Відмінності між версіями «Машина Цузе»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
(Комп'ютер Z2)
 
(не показані 13 проміжних версій ще одного учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
='''Назва'''=
 
'''''Машина Цузе'''''
 
  
='''Основні відомості'''=
+
= Машина Конрада Цузе =
 +
[[Файл:KonradZ.jpeg|400px|right|мміні]]
 
Творцем першого діючого комп'ютера з програмним управлінням вважають німецького інженера Конрада Цузе.
 
Творцем першого діючого комп'ютера з програмним управлінням вважають німецького інженера Конрада Цузе.
 
Про машину , здатну виконувати замість людини виснажливі обчислення , він став мріяти , коли був ще студентом. Не знаючи про роботу Чарльза Беббіджа , Цузе незабаром приступив до створення пристрою ,  подібного Аналітичної машині цього англійського математика .
 
Про машину , здатну виконувати замість людини виснажливі обчислення , він став мріяти , коли був ще студентом. Не знаючи про роботу Чарльза Беббіджа , Цузе незабаром приступив до створення пристрою ,  подібного Аналітичної машині цього англійського математика .
У 1936 році Цузе звільнився з фірми , де працював , щоб віддавати більше часу для конструювання комп'ютера. Отримавши певну суму грошей від друзів , він влаштував " майстерню " на маленькому столі в кутку вітальні в будинку батьків . Коли розміри машини стали рости , Цузе спочатку присунув до свого робочого місця ще два столи , а потім перемістився зі своїм приладом в середину кімнати . Приблизно через два роки комп'ютер , який займав площу близько 4 м2 і представляв собою хитросплетіння реле і проводів , був готовий.
 
  
='''Чотири комп'ютери Кондрата Цузе'''=
+
У 1934 р Цузе вдалося придумати першу модель принципово нового автоматичного калькулятора , яка включала в себе пристрій управління , обчислювальний пристрій і пам'ять, і , таким чином , ми бачимо , що вона практично повністю співпадала з архітектурою сучасних комп'ютерів .
==Комп'ютер Z1==
+
У ті роки , виходячи зі своїх робіт , Цузе дійшов висновку , що майбутні комп'ютери повинні бути засновані на шести принципах:
[[Файл:Z1Zuse.jpg|Машина Z1]]
+
  
 +
* Двійкова система числення;
 +
* Використання пристроїв, що працюють за принципом " так / ні " ( логічні 1 і 0 );
 +
* Повністю автоматизований процес роботи обчислювача;
 +
* Програмне управління процесом обчислень;
 +
* Підтримка арифметики з плаваючою комою;
 +
* Використання пам'яті великої ємності.
  
 +
У 1936 році Цузе звільнився з фірми , де працював , щоб віддавати більше часу для конструювання комп'ютера. Отримавши певну суму грошей від друзів , він влаштував " майстерню " на маленькому столі в кутку вітальні в будинку батьків . Коли розміри машини стали рости , Цузе спочатку присунув до свого робочого місця ще два столи , а потім перемістився зі своїм приладом в середину кімнати . Приблизно через два роки комп'ютер , який займав площу близько 4 м2 і представляв собою хитросплетіння реле і проводів , був готовий.
 +
 +
= Чотири комп'ютери Кондрата Цузе =
 +
== Комп'ютер Z1 ==
 +
[[Файл:Z1Zuse.jpg|Машина Z1|міні]]
 
Комп'ютер Z1 мав більшість рис , властивих сучасному ПК . Це і двійковий код ( Цузе заздалегідь відмовився від десяткової системи числення ) , і окремий блок пам'яті , і можливість введення даних з консолі , і обробка чисел з плаваючою комою. Як носій для введення даних могла використовуватися перфокарта , яку Цузе пристосувався робити з 35 - міліметрової кіноплівки , пробиваючи в ній отвори.  
 
Комп'ютер Z1 мав більшість рис , властивих сучасному ПК . Це і двійковий код ( Цузе заздалегідь відмовився від десяткової системи числення ) , і окремий блок пам'яті , і можливість введення даних з консолі , і обробка чисел з плаваючою комою. Як носій для введення даних могла використовуватися перфокарта , яку Цузе пристосувався робити з 35 - міліметрової кіноплівки , пробиваючи в ній отвори.  
 
У Z1 був один серйозний недолік - ненадійність обчислень . Модель дійсно була експериментальною , хоча могла використовуватися для наукових обчислень . І , звичайно, не була продана. Між іншим , для ранніх комп'ютерів, показник реалізації був дуже важливий і служив , свого роду , індикатором успіху . Однак Z1 не судилося залишитися навіть в єдиному оригінальному примірнику . У 1943 році комп'ютер був знищений після авіабомбежки разом з усіма конструкторськими кресленнями і схемами.
 
У Z1 був один серйозний недолік - ненадійність обчислень . Модель дійсно була експериментальною , хоча могла використовуватися для наукових обчислень . І , звичайно, не була продана. Між іншим , для ранніх комп'ютерів, показник реалізації був дуже важливий і служив , свого роду , індикатором успіху . Однак Z1 не судилося залишитися навіть в єдиному оригінальному примірнику . У 1943 році комп'ютер був знищений після авіабомбежки разом з усіма конструкторськими кресленнями і схемами.
  
==Комп'ютер Z2==
+
== Комп'ютер Z2 ==
 +
[[Файл:Z2Zuse.jpg|Машина Z2|міні]]
 
Неточність і ненадійність Z1 ( через механічну конструктивну складність ) підштовхнула Цузе звернутися до використання електромеханічних перемикачів - реле , для більшої точності в обчисленнях (обмежений в засобах , Цузе брав в телефонних компаніях списані реле). Пам'ять Z2 як і раніше складалася з металевих пластин , зате обчислювальний блок - з 800 реле. До весни 1939 Z2 був готовий. Далі вдосконалювати це "покоління " комп'ютерів не мало сенсу , Цузе вже бачив прообраз майбутньої машини , яка була б цілком релейного і служила не тільки демонстраційної моделлю.
 
Неточність і ненадійність Z1 ( через механічну конструктивну складність ) підштовхнула Цузе звернутися до використання електромеханічних перемикачів - реле , для більшої точності в обчисленнях (обмежений в засобах , Цузе брав в телефонних компаніях списані реле). Пам'ять Z2 як і раніше складалася з металевих пластин , зате обчислювальний блок - з 800 реле. До весни 1939 Z2 був готовий. Далі вдосконалювати це "покоління " комп'ютерів не мало сенсу , Цузе вже бачив прообраз майбутньої машини , яка була б цілком релейного і служила не тільки демонстраційної моделлю.
  
 
+
== Комп'ютер Z3 ==
[[Файл:Z2Zuse.jpg|Машина Z2]]
+
[[Файл:Z3Zuse.jpg|Машина Z3|міні]]
 
+
==Комп'ютер Z3==
+
[[Файл:Z3Zuse.jpg|Машина Z3]]
+
 
Лише в 1941 році німецький інженер Конрад Цузе побудував діючу машину Z3 , для проведення складних інженерних обчислень , яку по праву можна було назвати програмованою . Машини Цузе з тих пір керувалися за допомогою перфоплівки , що виготовлялася з використаної кіноплівки. Основною елементною базою цих машин були електромеханічні реле. Величезна заслуга Цузе була в тому , що він один з перших в машині Z3 використав двійкову систему числення замість звичний десяткової і створив машину з програмним управлінням. Саме подання інформації у вигляді нулів і одиниць ідеально підходило для електричних схем , які можуть знаходитися у двох станах : включено або виключено. Двійкова система числення підходила не тільки для розрахунків , але і для кодування логічних операцій , які можуть приймати значення: < істине "або" хибне > і таким чином відкривала можливість використання комп'ютера не тільки для обчислень , але і для чогось більшого - управління , моделювання , прийняття рішень і т.п.
 
Лише в 1941 році німецький інженер Конрад Цузе побудував діючу машину Z3 , для проведення складних інженерних обчислень , яку по праву можна було назвати програмованою . Машини Цузе з тих пір керувалися за допомогою перфоплівки , що виготовлялася з використаної кіноплівки. Основною елементною базою цих машин були електромеханічні реле. Величезна заслуга Цузе була в тому , що він один з перших в машині Z3 використав двійкову систему числення замість звичний десяткової і створив машину з програмним управлінням. Саме подання інформації у вигляді нулів і одиниць ідеально підходило для електричних схем , які можуть знаходитися у двох станах : включено або виключено. Двійкова система числення підходила не тільки для розрахунків , але і для кодування логічних операцій , які можуть приймати значення: < істине "або" хибне > і таким чином відкривала можливість використання комп'ютера не тільки для обчислень , але і для чогось більшого - управління , моделювання , прийняття рішень і т.п.
  
==Комп'ютер Z4==
+
== Комп'ютер Z4 ==
[[Файл:Z2Zuse.jpg|Машина Z2]]
+
[[Файл:Z4Zuse.jpg|Машина Z2|міні]]
 
Навесні 1945 року з'явилася поліпшена версія - Z4. Однак логічна структура в обох моделей ( Z1 і Z3 ) була однакова .
 
Навесні 1945 року з'явилася поліпшена версія - Z4. Однак логічна структура в обох моделей ( Z1 і Z3 ) була однакова .
  
='''Характеристики'''=
+
= Додатковий матеріал =
 
[http://wiki.kspu.kr.ua/images/f/f1/%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8.pdf Характеристики Z1 Z2 Z3 Z4]
 
[http://wiki.kspu.kr.ua/images/f/f1/%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8.pdf Характеристики Z1 Z2 Z3 Z4]
 +
[https://docs.google.com/presentation/d/12M0Fz6OF8fWgzcYya0eKuS3izPw_S2gEE6iHUsISB9w/edit#slide=id.p21 Презентація]
  
='''Почилання''' =
+
= Поcилання =
 
* [http://chernykh.net/content/view/947/1029/ Перший комп'ютер]
 
* [http://chernykh.net/content/view/947/1029/ Перший комп'ютер]
 
* [http://mex.onu.edu.ua/education-news/255/ Машина Z3 Конрада Цузе]
 
* [http://mex.onu.edu.ua/education-news/255/ Машина Z3 Конрада Цузе]
 
* [http://www.youtube.com/watch?v=23cm_9pGqkI Відео Перший комп'ютер Цузе]
 
* [http://www.youtube.com/watch?v=23cm_9pGqkI Відео Перший комп'ютер Цузе]
 +
* [http://www.3dnews.ru/263541 Чотири комп'ютери Цузе]
 +
  
='''Література'''=
+
= Література =
 +
* Леонов А.Г., Четвергова О.В. История компьютеров // Информатика, № 35/98.
 +
* Семейство “Марк” // Информатика, № 26/2001.
 +
* Сначала — релейные // Информатика, № 26/2001.

Поточна версія на 16:11, 3 грудня 2015

Машина Конрада Цузе

мміні

Творцем першого діючого комп'ютера з програмним управлінням вважають німецького інженера Конрада Цузе. Про машину , здатну виконувати замість людини виснажливі обчислення , він став мріяти , коли був ще студентом. Не знаючи про роботу Чарльза Беббіджа , Цузе незабаром приступив до створення пристрою , подібного Аналітичної машині цього англійського математика .

У 1934 р Цузе вдалося придумати першу модель принципово нового автоматичного калькулятора , яка включала в себе пристрій управління , обчислювальний пристрій і пам'ять, і , таким чином , ми бачимо , що вона практично повністю співпадала з архітектурою сучасних комп'ютерів . У ті роки , виходячи зі своїх робіт , Цузе дійшов висновку , що майбутні комп'ютери повинні бути засновані на шести принципах:

  • Двійкова система числення;
  • Використання пристроїв, що працюють за принципом " так / ні " ( логічні 1 і 0 );
  • Повністю автоматизований процес роботи обчислювача;
  • Програмне управління процесом обчислень;
  • Підтримка арифметики з плаваючою комою;
  • Використання пам'яті великої ємності.

У 1936 році Цузе звільнився з фірми , де працював , щоб віддавати більше часу для конструювання комп'ютера. Отримавши певну суму грошей від друзів , він влаштував " майстерню " на маленькому столі в кутку вітальні в будинку батьків . Коли розміри машини стали рости , Цузе спочатку присунув до свого робочого місця ще два столи , а потім перемістився зі своїм приладом в середину кімнати . Приблизно через два роки комп'ютер , який займав площу близько 4 м2 і представляв собою хитросплетіння реле і проводів , був готовий.

Чотири комп'ютери Кондрата Цузе

Комп'ютер Z1

Машина Z1

Комп'ютер Z1 мав більшість рис , властивих сучасному ПК . Це і двійковий код ( Цузе заздалегідь відмовився від десяткової системи числення ) , і окремий блок пам'яті , і можливість введення даних з консолі , і обробка чисел з плаваючою комою. Як носій для введення даних могла використовуватися перфокарта , яку Цузе пристосувався робити з 35 - міліметрової кіноплівки , пробиваючи в ній отвори. У Z1 був один серйозний недолік - ненадійність обчислень . Модель дійсно була експериментальною , хоча могла використовуватися для наукових обчислень . І , звичайно, не була продана. Між іншим , для ранніх комп'ютерів, показник реалізації був дуже важливий і служив , свого роду , індикатором успіху . Однак Z1 не судилося залишитися навіть в єдиному оригінальному примірнику . У 1943 році комп'ютер був знищений після авіабомбежки разом з усіма конструкторськими кресленнями і схемами.

Комп'ютер Z2

Машина Z2

Неточність і ненадійність Z1 ( через механічну конструктивну складність ) підштовхнула Цузе звернутися до використання електромеханічних перемикачів - реле , для більшої точності в обчисленнях (обмежений в засобах , Цузе брав в телефонних компаніях списані реле). Пам'ять Z2 як і раніше складалася з металевих пластин , зате обчислювальний блок - з 800 реле. До весни 1939 Z2 був готовий. Далі вдосконалювати це "покоління " комп'ютерів не мало сенсу , Цузе вже бачив прообраз майбутньої машини , яка була б цілком релейного і служила не тільки демонстраційної моделлю.

Комп'ютер Z3

Машина Z3

Лише в 1941 році німецький інженер Конрад Цузе побудував діючу машину Z3 , для проведення складних інженерних обчислень , яку по праву можна було назвати програмованою . Машини Цузе з тих пір керувалися за допомогою перфоплівки , що виготовлялася з використаної кіноплівки. Основною елементною базою цих машин були електромеханічні реле. Величезна заслуга Цузе була в тому , що він один з перших в машині Z3 використав двійкову систему числення замість звичний десяткової і створив машину з програмним управлінням. Саме подання інформації у вигляді нулів і одиниць ідеально підходило для електричних схем , які можуть знаходитися у двох станах : включено або виключено. Двійкова система числення підходила не тільки для розрахунків , але і для кодування логічних операцій , які можуть приймати значення: < істине "або" хибне > і таким чином відкривала можливість використання комп'ютера не тільки для обчислень , але і для чогось більшого - управління , моделювання , прийняття рішень і т.п.

Комп'ютер Z4

Машина Z2

Навесні 1945 року з'явилася поліпшена версія - Z4. Однак логічна структура в обох моделей ( Z1 і Z3 ) була однакова .

Додатковий матеріал

Характеристики Z1 Z2 Z3 Z4 Презентація

Поcилання


Література

  • Леонов А.Г., Четвергова О.В. История компьютеров // Информатика, № 35/98.
  • Семейство “Марк” // Информатика, № 26/2001.
  • Сначала — релейные // Информатика, № 26/2001.