Відмінності між версіями «Випадкові події»
(не показані 4 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 28: | Рядок 28: | ||
По-друге, поняття випадкової події пов’язане з заданням певного | По-друге, поняття випадкової події пов’язане з заданням певного | ||
− | ''комплексу умов''. ([[Приклади]]) | + | ''комплексу умов''. ([[Приклади комплексу умов]]) |
Процес реалізації певного комплексу умов називається '''експериментом'''. | Процес реалізації певного комплексу умов називається '''експериментом'''. | ||
Рядок 34: | Рядок 34: | ||
Тепер можемо дати означення випадкової події. '''Випадкова подія''' – це | Тепер можемо дати означення випадкової події. '''Випадкова подія''' – це | ||
подія, яка може ''відбутись'' або ''не відбутись'' в результаті здійснення деякого | подія, яка може ''відбутись'' або ''не відбутись'' в результаті здійснення деякого | ||
− | експерименту, тобто в результаті реалізації певного комплексу умов. ([[Приклади]]) | + | експерименту, тобто в результаті реалізації певного комплексу умов. ([[Приклади випадкових подій]]) |
Якщо під час кожної реалізації заданого комплексу умов подія | Якщо під час кожної реалізації заданого комплексу умов подія | ||
Рядок 50: | Рядок 50: | ||
закономірностей, яким підпорядковані масові випадкові явища, на підставі | закономірностей, яким підпорядковані масові випадкові явища, на підставі | ||
статистичних даних – результатів спостережень.''' | статистичних даних – результатів спостережень.''' | ||
+ | |||
+ | 2. [[Статистичне означення ймовірності]] | ||
+ | |||
+ | |||
+ | [[ПРЕДМЕТ ТЕОРІЇ ЙМОВІРНОСТЕЙ.|До головної]] |
Поточна версія на 08:33, 7 травня 2014
У повсякденному житті нам часто доводиться зустрічатися з різними явищами і фактами, які ми називаємо випадковими. Зокрема, інформація, на основі якої розв’язуються практичні задачі в економіці, зазвичай носить наближений, неточний, випадковий характер. Наприклад, власник магазину не знає, скільки буде покупців, бізнесмен – яким буде завтра курс гривні, банкір – чи повернуть йому позику. Але й у випадкових фактах за певних умов можуть бути виявлені певні закономірності. Ці закономірності вивчає теорія ймовірностей. Для розв’язання задач, пов’язаних з аналізом економічної інформації, використовують ймовірнісні та статистичні методи, оскільки характерною особливістю теорії ймовірностей є те, що вона розглядає явища, в яких в тій чи іншій формі присутня невизначеність.
Широко розповсюджене уявлення пов’язує невизначеність і, отже, ймовірність з такими ситуаціями як гра в кості, в рулетку, витягування карт з колоди і т.п. Саме потреба у розв’язуванні практичних задач, пов’язаних з азартними іграми, а також з питаннями страхування і демографії, якими в середині 17 ст. займались такі відомі вчені як Ґюйгенс, Паскаль, Ферма і Яків Бернуллі, призвела до виникнення теорії ймовірностей як самостійної науки.
Як і в кожній математичній дисципліні, в теорії ймовірностей існують деякі початкові, первісні поняття, які покладені в її основу.
Першим таким поняттям є поняття випадкової події. До нього приходимо так.
По-перше, під подією розуміємо таку дію, про яку можна сказати, що вона відбулась, або відбувається, або може відбутись, або неможлива. (Приклади)
По-друге, поняття випадкової події пов’язане з заданням певного комплексу умов. (Приклади комплексу умов)
Процес реалізації певного комплексу умов називається експериментом.
Тепер можемо дати означення випадкової події. Випадкова подія – це подія, яка може відбутись або не відбутись в результаті здійснення деякого експерименту, тобто в результаті реалізації певного комплексу умов. (Приклади випадкових подій)
Якщо під час кожної реалізації заданого комплексу умов подія обов’язково відбувається, то вона називається вірогідною.
Якщо ж в результаті експерименту подія обов’язково не відбудеться, то це – неможлива подія
Предметом теорії ймовірностей є вивчення кількісних закономірностей, характерних для масових однорідних випадкових подій.
Теорія ймовірностей є теоретичною базою для математичної статистики.
Предмет математичної статистики – дослідження закономірностей, яким підпорядковані масові випадкові явища, на підставі статистичних даних – результатів спостережень.