Відмінності між версіями «Проект з "ОІ та ІКТ" і "ІДПЗК": "Державний лад Китаю у період Чжоу" - № 13 групи ФІП, Тебякін Ігор, 2014.»
| (не показані 34 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | [[Файл:Даржавний_лад_китаю.jpg|міні|Державний лад китаю]] | |
=='''''<font color='red' size=6>Державний лад Китаю у період Чжоу</font>'''''== | =='''''<font color='red' size=6>Державний лад Китаю у період Чжоу</font>'''''== | ||
| − | + | ||
| + | |||
==Ідея проекту== | ==Ідея проекту== | ||
| − | + | Головною метою проету є показати з яких іституцій складалась держава Китаю саме в період Чжоу. Які були головними державними органами влади, а які другорядними. Які існували посади в державній владі Китаю в період Чжоу. Результатом цього задуму, цієї мети вважається розвиток людей в історичній сфері. | |
==Автор проекту== | ==Автор проекту== | ||
| − | + | [[Користувач:Тебякін Ігор|Тебякін Ігор Сергійович]] | |
| − | + | ||
== Матеріали проекту == | == Матеріали проекту == | ||
| + | [[Файл:Оркестр._Мраморный_рельеф_из_гробницы_Ван_Чучжи._924г._Инст-т_культурных_реликтов_пров.Хэбей..jpg|міні|Оркестр.Мраморный рельеф из гробницы Ван Чучжи. 924р.]] | ||
| + | '''Період Чжоу і Чжаньґо''' | ||
| + | |||
| + | У XI ст. до н. е. держава Шан була завойована племенами Чжоу, з чого почалася нова епоха в історії Древнього Китаю. Але процвітання його було недовгим, пішов період роздробленості і міжусобних воїн — епоха Чуньцю та "Царств, що Борються", або Чжаньґо (V — III сс. до н. е.). | ||
| + | |||
| + | Безперервні війни приводять до накопичення військового досвіду і появи перших трактатів по цій тематиці. Фундатором військової теорії вважається Сунь-цзи. Його «Трактат про військове мистецтво», що складається з 13 розділів, став каноном військової науки свого часу і досі по праву вважається класикою військово-стратегічної думки. | ||
| + | |||
| + | [[Файл:Китайская_медная_монета_в_виде_плуга.V-III_в.до_н.э.jpg|міні|Китайская медная монета в виде плуга. V-III в.до н.э.]] | ||
| + | |||
| + | В епоху Чжоу продовжився бурхливий розвиток астрономії. З'явилися нові прилади для визначення координат небесних світил — армілярні сфери. За 600 років до н. е. був введений сонячно-місячний календар. До 350 р. до н. е. вченим стало відомо, що тривалість сонячного року — 365,25 діб, а місячного — 295 діб. Знаки 12 тварин служили для позначення «земних гілок» циклу в 600 років. У IV с. до н. е. вченим Ши Шенєм 石申 (en:Shi Shen) був складений перший в світовій історії зоряний каталог, той, що включав 800 світил. Починаючи з 240 р.до н. е. точно відмічалася кожна поява комети, відомої нині як комета Галлея. | ||
| + | |||
| + | Значні досягнення древньокитайських медиків. Частина їх методів лікування не втратила своєї актуальності і в наш час: голковколювання, пульсова діагностика, припікання тощо. | ||
| + | |||
| + | У періоди Чжоу і Чжаньґо йде формування китайської філософії. Складаються матеріалістичні переконання, в основі яких лежали уявлення про п'ять першоелементів («стихій») природи: воду, вогонь, метал, дерево, землю. Одночасно відбувається становлення головних принципів вчення про протилежні і взаємопов'язані сили інь і ян, дія яких розглядалася як причина рушення і мінливості в природі. Це знаходить своє втілення в древнішому літературному пам'ятнику Китаю — «Книзі змін» (XII — VI ст. до н. е.). | ||
| + | |||
| + | [http://bobrdobr.ru/people/Tebyakin11/ Колекція посилань по Веб 2.0] | ||
| + | |||
| + | [["Таблиця до проекту "Державний лад Китаю у період Чжоу", ФІП, 2014".]] | ||
| + | |||
===Інтернет ресурси проекту=== | ===Інтернет ресурси проекту=== | ||
| − | + | ||
| − | + | [http://uk.wikipedia.org/wiki/Історія_Китаю Історія Китаю] | |
| + | |||
| + | [http://pidruchniki.com/1255090944425/pravo/derzhavniy_lad_starodavnogo_kitayu Державний лад Стародавнього Китаю] | ||
| + | |||
| + | [http://ua-referat.com/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96_%D1%81%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BB%D0%B0%D0%B4_%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%8E Державний і суспільний лад Стародавнього Китаю] | ||
===Додаткові матеріали проекту=== | ===Додаткові матеріали проекту=== | ||
| Рядок 17: | Рядок 40: | ||
==Результати проекту== | ==Результати проекту== | ||
| − | + | [https://docs.google.com/presentation/d/1VSskknTYKhlHacPN7CIbtUUaARF09l3C6pB6sVc9pao/edit?usp=sharing Презентація на тему:"Державний лад Китаю у період Чжоу"] | |
| + | |||
| + | [[Категорія:Проект з "ОІ та ІКТ" і "ІДПЗК" (Факультет історії і права)]] | ||
Поточна версія на 23:22, 5 листопада 2014
Зміст
Державний лад Китаю у період Чжоу
Ідея проекту
Головною метою проету є показати з яких іституцій складалась держава Китаю саме в період Чжоу. Які були головними державними органами влади, а які другорядними. Які існували посади в державній владі Китаю в період Чжоу. Результатом цього задуму, цієї мети вважається розвиток людей в історичній сфері.
Автор проекту
Матеріали проекту
Період Чжоу і Чжаньґо
У XI ст. до н. е. держава Шан була завойована племенами Чжоу, з чого почалася нова епоха в історії Древнього Китаю. Але процвітання його було недовгим, пішов період роздробленості і міжусобних воїн — епоха Чуньцю та "Царств, що Борються", або Чжаньґо (V — III сс. до н. е.).
Безперервні війни приводять до накопичення військового досвіду і появи перших трактатів по цій тематиці. Фундатором військової теорії вважається Сунь-цзи. Його «Трактат про військове мистецтво», що складається з 13 розділів, став каноном військової науки свого часу і досі по праву вважається класикою військово-стратегічної думки.
В епоху Чжоу продовжився бурхливий розвиток астрономії. З'явилися нові прилади для визначення координат небесних світил — армілярні сфери. За 600 років до н. е. був введений сонячно-місячний календар. До 350 р. до н. е. вченим стало відомо, що тривалість сонячного року — 365,25 діб, а місячного — 295 діб. Знаки 12 тварин служили для позначення «земних гілок» циклу в 600 років. У IV с. до н. е. вченим Ши Шенєм 石申 (en:Shi Shen) був складений перший в світовій історії зоряний каталог, той, що включав 800 світил. Починаючи з 240 р.до н. е. точно відмічалася кожна поява комети, відомої нині як комета Галлея.
Значні досягнення древньокитайських медиків. Частина їх методів лікування не втратила своєї актуальності і в наш час: голковколювання, пульсова діагностика, припікання тощо.
У періоди Чжоу і Чжаньґо йде формування китайської філософії. Складаються матеріалістичні переконання, в основі яких лежали уявлення про п'ять першоелементів («стихій») природи: воду, вогонь, метал, дерево, землю. Одночасно відбувається становлення головних принципів вчення про протилежні і взаємопов'язані сили інь і ян, дія яких розглядалася як причина рушення і мінливості в природі. Це знаходить своє втілення в древнішому літературному пам'ятнику Китаю — «Книзі змін» (XII — VI ст. до н. е.).
"Таблиця до проекту "Державний лад Китаю у період Чжоу", ФІП, 2014".
Інтернет ресурси проекту
Державний лад Стародавнього Китаю
Державний і суспільний лад Стародавнього Китаю
Додаткові матеріали проекту
Посилання на файли, презентації та інші корисні матеріали
