Відмінності між версіями «Електронно-обчислювальна машина "Дніпро"»
Матеріал з Вікі ЦДУ
(не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
+ | [[Файл:UVM-Dnepr.jpg|350px|right|міні]] | ||
+ | <H1> Універсальна керуюча машина широкого призначення "Дніпро" </H1> | ||
+ | = Основні відомості = | ||
+ | [[Файл:Дніпро Саратов.jpg|400px|Двомашинний обчислювальний комплекс для автоматичної обробки і моделювання фізіологічних процесів. Комплекс включав два комп'ютери – "Дніпро" та "Саратов". Був оснащений різними пристроями вводу фізіологічної інформації, як в реальному часі, так і з проміжних носіїв: магнітної стрічки і чорнильного запису на паперовій стрічці. Інститут фізіології імені О.О. Богомольця. Керівник робіт К.О. Шкабара. 70-ті рр. ХХ-го століття|міні]] | ||
− | [[Файл: | + | Цифрова напівпровідникова керуюча машина широкого призначення Дніпро була створена 1961 року в Обчислювальному центрі АН УРСР (з 1962 року — Інститут кібернетики АН УРСР). Перша в Радянському Союзі ЕОМ, що серійно випускалася з 1961 по 1971 рік. Призначена для контролю та управління безперервними технологічними процесами і складними фізичними експериментами, а також для вивчення процесів в період їх алгоритмізації. |
+ | == Характеристики == | ||
+ | * Cтруктура команд: двохадресна; | ||
+ | * Cистема числення: двійкова; | ||
+ | * Cпосіб представлення чисел: з комою, фіксованою перед старшим розрядом; | ||
+ | [[Файл:01 Dnepr Polyt Moscow.jpg|350px|Пам'ятник радянської науки і техніки: Державний Політехнічний музей (м.Москва). Сертифікат N 881 від 12.11.2008 р. Перша в Радянському Союзі напівпровідникова керуюча машина широкого призначення "Дніпро". Передано музею в 1971 р. після 20 років експлуатації в одному з інститутів АН СРСР.|міні]] | ||
+ | * Розрядність: 26 двійкових розрядів, з яких один старший — знаковий; | ||
+ | * Швидкодія: при управлінні (включити — вимкнути) — 50000 операцій/с; при додаванні і відніманні — 20000 операцій/с; при множенні і діленні — 4000 операцій/с.;</p> | ||
+ | * Середня швидкодія 10000 операцій / с.; | ||
+ | [[Файл:Dnepr sertificate.jpg|350px|Посвідчення про реєстрацію КМШП Дніпро|міні]] | ||
+ | * Система команд: 88 команд; | ||
+ | * Пристрої введення: з телеграфної перфострічки (17,5 мм) зі швидкістю 45 чисел/с, з клавіатури телеграфного апарату і з ліній зв'язку; | ||
+ | * Типи елементів, що використовуються в машині: імпульсно-потенційні; | ||
+ | * Займана площа: 35-40 кв. метрів; | ||
+ | * Споживана потужність: 4 кВт. | ||
− | = | + | == Керівники роботи по створенню "Дніпрa" == |
− | + | [[Файл:Днепр руководители про.jpg|350px|Керуюча машина широкого призначення "Дніпро". Павільйон "Наука" виставки народного господарства України. Київ. Фотографія на пам'ять. Зліва направо: В.І. Скуріхін, Л.О. Коритна, Л.О. Жук, В.С. Каленчук, В.М. Глушков, Б.М. Малиновський. 1962 рік|міні]] | |
− | + | * Глушков Віктор Михайлович; | |
− | + | * Малиновський Борис Миколайович. | |
+ | = Презентація = | ||
+ | [https://drive.google.com/file/d/0B7a4jGGNL_v5ekhMaU1ZUkMtRVU/view?usp=sharing Керівна машина широкого призначення "Дніпро"]. | ||
+ | = Посилання = | ||
+ | * [http://ua.uacomputing.com/persons/glushkov/ Глушков Віктор Михайлович] - інформація про творця універсальної керуючої машини "Дніпро"; | ||
+ | * [http://informatic-10.at.ua/index/istorija_obchisljuvalnoji_tekhniki/0-36 Історія обчислювальної техніки] - КМШП Дніпро в історії обчислювальної техніки; | ||
+ | * [http://vseslova.com.ua/word/Машина,_що_управляє-111561u Машина, що управляє] - загальна характеристика обчислювальних машин; | ||
+ | * [http://ua.uacomputing.com/stories/dnepr/ Перша керуюча машина широкого призначення "Дніпро"] - детальна інформація про КМШП Дніпро, сайт містить цікаві факти, фото, біографії творців машини; | ||
+ | * [http://uk.wikipedia.org/wiki/Хронологія_розвитку_обчислювальної_техніки_в_Україні Хронологія розвитку обчислювальної техніки в Україні] - місце КМШП Дніпро у загальній хронології розвитку обчислювальної техніки в Україні; | ||
+ | * [http://www.icfcst.kiev.ua/MUSEUM/PHOTOS/Dnepr-2_r.html Дніпро-2] - інформація про удосконалену КМШП Дніпро-2; | ||
+ | * [http://www.icfcst.kiev.ua/MUSEUM/GL_HALL2/COMPUTERS/Dnepr_r.html Дніпро] - спогади творця КМШП Дніпро Глушкова про створення машини; | ||
+ | * [http://www.computer-museum.ru/histussr/dnepr.htm КМШП Дніпро] - інформація про детальний опис та технічна характеристика машини "Дніпро"; | ||
+ | * [http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/1299578 Дніпро (електронно-обчислювальна машина)] - опис загальних характеристик машин Дніпро та Дніпро-2; | ||
+ | * [http://www.icfcst.kiev.ua/MUSEUM/GL_HALL2/COMPUTERS/Dnepr_param_m_r.html Характеристики комп'ютера "Дніпро" після його модернізації у 1964 році на Київському заводі "Електронмаш"] - характеристики КМШП Дніпро після модернізації; | ||
+ | * [http://www.computer-museum.ru/histussr/asni2.htm Історія вітчизняної обчислювальної техніки] - короткий опис машини "Дніпро"; | ||
+ | * [http://www.icfcst.kiev.ua/MUSEUM/GL_HALL2/COMPUTERS/Dnepr_param_r.html Характеристики комп'ютера "Дніпро". Його творці. Ілюстрації] - сайт містить повну характеристику комп'ютера, 12 ілюстрацій та літературу. | ||
− | = | + | == Відеоматеріали == |
+ | * [http://www.youtube.com/watch?v=EzNUgyi_ujg Прообрази комп'ютерів, що управляють]; | ||
+ | * [https://www.youtube.com/watch?v=0qsgUqSakGY Комп'ютери серії МИР. Штучний інтелект]. | ||
− | + | = Література = | |
− | + | * Б. Н. Малиновский. Цифровые управляющие машины и автоматизация производства, Москва, 1963. Из-во Машгиз; | |
− | + | * Е. Л. Ющенко, Б. Н. Малиновский, Г. А. Полищук, Э. К. Ядренко, А. Н. Никитин. Управляющая машина широкого назначения «Дніпро» и программирующая программа к ней. Справочник программиста, Киев, 1964. Из-во Наукова Думка; | |
− | + | * Б. М. Малиновський. Академик В.Глушков, Киев, 1993. Из-во Наукова думка; | |
− | + | * Б. М. Малиновський. Відоме і невідоме в історії інформаційних технологій в Україні, 2004. «Інтерлінк»; | |
− | + | * Б. Н. Малиновский. Документальная трилогия, Киев, 2011. "ТОВ Видавництво «Горобець»". | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | * | + | |
− | * | + | |
− | * | + | |
− | * | + | |
− | * | + | |
[[Категорія: Історія інформатики]] | [[Категорія: Історія інформатики]] | ||
− | |||
[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка] | [http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка] |
Поточна версія на 16:23, 3 грудня 2015
Зміст
Універсальна керуюча машина широкого призначення "Дніпро"
Основні відомості
Цифрова напівпровідникова керуюча машина широкого призначення Дніпро була створена 1961 року в Обчислювальному центрі АН УРСР (з 1962 року — Інститут кібернетики АН УРСР). Перша в Радянському Союзі ЕОМ, що серійно випускалася з 1961 по 1971 рік. Призначена для контролю та управління безперервними технологічними процесами і складними фізичними експериментами, а також для вивчення процесів в період їх алгоритмізації.
Характеристики
- Cтруктура команд: двохадресна;
- Cистема числення: двійкова;
- Cпосіб представлення чисел: з комою, фіксованою перед старшим розрядом;
- Розрядність: 26 двійкових розрядів, з яких один старший — знаковий;
- Швидкодія: при управлінні (включити — вимкнути) — 50000 операцій/с; при додаванні і відніманні — 20000 операцій/с; при множенні і діленні — 4000 операцій/с.;</p>
- Середня швидкодія 10000 операцій / с.;
- Система команд: 88 команд;
- Пристрої введення: з телеграфної перфострічки (17,5 мм) зі швидкістю 45 чисел/с, з клавіатури телеграфного апарату і з ліній зв'язку;
- Типи елементів, що використовуються в машині: імпульсно-потенційні;
- Займана площа: 35-40 кв. метрів;
- Споживана потужність: 4 кВт.
Керівники роботи по створенню "Дніпрa"
- Глушков Віктор Михайлович;
- Малиновський Борис Миколайович.
Презентація
Керівна машина широкого призначення "Дніпро".
Посилання
- Глушков Віктор Михайлович - інформація про творця універсальної керуючої машини "Дніпро";
- Історія обчислювальної техніки - КМШП Дніпро в історії обчислювальної техніки;
- Машина, що управляє - загальна характеристика обчислювальних машин;
- Перша керуюча машина широкого призначення "Дніпро" - детальна інформація про КМШП Дніпро, сайт містить цікаві факти, фото, біографії творців машини;
- Хронологія розвитку обчислювальної техніки в Україні - місце КМШП Дніпро у загальній хронології розвитку обчислювальної техніки в Україні;
- Дніпро-2 - інформація про удосконалену КМШП Дніпро-2;
- Дніпро - спогади творця КМШП Дніпро Глушкова про створення машини;
- КМШП Дніпро - інформація про детальний опис та технічна характеристика машини "Дніпро";
- Дніпро (електронно-обчислювальна машина) - опис загальних характеристик машин Дніпро та Дніпро-2;
- Характеристики комп'ютера "Дніпро" після його модернізації у 1964 році на Київському заводі "Електронмаш" - характеристики КМШП Дніпро після модернізації;
- Історія вітчизняної обчислювальної техніки - короткий опис машини "Дніпро";
- Характеристики комп'ютера "Дніпро". Його творці. Ілюстрації - сайт містить повну характеристику комп'ютера, 12 ілюстрацій та літературу.
Відеоматеріали
Література
- Б. Н. Малиновский. Цифровые управляющие машины и автоматизация производства, Москва, 1963. Из-во Машгиз;
- Е. Л. Ющенко, Б. Н. Малиновский, Г. А. Полищук, Э. К. Ядренко, А. Н. Никитин. Управляющая машина широкого назначения «Дніпро» и программирующая программа к ней. Справочник программиста, Киев, 1964. Из-во Наукова Думка;
- Б. М. Малиновський. Академик В.Глушков, Киев, 1993. Из-во Наукова думка;
- Б. М. Малиновський. Відоме і невідоме в історії інформаційних технологій в Україні, 2004. «Інтерлінк»;
- Б. Н. Малиновский. Документальная трилогия, Киев, 2011. "ТОВ Видавництво «Горобець»".
Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка