Відмінності між версіями «Магістратури у Римі.»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: ==Магістратура (Стародавній Рим)==)
 
(Магістрати)
 
(не показано 14 проміжних версій цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
==Магістратура (Стародавній Рим)==
+
'''Магістрату́ра''' (від лат. ''magistratus'' — чиновник, начальник) — загальна назва державних посад в Стародавньому Римі. Виникнення магістратів відноситься до періоду встановлення Римської республіки (кінець VI століття до н. е.). Магістратура здійснювалась безоплатно, була короткостроковою (як правило, 1 рік) і колегіальною, тобто виконувалися двома людьми (за винятком посади диктатора) Людина, що заміщала магістра, називалася магістра́том.
 +
 
 +
Перший вищий магістрат був створений приблизно в 450 до н. е., коли після відміни царської влади на чолі Римської республіки встали два вищі магістрати — консули з числа патриціїв. Спочатку всі магістрати, окрім народних трибунів, заміщалися патриціями, але до початку III століття до н.е. стали доступні і плебеям.
 +
 
 +
Всі магістрати мали право видавати укази по колу своїх обов'язків і накладати штрафи; вищі магістрати, окрім цензорів, володіли верховною владою (''imperium''). Їх зовнішньою відмінністю була свита з лікторів з фасціями. Згідно із законом Віллія (180 до н. е.) був встановлений порядок і послідовність проходження магістратів (див. ''cursus honorum'').
 +
 
 +
У епоху Імперії виборні посади втратили політичне значення, але збереглися як передумова для заняття нових, впливових постів.
 +
 
 +
==Основні риси магістратури==
 +
 
 +
*'''Виборність.''' Магістрів обирали на Народних зборах з числа осіб від 27 років і старше (в залежності від посади). До невиборних, призначуваних магістрів належали диктатор і начальник кінноти. При правлінні Сулли зростає віковий ценз: для квесторів - від 30 років, для преторів - від 40 років, для консула - від 42 років.
 +
 
 +
*'''Колегіальність.''' На кожну посаду крім диктатора і начальника кінноти обиралось по декілька осіб. Вони працювали окремо, але при вирішенні важливих питань узгоджували між собою рішення.    Магістрат міг позбавити рішення свого колеги юридичної сили, наклавши на нього veto.
 +
 
 +
*'''Недовгочасність перебування на посаді.''' Магістратів обирали строком на 1 рік, крім цензорів, яких обирали на 5 років.
 +
 
 +
*'''Відповідальність перед народом.''' Магістрати несли відповідальність за свою діяльність перед зборами, на яких їх обрали.
 +
 
 +
*'''Безоплатність.''' Магістрати не отримували винагороди за своюпрацю, оскільки їхня діяльність була почесним обов'язком і було ганебно брати гроші за службу Батьківщині.
 +
 
 +
==Магістрати==
 +
 
 +
Розрізнялися магістрати:
 +
 
 +
*ординарні (виборні)
 +
*вищі
 +
*консули
 +
*претори
 +
*цензори
 +
*нижчі
 +
*народні трибуни
 +
*еділи
 +
*квестори
 +
*екстраординарні (що призначаються)
 +
*вищі
 +
*диктатор
 +
*начальник кінноти
 +
*інтеррекс

Поточна версія на 18:08, 9 грудня 2014

Магістрату́ра (від лат. magistratus — чиновник, начальник) — загальна назва державних посад в Стародавньому Римі. Виникнення магістратів відноситься до періоду встановлення Римської республіки (кінець VI століття до н. е.). Магістратура здійснювалась безоплатно, була короткостроковою (як правило, 1 рік) і колегіальною, тобто виконувалися двома людьми (за винятком посади диктатора) Людина, що заміщала магістра, називалася магістра́том.

Перший вищий магістрат був створений приблизно в 450 до н. е., коли після відміни царської влади на чолі Римської республіки встали два вищі магістрати — консули з числа патриціїв. Спочатку всі магістрати, окрім народних трибунів, заміщалися патриціями, але до початку III століття до н.е. стали доступні і плебеям.

Всі магістрати мали право видавати укази по колу своїх обов'язків і накладати штрафи; вищі магістрати, окрім цензорів, володіли верховною владою (imperium). Їх зовнішньою відмінністю була свита з лікторів з фасціями. Згідно із законом Віллія (180 до н. е.) був встановлений порядок і послідовність проходження магістратів (див. cursus honorum).

У епоху Імперії виборні посади втратили політичне значення, але збереглися як передумова для заняття нових, впливових постів.

Основні риси магістратури

  • Виборність. Магістрів обирали на Народних зборах з числа осіб від 27 років і старше (в залежності від посади). До невиборних, призначуваних магістрів належали диктатор і начальник кінноти. При правлінні Сулли зростає віковий ценз: для квесторів - від 30 років, для преторів - від 40 років, для консула - від 42 років.
  • Колегіальність. На кожну посаду крім диктатора і начальника кінноти обиралось по декілька осіб. Вони працювали окремо, але при вирішенні важливих питань узгоджували між собою рішення. Магістрат міг позбавити рішення свого колеги юридичної сили, наклавши на нього veto.
  • Недовгочасність перебування на посаді. Магістратів обирали строком на 1 рік, крім цензорів, яких обирали на 5 років.
  • Відповідальність перед народом. Магістрати несли відповідальність за свою діяльність перед зборами, на яких їх обрали.
  • Безоплатність. Магістрати не отримували винагороди за своюпрацю, оскільки їхня діяльність була почесним обов'язком і було ганебно брати гроші за службу Батьківщині.

Магістрати

Розрізнялися магістрати:

  • ординарні (виборні)
  • вищі
  • консули
  • претори
  • цензори
  • нижчі
  • народні трибуни
  • еділи
  • квестори
  • екстраординарні (що призначаються)
  • вищі
  • диктатор
  • начальник кінноти
  • інтеррекс