Відмінності між версіями «Скіт»
Матеріал з Вікі ЦДУ
| (не показані 12 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | = | + | = Скіт = |
| − | + | ||
СКІТ — суперкомп'ютерний обчислювальний комплекс Інституту кібернетики ім. В. М. Глушкова НАН України. Проект першого суперкомп'ютера СКІТ був розроблений в 2002 році спільно з компанією "Юстар".Суперкомп'ютер СКІТ складається з чотирьох обчислювальних кластерів: СКІТ-1, СКІТ-2, СКІТ-3, СКІТ-4. | СКІТ — суперкомп'ютерний обчислювальний комплекс Інституту кібернетики ім. В. М. Глушкова НАН України. Проект першого суперкомп'ютера СКІТ був розроблений в 2002 році спільно з компанією "Юстар".Суперкомп'ютер СКІТ складається з чотирьох обчислювальних кластерів: СКІТ-1, СКІТ-2, СКІТ-3, СКІТ-4. | ||
| − | =' | + | = СУПЕРКОМП'ЮТЕРИ, ЯК ІНСТРУМЕНТ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО РОЗВИТКУ КРАЇНИ = |
| − | [[Файл: | + | [[Файл:Безииоымянный.png|300px|right|міні]] |
| − | Завдяки застосуванню суперкомп’ютерів СКІТ, починаючи з 2005 р., науково-дослідницькі інститути НАН України отримали важливі фундаментальні та прикладні результати з біофізики, біохімії, фізичної хімії, квантової механіки, матеріалознавства, медицини, геології, нанотехнологій тощо. | + | Завдяки застосуванню суперкомп’ютерів СКІТ, починаючи з 2005 р., науково-дослідницькі інститути НАН України отримали важливі фундаментальні та прикладні результати з біофізики, біохімії, фізичної хімії, квантової механіки, матеріалознавства, медицини, геології, нанотехнологій тощо. |
| − | Суперкомп’ютери СКІТ використовують також для розв’язання загальнодержавних задач(зовнішня розвідка, державний бюджет, оптимізація обслуговування державного боргу) і задач високотехнологічних державних підприємств (АНТК «Антонов», Український державний геологорозвідувальний інститут,НВП «Карат»).Впроваджено застосування СКІТ в екології (зокрема, моделювання впливів споруд глибоководного суднового ходу «Дунай — Чорне море» на гідрологічні й морфодинамічні параметри у транскордонному контексті, прогнозування наслідків скидання вод АЕС у водосховища та прогнозування | + | |
| − | + | Суперкомп’ютери СКІТ використовують також для розв’язання загальнодержавних задач(зовнішня розвідка, державний бюджет, оптимізація обслуговування державного боргу) і задач високотехнологічних державних підприємств (АНТК «Антонов», Український державний геологорозвідувальний інститут,НВП «Карат»).Впроваджено застосування СКІТ в екології (зокрема, моделювання впливів споруд глибоководного суднового ходу «Дунай — Чорне море» на гідрологічні й морфодинамічні параметри у транскордонному контексті, прогнозування наслідків скидання вод АЕС у водосховища та прогнозування затоплення прибережних зон і заплав), енергозаощадженні (система «Маневр» для оптимізації рішень у задачах добового погодинного електричного і теплового навантаження енергоблоків теплоцентралі), геології й видобутку корисних копалин (система «Надра» для аналізу усталеного руху рідини в природних тривимірних багатокомпонентних ґрунтових об’єктах із повним або частковим вологонасиченням, програми моделювання та оброблення даних сейсморозвідки гео логічно-складних нафтогазових родовищ з наявністю ризикових розломів, зон тріщинуватості, соляних куполів), метеорології (сис- | |
тема зведених гідрометеорологічних моделей з урахуванням супутникової інформації)тощо. | тема зведених гідрометеорологічних моделей з урахуванням супутникової інформації)тощо. | ||
| − | |||
| − | |||
| − | + | Обчислювальні ресурси СКІТ активно використовують понад 15 організацій НАН і МОНмолодьспорт України. Споживачів найбільшої частини ресурсів СКІТ наведено на рис. 2. Крім того, суперкомп’ютери застосовують Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна та низка установ НАН України: Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка, Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова, Донецький фiзико-технiчний інститут iм. О.О. Галкiна. Ще більше користувачів виходять на СКІТ через УНГ. Частка грід-задач за останні три роки зросла втричі — з менш ніж 6% до 18–20% від загального обсягу ресурсів комкомплексу СКІТ. Задачі, які вирішують за допомогою суперкомп’ютерів, часто взагалі неможливо розв’язати в інший спосіб із потрібною точністю чи детальністю. | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | = Скіт-1 = | |
| + | [[Файл:Scit-1.jpg|100px|СКІТ-1|міні]] | ||
| + | * 24-вузловий кластер на мікропроцесорах Intel Xeon | ||
| − | Тип процесора - одноядерний 32- розрядний Intel Xeon | + | * Продуктивність |
| + | **Пікова продуктивність кластера: 255 Гфлопс<sup>1</sup>; | ||
| + | ** Реальна продуктивність: 189 Гфлопс. | ||
| + | ***[1] (1 Гфлопс = 1 млрд.операцій з плаваючою крапкою в секунду) | ||
| + | * Процесор: | ||
| + | ** Тип процесора - одноядерний 32-розрядний Intel Xeon | ||
| + | ** Тактова частота - 2,67 ГГЦ; | ||
| + | ** Кеш - 512 Кбайт; | ||
| + | ** Споживана потужність 60-100 Вт; | ||
| + | * Число процесорів у вузлі кластера - 2; | ||
| + | * Число ядер-процесорів у вузлі - 2; | ||
| + | * Оперативна пам'ять вузла - 2 ГБ; | ||
| + | * Система зберігання даних - обслуговує всі кластери, типу RAID5, глобальна файлова система загальним обсягом 20 Тбайт; | ||
| − | + | * Загальна споживана потужність - 8 кВа від мережі 380 В | |
| − | Оперативна пам'ять вузла - 2 ГБ | + | = Скіт-2 = |
| + | [[Файл:Scit-2.jpg|150px|Скіт-2|міні]] | ||
| + | * 32-вузловий кластер на мікропроцесорах Intel Itanium2 | ||
| + | * Продуктивність: | ||
| + | * Пікова продуктивність кластера 360 Гфлопс; | ||
| + | * Реальна продуктивність 280 Гфлопс; | ||
| + | * Процессор: | ||
| + | * Тип процесора - одноядерний 64-розрядний Intel Itanium2 | ||
| + | ** тактова частота - 1,4 ГГЦ; | ||
| + | ** Кеш - 3 Мбайт; | ||
| + | ** Споживана потужність 135 Вт; | ||
| + | * Число процесорів у вузлі кластера - 2; | ||
| + | * Оперативна пам'ять вузла - 2 ГБ; | ||
| + | * Число ядер-процесорів у вузлі - 2; | ||
| + | * Система зберігання даних - типу RAID5, глобальна файлова система загальним обсягом 20 Тбайт | ||
| − | + | * Загальна споживана потужність - 20 кВа від мережі 380В; | |
| − | + | = Скіт-3= | |
| + | [[Файл:Scit-3.jpg|200px|Скіт-3|міні]] | ||
| + | * 127-вузловий кластер на багатоядерних процесорах | ||
| + | ** 75 вузлів на двоядерних процесорах Intel Xeon 5160; | ||
| + | ** 52 вузла на чотрирьохядерних процесорах Xeon 5345; | ||
| + | * Продуктивність: | ||
| + | ** Пікова продуктивність кластера 7500 Гфлопс; | ||
| + | * Реальна підтверджена продуктивність (на 125 вузлах) 5317 Гфлопс; | ||
| + | * Процесор: | ||
| + | ** Тип процесорів: | ||
| + | *** двоядерний Intel Xeon 5160; | ||
| + | **** тактова частота - 3,0 ГГЦ; | ||
| + | **** кеш - 4 Мбайт; | ||
| + | **** споживана потужність 80 Вт; | ||
| + | **** число процесорів у вузлі кластера - 2; | ||
| + | *** чотрирьохядерних Intel Xeon 5345 з архітектурою EM64T | ||
| + | **** тактова частота - 2,2 ГГЦ | ||
| + | **** кеш - 4 Мбайт; | ||
| + | **** споживана потужність 80 Вт; | ||
| + | **** число процесорів у вузлі кластера - 2; | ||
| + | * Оперативна пам'ять вузла - 2 ГБАЙТА на ядро, відповідно, 8 і 16 ГБ. | ||
| + | * Число ядер-процесорів у вузлі відповідно - 4 і 8, всього у кластері 716 ядер. | ||
| + | * Система зберігання даних - типу RAID5, глобальна файлова система Lustre загальним обсягом (у дзеркалі) 20 Тбайт. | ||
| + | * Загальна споживана потужність - 60 кВа від мережі 380 В. | ||
| + | = Скіт-4 = | ||
| + | [[Файл:Iвапиаипкаикепикегшщркркерпщзкепикепир89кер89икер89mages.jpg|Скіт-4|250px|right]] | ||
| + | * 28-вузловий кластер на багатоядерних процесорах Intel Xeon E5-2600 | ||
| + | Кластер базується на новітній платформі HP ProLiant Gen8 BladeSystems та має наступні характеристики: | ||
| − | + | * 28 вузлів на базі центральних процесорів Intel Xeon E5-2600 з частотою 2.6 ГГц; | |
| + | * 448 обчислювальних ядер; | ||
| + | * 36 прискорювачів NVidia Tesla M2075 ; | ||
| + | * 1,8 ТБ оперативної пам’яті; | ||
| + | * інтегрований із загальним сховищем даних кластерного комплекса обсягом 120 ТБ; | ||
| + | * мережа передачі даних між вузлами Infiniband FDR 56 Гбіт/с. | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
Суперкомп'ютер у своєму складі має як класичні вузли з центральними процесорами, так і гібридні вузли з графічними прискорювачами. | Суперкомп'ютер у своєму складі має як класичні вузли з центральними процесорами, так і гібридні вузли з графічними прискорювачами. | ||
| − | |||
Кожен вузол має 16 ядер (32 у режимі HyperThreading), 64 ГБ оперативної пам’яті. Гібридні вузли додатково мають 3 прискорювача NVidia Tesla M2075. | Кожен вузол має 16 ядер (32 у режимі HyperThreading), 64 ГБ оперативної пам’яті. Гібридні вузли додатково мають 3 прискорювача NVidia Tesla M2075. | ||
В цілому кластер має наступні характеристики продуктивності: | В цілому кластер має наступні характеристики продуктивності: | ||
| − | + | * Пікова продуктивність 30 ТФлопс; | |
| − | + | * Реальна продуктивність 18 ТФлопс. | |
| + | |||
СКІТ-4 інтегрований із високопродуктивним сховищем даних об'ємом 120 ТБ на основі паралельної файлової системи Lustre. | СКІТ-4 інтегрований із високопродуктивним сховищем даних об'ємом 120 ТБ на основі паралельної файлової системи Lustre. | ||
| − | = | + | = Висновки = |
Енергоефективність 788 Мфлопс/Вт виводить СКІТ-4 на рівень 99-ї позиції у світовому рейтингу найбільш екологічних суперкомп’ютерів Green500. Такий результат свідчить про збереження НАН України високого рівня та потенціалу в розробленні найсучаснішої комп’ютерної техніки. Проте за загальною продуктивністю СКІТ-4 відповідає лише 48 місцю в СНД і значно поступається найкращим зарубіжним суперкомп’ютерам. У світовому рейтингу Топ–500 | Енергоефективність 788 Мфлопс/Вт виводить СКІТ-4 на рівень 99-ї позиції у світовому рейтингу найбільш екологічних суперкомп’ютерів Green500. Такий результат свідчить про збереження НАН України високого рівня та потенціалу в розробленні найсучаснішої комп’ютерної техніки. Проте за загальною продуктивністю СКІТ-4 відповідає лише 48 місцю в СНД і значно поступається найкращим зарубіжним суперкомп’ютерам. У світовому рейтингу Топ–500 | ||
| − | від листопада 2012 р. є 8 російських суперкомп’ютерів, 4 польських, ізраїльський і словацький суперкомп’ютери — і жодного українського. В Росії більш як 50 комп’ютерів мають продуктивність понад 10 терафлопс (в Україні — лише СКІТ-4), швидкодія російського суперкомп’ютера «Ломоносов» на- | + | від листопада 2012 р. є 8 російських суперкомп’ютерів, 4 польських, ізраїльський і словацький суперкомп’ютери — і жодного українського. В Росії більш як 50 комп’ютерів мають продуктивність понад 10 терафлопс (в Україні — лише СКІТ-4), швидкодія російського суперкомп’ютера «Ломоносов» на-ближається до петафлопсу. Ще потужнішим є суперкомп’ютер у Сарові, який будували на кошти «Росатома» і військового бюджету країни для завдань ядерної промисловості й оборони. Його продуктивність засекречено, але експерти оцінюють її в 10 петафлопс. Для порівняння, сумарна пікова продуктивність кластерів Українського національного гріду не перевищує 50 терафлопс. Відставання України в суперкомп’ютерній галузі збільшилося останнім часом у зв’язку з відсутністю державної політики підтримки розвитку високопродуктивних обчислень. Ще на початку 2010 р. Україна мала два суперкомп’ютери в першій половині Топ–50 СНД (top50.supercomputers.ru), а в 2005–2008 рр., коли розбудову українських суперкомп’ютерів активно підтримувала держава, — входила до першої десятки рейтингу СНД і посідала там до 5 позицій. Нині Україна вкрай потребує державної науково-технічної програми розвитку супер комп’ютерних технологій. |
| − | ближається до петафлопсу. Ще потужнішим є суперкомп’ютер у Сарові, який будували на кошти «Росатома» і військового бюджету країни для завдань ядерної промисловості й оборони. Його продуктивність засекречено, але експерти оцінюють її в 10 петафлопс. Для порівняння, сумарна пікова продуктивність кластерів Українського національного гріду не перевищує 50 терафлопс. Відставання України в суперкомп’ютерній галузі збільшилося останнім часом у зв’язку з відсутністю державної політики підтримки розвитку високопродуктивних обчислень. Ще на початку 2010 р. Україна мала | + | |
| − | два суперкомп’ютери в першій половині Топ–50 СНД (top50.supercomputers.ru), а в 2005–2008 рр., коли розбудову українських суперкомп’ютерів активно підтримувала держава, — входила до першої десятки рейтингу СНД і посідала там до 5 позицій. Нині Україна вкрай потребує державної науково- | + | = Корисні поcилання = |
| − | технічної програми розвитку супер комп’ютерних технологій. | + | * Відео [http://www.k1.ua/uk/news/ukraine/2009/04/09/computers Еволюція комп'ютерів українського виробництва] |
| − | =Корисні поcилання = | + | *[http://supercomputer.com.ua/ua/293-modernizatciya-superkompyutera-skit-4.html МОДЕРНІЗАЦІЯ СУПЕРКОМП'ЮТЕРА СКІТ-4] |
| − | *http://www.k1.ua/uk/news/ukraine/2009/04/09/computers | + | *[http://icybcluster.org.ua/index.php?menu_id=5 Обчислювальний комплекс СКІТ ІК НАН України] |
| − | *http://supercomputer.com.ua/ua/293-modernizatciya-superkompyutera-skit-4.html | + | *[http://pedpresa.com.ua/ns/skit-3-treba-ryatuvaty.html СКІТ-3 ТРЕБА РЯТУВАТИ] |
| − | *http://icybcluster.org.ua/index.php?menu_id=5 | + | *[https://drive.google.com/file/d/0B4GC5UUAgVq0Ry1WcGZiSjJJUXc/view?pli=1 Презентація] |
| − | *http://pedpresa.com.ua/ns/skit-3-treba-ryatuvaty.html | + | |
Поточна версія на 16:39, 3 грудня 2015
Зміст
Скіт
СКІТ — суперкомп'ютерний обчислювальний комплекс Інституту кібернетики ім. В. М. Глушкова НАН України. Проект першого суперкомп'ютера СКІТ був розроблений в 2002 році спільно з компанією "Юстар".Суперкомп'ютер СКІТ складається з чотирьох обчислювальних кластерів: СКІТ-1, СКІТ-2, СКІТ-3, СКІТ-4.
СУПЕРКОМП'ЮТЕРИ, ЯК ІНСТРУМЕНТ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО РОЗВИТКУ КРАЇНИ
Завдяки застосуванню суперкомп’ютерів СКІТ, починаючи з 2005 р., науково-дослідницькі інститути НАН України отримали важливі фундаментальні та прикладні результати з біофізики, біохімії, фізичної хімії, квантової механіки, матеріалознавства, медицини, геології, нанотехнологій тощо.
Суперкомп’ютери СКІТ використовують також для розв’язання загальнодержавних задач(зовнішня розвідка, державний бюджет, оптимізація обслуговування державного боргу) і задач високотехнологічних державних підприємств (АНТК «Антонов», Український державний геологорозвідувальний інститут,НВП «Карат»).Впроваджено застосування СКІТ в екології (зокрема, моделювання впливів споруд глибоководного суднового ходу «Дунай — Чорне море» на гідрологічні й морфодинамічні параметри у транскордонному контексті, прогнозування наслідків скидання вод АЕС у водосховища та прогнозування затоплення прибережних зон і заплав), енергозаощадженні (система «Маневр» для оптимізації рішень у задачах добового погодинного електричного і теплового навантаження енергоблоків теплоцентралі), геології й видобутку корисних копалин (система «Надра» для аналізу усталеного руху рідини в природних тривимірних багатокомпонентних ґрунтових об’єктах із повним або частковим вологонасиченням, програми моделювання та оброблення даних сейсморозвідки гео логічно-складних нафтогазових родовищ з наявністю ризикових розломів, зон тріщинуватості, соляних куполів), метеорології (сис- тема зведених гідрометеорологічних моделей з урахуванням супутникової інформації)тощо.
Обчислювальні ресурси СКІТ активно використовують понад 15 організацій НАН і МОНмолодьспорт України. Споживачів найбільшої частини ресурсів СКІТ наведено на рис. 2. Крім того, суперкомп’ютери застосовують Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна та низка установ НАН України: Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка, Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова, Донецький фiзико-технiчний інститут iм. О.О. Галкiна. Ще більше користувачів виходять на СКІТ через УНГ. Частка грід-задач за останні три роки зросла втричі — з менш ніж 6% до 18–20% від загального обсягу ресурсів комкомплексу СКІТ. Задачі, які вирішують за допомогою суперкомп’ютерів, часто взагалі неможливо розв’язати в інший спосіб із потрібною точністю чи детальністю.
Скіт-1
- 24-вузловий кластер на мікропроцесорах Intel Xeon
- Продуктивність
- Пікова продуктивність кластера: 255 Гфлопс1;
- Реальна продуктивність: 189 Гфлопс.
- [1] (1 Гфлопс = 1 млрд.операцій з плаваючою крапкою в секунду)
- Процесор:
- Тип процесора - одноядерний 32-розрядний Intel Xeon
- Тактова частота - 2,67 ГГЦ;
- Кеш - 512 Кбайт;
- Споживана потужність 60-100 Вт;
- Число процесорів у вузлі кластера - 2;
- Число ядер-процесорів у вузлі - 2;
- Оперативна пам'ять вузла - 2 ГБ;
- Система зберігання даних - обслуговує всі кластери, типу RAID5, глобальна файлова система загальним обсягом 20 Тбайт;
- Загальна споживана потужність - 8 кВа від мережі 380 В
Скіт-2
- 32-вузловий кластер на мікропроцесорах Intel Itanium2
- Продуктивність:
- Пікова продуктивність кластера 360 Гфлопс;
- Реальна продуктивність 280 Гфлопс;
- Процессор:
- Тип процесора - одноядерний 64-розрядний Intel Itanium2
- тактова частота - 1,4 ГГЦ;
- Кеш - 3 Мбайт;
- Споживана потужність 135 Вт;
- Число процесорів у вузлі кластера - 2;
- Оперативна пам'ять вузла - 2 ГБ;
- Число ядер-процесорів у вузлі - 2;
- Система зберігання даних - типу RAID5, глобальна файлова система загальним обсягом 20 Тбайт
- Загальна споживана потужність - 20 кВа від мережі 380В;
Скіт-3
- 127-вузловий кластер на багатоядерних процесорах
- 75 вузлів на двоядерних процесорах Intel Xeon 5160;
- 52 вузла на чотрирьохядерних процесорах Xeon 5345;
- Продуктивність:
- Пікова продуктивність кластера 7500 Гфлопс;
- Реальна підтверджена продуктивність (на 125 вузлах) 5317 Гфлопс;
- Процесор:
- Тип процесорів:
- двоядерний Intel Xeon 5160;
- тактова частота - 3,0 ГГЦ;
- кеш - 4 Мбайт;
- споживана потужність 80 Вт;
- число процесорів у вузлі кластера - 2;
- чотрирьохядерних Intel Xeon 5345 з архітектурою EM64T
- тактова частота - 2,2 ГГЦ
- кеш - 4 Мбайт;
- споживана потужність 80 Вт;
- число процесорів у вузлі кластера - 2;
- двоядерний Intel Xeon 5160;
- Тип процесорів:
- Оперативна пам'ять вузла - 2 ГБАЙТА на ядро, відповідно, 8 і 16 ГБ.
- Число ядер-процесорів у вузлі відповідно - 4 і 8, всього у кластері 716 ядер.
- Система зберігання даних - типу RAID5, глобальна файлова система Lustre загальним обсягом (у дзеркалі) 20 Тбайт.
- Загальна споживана потужність - 60 кВа від мережі 380 В.
Скіт-4
- 28-вузловий кластер на багатоядерних процесорах Intel Xeon E5-2600
Кластер базується на новітній платформі HP ProLiant Gen8 BladeSystems та має наступні характеристики:
- 28 вузлів на базі центральних процесорів Intel Xeon E5-2600 з частотою 2.6 ГГц;
- 448 обчислювальних ядер;
- 36 прискорювачів NVidia Tesla M2075 ;
- 1,8 ТБ оперативної пам’яті;
- інтегрований із загальним сховищем даних кластерного комплекса обсягом 120 ТБ;
- мережа передачі даних між вузлами Infiniband FDR 56 Гбіт/с.
Суперкомп'ютер у своєму складі має як класичні вузли з центральними процесорами, так і гібридні вузли з графічними прискорювачами. Кожен вузол має 16 ядер (32 у режимі HyperThreading), 64 ГБ оперативної пам’яті. Гібридні вузли додатково мають 3 прискорювача NVidia Tesla M2075.
В цілому кластер має наступні характеристики продуктивності:
- Пікова продуктивність 30 ТФлопс;
- Реальна продуктивність 18 ТФлопс.
СКІТ-4 інтегрований із високопродуктивним сховищем даних об'ємом 120 ТБ на основі паралельної файлової системи Lustre.
Висновки
Енергоефективність 788 Мфлопс/Вт виводить СКІТ-4 на рівень 99-ї позиції у світовому рейтингу найбільш екологічних суперкомп’ютерів Green500. Такий результат свідчить про збереження НАН України високого рівня та потенціалу в розробленні найсучаснішої комп’ютерної техніки. Проте за загальною продуктивністю СКІТ-4 відповідає лише 48 місцю в СНД і значно поступається найкращим зарубіжним суперкомп’ютерам. У світовому рейтингу Топ–500 від листопада 2012 р. є 8 російських суперкомп’ютерів, 4 польських, ізраїльський і словацький суперкомп’ютери — і жодного українського. В Росії більш як 50 комп’ютерів мають продуктивність понад 10 терафлопс (в Україні — лише СКІТ-4), швидкодія російського суперкомп’ютера «Ломоносов» на-ближається до петафлопсу. Ще потужнішим є суперкомп’ютер у Сарові, який будували на кошти «Росатома» і військового бюджету країни для завдань ядерної промисловості й оборони. Його продуктивність засекречено, але експерти оцінюють її в 10 петафлопс. Для порівняння, сумарна пікова продуктивність кластерів Українського національного гріду не перевищує 50 терафлопс. Відставання України в суперкомп’ютерній галузі збільшилося останнім часом у зв’язку з відсутністю державної політики підтримки розвитку високопродуктивних обчислень. Ще на початку 2010 р. Україна мала два суперкомп’ютери в першій половині Топ–50 СНД (top50.supercomputers.ru), а в 2005–2008 рр., коли розбудову українських суперкомп’ютерів активно підтримувала держава, — входила до першої десятки рейтингу СНД і посідала там до 5 позицій. Нині Україна вкрай потребує державної науково-технічної програми розвитку супер комп’ютерних технологій.
