завершена восени 1952 року. | ||
| − | =< | + | Головний конструктор - '''Сергій Олексійович Лебедєв'''. |
| + | [[Файл:besm_1.jpg|thumb|350px|БЭСМ-1]] | ||
| + | Була випущена лише одна машина. | ||
| + | |||
| + | На 1953 рік (жовтень - міжнародна конференція у Дармштадті) - виявилась найшвидкодіючою у Європі, але поступилась по швидкодії і об'єму пам'яті американській IBM 701 (яку побудували більш ніж через рік після неї) | ||
| + | |||
| + | Складалась з 5 тисяч електроних ламп | ||
| + | |||
| + | === Структура === | ||
| + | Система представлення чисел - '''двійкова''' з плаваючою комою; | ||
| + | |||
| + | Число розрядів для чисел - '''39'''; | ||
| + | |||
| + | Цифрова частина - 32 розряди; знак числа - 1 розряд; порядок числа - 5 розрядів; знак порядку - 1; | ||
| + | |||
| + | Діапазон чисел, з якими оперує машина - від '''10<sup>−9</sup>''' до '''10<sup>+9</sup>'''; | ||
| + | |||
| + | Система команд - '''триадресна'''; | ||
| + | |||
| + | Система операцій - '''арифметичні, логічні і операції управління'''; | ||
| + | |||
| + | Оперативна пам'ять на ферритових серцевиках ємністю '''1024 чисел'''; | ||
| + | |||
| + | Зовнішній накопичувач - чотири блоки по '''30 тисяч чисел''' кожен. | ||
| + | |||
| + | ===Технічні характеристики=== | ||
| + | Середня продуктивність - '''8-10 тис. операцій в секунду'''; | ||
| + | |||
| + | Час корисної дії - '''72%'''; | ||
| + | |||
| + | Споживана потужність - '''30 кВт'''; | ||
| + | |||
| + | Займана площа - '''100 м<sup>2</sup>'''. | ||
| + | |||
| + | ==БЭСМ-2== | ||
| + | Розробка завершена у 1957 році. | ||
| + | |||
| + | Головний конструктор - '''Сергій Олексійович Лебедєв'''. | ||
| + | |||
| + | Число випущених машин - '''67''' | ||
| + | [[Файл:besm_2.jpg|thumb|300px|БЭСМ-2]] | ||
| + | Роки випуску - '''1958-1962''' | ||
| + | |||
| + | Система команд відрізнялась від системи "БЭСМ-1" тим, що були виключені команди, які рідко використовувались (наприклад, передача модуля числа) і додані деякі нові команди. | ||
| + | |||
| + | Одна з перших ЕОМ які випускались серійно. | ||
| + | |||
| + | ===Структура=== | ||
| + | Система представлення чисел - '''двійкова''' з плаваючою комою; | ||
| + | |||
| + | Число розрядів для чисел - '''39'''; | ||
| + | |||
| + | Цифрова частина - 32 розряди; знак числа - 1 розряд; порядок числа - 5 розрядів; знак порядку - 1; | ||
| + | |||
| + | Діапазон чисел, з якими оперує машина - від '''10<sup>−9</sup>''' до '''10<sup>+9</sup>'''; | ||
| + | |||
| + | Система команд - '''триадресна'''; | ||
| + | |||
| + | Система операцій - '''арифметичні, логічні і операції управління'''; | ||
| + | |||
| + | Система обміну кодом між арифметичним і оперативним запам'ятовуючим пристроєм - '''паралельна'''; | ||
| + | |||
| + | Управління виконанням операцій - '''комбіноване'''; | ||
| + | |||
| + | Оперативна пам'ять на ферритових серцевиках ємністю '''2047 39-розрядних чисел'''; | ||
| + | |||
| + | Зовнішній накопичувач - магнітні барабани '''5120 кодів''' кожен; | ||
| + | |||
| + | Введення програми і вхідних даних зі швидкістю - '''20 кодів''' в секунду; | ||
| + | |||
| + | ===Технічні характеристики=== | ||
| + | Швидкодія - '''8-10 тис. операцій в секунду'''; | ||
| + | |||
| + | Кількість електроних ламп - '''4000'''; | ||
| + | |||
| + | Напівпровідних діодів - '''5000'''; | ||
| + | |||
| + | Ферритових серцевиків - '''200 000'''; | ||
| + | |||
| + | Споживана потужність - '''35 кВт'''; | ||
| + | |||
| + | Займана площа - '''170 м<sup>2</sup>'''. | ||
| + | |||
| + | ==БЭСМ-4== | ||
| + | |||
| + | Роки випуску - '''1962-1966'''; | ||
| + | Кількість випущених машин - '''30'''; | ||
| + | |||
| + | ===Структура=== | ||
| + | "БЭСМ-4" мала більш розширену систему команд, ніж попередники; | ||
| + | |||
| + | Система команд - '''триадресна'''; | ||
| + | |||
| + | Швидкодія - '''20 000 операцій''' в секунду; | ||
| + | |||
| + | Система числення - '''двійкова''' з плаваючою комою; | ||
| + | |||
| + | Кількість розрядів для коду чисел - '''45'''; | ||
| + | |||
| + | Діапазон чисел з якими працює машина - від '''2<sup>-63</sup>''' до '''2<sup>63</sup>'''; | ||
| + | |||
| + | Ємність операційної пам'яті - '''від 4096 до 8192 комірок''' по '''45 двійкових''' розрядів кожна; | ||
| + | |||
| + | ===Технічні характеристики=== | ||
| + | Програмне забезпечення - прообраз '''операційної системи''' і бібліотека стандартних підпрограм '''"ИС-2"'''; | ||
| + | |||
| + | Споживана потужність - '''8 кВт'''; | ||
| + | |||
| + | Займана площа - '''65 м<sup>2</sup>'''; | ||
| + | |||
| + | Температурний режим - '''10-35°С'''; | ||
| + | |||
| + | Внутрішня автономна '''система повітряного охолодження'''; | ||
| + | |||
| + | ==БЭСМ-6== | ||
| + | Розробка завершена у 1967 році. | ||
| + | |||
| + | Головний конструктор - '''Сергій Олексійович Лебедєв'''. | ||
| + | [[Файл:Besm6 1.jpg|thumb|300px|БЭСМ-6]] | ||
| + | Число випущених машин - '''355''' | ||
| + | |||
| + | Роки випуску - '''1968-1987''' | ||
| + | |||
| + | ===Структура=== | ||
| + | У структурі "БЭСМ-6" вперше у вітчизняній практиці й незалежно від зарубіжних ЕОМ, широко використовувався '''принцип суміщення виконання команд''' (до 14 одноадресних машиних команд могли знаходитись на різних стадіях виконання). Цей принцип, названий Лебедєвим - '''принципом "водопроводу"''', широко використовувався у майбутніх ЕОМ, в сучасній термінології отримав назву - '''конвеєр команд'''; | ||
| + | |||
| + | Оперативна пам'ять на ферритових серцевиках - '''32 Кб 50-розрядних слів''', у наступних модифікаціях збільшився до '''128 Кб'''; | ||
| + | |||
| + | ===Технічні характеристики=== | ||
| + | Програмне забезпечення - '''ОС''' (Д68, НД-70, ОС "ИПМ", "Диспак", ОС "Дубна", ОС "Феликс"); | ||
| + | |||
| + | Середня швидкодія - до '''1 мільйона''' одноадресних команд за секунду; | ||
| + | |||
| + | Довжина слова - '''48 двійкових''' розрядів і два контрольних розріда; | ||
| + | |||
| + | Представлення чисел - із '''плаваючою комою'''; | ||
| + | |||
| + | Робоча частота - '''10 МГц'''; | ||
| + | |||
| + | Займана площа - '''150-200 м<sup>2</sup>'''; | ||
| + | |||
| + | Споживана потужність - '''30 КВт'''. | ||
| + | == Цікаві факти == | ||
| + | [[Файл:catmovie1.jpg|міні]][[Файл:catmovie2.jpg|міні]] | ||
| + | ====З допомогою БЕСМ-4 було створено перший анімаційний мультфільм.==== | ||
| + | |||
| + | У 1968 році група під керівництвом Миколи Миколайовича Константинова створює математичну модель руху тварини (кішки). Машина БЕСМ-4, виконуючи написану програму вирішення диференціальних рівнянь, малює мультфільм «Кішечка», що містить навіть за сучасними мірками дивовижну анімацію рухів кішки, створену комп'ютером. | ||
| + | |||
| + | Як не дивно, але рухи кішки вийшли досить плавними. | ||
| + | |||
| + | Мультфільм короткий та надзвичайно простий: кішка проходить з одного кутка екрану в інший та говорить "Мяу!". | ||
| + | |||
| + | [[Файл:catmovie3.jpg|200px]] [[Файл:catmovie4.jpg|200px]] [[Файл:catmovie5.jpg|200px]] | ||
| + | |||
| + | ====Що варто перелянути==== | ||
| + | [https://www.youtube.com/watch?v=G1x5luIneNg| Историческая запись - БЭСМ и Лебедев] | ||
| + | [https://youtu.be/JWiWYqvP0BU | Анімація "Кошечка"] | ||
| + | |||
| + | ==Посилання== | ||
| + | [http://www.computer-museum.ru/histussr/29.htm?sphrase_id=20493 БЭСМ] | ||
| + | |||
| + | [http://informat444.narod.ru/museum/1_17_4_besm.htm Семейство ЭВМ БЭСМ] | ||
| + | |||
| + | [http://www.mailcom.com/besm6/index_ru.shtml Страница ностальгии по БЭСМ-6] | ||
| + | |||
| + | [http://www.osp.ru/os/2007/10/4706915/ Первая БЭСМ: начало пути] | ||
Поточна версія на 22:09, 3 грудня 2015
Зміст
Велика електронна лічильна машина
Велика електронна лічильна машина — сімейство електронних цифрових обчислювальних машин (відоме як БЭСМ від рос. «Большая электронная счётная машина»)
БЭСМ-1
Розробка завершена восени 1952 року.
Головний конструктор - Сергій Олексійович Лебедєв.
Була випущена лише одна машина.
На 1953 рік (жовтень - міжнародна конференція у Дармштадті) - виявилась найшвидкодіючою у Європі, але поступилась по швидкодії і об'єму пам'яті американській IBM 701 (яку побудували більш ніж через рік після неї)
Складалась з 5 тисяч електроних ламп
Структура
Система представлення чисел - двійкова з плаваючою комою;
Число розрядів для чисел - 39;
Цифрова частина - 32 розряди; знак числа - 1 розряд; порядок числа - 5 розрядів; знак порядку - 1;
Діапазон чисел, з якими оперує машина - від 10−9 до 10+9;
Система команд - триадресна;
Система операцій - арифметичні, логічні і операції управління;
Оперативна пам'ять на ферритових серцевиках ємністю 1024 чисел;
Зовнішній накопичувач - чотири блоки по 30 тисяч чисел кожен.
Технічні характеристики
Середня продуктивність - 8-10 тис. операцій в секунду;
Час корисної дії - 72%;
Споживана потужність - 30 кВт;
Займана площа - 100 м2.
БЭСМ-2
Розробка завершена у 1957 році.
Головний конструктор - Сергій Олексійович Лебедєв.
Число випущених машин - 67
Роки випуску - 1958-1962
Система команд відрізнялась від системи "БЭСМ-1" тим, що були виключені команди, які рідко використовувались (наприклад, передача модуля числа) і додані деякі нові команди.
Одна з перших ЕОМ які випускались серійно.
Структура
Система представлення чисел - двійкова з плаваючою комою;
Число розрядів для чисел - 39;
Цифрова частина - 32 розряди; знак числа - 1 розряд; порядок числа - 5 розрядів; знак порядку - 1;
Діапазон чисел, з якими оперує машина - від 10−9 до 10+9;
Система команд - триадресна;
Система операцій - арифметичні, логічні і операції управління;
Система обміну кодом між арифметичним і оперативним запам'ятовуючим пристроєм - паралельна;
Управління виконанням операцій - комбіноване;
Оперативна пам'ять на ферритових серцевиках ємністю 2047 39-розрядних чисел;
Зовнішній накопичувач - магнітні барабани 5120 кодів кожен;
Введення програми і вхідних даних зі швидкістю - 20 кодів в секунду;
Технічні характеристики
Швидкодія - 8-10 тис. операцій в секунду;
Кількість електроних ламп - 4000;
Напівпровідних діодів - 5000;
Ферритових серцевиків - 200 000;
Споживана потужність - 35 кВт;
Займана площа - 170 м2.
БЭСМ-4
Роки випуску - 1962-1966; Кількість випущених машин - 30;
Структура
"БЭСМ-4" мала більш розширену систему команд, ніж попередники;
Система команд - триадресна;
Швидкодія - 20 000 операцій в секунду;
Система числення - двійкова з плаваючою комою;
Кількість розрядів для коду чисел - 45;
Діапазон чисел з якими працює машина - від 2-63 до 263;
Ємність операційної пам'яті - від 4096 до 8192 комірок по 45 двійкових розрядів кожна;
Технічні характеристики
Програмне забезпечення - прообраз операційної системи і бібліотека стандартних підпрограм "ИС-2";
Споживана потужність - 8 кВт;
Займана площа - 65 м2;
Температурний режим - 10-35°С;
Внутрішня автономна система повітряного охолодження;
БЭСМ-6
Розробка завершена у 1967 році.
Головний конструктор - Сергій Олексійович Лебедєв.
Число випущених машин - 355
Роки випуску - 1968-1987
Структура
У структурі "БЭСМ-6" вперше у вітчизняній практиці й незалежно від зарубіжних ЕОМ, широко використовувався принцип суміщення виконання команд (до 14 одноадресних машиних команд могли знаходитись на різних стадіях виконання). Цей принцип, названий Лебедєвим - принципом "водопроводу", широко використовувався у майбутніх ЕОМ, в сучасній термінології отримав назву - конвеєр команд;
Оперативна пам'ять на ферритових серцевиках - 32 Кб 50-розрядних слів, у наступних модифікаціях збільшився до 128 Кб;
Технічні характеристики
Програмне забезпечення - ОС (Д68, НД-70, ОС "ИПМ", "Диспак", ОС "Дубна", ОС "Феликс");
Середня швидкодія - до 1 мільйона одноадресних команд за секунду;
Довжина слова - 48 двійкових розрядів і два контрольних розріда;
Представлення чисел - із плаваючою комою;
Робоча частота - 10 МГц;
Займана площа - 150-200 м2;
Споживана потужність - 30 КВт.
Цікаві факти
З допомогою БЕСМ-4 було створено перший анімаційний мультфільм.
У 1968 році група під керівництвом Миколи Миколайовича Константинова створює математичну модель руху тварини (кішки). Машина БЕСМ-4, виконуючи написану програму вирішення диференціальних рівнянь, малює мультфільм «Кішечка», що містить навіть за сучасними мірками дивовижну анімацію рухів кішки, створену комп'ютером.
Як не дивно, але рухи кішки вийшли досить плавними.
Мультфільм короткий та надзвичайно простий: кішка проходить з одного кутка екрану в інший та говорить "Мяу!".
Що варто перелянути
Историческая запись - БЭСМ и Лебедев | Анімація "Кошечка"
