Відмінності між версіями «VІІ ст. до н. е. як особлива історична та літературна епоха. Походження слова “лірика”. Жанри та види давньогрецької лірики.2014-2015»
| (не показані 3 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | '''Давньогрецька література''' найдавніша з національних літератур Європи. Вона виникла на основі фольклору грецьких народностей. Виникнення літератури пов'язане із розпадом родових зв'язків всередині полісної громади і підвищенням особистої самосвідомості індивіда, яке ще не переходить у відокремлення від колективу. | |
| − | + | Крайніми межами історії давньогрецької літератури визначають 11 століття до н. е., коли склалися численні оповіді про героїв '''Троянської війни''', і першу половину 6 століття н. е., коли за розпорядженням імператора '''Юстиніана''' 529 року були закриті філософські школи в Афінах. У цьому проміжку часу розрізняють '''два періоди''': | |
| − | + | ''перший'' — від зародження літератури до 3 століття до н. е., переважно творчий період; | |
| − | + | ''другий'' — від початку александрійської вченості до Юстиніана, переважно час вивчення колишньої літератури і засвоєння давньогрецької освіченості іншими народностями. | |
У творчу добу давньогрецької літератури виділяють '''два проміжні періоди'''. У першому періоді керівна роль належала колоніям, у другому беззаперечно панували Афіни: | У творчу добу давньогрецької літератури виділяють '''два проміжні періоди'''. У першому періоді керівна роль належала колоніям, у другому беззаперечно панували Афіни: | ||
| − | + | ''перший'' — розвиток епосу, лірики (меліка), виникнення драми і всіх видів прози, тривав приблизно до 480 до н. е.; | |
| − | + | ''другий'' — так званий, аттичний період — доба вищого процвітання драми, красномовства, філософії, історіографії з переходом до точних наук. | |
Поточна версія на 13:44, 25 вересня 2014
Давньогрецька література найдавніша з національних літератур Європи. Вона виникла на основі фольклору грецьких народностей. Виникнення літератури пов'язане із розпадом родових зв'язків всередині полісної громади і підвищенням особистої самосвідомості індивіда, яке ще не переходить у відокремлення від колективу.
Крайніми межами історії давньогрецької літератури визначають 11 століття до н. е., коли склалися численні оповіді про героїв Троянської війни, і першу половину 6 століття н. е., коли за розпорядженням імператора Юстиніана 529 року були закриті філософські школи в Афінах. У цьому проміжку часу розрізняють два періоди:
перший — від зародження літератури до 3 століття до н. е., переважно творчий період; другий — від початку александрійської вченості до Юстиніана, переважно час вивчення колишньої літератури і засвоєння давньогрецької освіченості іншими народностями. У творчу добу давньогрецької літератури виділяють два проміжні періоди. У першому періоді керівна роль належала колоніям, у другому беззаперечно панували Афіни:
перший — розвиток епосу, лірики (меліка), виникнення драми і всіх видів прози, тривав приблизно до 480 до н. е.; другий — так званий, аттичний період — доба вищого процвітання драми, красномовства, філософії, історіографії з переходом до точних наук.
