Відмінності між версіями «Олександрія-моє рідне містечко»

Поточна версія на 09:22, 4 жовтня 2014

Географія

Місто розташоване на 32°15' східної довготи, 48°30' північної широти, на сході області, на відстані 75 км на північний схід від Кіровограда. Разом із підпорядкованими Олександрії селищами Димитрове, Пантаївка площа міста становить 6 142 га. Південною околицею міста проходить автошлях E50 (Знам'янка—Дебальцеве). Із півночі до нього примикає E584 (Полтава—Кишинів). Через Олександрію протікають дві найбільші річки: Інгулець та Березівка, Березівка впадає в Інгулець на території міста.

Рельєф

Олександрійщина розташована на Придніпровській височині з загальним нахилом території з північного заходу на південний схід. Рельєф являє собою здебільшого плато, або підвищену хвилясту рівнину розчленовану густою мережею річкових долин і балок, а також ярів. В балках, що простягаються з заходу на схід, південні схили пологі, а північні крутіші, дуже вкриті ярами, в таких місцях відкриваються древні докембрійські породи.

Середня висота плато близько 200 м над рівнем моря. Проте спостерігається значна різниця абсолютних висот Оточують місто з трьох сторін висоти, які мають відмітки 136м — 142 м. Саме на них розташовані основні промислові зони міста.

Клімат

Клімат помірно континентальний. Літо тривале та спекотне, зима коротка, малосніжна. Опади за рік розподіляються нерівномірно, за літній період випадає кількість опадів 336 мм, за холодний — 177 мм.

Через Олександрію з південного заходу на північний схід проходить вісь висого атмосферного тиску що розділяє область на дві частини панування різних повітряних мас — північно-західну (лісостеп), вологі маси з Атлантики і північно-східну (степ), континентальні маси з Азії і зумовлює різноманітність фізико-географічних умов регіону.

У зимові місяці переважають північні та північно-східні вітри. Влітку господарюють вітри північні та північно-західні. Циклони (середземноморські, атлантичні та ін.) і антициклони (сибірські, східні континентальні та ін.), часто призводять до різких похолоданнь влітку і відлиг взимку. Такі кліматичні умови зумовлюють дуже мінливу погоду, особливо зимою.

Середньорічна температура повітря в Олександрії +7,3 — +7,8 °C. Переважають вітри північні, північно-західні і північно-східні. Середньорічна швидкість вітру становить 3.9 м/с, вологість повітря 61 — 65% (максимальна в грудні — 84 — 86%, мінімальна в серпні — 43 — 48%). Безморозний період триває 246–255 днів, а вегетаційний становить 207–215 днів. Літній період — 114–130 днів. Температура самого теплого місяця (липня) становить +20,2 — +21,2 °C, максимальна +39 °C. Зима триває 110–119 днів. Середня температура самого холодного місяця (лютого) становить —5,7 — −6,1 °C, максимально низька — −35 °C.

Природа

Природно-кліматичні умови Олександрійщини сприятливі для вирощування озимої пшениці, кукурудзи, цукрових буряків, картоплі та інших культур, а також садівництва й овочівництва.

Рослинність

Лісова рослинність міста — дуб, клен польовий, клен гостролистий, акація, тополя, ясен, калина, верба. На території міста знаходиться два лісових масиви: Звенигородський лісовий масив загальною площею 287 га і лісовий масив біля Будинку ветеранів загальною площею 83 га. Площа загальних насаджень становить 862,48 га.

Тваринний світ

Тваринний світ лісів представлений досить великою кількістю видів: сарни, дикі кабани, зайці-русаки, лисиці, їжаки, кроти, миші лісові, кажани, багато птахів, а в водоймах риби — карасі, лящі, окуні тощо.

Історичні події

В якому році землі Олександрії стали частиною Вольностей Війська запорозького, важко встановити. Перші згадки про це зафіксовані ще в 1576 р. Як складова частина Запоріжжя, Олександрійщина входила в державу Богдана Хмельницького.

Існує переказ про заснування міста козаком Вусом. Легенда говорить, що саме він разом з побратимами та молодими козаками (джурами) заснував зимівник Вусівка. Від часу свого заснування Усівка (або Усиківка) була укріпленим пунктом, який стояв на шляху набігів кримських татар та походів шляхти на землі обабіч Інгульця. Поселення стояло на важливому торговому чумацькому шляху з Полтави у Крим. За переписом 1752 р. в Усівці нараховувалось 109 дворів, проживало 256 чоловік. 1759 році збудована перша православна церква Святителя Миколая. Офіційно статус поселення під назвою Усівка було отримано в 1754 р., після будівництва на місці нинішнього Кіровограда фортеці.

Історичним центром міста є місце біля впадіння річки Березівки в Інгулець, завдяки зручності оборони поселення, обмеженого з двох сторін річками. Зараз на цьому місці знаходиться центральний міський парк культури і відпочинку імені Т. Г. Шевченка та культурно-спортивний комплекс «Ніка» (центральний міський стадіон).

Вулиці та місцевості міста

Центральною площею міста є площа Леніна, центральною вулицею — проспект Леніна. Інші найбільші центральні вулиці: Першотравнева, Діброви, Червоноармійська, 50-років Жовтня, Луначарського, Вулиця 6-го Грудня, Шевченка Головними міськими автомобільними магістралями, окрім проспекту Леніна, є вулиці Героїв Сталінграда, Куйбишева, Кіровоградське шосе, Першотравнева, Знам'янська, Шевченка, Енгельса.

Олександрія має низку історично сформованих місцевостей та мікрорайонів:

• Восьма Школа (район Восьмої школи)
• Пролісок (район «Проліска»)
• Заводський мікрорайон
• Південний мікрорайон (нині назва використовується рідко, поділяється на Тинду і БАМ)
• Бам (чи БАМ, інколи вживається назва «Південно-Східний»)
• Тинда (інколи вживається назва «Південно-Західний»)
• Перемога (селище Перемога, мікрорайон Перемога)
• Вербова Лоза
• Жовтневий (селище Жовтневе, мікрорайон Жовтневий)
• Чотирнадцятий мікрорайон
• П'ятнадцятий мікрорайон
• Новопилипівка
• Бадина
• ЗБ

В Олександрії є кілька паркових зон. Найбільший в місті парк імені Т. Г. Шевченка (колишній Парк культури та відпочинку «Шахтар»), знаходиться біля місця впадіння Березівки в Інгулець. В східній частині міста розташований парк «Молодіжний» (колишній «Будівельник»). Парк біля Міського палацу культури є найстарішим в місті, він існував ще до радянської влади й називався тоді міським бульваром. Також є сквери на площі Кірова, біля палацу культури мікрорайона Перемога, і великий сквер на центральній площі Леніна.

Засоби масової інформації

В Олександрії виходять газети «Олександрійска правда», «Олександрійський тиждень», «Олександрійські відомості», «Городской курьер», «Вільне слово» (муніципальна газета), районна газета «Сільський вісник», періодичне видання «МІСТО — місткі і стислі текстові оголошення», що позиціонується як «інформаційний довідник». Діє кілька радіостанцій Радіо Маяк (107,6), Радіо великих доріг (105,1), Хіт FM (99,8), Ретро FM (103,1), Українське радіо. Телевізійна сфера представлена ТРК КТМ та ТРК «Контакт-ЛТД».

Культура

До мережі закладів культури міста належать 13 бібліотек, що об'єднані в централізовану бібліотечну систему, 2 музеї, 5 клубних закладів. В Олександрії діють 3 музичні колективи: народний хор «Веселка», ансамбль танцю «Віночок». З 1983 року в місті при музичній школі діяла дитяча філармонія, ліквідована 2010 р. у рамках оптимізації мережі закладів культури.

Заклади культури

• Краєзнавчий музей — в музеї нараховується більше ніж 15 тисячь предметів основного фонду та 4 тисячі одиниць допоміжного фонду. Структура основного фонду складається з речових, образотворчих, декоративно-прикладних, письмових, нумізматичних, нагрудних знаків, археологічних, фото-фоно, природничих фондів. Наукова та збиральницька робота направлена на розробку основних тем: «Знамениті земляки», «Державотворчий процес на Україні», «Екологія рідного краю».
• Музей Миру — єдиний в Україні і один з 15 музеїв такого напрямку на планеті. Профіль музею — історичний. В фондах музею Миру близько 8 тисяч експонатів. Бібліотека музею нараховує біля 2000 книг. У 1991 році Олександрійський Народний музей Миру був занесений до Каталогу Міжнародного Центру юнацького туризму (Лондон) як один з найцікавіших оглядових об'єктів Європи.
• Централізована бібліотечна система — історія бібліотечної справи в місті розпочинає свій відлік від 1892 року — року відкриття в м. Олександрія Херсонської губернії публічної бібліотеки. Фонд ЦБС сьогодні становить 431 тис. примірників книг, понад 130 назв періодичних видань.
• Міський Палац культури — центральний заклад культури міста, займає будівлю колишнього міського театру.
• Палац культури «Світлопільський» — колишній палац культури шахти «Світлопільська» об'єднання Олександріявугілля. На початок 2011 року в палаці культури працюють 27 клубних формувань, з них 12 любительських об'єднань та клубів за інтересами, 13 аматорських колективів художньої творчості, фотостудія «Наш формат», фізкультурно-оздоровчий комплекс, боксерський клуб «Еней». Звання «народний» носять театральний колектив, цирковий колектив «Цирк молодих», клуб спортивно-бального танцю «Олександрит», вокальний колектив «Криниченька», естрадний оркестр «Джаз-класик-бенд».
• Інструментальний ансамбль «Мелодія» був створений в 1980 році на базі Вищого училища культури. 1987 року — захистив звання народного. З 1993 по 1997 рік — колектив працював в Кіровоградській філармонії. 2000 року було створено комунальний заклад "Міський професійний ансамбль «Мелодія».

Спорт

Головними центрами занять фізичною культурою і спортом у місті є плавальний басейн «Дельфін» та Палац спорту фірми ВАТ «Віра-Сервіс». В місті діють дві ДЮСШ (дитячі спортивні школи), одна з яких підпорядковується управлінню освіти, інша — ФСТ «Україна», та гуртки з різних видів спорту. Також діє дитячо-юнацький футбольний клуб «Кристал».

В Олександрії є два стадіони: головний міський стадіон «Ніка» (5694 місць), і стадіон «Олімп» (мікрорайон Перемога). Також на території Олександрії біля мікрорайону Перемога знаходиться гоночна траса «Вербова Лоза» на якій проводяться міжнародні змагання авто- і мотогонщиків, а також гонки на виживання. З 1948 року в місті діє футбольний клуб, який зараз має назву ПФК «Олександрія». У 2001-03 рр. ПФК «Олександрія» виступала у Вищій лізі чемпіонату України з футболу, але 2003 року була дискваліфікована через фінансові складнощі. Тривалий час команда виступала в Першій лізі, а в травні 2011 року виборола право грати в Прем'єр-лізі.

Видатні спортсмени з Олександрії

• Латиш Микола Іванович — український і радянський футболіст та футбольний тренер.
• Місютін Григорій Анатолійович — гімнаст, чемпіон Олімпійських Ігор Барселони, чотирикратний срібний олімпійський призер 1992 року, бронзовий призер Олімпійських Ігор в Атланті
• Квачук Олександр Вікторович — велогонщик, майстер спорту міжнародного класу, чемпіон світу.

Видатні та відомі особистості Олександрійщини

• Романов Володимир Павлович — географ, мандрівник, декабрист
• Никифоров Василь Миколайович — олександрійський священик, історик-краєзнавець
• Степняк-Кравчинський Сергій Михайлович — письменник, народник, революціонер
• Труховська-Ванєєва Домініка Василівна — діячка революційного руху
• Юра Гнат Петрович — актор і режисер
• Феденко Панас Васильович — політичний діяч, історик, публіцист.
• Чижевський Дмитро Іванович — славіст і літературознавець
• Чернов Леонід Кіндратович — український поет і прозаїк
• Білль-Білоцерковський Володимир Наумович — письменник, драматург
• Діброва Ілля Данилович — ватажок партизанського руху України і Словаччини
• Секунда Шолом — єврейський композитор США
• Єфремов Михайло Єфремович — учасник боїв за визволення Кіровоградщини, герой Радянського Союзу (1944)
• Туйгунов Леонід Наумович — військовий льотчик, герой Радянського Союзу (1944)
• Єдкін Віктор Дмитрович — військовий льотчик, герой Радянського Союзу (1945)
• Худякова Антоніна Федорівна — військова льотчиця, герой Радянського Союзу (1945), директор Олександрійського краєзнавчого музею
• Кошовий Петро Кирилович — маршал, двічі Герой Радянського Союзу
• Молчанов Олексій Петрович — організатор евакуації по залізниці в роки Великої Вітчизняної війни
• Гарасюта Микола Федорович — винахідник, член-кореспондент Академії наук УРСР
• Заславський Євген Львович — білоруський архітектор
• Гороховатський Ярослав Борисович — хімік, член-кореспондент Академії наук УРСР
• Звєрев Ілля Юлійович — радянський прозаїк, драматург, публіцист
• Півняк Геннадій Григорович — доктор технічних наук, ректор Національного гірничого університету України
• Попов Леонід Іванович — 47-ий космонавт, двічі Герой Радянського Союзу
• Шульга Інна Антонівна — краєзнавець, засновник і директор Олександрійського музею миру
• Перепадя Анатоль Олексійович — перекладач з романських мов
• Фокін Вітольд Павлович — перший Прем'єр-міністр України
• Кравченко Юрій Федорович — міністр внутрішніх справ
• Охапкін Олександр Ігорович — український художник, іконописець