Відмінності між версіями «Робочий стіл»

Поточна версія на 12:37, 27 травня 2014

Перше, що варто зробити, почавши постійно використовувати Linux - організувати для себе зручне «робоче місце»: підібрати і настроїти програми, з якими доводиться працювати щодня. Робоче місце в Linux може виглядати дуже по-різному. Можна зовсім обійтися без графічного інтерфейсу, використовуючи тільки текстовий термінал для управління системою. Такий вибір буде правильним, якщо робоче місце знаходиться на сервері, підключеному до мережі Internet, доступ до якого здійснюється тільки за допомогою ssh або аналогічних клієнтів віддаленого доступу.

Якщо графічний інтерфейс використовується, то і в цьому випадку є величезний вибір, як його організувати. Насамперед, вирішити: чи потрібно влаштовувати «робочий стіл » (для цього підходять GNOME, KDE, XFCE) або можна обійтися можливостями одного з розвинених диспетчерів вікон (Enlightenment, FVWM2, WindowMaker і багато інших). Крім функціональності, у виборі графічної середовища вирішальне значення можуть зіграти і естетичні критерії. Далі за всіх в цьому напрямку просунулася середа Enlightenment, робота з якою в деяких варіантах настройки кількістю прикрас і ефектів нагадує участь у 'ютерній грі.

Робочий стіл KDE

На робочому столі розміщується все, з чим нам доведеться надалі мати справа, - значки програм та документів, а також вікна програм, в яких можуть бути відкриті ті чи інші документи. Як і у випадку «нормального», тобто неелектронного робочого столу треба, щоб робочий стіл операційної системи радував око, був по можливості містким і одночасно компактним. В операційній системі Лінукс всі ці властивості присутні і можуть бути досить легко налаштовані.

Панель завдань KDE

За умовчанням на панелі завдань розташовані такі основні елементи:

1. Кнопка головного меню KDE.
2. Кнопка меню Система - забезпечує швидкий доступ до основних системних ресурсів (відсутній в Xfce).
3. Кнопка згортання всіх вікон - для доступу до робочого столу (клік на цій кнопці згортає всі відкриті вікна в значки на панелі). У Xfce за замовчуванням цієї кнопки немає, але вона може бути додана з контекстного меню панелі командою Додати новий елемент Показати робочий стіл.
4. Швидкий запуск - панель для швидкого доступу до популярних додатків.
5. Кнопка Перемикач робочих столів.
6. Значки відкритих (запущених) програм.
7. Панель доступу до пристроїв. У Xfce за замовчуванням відсутня, але може бути додана з контекстного меню панелі.
8. Індикатор розкладки. У Xfce за замовчуванням відсутня, але може бути доданий з контекстного меню панелі.
9. Значок служби нагадувань Korgac (за замовчуванням є тільки в Лінукс Майстер).
10. Індикатор стану мережі KNetStat. У Xfce відсутня.
11. Значок доступу до буфера обміну Klipper. У Xfce за замовчуванням відсутній, але може бути доданий з контекстного меню панелі як Clipman.
12. Індикатор і засіб налаштування звуку KMix. (В Xfce - Регулювання звуку).
13. Індикатор та інструмент налаштування поточної дати і часу Годинник.
14. Кнопка приховування/показу панелі. У Xfce відсутня, але з контекстного меню панелі, у вікні команди Налаштувати панель, можна встановити автоприховування панелі.
15. Кошик (засіб тимчасового зберігання вилучених файлів). У Xfce по замовчуванню відсутня, але може бути додана з контекстного меню панелі.