Відмінності між версіями «Обговорення користувача:Фіалковська Руслана»

Поточна версія на 09:33, 11 квітня 2014

Проект з ОІТ та Вікової психології "Особливості розвитку дітей раннього віку" - 19-2 ФПП 2014

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ РАННЬОГО ВІКУ

Ранній вік!

Особливе значення раннього дитячого віку полягає в тому, що він безпосередньо пов'язаний із ходьбою. Здатність до переміщення, будучи фізичним надбанням, має відчутні психічні наслідки. Завдяки їй дитина починає вільніше та самостійніше спілкуватися із зовнішнім світом. Ходьба розвиває вміння орієнтуватися в просторі, розширює можливості ознайомлення з оточенням, а також забезпечує перехід до самостійної предметної діяльності. Малюк повністю захоплений предметами, внаслідок чого змінюються його стосунки з дорослими. Все рідшим стає емоційне спілкування з ними, поступаючись місцем ситуативно-дійовому спілкуванню, практичному співробітництву, спільним діям з предметами. Дорослий, як правило, спонукає до спілкування завдяки своїм діловим якостям, а не емоційності. Соціальна ситуація розвитку в ранньому дитинстві має таку структуру: "дитина - предмет - дорослий".

Означення*

Ранній дитячий вік охоплює період від 1 до 3 років і є одним із ключових у житті дитини. Він характеризується новою соціальною ситуацією розвитку, оскільки на цьому етапі її життя провідною стає предметно-маніпулятивна діяльність, яка заміняє емоційне спілкування з дорослим (провідну діяльність немовляти), виникають важливі новоутворення.

Ранній вік(2-3 роки, ясла)

У зв'язку з тим, що наша система дошкільного освіти включає ясельні, молодші, середні та старші групи, котрі відвідують діти 2-6 років, ми вважаємо за необхідне торкнутися їх особливостей розвитку. arminНайважливішими психічними новоутвореннями раннього віку є виникнення мови і наочно-дієвого мислення. Свідченням переходу від періоду дитинства до періоду раннього дитинства є розвиток нового ставлення до предмета, який починає сприйматися як річ, що має певне призначення і спосіб вживання. Засвоєння предметних дій виходить в 3 етапи. I етап. В результаті прямого навчання або уподобання діям дорослого відбувається встановлення зв'язку предмета з його призначенням. II етап. Засвоєння функціонального навантаження предмета, використання його суворо за призначенням. III етап. На основі знання призначення предмета відбувається більш вільне його використання, вживання для інших цілей. Для того щоб предметна діяльність носила розвиваючий характер, необхідно, щоб дитина засвоїла різноманітні дії з одним і тим же предметом. Тому предметно-розвиваюче середовище, що оточує дитину, не повинне перевантажуватись великою кількістю іграшок. Успішне оволодіння предметною діяльністю є основою для розвитку ігрової та продуктивної (малювання, ліплення, конструювання) діяльності. У цей період життя у дитини відбувається інтенсивне формування активної мови, яке йде в процесі спільної діяльності з дорослими. Іншою стороною є розуміння мови дорослого. Педагогам і батькам потрібно стимулювати висловлювання дитини, спонукати говорити про свої бажання. Є одна відома психологічна казка про хлопчика, який заговорив у 5 років. Батьки просто з ніг збилися, водячи його по лікарях і екстрасенсах, але всі їхні зусилля залишалися марними. І ось одного разу, коли вся родина сіла обідати, дитина чітко промовила: «Мені нічим їсти!» У будинку переполох, мама знепритомніла, тато не пам'ятає себе від щастя. Коли ейфорія пройшла, у дитини запитали, чому він мовчав увесь цей час. Малюк цілком резонно відповів: «А навіщо мені було говорити? Ви і так все за мене говорили »... З розвитком слухання і розуміння повідомлень, що виходять за межі безпосередньої ситуації, відбувається використання мови як засобу усвідомлення дійсності, як способу регуляції поведінки та діяльності дитини з боку дорослого. Сприйняття дитини цього віку носить довільний характер, він може виділити в предметі лише його яскраво виражені ознаки, які часто є другорядними. Розвиток сприйняття відбувається на основі зовні орієнтовної дії (за формою, величиною, кольором) при безпосередньому співвідношенні і порівнянні предметів. Завдання дорослого - правильно назвати ознаки і дії предмета. Дітям цього віку найбільш корисні самонавчаючі іграшки: матрьошки, вкладиші, пірамідки і т. д. Дитину необхідно знайомити з колірним спектром, еталонами форми (основні геометричні фігури). Малюк у віці 2-3-х років може розрізняти: - 5 форм (коло, квадрат, трикутник, прямокутник, овал); - 8 кольорів (червоний, жовтий, синій, зелений, білий, чорний, фіолетовий, помаранчевий). Основний спосіб пізнання дитиною навколишнього світу - метод проб і помилок, тому діти дуже люблять розбирати іграшки. Найважливішою здатністю, що формується до 3-х років, стає здатність до встановлення будь-якої мети в іграх і поведінці. У зв'язку з тим, що увага, сприйняття і пам'ять дитини невимушені, він не може відразу припинити щось робити або виконати відразу декілька дій. Дізнатися і запам'ятати він може тільки те, що йому сподобалося чи запам'яталося «саме по собі». У цьому віці діти дуже сприйнятливі до емоціонального стану оточуючих. Вони дуже схильні до так званого «ефекту зараження»: якщо один почне радісно скакати по групі, то, як мінімум, ще три «конячки» буде поряд з ним. Активний прояв і негативних і позитивних емоцій залежить від фізичного комфорту або його відсутності (шарф може «кусатися», а колготки - «мокритися»). Одна з умов впевненості та спокою дитини - це систематичність, ритмічність і повторюваність його життя, тобто чітке дотримання режиму. Основними рисами дитини 2-3-х років є відкритість, чесність і щирість. Він просто не вміє приховувати свої симпатії чи антипатії до кого чи чого б то не було. Почуття дитини нестійкі й суперечливі, а настрій схильний до частих змін.