|
|
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) |
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| − | == '''Програмне забезпечення''' ==
| |
| | | | |
| − | Історично склалося так, що Лінукс використовувався переважно як серверна операційна система, однак низька вартість, висока гнучкість, та чимало інших отриманих у спадок від UNIX переваг, роблять її цілком придатною для широкого ряду застосувань.
| |
| − | Низька вартість та висока гнучкість сприяли використанню лінукс у вбудованих системах, як то мобільні телефони, кишенькові ПК та інші ручні пристрої. Linux став конкурентом на цій арені для пропрієтарної ОС Symbian, котра застосовується у мільйонах мобільних телефонів, і відмінною альтернативою домінуючим на ринкуWindows CE та Palm OS. Популярний декодер цифрового відео TiVo використовує дещо модифіковану версію лінукс. Деякі брандмауери та маршрутизатори, зокрема декілька моделей виробництва Linksys також працюють під управлінням Лінукс.
| |
| − | Лінукс усе частіше використовується на суперкомп'ютерах. У списку 500 найпотужніших комп'ютерів світу 2005 року, 371 (74.2 %) працювали під управлінням лінукс, їм же належать 1 та 2 місця даного списку, та 7 місць із перших десяти.
| |
| − | Ігрова консоль PlayStation 3 за замовчуванням працюватиме під Лінукс. Компанія Sony заздалегідь випустила PS2 Linux для PlayStation 2. Такі розробники ігор, як Atariта id Software випускають свою продукцію для операційної системи Лінукс. Linux Game Publishing також займається переносом ігор з Microsoft Windows на Лінукс.
| |
| − | Проект Ноутбук за 100 доларів, метою котрого є забезпечення усіх дітей комп'ютерами задля допомоги у розвитку бідних та малорозвинених націй використовує Лінукс, як основну операційну систему.
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − | === Дистрибутиви ===
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − | Докладніше: Дистрибутив лінукс
| |
| − | Ядро лінукс за звичай використовується, як частина дистрибутиву лінукс. Їх компілюють окремі ентузіасти, спільнота та комерційні підприємства. Як правило, до їхнього складу входить додаткове системне та користувацьке програмне забезпечення, встановлювач і вбудований керівник встановлення та оновлення програмного забезпечення. Дистрибутиви створюються з багатьма цілями, на кшталт підтримки певної архітектури, локалізації для специфічного регіону або мови, для вбудованих та систем реального часу; багато з них свідомо включають винятково відкрите програмне забезпечення. Наразі відомо понад 300 дистрибутивів, що стабільно розвиваються, серед них близько 15 найпопулярніших — для універсального використання.
| |
| − | Типові дистрибутиви для універсального використання включають у себе ядро лінукс, утиліти та бібліотеки GNU, командні оболонки, X Window System, і стільничне середовище, на кшталт KDE та GNOME, разом із сотнями, а то й тисячами пакунків із різноманітним програмним забезпеченням, від простих текстових редакторів до наборів офісного ПЗ, компіляторів та наукового інструментарію.
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − | === Використання на робочих місцях ===
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − | Стільниця GNOME на Ubuntu
| |
| − | Високий рівень доступу у внутрішніх механізмах роботи Linux посприяв створенню міфу про суто технічну орієнтацію системи, тому її користувачів нерідко ототожнюють з хакерами. Linux та інші проекти відкритого програмного забезпечення часто критикують за слабкі намагання стати легшими в користуванні.
| |
| − | Останні роки цей стереотип швидко розвінчується. Тепер Лінукс може використовувати графічний користувацький інтерфейс анітрохи не гірший за той, що використовують інші популярні операційні системи, на кшталт Microsoft Windows та MacOS X. Хоча, для Лінукс досі не створені повнофункціональні аналоги деякого спеціалізованого програмного забезпечення, однак, загалом ситуація є досить непоганою, і більшість необхідних програм наявні у надлишку. Чимало компаній починають випуск своєї продукції і для Лінукс, а спеціально створені емулятори та середовища виконання (наприклад, Wine) дозволять використовувати розроблене для Microsoft Windows ПЗ в Лінуксі.
| |
| − | UNIX'івське коріння Linux означає, що не зважаючи на існування великої кількості графічних утиліт для налаштування системи, прості текстові файли і досі використовуються для зберігання цих налаштувань, і доступ до них, з дозволу адміністратора, може отримати будь-який користувач.
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − | ===Ринкова частка ===
| |
| − |
| |
| − | Згідно з результатами дослідження ринку компанією IDC у 2004 році, 25 % серверів та 2.8 % персональних комп'ютерів працюють під управлінням Лінукс. Аналітики пояснюють такий успіх її безпекою, надійністю та низькою вартістю у поєднані зі свободою у модифікації вихідних кодів системи. Основними факторами що заважають подальшому розвитку Лінуксу є відсутність підтримки деякого апаратного забезпечення та чималої кількості програмного забезпечення, розробленого для Microsoft Windows, до якого звикла велика кількість користувачів — переважно ігри та власницьке ПЗ.
| |
| − | У 2008 році Стів Балмер (Мікрософт) оцінив у 60% частку ОС GNU/Linux серед серверних систем в світі[8].
| |
| − | Ринок Лінукс росте стрімкими темпами, як для серверів, так і для персональних комп'ютерів, і за деякими оцінками у 2012 році сягне майже 7,7[9] мільярдів доларів США.
| |
| − | Станом на червень 2012, Лінукс як операційна система практично повністю домінує на суперкомп'ютерах. З 500 найпотужніших, 92,4 % використовують[10] саме цю ОС.
| |
