Відмінності між версіями «Магістратури у Римі.»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
(Основні риси магістратури)
(Магістрати)
 
(не показано 7 проміжних версій цього учасника)
Рядок 9: Рядок 9:
 
==Основні риси магістратури==
 
==Основні риси магістратури==
  
'''Виборність.''' Магістрів обирали на Народних зборах з числа осіб від 27 років і старше (в залежності від посади). До невиборних, призначуваних магістрів належали диктатор і начальник кінноти. При правлінні Сулли зростає віковий ценз: для квесторів - від 30 років, для преторів - від 40 років, для консула - від 42 років.
+
*'''Виборність.''' Магістрів обирали на Народних зборах з числа осіб від 27 років і старше (в залежності від посади). До невиборних, призначуваних магістрів належали диктатор і начальник кінноти. При правлінні Сулли зростає віковий ценз: для квесторів - від 30 років, для преторів - від 40 років, для консула - від 42 років.
  
'''Колегіальність.''' На кожну посаду крім диктатора і начальника кінноти обиралось по декілька осіб. Вони працювали окремо, але при вирішенні важливих питань узгоджували між собою рішення.    Магістрат міг позбавити рішення свого колеги юридичної сили, наклавши на нього veto.
+
*'''Колегіальність.''' На кожну посаду крім диктатора і начальника кінноти обиралось по декілька осіб. Вони працювали окремо, але при вирішенні важливих питань узгоджували між собою рішення.    Магістрат міг позбавити рішення свого колеги юридичної сили, наклавши на нього veto.
  
'''Недовгочасність перебування на посаді.''' Магістратів обирали строком на 1 рік, крім цензорів, яких обирали на 5 років.
+
*'''Недовгочасність перебування на посаді.''' Магістратів обирали строком на 1 рік, крім цензорів, яких обирали на 5 років.
  
'''Відповідальність перед народом.''' Магістрати несли відповідальність за свою діяльність перед зборами, на яких їх обрали.
+
*'''Відповідальність перед народом.''' Магістрати несли відповідальність за свою діяльність перед зборами, на яких їх обрали.
  
'''Безоплатність.''' Магістрати не отримували винагороди за своюпрацю, оскільки їхня діяльність була почесним обов'язком і було ганебно брати гроші за службу Батьківщині.
+
*'''Безоплатність.''' Магістрати не отримували винагороди за своюпрацю, оскільки їхня діяльність була почесним обов'язком і було ганебно брати гроші за службу Батьківщині.
 +
 
 +
==Магістрати==
 +
 
 +
Розрізнялися магістрати:
 +
 
 +
*ординарні (виборні)
 +
*вищі
 +
*консули
 +
*претори
 +
*цензори
 +
*нижчі
 +
*народні трибуни
 +
*еділи
 +
*квестори
 +
*екстраординарні (що призначаються)
 +
*вищі
 +
*диктатор
 +
*начальник кінноти
 +
*інтеррекс

Поточна версія на 18:08, 9 грудня 2014

Магістрату́ра (від лат. magistratus — чиновник, начальник) — загальна назва державних посад в Стародавньому Римі. Виникнення магістратів відноситься до періоду встановлення Римської республіки (кінець VI століття до н. е.). Магістратура здійснювалась безоплатно, була короткостроковою (як правило, 1 рік) і колегіальною, тобто виконувалися двома людьми (за винятком посади диктатора) Людина, що заміщала магістра, називалася магістра́том.

Перший вищий магістрат був створений приблизно в 450 до н. е., коли після відміни царської влади на чолі Римської республіки встали два вищі магістрати — консули з числа патриціїв. Спочатку всі магістрати, окрім народних трибунів, заміщалися патриціями, але до початку III століття до н.е. стали доступні і плебеям.

Всі магістрати мали право видавати укази по колу своїх обов'язків і накладати штрафи; вищі магістрати, окрім цензорів, володіли верховною владою (imperium). Їх зовнішньою відмінністю була свита з лікторів з фасціями. Згідно із законом Віллія (180 до н. е.) був встановлений порядок і послідовність проходження магістратів (див. cursus honorum).

У епоху Імперії виборні посади втратили політичне значення, але збереглися як передумова для заняття нових, впливових постів.

Основні риси магістратури

  • Виборність. Магістрів обирали на Народних зборах з числа осіб від 27 років і старше (в залежності від посади). До невиборних, призначуваних магістрів належали диктатор і начальник кінноти. При правлінні Сулли зростає віковий ценз: для квесторів - від 30 років, для преторів - від 40 років, для консула - від 42 років.
  • Колегіальність. На кожну посаду крім диктатора і начальника кінноти обиралось по декілька осіб. Вони працювали окремо, але при вирішенні важливих питань узгоджували між собою рішення. Магістрат міг позбавити рішення свого колеги юридичної сили, наклавши на нього veto.
  • Недовгочасність перебування на посаді. Магістратів обирали строком на 1 рік, крім цензорів, яких обирали на 5 років.
  • Відповідальність перед народом. Магістрати несли відповідальність за свою діяльність перед зборами, на яких їх обрали.
  • Безоплатність. Магістрати не отримували винагороди за своюпрацю, оскільки їхня діяльність була почесним обов'язком і було ганебно брати гроші за службу Батьківщині.

Магістрати

Розрізнялися магістрати:

  • ординарні (виборні)
  • вищі
  • консули
  • претори
  • цензори
  • нижчі
  • народні трибуни
  • еділи
  • квестори
  • екстраординарні (що призначаються)
  • вищі
  • диктатор
  • начальник кінноти
  • інтеррекс