Відмінності між версіями «Стаття до проекту "Інформаційне суспільство" Стасюк Ірини.»
(→Поняття "інформаційне суспільство) |
|||
(не показано 10 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | + | [[Файл:1265788475.jpg|470 × 314px|right]] | |
− | [[Файл:1265788475.jpg|470 × 314px| | + | =<center><b><font face="Comic Sans MS" color="scarlet" size="6">"Інформаційне суспільство"</font></b></center>= |
− | <p style="font-family: monotype corsiva; font-weight: ; font-size: 12pt; color:black; font-style: | + | {|border=3 |
+ | ==<p style="font-family: monotype corsiva; font-weight: ; font-size: 30pt; color:black; font-style: ;">Вступ</p>== | ||
+ | <p style="font-family: monotype; font-weight: ; font-size: 12pt; color:black; font-style: ;">Природним еволюційним етапом цивілізаційного розвитку є входження до інформаційної ери, де основними стратегічними ресурсами є знання та інформація. Саме ці компоненти стають основою нового - інформаційного суспільства, яке радикально відрізняється від попередніх цивілізацій. Забезпечення інформаційної безпеки, більше того - реалізація державної інформаційної політики унеможливлюються у разі не сформованості інформаційного суспільства. Саме тому, розгляд його поняття та основних ознак є необхідним для усвідомлення глибини та системності аналізованої нами проблематики.</p> | ||
− | ==Поняття "інформаційне суспільство== | + | ==<p style="font-family: monotype corsiva; font-weight: ; font-size: 30pt; color:black; font-style: ;">Поняття "інформаційне суспільство"</p>== |
− | <p style="font-family: monotype | + | <p style="font-family: monotype; font-weight: ; font-size: 12pt; color:black; font-style: ;">Ідея інформаційного суспільства з'явилась у дослідженнях 60 - 70 рр. XX століття. Вперше термін <i>"інформаційне суспільство"</i> було використано в працях таких японських дослідників, як М. Махлуп, Т. Умесао, Й. Масуда, Т. Сакайя. Подальшого розвитку дана концепція знайшла в дослідженнях провідних американських та європейських теоретиків, а саме - Б. Тоффлер, У. Дайзард, 3. Бжезинський, М. Понятовський, Ю. Хаяші, Ж. Еллюль, Р. Коен, К. Ясперс, А. Турен, Г. Кан, Ф, Уебстер, А. Дракер, Е. Гідденс, Ч. Хенді, Л. Туроу, Дж. Гелбрайт, М. Макклюен, М. Порат, Т. Стоуньєр, Р. Катц, які підкреслювали значення інформаційного розвитку суспільства як нової історичної віхи цивілізації. |
− | Синонімічними щодо інформаційного суспільства є терміни "посткапіталістичне суспільство" (Д, Дарендорф, П. | + | Синонімічними щодо інформаційного суспільства є терміни <i>"посткапіталістичне суспільство"</i> (Д, Дарендорф, П. Дрюкер), <i>"постекономічне суспільство"</i> (В. Іноземцев, І. Канн), |
− | "технотронне суспільство" (3. Бжезінський), " | + | <i>"технотронне суспільство"</i> (3. Бжезінський), <i>"постіндустріальне суспільство"</i> (Д.Белл, Т.Стоунєр). |
− | Масштабний рівень наукових розроблень формування інформаційного суспільства дозволив дійти висновку про важливість не тільки інформації, але й знань. Саме це викликало появу в наукових колах інших синонімічних термінів щодо інформаційного суспільства таких, як "інтелектуальне суспільство", "суспільство знань", "цифрове суспільство", "суспільство мережевого інтелекту" тощо. | + | Масштабний рівень наукових розроблень формування інформаційного суспільства дозволив дійти висновку про важливість не тільки інформації, але й знань. Саме це викликало появу в наукових колах інших синонімічних термінів щодо інформаційного суспільства таких, як <i>"інтелектуальне суспільство"</i>, <i>"суспільство знань"</i>, <i>"цифрове суспільство"</i>, <i>"суспільство мережевого інтелекту"</i> тощо. |
− | У рамках ідеології інформаційного суспільства існують різні напрямки та тенденції, які розглядають нові соціальні перспективи - можливі, бажані або негативні: від позитивних можливостей державного управління економікою, створення законодавчої бази для вільного доступу міжнародної спільноти до інформації - до запобігання загрозі політичного контролю за націями з використанням високих технологій та розшаруванням спільнот на "золотий мільярд і безправну периферію". | + | У рамках ідеології інформаційного суспільства існують різні напрямки та тенденції, які розглядають нові соціальні перспективи - можливі, бажані або негативні: від позитивних можливостей державного управління економікою, створення законодавчої бази для вільного доступу міжнародної спільноти до інформації - до запобігання загрозі політичного контролю за націями з використанням високих технологій та розшаруванням спільнот на <i>"золотий мільярд і безправну периферію"</i>. |
Побудова інформаційного суспільства є стратегічною метою провідних держав світу - США, Японії, Канади, а також країн -членів Європейського Союзу. Розуміючи актуальність та важливість розвитку інформаційно-технічної сфери як запоруки конкурентоспроможності, все більше країн обирають аналогічну стратегію, зокрема й Україна. | Побудова інформаційного суспільства є стратегічною метою провідних держав світу - США, Японії, Канади, а також країн -членів Європейського Союзу. Розуміючи актуальність та важливість розвитку інформаційно-технічної сфери як запоруки конкурентоспроможності, все більше країн обирають аналогічну стратегію, зокрема й Україна. | ||
− | Цікавою є думка Гурковського В | + | Цікавою є думка Гурковського В., який вважає, що напевно, якщо йдеться про нову стадію розвитку суспільства, її доцільно визначати на основі аналізу зміни продуктивних сил і виробничих відносин. З цього погляду інформаційне суспільство можна було б розглядати як суспільство, в якому основним предметом праці переважної більшості людей стають інформація й знання, тобто інформаційні ресурси, знаряддям праці - комп'ютерна техніка, засобами - інформаційні технології. У розвинутих країнах уже сьогодні існуючі суспільні відносини багато в чому визначаються саме цією обставиною. Відповідно і економіка суспільства орієнтована на виробництво, насамперед, продуктів інформаційної, інтелектуальної діяльності, що пов'язані із виробленням нової інформації і нових знань, з перетворенням їх у стан, зручний для використання іншими людьми, та продажем цих продуктів як товару. |
Не можна не погодитись і з Арістовою І.В., що перехід до інформаційного суспільства - це найбільш раціональний шлях підвищення якості життя населення країни за рахунок вступу України на новий шлях цивілізованого розвитку і переходу економіки на наукоємні, ресурсозберігаючі виробництва. Підставами для такого переходу є постійний рух країни від комп'ютеризації (у 60-х - 80-х рр.) до інформатизації (у 80-х - 90-х рр.) і створення розвиненого інформаційного середовища суспільства (на рубежі століть).</p> | Не можна не погодитись і з Арістовою І.В., що перехід до інформаційного суспільства - це найбільш раціональний шлях підвищення якості життя населення країни за рахунок вступу України на новий шлях цивілізованого розвитку і переходу економіки на наукоємні, ресурсозберігаючі виробництва. Підставами для такого переходу є постійний рух країни від комп'ютеризації (у 60-х - 80-х рр.) до інформатизації (у 80-х - 90-х рр.) і створення розвиненого інформаційного середовища суспільства (на рубежі століть).</p> |