Відмінності між версіями «Скіт»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показані 30 проміжних версій 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
=<h3 style="font-family:verdana;font-size: 20pt; color: black;">Скіт</h3>=
+
= Скіт =
 
+
 
СКІТ — суперкомп'ютерний обчислювальний комплекс Інституту кібернетики ім. В. М. Глушкова НАН України. Проект першого суперкомп'ютера СКІТ був розроблений в 2002 році спільно з компанією "Юстар".Суперкомп'ютер СКІТ складається з чотирьох обчислювальних кластерів: СКІТ-1, СКІТ-2, СКІТ-3, СКІТ-4.
 
СКІТ — суперкомп'ютерний обчислювальний комплекс Інституту кібернетики ім. В. М. Глушкова НАН України. Проект першого суперкомп'ютера СКІТ був розроблений в 2002 році спільно з компанією "Юстар".Суперкомп'ютер СКІТ складається з чотирьох обчислювальних кластерів: СКІТ-1, СКІТ-2, СКІТ-3, СКІТ-4.
  
=''''СУПЕРКОМП’ЮТЕРИ ЯК ІНСТРУМЕНТ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО РОЗВИТКУ КРАЇНИ''=
+
= СУПЕРКОМП'ЮТЕРИ, ЯК ІНСТРУМЕНТ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО РОЗВИТКУ КРАЇНИ =
 +
[[Файл:Безииоымянный.png|300px|right|міні]]
 +
Завдяки застосуванню суперкомп’ютерів СКІТ, починаючи з 2005 р., науково-дослідницькі інститути НАН України отримали важливі фундаментальні та прикладні результати з біофізики, біохімії, фізичної хімії, квантової механіки, матеріалознавства, медицини, геології, нанотехнологій тощо.
  
Завдяки застосуванню суперкомп’ютерів СКІТ, починаючи з 2005 р., науково-дослідницькі інститути НАН України отримали важливі фундаментальні та прикладні результати з біофізики, біохімії, фізичної хімії, квантової механіки, матеріалознавства, медицини, геології, нанотехнологій тощо.
+
Суперкомп’ютери СКІТ використовують також для розв’язання загальнодержавних задач(зовнішня розвідка, державний бюджет, оптимізація обслуговування державного боргу) і задач високотехнологічних державних підприємств (АНТК «Антонов», Український державний геологорозвідувальний інститут,НВП «Карат»).Впроваджено застосування СКІТ в екології (зокрема, моделювання впливів споруд глибоководного суднового ходу «Дунай — Чорне море» на гідрологічні й морфодинамічні параметри у транскордонному контексті, прогнозування наслідків скидання вод АЕС у водосховища та прогнозування затоплення прибережних зон і заплав), енергозаощадженні (система «Маневр» для оптимізації рішень у задачах добового погодинного електричного і теплового навантаження енергоблоків теплоцентралі), геології й видобутку корисних копалин (система «Надра» для аналізу усталеного руху рідини в природних тривимірних багатокомпонентних ґрунтових об’єктах із повним або частковим вологонасиченням, програми моделювання та оброблення даних сейсморозвідки гео логічно-складних нафтогазових родовищ з наявністю ризикових розломів, зон тріщинуватості, соляних куполів), метеорології (сис-
Суперкомп’ютери СКІТ використовують також для розв’язання загальнодержавних задач(зовнішня розвідка, державний бюджет, оптимізація обслуговування державного боргу) і задач високотехнологічних державних підприємств (АНТК «Антонов», Український державний геологорозвідувальний інститут,НВП «Карат»).Впроваджено застосування СКІТ в екології (зокрема, моделювання впливів споруд глибоководного суднового ходу «Дунай — Чорне море» на гідрологічні й морфодинамічні параметри у транскордонному контексті, прогнозування наслідків скидання вод АЕС у водосховища та прогнозування зато-
+
плення прибережних зон і заплав), енергозаощадженні (система «Маневр» для оптимізації рішень у задачах добового погодинного електричного і теплового навантаження енергоблоків теплоцентралі), геології й видобутку корисних копалин (система «Надра» для аналізу усталеного руху рідини в природних тривимірних багатокомпонентних ґрунтових об’єктах із повним або частковим вологонасиченням, програми моделювання та оброблення даних сейсморозвідки гео логічно-складних нафтогазових родовищ з наявністю ризикових розломів, зон тріщинуватості, соляних куполів), метеорології (сис-
+
 
тема зведених гідрометеорологічних моделей з урахуванням супутникової інформації)тощо.
 
тема зведених гідрометеорологічних моделей з урахуванням супутникової інформації)тощо.
Обчислювальні ресурси СКІТ активно використовують понад 15 організацій НАН і МОНмолодьспорт України. Споживачів найбільшої частини ресурсів СКІТ наведено на рис. 2. Крім того, суперкомп’ютери застосовують Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна та низка установ НАН України: Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка, Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова, Донецький фiзико-технiчний інститут iм. О.О. Галкiна. Ще більше користувачів виходять на СКІТ через УНГ. Частка грід-задач за останні три роки зросла втричі — з менш ніж 6% до 18–
+
 
20% від загального обсягу ресурсів комкомплексу СКІТ. Задачі, які вирішують за допомогою суперкомп’ютерів, часто взагалі неможливо розв’язати в інший спосіб із потрібною точністю чи детальністю.  
+
Обчислювальні ресурси СКІТ активно використовують понад 15 організацій НАН і МОНмолодьспорт України. Споживачів найбільшої частини ресурсів СКІТ наведено на рис. 2. Крім того, суперкомп’ютери застосовують Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна та низка установ НАН України: Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка, Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова, Донецький фiзико-технiчний інститут iм. О.О. Галкiна. Ще більше користувачів виходять на СКІТ через УНГ. Частка грід-задач за останні три роки зросла втричі — з менш ніж 6% до 18–20% від загального обсягу ресурсів комкомплексу СКІТ. Задачі, які вирішують за допомогою суперкомп’ютерів, часто взагалі неможливо розв’язати в інший спосіб із потрібною точністю чи детальністю.
[[Файл:Безымянныйчсапмиортбдюжсмпиортьдюсамортьдюпиртоьлбдю.png|Безымянныйчсапмиортбдюжсмпиортьдюсамортьдюпиртоьлбдю.png]]
+
 
 +
= Скіт-1 =
 +
[[Файл:Scit-1.jpg|100px|СКІТ-1|міні]]
 +
* 24-вузловий кластер на мікропроцесорах Intel Xeon
 +
 
 +
* Продуктивність
 +
**Пікова продуктивність кластера: 255 Гфлопс<sup>1</sup>;
 +
** Реальна продуктивність: 189 Гфлопс.
 +
***[1] (1 Гфлопс = 1 млрд.операцій з плаваючою крапкою в секунду)
 +
* Процесор:
 +
** Тип процесора - одноядерний 32-розрядний Intel Xeon
 +
** Тактова частота - 2,67 ГГЦ;
 +
** Кеш - 512 Кбайт;
 +
** Споживана потужність 60-100 Вт;
 +
* Число процесорів у вузлі кластера - 2;
 +
* Число ядер-процесорів у вузлі - 2;
 +
* Оперативна пам'ять вузла - 2 ГБ;
 +
* Система зберігання даних - обслуговує всі кластери, типу RAID5, глобальна файлова система загальним обсягом 20 Тбайт;
 +
 
 +
* Загальна споживана потужність - 8 кВа від мережі 380 В
 +
 
 +
= Скіт-2 =
 +
[[Файл:Scit-2.jpg|150px|Скіт-2|міні]]
 +
* 32-вузловий кластер на мікропроцесорах Intel Itanium2
 +
* Продуктивність:
 +
* Пікова продуктивність кластера 360 Гфлопс;
 +
* Реальна продуктивність 280 Гфлопс;
 +
* Процессор:
 +
* Тип процесора - одноядерний 64-розрядний Intel Itanium2
 +
** тактова частота - 1,4 ГГЦ;
 +
** Кеш - 3 Мбайт;
 +
** Споживана потужність 135 Вт;
 +
* Число процесорів у вузлі кластера - 2;
 +
* Оперативна пам'ять вузла - 2 ГБ;
 +
* Число ядер-процесорів у вузлі - 2;
 +
* Система зберігання даних - типу RAID5, глобальна файлова система загальним обсягом 20 Тбайт
 +
 
 +
* Загальна споживана потужність - 20 кВа від мережі 380В;
 +
 
 +
= Скіт-3=
 +
[[Файл:Scit-3.jpg|200px|Скіт-3|міні]]
 +
* 127-вузловий кластер на багатоядерних процесорах
 +
** 75 вузлів на двоядерних процесорах Intel Xeon 5160;
 +
** 52 вузла на чотрирьохядерних процесорах Xeon 5345;
 +
* Продуктивність:
 +
** Пікова продуктивність кластера 7500 Гфлопс;
 +
* Реальна підтверджена продуктивність (на 125 вузлах) 5317 Гфлопс;
 +
* Процесор:
 +
** Тип процесорів:
 +
*** двоядерний Intel Xeon 5160;
 +
**** тактова частота  - 3,0 ГГЦ;
 +
**** кеш - 4 Мбайт;
 +
**** споживана потужність 80 Вт;
 +
**** число процесорів у вузлі кластера - 2;
 +
*** чотрирьохядерних Intel Xeon 5345 з архітектурою EM64T
 +
**** тактова частота - 2,2 ГГЦ
 +
**** кеш - 4 Мбайт;
 +
**** споживана потужність 80 Вт;
 +
**** число процесорів у вузлі кластера - 2;
 +
* Оперативна пам'ять вузла - 2 ГБАЙТА на ядро, відповідно, 8 і 16 ГБ.
 +
* Число ядер-процесорів у вузлі відповідно - 4 і 8, всього у кластері 716 ядер.
 +
* Система зберігання даних - типу RAID5, глобальна файлова система Lustre загальним обсягом (у дзеркалі) 20 Тбайт.
 +
 
 +
* Загальна споживана потужність - 60 кВа від мережі 380 В.
 +
 
 +
= Скіт-4 =
 +
[[Файл:Iвапиаипкаикепикегшщркркерпщзкепикепир89кер89икер89mages.jpg|Скіт-4|250px|right]]
 +
* 28-вузловий кластер на багатоядерних процесорах Intel Xeon E5-2600
 +
 
 +
Кластер базується на новітній платформі HP ProLiant Gen8 BladeSystems та має наступні характеристики:
 +
 
 +
* 28 вузлів на базі центральних процесорів Intel Xeon E5-2600 з частотою 2.6 ГГц;
 +
* 448 обчислювальних ядер;
 +
* 36 прискорювачів NVidia Tesla M2075 ;
 +
* 1,8 ТБ оперативної пам’яті;
 +
* інтегрований із загальним сховищем даних кластерного комплекса обсягом 120 ТБ;
 +
* мережа передачі даних між вузлами Infiniband FDR 56 Гбіт/с.
 +
 
 +
Суперкомп'ютер у своєму складі має як класичні вузли з центральними процесорами, так і гібридні вузли з графічними прискорювачами.
 +
Кожен вузол має 16 ядер (32 у режимі HyperThreading), 64 ГБ оперативної пам’яті. Гібридні вузли додатково мають 3 прискорювача NVidia Tesla M2075.
 +
 
 +
В цілому кластер має наступні характеристики продуктивності:
 +
 
 +
* Пікова продуктивність 30 ТФлопс;
 +
* Реальна продуктивність 18 ТФлопс.
 +
 
 +
СКІТ-4 інтегрований із високопродуктивним сховищем даних об'ємом 120 ТБ на основі паралельної файлової системи Lustre.
 +
 
 +
= Висновки =
 +
Енергоефективність 788 Мфлопс/Вт виводить СКІТ-4 на рівень 99-ї позиції у світовому рейтингу найбільш екологічних суперкомп’ютерів Green500. Такий результат свідчить про збереження НАН України високого рівня та потенціалу в розробленні найсучаснішої комп’ютерної техніки. Проте за загальною продуктивністю СКІТ-4 відповідає лише 48 місцю в СНД і значно поступається найкращим зарубіжним суперкомп’ютерам. У світовому рейтингу Топ–500
 +
від листопада 2012 р. є 8 російських суперкомп’ютерів, 4 польських, ізраїльський і словацький суперкомп’ютери — і жодного українського. В Росії більш як 50 комп’ютерів мають продуктивність понад 10 терафлопс (в Україні — лише СКІТ-4), швидкодія російського суперкомп’ютера «Ломоносов» на-ближається до петафлопсу. Ще потужнішим є суперкомп’ютер у Сарові, який будували на кошти «Росатома» і військового бюджету країни для завдань ядерної промисловості й оборони. Його продуктивність засекречено, але експерти оцінюють її в 10 петафлопс. Для порівняння, сумарна пікова продуктивність кластерів Українського національного гріду не перевищує 50 терафлопс. Відставання України в суперкомп’ютерній галузі збільшилося останнім часом у зв’язку з відсутністю державної політики підтримки розвитку високопродуктивних обчислень. Ще на початку 2010 р. Україна мала два суперкомп’ютери в першій половині Топ–50 СНД (top50.supercomputers.ru), а в 2005–2008 рр., коли розбудову українських суперкомп’ютерів активно підтримувала держава, — входила до першої десятки рейтингу СНД і посідала там до 5 позицій. Нині Україна вкрай потребує державної науково-технічної програми розвитку супер комп’ютерних технологій.
 +
 
 +
= Корисні поcилання =
 +
* Відео [http://www.k1.ua/uk/news/ukraine/2009/04/09/computers Еволюція комп'ютерів українського виробництва]
 +
*[http://supercomputer.com.ua/ua/293-modernizatciya-superkompyutera-skit-4.html МОДЕРНІЗАЦІЯ СУПЕРКОМП'ЮТЕРА СКІТ-4]
 +
*[http://icybcluster.org.ua/index.php?menu_id=5 Обчислювальний комплекс СКІТ ІК НАН України]
 +
*[http://pedpresa.com.ua/ns/skit-3-treba-ryatuvaty.html СКІТ-3 ТРЕБА РЯТУВАТИ]
 +
*[https://drive.google.com/file/d/0B4GC5UUAgVq0Ry1WcGZiSjJJUXc/view?pli=1 Презентація]

Поточна версія на 16:39, 3 грудня 2015

Скіт

СКІТ — суперкомп'ютерний обчислювальний комплекс Інституту кібернетики ім. В. М. Глушкова НАН України. Проект першого суперкомп'ютера СКІТ був розроблений в 2002 році спільно з компанією "Юстар".Суперкомп'ютер СКІТ складається з чотирьох обчислювальних кластерів: СКІТ-1, СКІТ-2, СКІТ-3, СКІТ-4.

СУПЕРКОМП'ЮТЕРИ, ЯК ІНСТРУМЕНТ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО РОЗВИТКУ КРАЇНИ

Безииоымянный.png

Завдяки застосуванню суперкомп’ютерів СКІТ, починаючи з 2005 р., науково-дослідницькі інститути НАН України отримали важливі фундаментальні та прикладні результати з біофізики, біохімії, фізичної хімії, квантової механіки, матеріалознавства, медицини, геології, нанотехнологій тощо.

Суперкомп’ютери СКІТ використовують також для розв’язання загальнодержавних задач(зовнішня розвідка, державний бюджет, оптимізація обслуговування державного боргу) і задач високотехнологічних державних підприємств (АНТК «Антонов», Український державний геологорозвідувальний інститут,НВП «Карат»).Впроваджено застосування СКІТ в екології (зокрема, моделювання впливів споруд глибоководного суднового ходу «Дунай — Чорне море» на гідрологічні й морфодинамічні параметри у транскордонному контексті, прогнозування наслідків скидання вод АЕС у водосховища та прогнозування затоплення прибережних зон і заплав), енергозаощадженні (система «Маневр» для оптимізації рішень у задачах добового погодинного електричного і теплового навантаження енергоблоків теплоцентралі), геології й видобутку корисних копалин (система «Надра» для аналізу усталеного руху рідини в природних тривимірних багатокомпонентних ґрунтових об’єктах із повним або частковим вологонасиченням, програми моделювання та оброблення даних сейсморозвідки гео логічно-складних нафтогазових родовищ з наявністю ризикових розломів, зон тріщинуватості, соляних куполів), метеорології (сис- тема зведених гідрометеорологічних моделей з урахуванням супутникової інформації)тощо.

Обчислювальні ресурси СКІТ активно використовують понад 15 організацій НАН і МОНмолодьспорт України. Споживачів найбільшої частини ресурсів СКІТ наведено на рис. 2. Крім того, суперкомп’ютери застосовують Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна та низка установ НАН України: Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка, Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова, Донецький фiзико-технiчний інститут iм. О.О. Галкiна. Ще більше користувачів виходять на СКІТ через УНГ. Частка грід-задач за останні три роки зросла втричі — з менш ніж 6% до 18–20% від загального обсягу ресурсів комкомплексу СКІТ. Задачі, які вирішують за допомогою суперкомп’ютерів, часто взагалі неможливо розв’язати в інший спосіб із потрібною точністю чи детальністю.

Скіт-1

СКІТ-1
  • 24-вузловий кластер на мікропроцесорах Intel Xeon
  • Продуктивність
    • Пікова продуктивність кластера: 255 Гфлопс1;
    • Реальна продуктивність: 189 Гфлопс.
      • [1] (1 Гфлопс = 1 млрд.операцій з плаваючою крапкою в секунду)
  • Процесор:
    • Тип процесора - одноядерний 32-розрядний Intel Xeon
    • Тактова частота - 2,67 ГГЦ;
    • Кеш - 512 Кбайт;
    • Споживана потужність 60-100 Вт;
  • Число процесорів у вузлі кластера - 2;
  • Число ядер-процесорів у вузлі - 2;
  • Оперативна пам'ять вузла - 2 ГБ;
  • Система зберігання даних - обслуговує всі кластери, типу RAID5, глобальна файлова система загальним обсягом 20 Тбайт;
  • Загальна споживана потужність - 8 кВа від мережі 380 В

Скіт-2

Скіт-2
  • 32-вузловий кластер на мікропроцесорах Intel Itanium2
  • Продуктивність:
  • Пікова продуктивність кластера 360 Гфлопс;
  • Реальна продуктивність 280 Гфлопс;
  • Процессор:
  • Тип процесора - одноядерний 64-розрядний Intel Itanium2
    • тактова частота - 1,4 ГГЦ;
    • Кеш - 3 Мбайт;
    • Споживана потужність 135 Вт;
  • Число процесорів у вузлі кластера - 2;
  • Оперативна пам'ять вузла - 2 ГБ;
  • Число ядер-процесорів у вузлі - 2;
  • Система зберігання даних - типу RAID5, глобальна файлова система загальним обсягом 20 Тбайт
  • Загальна споживана потужність - 20 кВа від мережі 380В;

Скіт-3

Скіт-3
  • 127-вузловий кластер на багатоядерних процесорах
    • 75 вузлів на двоядерних процесорах Intel Xeon 5160;
    • 52 вузла на чотрирьохядерних процесорах Xeon 5345;
  • Продуктивність:
    • Пікова продуктивність кластера 7500 Гфлопс;
  • Реальна підтверджена продуктивність (на 125 вузлах) 5317 Гфлопс;
  • Процесор:
    • Тип процесорів:
      • двоядерний Intel Xeon 5160;
        • тактова частота - 3,0 ГГЦ;
        • кеш - 4 Мбайт;
        • споживана потужність 80 Вт;
        • число процесорів у вузлі кластера - 2;
      • чотрирьохядерних Intel Xeon 5345 з архітектурою EM64T
        • тактова частота - 2,2 ГГЦ
        • кеш - 4 Мбайт;
        • споживана потужність 80 Вт;
        • число процесорів у вузлі кластера - 2;
  • Оперативна пам'ять вузла - 2 ГБАЙТА на ядро, відповідно, 8 і 16 ГБ.
  • Число ядер-процесорів у вузлі відповідно - 4 і 8, всього у кластері 716 ядер.
  • Система зберігання даних - типу RAID5, глобальна файлова система Lustre загальним обсягом (у дзеркалі) 20 Тбайт.
  • Загальна споживана потужність - 60 кВа від мережі 380 В.

Скіт-4

Скіт-4
  • 28-вузловий кластер на багатоядерних процесорах Intel Xeon E5-2600

Кластер базується на новітній платформі HP ProLiant Gen8 BladeSystems та має наступні характеристики:

  • 28 вузлів на базі центральних процесорів Intel Xeon E5-2600 з частотою 2.6 ГГц;
  • 448 обчислювальних ядер;
  • 36 прискорювачів NVidia Tesla M2075 ;
  • 1,8 ТБ оперативної пам’яті;
  • інтегрований із загальним сховищем даних кластерного комплекса обсягом 120 ТБ;
  • мережа передачі даних між вузлами Infiniband FDR 56 Гбіт/с.

Суперкомп'ютер у своєму складі має як класичні вузли з центральними процесорами, так і гібридні вузли з графічними прискорювачами. Кожен вузол має 16 ядер (32 у режимі HyperThreading), 64 ГБ оперативної пам’яті. Гібридні вузли додатково мають 3 прискорювача NVidia Tesla M2075.

В цілому кластер має наступні характеристики продуктивності:

  • Пікова продуктивність 30 ТФлопс;
  • Реальна продуктивність 18 ТФлопс.

СКІТ-4 інтегрований із високопродуктивним сховищем даних об'ємом 120 ТБ на основі паралельної файлової системи Lustre.

Висновки

Енергоефективність 788 Мфлопс/Вт виводить СКІТ-4 на рівень 99-ї позиції у світовому рейтингу найбільш екологічних суперкомп’ютерів Green500. Такий результат свідчить про збереження НАН України високого рівня та потенціалу в розробленні найсучаснішої комп’ютерної техніки. Проте за загальною продуктивністю СКІТ-4 відповідає лише 48 місцю в СНД і значно поступається найкращим зарубіжним суперкомп’ютерам. У світовому рейтингу Топ–500 від листопада 2012 р. є 8 російських суперкомп’ютерів, 4 польських, ізраїльський і словацький суперкомп’ютери — і жодного українського. В Росії більш як 50 комп’ютерів мають продуктивність понад 10 терафлопс (в Україні — лише СКІТ-4), швидкодія російського суперкомп’ютера «Ломоносов» на-ближається до петафлопсу. Ще потужнішим є суперкомп’ютер у Сарові, який будували на кошти «Росатома» і військового бюджету країни для завдань ядерної промисловості й оборони. Його продуктивність засекречено, але експерти оцінюють її в 10 петафлопс. Для порівняння, сумарна пікова продуктивність кластерів Українського національного гріду не перевищує 50 терафлопс. Відставання України в суперкомп’ютерній галузі збільшилося останнім часом у зв’язку з відсутністю державної політики підтримки розвитку високопродуктивних обчислень. Ще на початку 2010 р. Україна мала два суперкомп’ютери в першій половині Топ–50 СНД (top50.supercomputers.ru), а в 2005–2008 рр., коли розбудову українських суперкомп’ютерів активно підтримувала держава, — входила до першої десятки рейтингу СНД і посідала там до 5 позицій. Нині Україна вкрай потребує державної науково-технічної програми розвитку супер комп’ютерних технологій.

Корисні поcилання