Відмінності між версіями «Математичні формули та спецсимволи»
(Створена сторінка: TeX MediaWiki використовує розмітку TeX для математичних формул. Вона генерує або зображення у ...) |
м (Захист на Математичні формули та спецсимволи встановлено ([Редагування=Дозволено тільки адміністраторам] (безстроково) [Перейменування=) |
||
(не показані 29 проміжних версій 4 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | TeX | + | ==TeX== |
MediaWiki використовує розмітку TeX для математичних формул. Вона генерує або зображення у форматі PNG або простий код HTML, залежно від вподобань користувача та складності самих виразів. Зі зростом функціональності оглядачів, генеруватиметься розширений код HTML або навіть MathML. | MediaWiki використовує розмітку TeX для математичних формул. Вона генерує або зображення у форматі PNG або простий код HTML, залежно від вподобань користувача та складності самих виразів. Зі зростом функціональності оглядачів, генеруватиметься розширений код HTML або навіть MathML. | ||
− | Математична розмітка розміщується всередині елементу <math> ... </math>, панель редагування відразу над вікном редагування має окрему кнопку для цього. | + | TeX - це низькорівнева мова розмітки і програмування, створена Дональдом Кнутом для однакової верстки документів. Кнут почав розробляти систему набору тексту TeX в 1977 році для дослідження потенційних можливостей обладнання цифрового друку, яке в той час починало проникати у видавничу справу. Головним чином він сподівався поліпшити якість друкованої продукції, яка турбувала його у власних книгах і статтях. Після випуску в 1989 році підтримки восьмибітних символів розробка TeX призупинилася, тільки іноді виходять версії з виправленими помилками. |
+ | |||
+ | Математична розмітка розміщується всередині елементу <nowiki><math> ... </math></nowiki>, панель редагування відразу над вікном редагування має окрему кнопку для цього. | ||
PNG-зображення є чорно-білими (не прозорими). Ці кольори незалежать від установок браузера чи css. Розмір шрифту та його тип часто можуть відрізнятися від використовуваного в самому тексті. css селектор зображення — img.tex. | PNG-зображення є чорно-білими (не прозорими). Ці кольори незалежать від установок браузера чи css. Розмір шрифту та його тип часто можуть відрізнятися від використовуваного в самому тексті. css селектор зображення — img.tex. | ||
Рядок 11: | Рядок 13: | ||
Слід уникати використання розмітки TeX в звичайному тексті, оскільки, як було зазначено, формула не буде правильно вирівняна та шрифти не збігатимуться. | Слід уникати використання розмітки TeX в звичайному тексті, оскільки, як було зазначено, формула не буде правильно вирівняна та шрифти не збігатимуться. | ||
− | Атрибут alt зображень TeX (текст що з'являється коли переглядаються параметри зображення) є власне його віктекст, без <math> і </math> | + | Атрибут alt зображень TeX (текст що з'являється коли переглядаються параметри зображення) є власне його віктекст, без <nowiki><math> і </math></nowiki>. |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | == Вступ == | |
− | Пробіли та перехід на новий рядок ігноруються. За винятком функцій та операторів, як це прийнято в математиці для змінних, використовуються прописні літери але не цифри. Для іншого тексту, щоб уникнути прописного написання як для змінних, використовуйте \mbox: <math>\mbox{abc}</math> дасть | + | Пробіли та перехід на новий рядок ігноруються. За винятком функцій та операторів, як це прийнято в математиці для змінних, використовуються прописні літери але не цифри. Для іншого тексту, щоб уникнути прописного написання як для змінних, використовуйте <nowiki>\mbox: <math>\mbox{abc}</math></nowiki> дасть <math>\mbox{abc}</math> . |
Щоб вікітекст залишався легкочитним, розміщуйте кожен доданок, множник чи рядок в матриці на окремому рядку. | Щоб вікітекст залишався легкочитним, розміщуйте кожен доданок, множник чи рядок в матриці на окремому рядку. | ||
− | + | == Функції, символи та спеціальні символи == | |
Як отримати спеціальні символи не використовуючи математичну розмітку, див. Довідка:Спецсимволи. | Як отримати спеціальні символи не використовуючи математичну розмітку, див. Довідка:Спецсимволи. | ||
Порівняння: | Порівняння: | ||
− | α дає α, <math>\alpha</math> дасть (використовуються «&» і «;» замість «\», в цьому випадку такий самий код для «alpha» | + | * α дає α, <math>\alpha</math> дасть (використовуються «&» і «;» замість «\», в цьому випадку такий самий код для «alpha») |
− | + | ||
− | + | ||
+ | * √2 дасть √2, <math>\sqrt{2}</math> дасть (різниця така ж сама як у попередньому прикладі, але використовується інше кодове слово, «radic» замість «sqrt»; в фігурних дужках TeX) | ||
+ | * √(1-''e''²) дасть √(1-e²), <math>\sqrt{1-e^2}</math> дасть (дужки замість фігурних дужок, «''e''» замість «e», «²» замість «²») | ||
− | + | {| class="wikitable" border="1" | |
− | + | |- | |
− | + | ! Функціональність | |
− | + | ! Синтаксис | |
− | + | ! Як це виглядає на екрані | |
− | + | |- | |
− | + | | Наголоси/Діакритичні знаки | |
− | + | | \acute{a} \quad \grave{a} \quad \breve{a} \quad \check{a} \quad \tilde{a} | |
− | + | | <math>\acute{a} \quad \grave{a} \quad \breve{a} \quad \check{a} \quad \tilde{a}</math> | |
− | + | |- | |
− | \sin a \ \cos b \ \tan c \ \cot d \ \sec e \ \csc f | + | | Стандартні функції (правильно написані) |
− | \sinh g \ \cosh h \ \tanh i \ \coth j | + | | \sin x + \ln y +\operatorname{sgn} z <br /> |
− | \arcsin k \ \arccos l \ \arctan m | + | \sin a \ \cos b \ \tan c \ \cot d \ \sec e \ \csc f <br /> |
− | \lim n \ \limsup o \ \liminf p | + | \sinh g \ \cosh h \ \tanh i \ \coth j<br /> |
− | \min q \ \max r \ \inf s \ \sup t | + | \arcsin k \ \arccos l \ \arctan m <br /> |
− | \exp u \ \lg v \ \log w | + | \lim n \ \limsup o \ \liminf p <br /> |
− | \ker x \ \deg x \gcd x \Pr x \ \det x \hom x \ \arg x \dim x | + | \min q \ \max r \ \inf s \ \sup t <br /> |
− | + | \exp u \ \lg v \ \log w<br /> | |
− | + | \ker x \ \deg x \gcd x \Pr x \ \det x \hom x \ \arg x \dim x <br /> | |
− | + | |<math> \sin x + \ln y +\operatorname{sgn} z </math> | |
− | + | <math> \sin a \ \cos b \ \tan c \ \cot d \ \sec e \ \csc f</math><br /> | |
− | + | <math> \sinh g \ \cosh h \ \tanh i \ \coth j</math><br /> | |
− | + | <math> \arcsin k \ \arccos l \ \arctan m</math><br /> | |
− | + | <math> \lim n \ \limsup o \ \liminf p</math><br /> | |
− | + | <math> \min q \ \max r \ \inf s \ \sup t</math><br /> | |
− | + | <math> \exp u \ \lg v \ \log w</math><br /> | |
− | + | <math> \ker x \ \deg x \gcd x \Pr x \ \det x \hom x \ \arg x \dim x</math> | |
− | + | |- | |
− | + | |Стандартні функції (помилково написані) | |
− | + | |sin x + ln y + sgn z | |
− | + | |<math> sin x + ln y + sgn z</math> | |
− | + | |- | |
+ | |Модульна арифметика | ||
+ | |s_k \equiv 0 \pmod{m}<br /> | ||
a \bmod b | a \bmod b | ||
− | + | |<math>s_k \equiv 0 \pmod{m}</math><br /> | |
− | + | <math>a \bmod b</math> | |
− | + | |- | |
− | + | |Похідні | |
− | + | |\nabla \; \partial x \; dx \; \dot x \; \ddot y | |
− | + | |<math>\nabla \; \partial x \; dx \; \dot x \; \ddot y</math> | |
− | + | |- | |
− | + | |rowspan="2" | Множини | |
− | + | | \forall \; \exists \; \empty \; \emptyset \; \varnothing \in \ni \not\in \notin<br /> | |
− | + | ||
\subset \subseteq \supset \supseteq \cap \bigcap \cup \bigcup \biguplus | \subset \subseteq \supset \supseteq \cap \bigcap \cup \bigcup \biguplus | ||
+ | | <math>\forall \; \exists \; \empty \; \emptyset \; \varnothing \in \ni \not\in \notin </math><br /> | ||
+ | <math>\subset \subseteq \supset \supseteq \cap \bigcap \cup \bigcup \biguplus</math> | ||
+ | |- | ||
+ | |\sqsubset \sqsubseteq \sqsupset \sqsupseteq \sqcap \sqcup \bigsqcup | ||
+ | |<math>\sqsubset \sqsubseteq \sqsupset \sqsupseteq \sqcap \sqcup \bigsqcup</math> | ||
+ | |- | ||
+ | |Логіка | ||
+ | | p \land \wedge \; \bigwedge \; \bar{q} \to p \lor \vee \; \bigvee \; \lnot \; \neg q \; \setminus \; \smallsetminus | ||
+ | |<math> p \land \wedge \; \bigwedge \; \bar{q} \to p \lor \vee \; \bigvee \; \lnot \; \neg q \; \setminus \; \smallsetminus</math> | ||
+ | |- | ||
+ | |rowspan="2" | Корені | ||
+ | |\sqrt{2}\approx 1.4 | ||
+ | |<math>\sqrt{2}\approx 1.4</math> | ||
+ | |- | ||
+ | |\sqrt[n]{x} | ||
+ | |<math>\sqrt[n]{x}</math> | ||
+ | |- | ||
+ | |Відношення | ||
+ | |\ll \; \gg \; \sim \; \approx \; \simeq \; \cong \; \le \; \ge \; \equiv \; \not\equiv \; \ne \; \propto \; \pm \; \mp | ||
+ | |<math>\ll \; \gg \; \sim \; \approx \; \simeq \; \cong \; \le \; \ge \; \equiv \; \not\equiv \; \ne \; \propto \; \pm \; \mp</math> | ||
+ | |- | ||
+ | |Геометричні | ||
+ | |<nowiki>\Diamond \; \Box \; \triangle \; \angle \; \perp \; \mid \; \nmid \; \| \; 45^\circ</nowiki> | ||
+ | |<math>\Diamond \; \Box \; \triangle \; \angle \; \perp \; \mid \; \nmid \; \| \; 45^\circ</math> | ||
+ | |- | ||
+ | |rowspan="3" | Стрілки | ||
+ | |\leftarrow \; \gets \; \rightarrow \; \to \; \leftrightarrow<br /> | ||
+ | \longleftarrow \; \longrightarrow<br /> | ||
+ | \mapsto \; \longmapsto \; \hookrightarrow \; \hookleftarrow <br /> | ||
+ | \nearrow \; \searrow \; \swarrow \; \nwarrow <br /> | ||
+ | \uparrow \; \downarrow \; \updownarrow <br /> | ||
+ | |<math>\leftarrow \; \gets \; \rightarrow \; \to \; \leftrightarrow </math><br /> | ||
+ | <math>\longleftarrow \; \longrightarrow</math><br /> | ||
+ | <math>\mapsto \; \longmapsto \; \hookrightarrow \; \hookleftarrow</math><br /> | ||
+ | <math>\nearrow \; \searrow \; \swarrow \; \nwarrow</math><br /> | ||
+ | <math>\uparrow \; \downarrow \; \updownarrow</math><br /> | ||
+ | |- | ||
+ | |\rightharpoonup \; \rightharpoondown \; \leftharpoonup \; \leftharpoondown \; \upharpoonleft \; \upharpoonright \; \downharpoonleft \; \downharpoonright | ||
+ | |<math>\rightharpoonup \; \rightharpoondown \; \leftharpoonup \; \leftharpoondown \; \upharpoonleft \; \upharpoonright \; \downharpoonleft \; \downharpoonright</math> | ||
+ | |- | ||
+ | |\Leftarrow \; \Rightarrow \; \Leftrightarrow <br /> | ||
+ | \Longleftarrow \; \Longrightarrow \; \Longleftrightarrow (or \iff) <br /> | ||
+ | \Uparrow \; \Downarrow \; \Updownarrow <br /> | ||
+ | |<math>\Leftarrow \; \Rightarrow \; \Leftrightarrow</math><br /> | ||
+ | <math>\Longleftarrow \; \Longrightarrow \; \Longleftrightarrow (or \iff)</math><br /> | ||
+ | <math>\Uparrow \; \Downarrow \; \Updownarrow </math><br /> | ||
+ | |- | ||
+ | |Спеціальні | ||
+ | |\eth \; \S \; \P \; \% \; \dagger \; \ddagger \; \star \; * \; \ldots<br /> | ||
+ | \smile \frown \wr \oplus \bigoplus \otimes \bigotimes<br /> | ||
+ | \times \cdot \circ \bullet \bigodot \triangleleft \triangleright \infty \bot \top \vdash \vDash \Vdash \models \lVert \rVert<br /> | ||
+ | \imath \; \hbar \; \ell \; \mho \; \Finv \; \Re \; \Im \; \wp \; \complement \quad \diamondsuit \; \heartsuit \; \clubsuit \; \spadesuit \; \Game \quad \flat \;\natural \; \sharp | ||
+ | |<math>\eth \; \S \; \P \; \% \; \dagger \; \ddagger \; \star \; * \; \ldots</math><br /> | ||
+ | <math>\smile \frown \wr \oplus \bigoplus \otimes \bigotimes</math><br /> | ||
+ | <math>\times \cdot \circ \bullet \bigodot \triangleleft \triangleright \infty \bot \top \vdash \vDash \Vdash \models \lVert \rVert</math><br /> | ||
+ | <math>\imath \; \hbar \; \ell \; \mho \; \Finv \; \Re \; \Im \; \wp \; \complement \quad \diamondsuit \; \heartsuit \; \clubsuit \; \spadesuit\;\Game \quad \flat \; \natural \; \sharp</math> | ||
+ | |} | ||
+ | ==Нижні, верхні індекси та інтеграли== | ||
− | + | {| class="wikitable" border="1" | |
− | + | |- | |
− | + | ! Функціональність | |
− | + | ! Синтаксис | |
− | + | ! Як це виглядає на екрані | |
− | + | |- | |
− | + | | Верхні індекси | |
− | + | | a^2 | |
− | + | | <math>a^2</math> | |
− | + | |- | |
− | + | | Нижні індекси | |
− | + | | a_2 | |
− | + | | <math>a_2</math> | |
− | + | |- | |
− | + | | rowspan="2" | Групування | |
− | + | |a^{2+2} | |
− | + | |<math>a^{2+2}</math> | |
− | + | |- | |
− | + | |a_{i, j} | |
− | + | |<math>a_{i, j}</math> | |
− | + | |- | |
− | + | |Комбінування нижніх та верхніх регістрів | |
− | + | |x_2^3 | |
− | + | |<math>x_2^3</math> | |
− | + | |- | |
− | + | |Слідування верхніх і нижніх | |
− | + | |{}_1^2\!X_3^4 | |
− | + | |<math>{}_1^2\!X_3^4</math> | |
− | + | |- | |
− | + | |Похідні (правильно) | |
− | + | |x', y'' | |
− | + | |<math>x', y''</math> | |
− | + | |- | |
− | + | |Похідні (неправильно) | |
− | + | |x^\prime, y^{\prime\prime}<br /> | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | Функціональність | + | |
− | Синтаксис | + | |
− | Як це виглядає на екрані | + | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | a^2 | + | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | a_2 | + | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | Групування | + | |
− | a^{2+2} | + | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | a_{i, j} | + | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | Комбінування нижніх та верхніх регістрів | + | |
− | x_2^3 | + | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | Слідування верхніх і нижніх | + | |
− | {}_1^2\!X_3^4 | + | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | Похідні (правильно) | + | |
− | x', y'' | + | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | Похідні ( | + | |
− | x^\prime, y^{\prime\prime} | + | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
x\prime, y\prime\prime | x\prime, y\prime\prime | ||
+ | |<math>x^\prime, y^{\prime\prime}</math><br /> | ||
+ | <math>x\prime, y\prime\prime</math> | ||
+ | |- | ||
+ | |Похідні точки | ||
+ | |\dot{x}, \ddot{x} | ||
+ | |<math>\dot{x}, \ddot{x}</math> | ||
+ | |- | ||
+ | |Підкреслення, надкреслення, вектори | ||
+ | |\hat a \ \bar b \ \vec c \ \overrightarrow{a b} \ \overleftarrow{c d} \ \widehat{d e f} \ \overline{g h i} \ \underline{j k l} | ||
+ | |<math>\hat a \ \bar b \ \vec c \ \overrightarrow{a b} \ \overleftarrow{c d} \ \widehat{d e f} \ \overline{g h i} \ \underline{j k l}</math> | ||
+ | |- | ||
+ | |Наддужки | ||
+ | |\begin{matrix} 5050 \\ \overbrace{ 1+2+\cdots+100 } \end{matrix} | ||
+ | |<math>\begin{matrix} 5050 \\ \overbrace{ 1+2+\cdots+100 } \end{matrix}</math> | ||
+ | |- | ||
+ | |Піддужки | ||
+ | |\begin{matrix} \underbrace{ a+b+\cdots+z } \\ 26 \end{matrix} | ||
+ | |<math>\begin{matrix} \underbrace{ a+b+\cdots+z } \\ 26 \end{matrix}</math> | ||
+ | |- | ||
+ | |Суми | ||
+ | |\sum_{k=1}^N k^2 | ||
+ | |<math>\sum_{k=1}^N k^2</math> | ||
+ | |- | ||
+ | |Добутки | ||
+ | |\prod_{i=1}^N x_i | ||
+ | |<math>\prod_{i=1}^N x_i</math> | ||
+ | |- | ||
+ | |Кодобутки | ||
+ | |\coprod_{i=1}^N x_i | ||
+ | |<math>\coprod_{i=1}^N x_i</math> | ||
+ | |- | ||
+ | |Границі | ||
+ | |\lim_{n \to \infty}x_n | ||
+ | |<math>\lim_{n \to \infty}x_n</math> | ||
+ | |- | ||
+ | |Інтеграл | ||
+ | |\int_{-N}^{N} e^x\, dx | ||
+ | |<math>\int_{-N}^{N} e^x\, dx</math> | ||
+ | |- | ||
+ | |Подвійний інтеграл | ||
+ | |\iint_{D}^{W} \, dx\,dy | ||
+ | |<math>\iint_{D}^{W} \, dx\,dy</math> | ||
+ | |- | ||
+ | |Потрійний інтеграл | ||
+ | |\iiint_{E}^{V} \, dx\,dy\,dz | ||
+ | |<math>\iiint_{E}^{V} \, dx\,dy\,dz</math> | ||
+ | |- | ||
+ | |Четверний інтеграл | ||
+ | |\iiiint_{F}^{U} \, dx\,dy\,dz\,dt | ||
+ | |<math>\iiiint_{F}^{U} \, dx\,dy\,dz\,dt</math> | ||
+ | |- | ||
+ | |Криволінійний інтеграл | ||
+ | |\oint_{C} x^3\, dx + 4y^2\, dy | ||
+ | |<math>\oint_{C} x^3\, dx + 4y^2\, dy</math> | ||
+ | |- | ||
+ | |Перетини | ||
+ | |\bigcap_1^{n} p | ||
+ | |<math>\bigcap_1^{n} p</math> | ||
+ | |- | ||
+ | |Об'єднання | ||
+ | |\bigcup_1^{k} p | ||
+ | |<math>\bigcup_1^{k} p</math> | ||
+ | |} | ||
+ | == Дроби, матриці, багаторядкові вирази == | ||
− | + | {| class="wikitable" border="1" | |
− | + | |- | |
− | + | ! Функціональність | |
− | + | ! Синтаксис | |
− | + | ! Як це виглядає на екрані | |
− | + | |- | |
− | + | | Дроби | |
− | + | | \frac{2}{4} або {2 \over 4} | |
− | + | | <math>\frac{2}{4}</math> | |
− | + | |- | |
− | \ | + | | Біноміальні коефіцієнти |
− | + | | {n \choose k} | |
− | + | | <math>{n \choose k}</math> | |
− | + | |- | |
− | + | |Малі дроби | |
− | + | |\begin{matrix} \frac{2}{4} \end{matrix} | |
− | + | |<math>\begin{matrix} \frac{2}{4} \end{matrix}</math> | |
− | \ | + | |- |
− | + | | rowspan="6" | Матриці | |
− | + | |\begin{matrix} x & y \\ z & v \end{matrix} | |
− | + | |<math>\begin{matrix} x & y \\ z & v \end{matrix}</math> | |
− | + | |- | |
− | + | |\begin{vmatrix} x & y \\ z & v \end{vmatrix} | |
− | + | |<math>\begin{vmatrix} x & y \\ z & v \end{vmatrix}</math> | |
− | + | |- | |
− | + | |\begin{Vmatrix} x & y \\ z & v \end{Vmatrix} | |
− | + | |<math>\begin{Vmatrix} x & y \\ z & v \end{Vmatrix}</math> | |
− | + | |- | |
− | + | |\begin{bmatrix} 0 & \cdots & 0 \\ \vdots &<br /> | |
− | + | \ddots & \vdots \\ 0 & \cdots & <br /> | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | \ | + | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | \ | + | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | \ | + | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | \ | + | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | \ | + | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | \ | + | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | \ | + | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | \ | + | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | \ | + | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | { | + | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | \begin{ | + | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | \begin{ | + | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | \begin{ | + | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | \begin{Vmatrix} x & y \\ z & v \end{Vmatrix} | + | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | \begin{bmatrix} 0 & \cdots & 0 \\ \vdots & | + | |
− | \ddots & \vdots \\ 0 & \cdots & | + | |
0\end{bmatrix} | 0\end{bmatrix} | ||
− | + | |<math>\begin{bmatrix} 0 & \cdots & 0 \\ \vdots & | |
− | + | \ddots & \vdots \\ 0 & \cdots & | |
− | + | 0\end{bmatrix}</math> | |
− | + | |- | |
− | \begin{Bmatrix} x & y \\ z & v \end{Bmatrix} | + | |\begin{Bmatrix} x & y \\ z & v \end{Bmatrix} |
− | + | |<math>\begin{Bmatrix} x & y \\ z & v \end{Bmatrix}</math> | |
− | + | |- | |
− | + | |\begin{pmatrix} x & y \\ z & v \end{pmatrix} | |
− | + | |<math>\begin{pmatrix} x & y \\ z & v \end{pmatrix}</math> | |
− | \begin{pmatrix} x & y \\ z & v \end{pmatrix} | + | |- |
− | + | |Варіанти вибору | |
− | + | |f(n) = \begin{cases} n/2, & \mbox{if }n\mbox{ is even} \\ 3n+1, & \mbox{if }n\mbox{ is odd} \end{cases} | |
− | + | |<math>f(n) = \begin{cases} n/2, & \mbox{if }n\mbox{ is even} \\ 3n+1, & \mbox{if }n\mbox{ is odd} \end{cases}</math> | |
− | + | |- | |
− | Варіанти вибору | + | |Багаторядкові рівняння |
− | f(n) = \begin{cases} n/2, & \mbox{if }n\mbox{ is even} \\ 3n+1, & \mbox{if }n\mbox{ is odd} \end{cases} | + | |\begin{matrix}f(n+1) & = & (n+1)^2 \\ \ & |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | Багаторядкові рівняння | + | |
− | \begin{matrix}f(n+1) & = & (n+1)^2 \\ \ & | + | |
= & n^2 + 2n + 1 \end{matrix} | = & n^2 + 2n + 1 \end{matrix} | ||
− | + | |<math>\begin{matrix}f(n+1) & = & (n+1)^2 \\ \ & | |
− | + | = & n^2 + 2n + 1 \end{matrix}</math> | |
− | + | |- | |
− | + | |Альтернативний запис багаторядкових рівняннь(через таблиці) | |
− | Альтернативний запис багаторядкових рівняннь(через таблиці) | + | |<nowiki> |
− | + | {|</nowiki><br /> | |
+ | <nowiki>|-</nowiki><br /> | ||
+ | <nowiki>|<math>f(n+1)</math></nowiki><br /> | ||
+ | <nowiki>|<math>=(n+1)^2</math></nowiki><br /> | ||
+ | <nowiki>|-</nowiki><br /> | ||
+ | <nowiki>|</nowiki><br /> | ||
+ | <nowiki>|<math>=n^2 + 2n + 1</math></nowiki><br /> | ||
+ | <nowiki>|}</nowiki><br /> | ||
+ | | | ||
{| | {| | ||
|- | |- | ||
Рядок 397: | Рядок 308: | ||
| | | | ||
|<math>=n^2 + 2n + 1</math> | |<math>=n^2 + 2n + 1</math> | ||
+ | |} | ||
|} | |} | ||
+ | == Шрифти == | ||
− | + | {| class="wikitable" border="1" | |
− | + | |- | |
− | + | ! Функціональність | |
− | + | ! Синтаксис | |
− | + | ! Як це виглядає на екрані | |
− | + | |- | |
− | + | | Грецька абетка <br /> | |
− | + | (Зауважте відсутність омікрон; зауважте також, що деякі букви грецької абетки у верхньому регістрі промальовуються так само як і відповідні латинські) | |
− | + | | \Alpha\ \Beta\ \Gamma\ \Delta\ \Epsilon\ \Zeta\ \Eta\ \Theta\ \Iota\ \Kappa\ \Lambda\ \Mu\ \Nu\ \Xi\ \Pi\ \Rho\ \Sigma\ \Tau\ \Upsilon\ \Phi\ \Chi\ \Psi\ \Omega<br /> | |
− | + | \alpha\ \beta\ \gamma\ \delta\ \epsilon\ \zeta\ \eta\ \theta\ \iota\ \kappa\ \lambda\ \mu\ \nu\ \xi\ \pi\ \rho\ \sigma\ \tau\ \upsilon\ \phi\ \chi\ \psi\ \omega<br /> | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | Функціональність | + | |
− | Синтаксис | + | |
− | Як це виглядає на екрані | + | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | Грецька абетка(Зауважте відсутність омікрон; зауважте також, що деякі букви грецької абетки у верхньому регістрі промальовуються так само як і відповідні латинські) | + | |
− | + | ||
− | \Alpha\ \Beta\ \Gamma\ \Delta\ \Epsilon\ \Zeta\ \Eta\ \Theta\ \Iota\ \Kappa\ \Lambda\ \Mu\ \Nu\ \Xi\ \Pi\ \Rho\ \Sigma\ \Tau\ \Upsilon\ \Phi\ \Chi\ \Psi\ \Omega | + | |
− | \alpha\ \beta\ \gamma\ \delta\ \epsilon\ \zeta\ \eta\ \theta\ \iota\ \kappa\ \lambda\ \mu\ \nu\ \xi\ \pi\ \rho\ \sigma\ \tau\ \upsilon\ \phi\ \chi\ \psi\ \omega | + | |
\varepsilon\ \digamma\ \vartheta\ \varkappa\ \varpi\ \varrho\ \varsigma\ \varphi | \varepsilon\ \digamma\ \vartheta\ \varkappa\ \varpi\ \varrho\ \varsigma\ \varphi | ||
+ | |<math>\Alpha\ \Beta\ \Gamma\ \Delta\ \Epsilon\ \Zeta\ \Eta\ \Theta\ \Iota\ \Kappa\ \Lambda\ \Mu\ \Nu\ \Xi\ \Pi\ \Rho\ \Sigma\ \Tau\ \Upsilon\ \Phi\ \Chi\ \Psi\ \Omega</math><br /> | ||
+ | <math>\alpha\ \beta\ \gamma\ \delta\ \epsilon\ \zeta\ \eta\ \theta\ \iota\ \kappa\ \lambda\ \mu\ \nu\ \xi\ \pi\ \rho\ \sigma\ \tau\ \upsilon\ \phi\ \chi\ \psi\ \omega</math><>br /> | ||
+ | <math>\varepsilon\ \digamma\ \vartheta\ \varkappa\ \varpi\ \varrho\ \varsigma\ \varphi</math><br /> | ||
+ | |- | ||
+ | | Blackboard bold | ||
+ | | x\in\mathbb{R}\sub\mathbb{C} | ||
+ | | <math>x\in\mathbb{R}\sub\mathbb{C}</math> | ||
+ | |- | ||
+ | |boldface (вектори) | ||
+ | |\mathbf{x}\cdot\mathbf{y} = 0 | ||
+ | |<math>\mathbf{x}\cdot\mathbf{y} = 0</math> | ||
+ | |- | ||
+ | |жирні (грецькі) | ||
+ | |\boldsymbol{\alpha} + \boldsymbol{\beta} + \boldsymbol{\gamma} | ||
+ | |<math>\boldsymbol{\alpha} + \boldsymbol{\beta} + \boldsymbol{\gamma}</math> | ||
+ | |- | ||
+ | |прописні | ||
+ | |\mathit{ABCDE abcde 1234} | ||
+ | |<math>\mathit{ABCDE abcde 1234}</math> | ||
+ | |- | ||
+ | |шрифт Roman | ||
+ | |\mathrm{ABCDE abcde 1234} | ||
+ | |<math>\mathrm{ABCDE abcde 1234}</math> | ||
+ | |- | ||
+ | |шрифт Fraktur | ||
+ | |\mathfrak{ABCDE abcde 1234} | ||
+ | |<math>\mathfrak{ABCDE abcde 1234}</math> | ||
+ | |- | ||
+ | |Шрифт Calligraphy/Script | ||
+ | |\mathcal{ABCDE abcde 1234} | ||
+ | |<math>\mathcal{ABCDE abcde 1234}</math> | ||
+ | |- | ||
+ | |Єврейська абетка | ||
+ | |\aleph \beth \gimel \daleth | ||
+ | |<math>\aleph \beth \gimel \daleth</math> | ||
+ | |- | ||
+ | |non-italicised characters | ||
+ | |\mbox{abc} | ||
+ | |<math>\mbox{abc}</math> | ||
+ | |- | ||
+ | |змішаний прописний шрифт (поганий) | ||
+ | |\mbox{if} n \mbox{is even} | ||
+ | |<math>\mbox{if} n \mbox{is even}</math> | ||
+ | |- | ||
+ | |змішаний прописний шрифт (правильний) | ||
+ | |\mbox{if }n\mbox{ is even} | ||
+ | |<math>\mbox{if }n\mbox{ is even}</math> | ||
+ | |} | ||
− | + | == Взяття великих виразів в дужки, фігурні та квадратні дужки == | |
− | + | {| class="wikitable" border="1" | |
− | + | |- | |
− | + | ! Функціональність | |
− | + | ! Синтаксис | |
− | + | ! Як це виглядає на екрані | |
− | + | |- | |
− | + | | Поганий | |
− | + | | (\frac{1}{2}) | |
− | + | | <math>(\frac{1}{2})</math> | |
− | + | |- | |
− | + | | Кращий | |
− | + | | \left (\frac{1}{2} \right) | |
− | + | | <math>\left (\frac{1}{2} \right)</math> | |
− | + | |} | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | Функціональність | + | |
− | Синтаксис | + | |
− | Як це виглядає на екрані | + | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | Поганий | + | |
− | (\frac{1}{2}) | + | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | Кращий | + | |
− | \left (\frac{1}{2} \right) | + | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
Ви можете використовувати різні обмежувачі з \left і \right: | Ви можете використовувати різні обмежувачі з \left і \right: | ||
+ | {| class="wikitable" border="1" | ||
+ | |- | ||
+ | ! Функціональність | ||
+ | ! Синтаксис | ||
+ | ! Як це виглядає на екрані | ||
+ | |- | ||
+ | | Дужки | ||
+ | | \left (\frac{a}{b} \right) | ||
+ | | <math>\left (\frac{a}{b} \right)</math> | ||
+ | |- | ||
+ | | Квадратні дужки | ||
+ | | \left [ \frac{a}{b} \right ] \quad \left \lbrack \frac{a}{b} \right \rbrack | ||
+ | | <math>\left [ \frac{a}{b} \right ] \quad \left \lbrack \frac{a}{b} \right \rbrack</math> | ||
+ | |- | ||
+ | |Фігурні дужки | ||
+ | |\left \{ \frac{a}{b} \right \} \quad \left \lbrace \frac{a}{b} \right \rbrace | ||
+ | |<math>\left \{ \frac{a}{b} \right \} \quad \left \lbrace \frac{a}{b} \right \rbrace</math> | ||
+ | |- | ||
+ | | Кутові дужки | ||
+ | |\left \langle \frac{a}{b} \right \rangle | ||
+ | |<math>\left \langle \frac{a}{b} \right \rangle</math> | ||
+ | |- | ||
+ | | Прямі та подвійні прямі дужки | ||
+ | |\left | \frac{a}{b} \right \vert \left \Vert \frac{c}{d} \right \| | ||
+ | |<math>\left | \frac{a}{b} \right \vert \left \Vert \frac{c}{d} \right \|</math> | ||
+ | |- | ||
+ | | Підлога та стеля: | ||
+ | |\left \lfloor \frac{a}{b} \right \rfloor \left \lceil \frac{c}{d} \right \rceil | ||
+ | |<math>\left \lfloor \frac{a}{b} \right \rfloor \left \lceil \frac{c}{d} \right \rceil</math> | ||
+ | |- | ||
+ | | Прямі та зворотні дроби | ||
+ | |\left / \frac{a}{b} \right \backslash | ||
+ | |<math>\left / \frac{a}{b} \right \backslash</math> | ||
+ | |- | ||
+ | | Стрілки | ||
+ | |\left \uparrow \frac{a}{b} \right \downarrow \quad \left \Uparrow \frac{a}{b} \right \Downarrow \quad \left \updownarrow \frac{a}{b} \right \Updownarrow | ||
+ | |<math>\left \uparrow \frac{a}{b} \right \downarrow \quad \left \Uparrow \frac{a}{b} \right \Downarrow \quad \left \updownarrow \frac{a}{b} \right \Updownarrow</math> | ||
+ | |- | ||
+ | | Обмежувачі можна змішувати,за умови що \left і \right правильно паруються | ||
+ | |<nowiki>\left [ 0,1 \right)\left \langle \psi \right |</nowiki> | ||
+ | |<math>\left [ 0,1 \right)\left \langle \psi \right |</math> | ||
+ | |- | ||
+ | | Використовуйте \left. і \right. якщо Ви нехочете щоб обмежувач з'являвся на сторінці: | ||
+ | |\left . \frac{A}{B} \right \} \to X | ||
+ | |<math>\left . \frac{A}{B} \right \} \to X</math> | ||
+ | |- | ||
+ | | rowspan="5" | Розмір обмежувачів | ||
+ | |\big(\Big(\bigg(\Bigg(… \Bigg] \bigg] \Big] \big] | ||
+ | |<math>\big( \Big( \bigg( \Bigg( ... \Bigg] \bigg] \Big] \big]</math> | ||
+ | |- | ||
+ | |\big\{ \Big\{ \bigg\{ \Bigg\{ ... \Bigg\rangle \bigg\rangle \Big\rangle \big\rangle | ||
+ | |<math>\big\{ \Big\{ \bigg\{ \Bigg\{ ... \Bigg\rangle \bigg\rangle \Big\rangle \big\rangle</math> | ||
+ | |- | ||
+ | |\big\| \Big\| \bigg\| \Bigg\| ... \Bigg| \bigg| \Big| \big| | ||
+ | |<math>\big\| \Big\| \bigg\| \Bigg\| ... \Bigg| \bigg| \Big| \big|</math> | ||
+ | |- | ||
+ | |\big\lfloor \Big\lfloor \bigg\lfloor \Bigg\lfloor … \Bigg\rceil \bigg\rceil \Big\rceil \big\rceil | ||
+ | |<math>\big\lfloor \Big\lfloor \bigg\lfloor \Bigg\lfloor ... \Bigg\rceil \bigg\rceil \Big\rceil \big\rceil</math> | ||
+ | |- | ||
+ | |\big\uparrow \Big\uparrow \bigg\uparrow \Bigg\uparrow … \Bigg\Downarrow \bigg\Downarrow \Big\Downarrow \big\Downarrow | ||
+ | |<math>\big\uparrow \Big\uparrow \bigg\uparrow \Bigg\uparrow ... \Bigg\Downarrow \bigg\Downarrow \Big\Downarrow \big\Downarrow</math> | ||
+ | |} | ||
− | + | == Пробіли та відступи == | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
Зауважте, що TeX робить відступи автоматично, але якщо необхідно, Ви можете робити це вручну. | Зауважте, що TeX робить відступи автоматично, але якщо необхідно, Ви можете робити це вручну. | ||
+ | {| class="wikitable" border="1" | ||
+ | |- | ||
+ | ! Функціональність | ||
+ | ! Синтаксис | ||
+ | ! Як це виглядає на екрані | ||
+ | |- | ||
+ | | подвійний четверний пробіл | ||
+ | | a \qquad b | ||
+ | | <math>a \qquad b</math> | ||
+ | |- | ||
+ | | четверний пробіл | ||
+ | | a \quad b | ||
+ | | <math>a \quad b</math> | ||
+ | |- | ||
+ | |текстовий пробіл | ||
+ | |a\ b | ||
+ | |<math>a\ b</math> | ||
+ | |- | ||
+ | | текстовий пробіл без конветування в PNG | ||
+ | |a \mbox{ } b | ||
+ | |<math>a \mbox{ } b</math> | ||
+ | |- | ||
+ | | великий пробіл | ||
+ | |a\;b | ||
+ | |<math>a\;b</math> | ||
+ | |- | ||
+ | | маленький пробіл | ||
+ | |a\,b | ||
+ | |<math>a\,b</math> | ||
+ | |- | ||
+ | | без пробілу | ||
+ | |ab | ||
+ | |<math>ab</math> | ||
+ | |- | ||
+ | | від'ємний відступ | ||
+ | |a\!b | ||
+ | |<math>a\!b</math> | ||
+ | |} | ||
+ | == Приклади:== | ||
+ | <center> | ||
+ | <math>\int\limits_0^\infty e^{-st}t^{x-1}\,dt,\,\,\,s>0\,</math><br /> | ||
− | + | <math>\left(3-x\right) \times \left( \frac{2}{3-x} \right) = \left(3-x\right) \times \left( \frac{3}{2-x} \right) </math><br /><br /> | |
− | + | <math>\int_a^x \int_a^s f(y)\,dy\,ds = \int_a^x f(y)(x-y)\,dy\, </math><br /><br /> | |
− | + | <math>\sum_{m=1}^\infty\sum_{n=1}^\infty\frac{m^2\,n}{3^m\left(m\,3^n+n\,3^m\right)} </math><br /><br /> | |
− | + | <math>\bar{z}| = |z|, \quad |(\bar{z})^n| = |z|^n, \quad \operatorname{arg} z^n = n\operatorname{arg} z\,</math> | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | \ | + | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | \ | + | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | \ | + | <math>\phi_n(\kappa) = \frac{1}{4\pi^2\kappa^2} \int_0^\infty \frac{\sin(\kappa R)}{\kappa R} \frac{\partial}{\partial R}\left[R^2\frac{\partial D_n(R)}{\partial R}\right]\,dR\,</math><br /> |
+ | <math>\phi_n(\kappa) = 0.033C_n^2\kappa^{-11/3},\,\,\,\frac{1}{L_0}<\!\!<\kappa<\!\!<\frac{1}{l_0}\,</math><br /> | ||
+ | <math>f(x) = \begin{cases}1 & -1 \le x < 0\\ | ||
+ | \frac{1}{2} & x = 0\\x&0<x\le 1\end{cases}</math><br /> | ||
+ | <math>\Gamma(z) = \int_0^\infty e^{-t} t^{z-1} \,dt\,</math><br /> | ||
+ | <math>J_p(z) = \sum_{k=0}^\infty \frac{(-1)^k\left(\frac{z}{2}\right)^{2k+p}}{k!\,\Gamma(k+p+1)}\,</math><br /> | ||
+ | <math>{}_pF_q(a_1,...,a_p;c_1,...,c_q;z) = \sum_{n=0}^\infty \frac{(a_1)_n\cdot\cdot\cdot(a_p)_n}{(c_1)_n\cdot\cdot\cdot(c_q)_n}\frac{z^n}{n!}\,</math><br /> | ||
+ | <math>\Gamma(n+1) = n \Gamma(n), \quad n>0\,</math><br /> | ||
+ | </center> | ||
− | |||
− | + | [[Категорія:Довідка Вікі-КДПУ]] |
Поточна версія на 12:26, 27 листопада 2018
Зміст
TeX
MediaWiki використовує розмітку TeX для математичних формул. Вона генерує або зображення у форматі PNG або простий код HTML, залежно від вподобань користувача та складності самих виразів. Зі зростом функціональності оглядачів, генеруватиметься розширений код HTML або навіть MathML.
TeX - це низькорівнева мова розмітки і програмування, створена Дональдом Кнутом для однакової верстки документів. Кнут почав розробляти систему набору тексту TeX в 1977 році для дослідження потенційних можливостей обладнання цифрового друку, яке в той час починало проникати у видавничу справу. Головним чином він сподівався поліпшити якість друкованої продукції, яка турбувала його у власних книгах і статтях. Після випуску в 1989 році підтримки восьмибітних символів розробка TeX призупинилася, тільки іноді виходять версії з виправленими помилками.
Математична розмітка розміщується всередині елементу <math> ... </math>, панель редагування відразу над вікном редагування має окрему кнопку для цього.
PNG-зображення є чорно-білими (не прозорими). Ці кольори незалежать від установок браузера чи css. Розмір шрифту та його тип часто можуть відрізнятися від використовуваного в самому тексті. css селектор зображення — img.tex.
У випадку не білого фону, білий фон формул буде його підкреслювати, що може бути як недоліком так і перевагою.
Слід уникати використання розмітки TeX в звичайному тексті, оскільки, як було зазначено, формула не буде правильно вирівняна та шрифти не збігатимуться.
Атрибут alt зображень TeX (текст що з'являється коли переглядаються параметри зображення) є власне його віктекст, без <math> і </math>.
Вступ
Пробіли та перехід на новий рядок ігноруються. За винятком функцій та операторів, як це прийнято в математиці для змінних, використовуються прописні літери але не цифри. Для іншого тексту, щоб уникнути прописного написання як для змінних, використовуйте \mbox: <math>\mbox{abc}</math> дасть Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \mbox{abc}
.
Щоб вікітекст залишався легкочитним, розміщуйте кожен доданок, множник чи рядок в матриці на окремому рядку.
Функції, символи та спеціальні символи
Як отримати спеціальні символи не використовуючи математичну розмітку, див. Довідка:Спецсимволи.
Порівняння:
- α дає α, Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \alpha
дасть (використовуються «&» і «;» замість «\», в цьому випадку такий самий код для «alpha»)
- √2 дасть √2, Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \sqrt{2}
дасть (різниця така ж сама як у попередньому прикладі, але використовується інше кодове слово, «radic» замість «sqrt»; в фігурних дужках TeX)
- √(1-e²) дасть √(1-e²), Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \sqrt{1-e^2}
дасть (дужки замість фігурних дужок, «e» замість «e», «²» замість «²»)
Функціональність | Синтаксис | Як це виглядає на екрані |
---|---|---|
Наголоси/Діакритичні знаки | \acute{a} \quad \grave{a} \quad \breve{a} \quad \check{a} \quad \tilde{a} | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \acute{a} \quad \grave{a} \quad \breve{a} \quad \check{a} \quad \tilde{a} |
Стандартні функції (правильно написані) | \sin x + \ln y +\operatorname{sgn} z \sin a \ \cos b \ \tan c \ \cot d \ \sec e \ \csc f |
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \sin x + \ln y +\operatorname{sgn} z
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \sin a \ \cos b \ \tan c \ \cot d \ \sec e \ \csc f
|
Стандартні функції (помилково написані) | sin x + ln y + sgn z | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): sin x + ln y + sgn z |
Модульна арифметика | s_k \equiv 0 \pmod{m} a \bmod b |
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): s_k \equiv 0 \pmod{m}
|
Похідні | \nabla \; \partial x \; dx \; \dot x \; \ddot y | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \nabla \; \partial x \; dx \; \dot x \; \ddot y |
Множини | \forall \; \exists \; \empty \; \emptyset \; \varnothing \in \ni \not\in \notin \subset \subseteq \supset \supseteq \cap \bigcap \cup \bigcup \biguplus |
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \forall \; \exists \; \empty \; \emptyset \; \varnothing \in \ni \not\in \notin
|
\sqsubset \sqsubseteq \sqsupset \sqsupseteq \sqcap \sqcup \bigsqcup | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \sqsubset \sqsubseteq \sqsupset \sqsupseteq \sqcap \sqcup \bigsqcup | |
Логіка | p \land \wedge \; \bigwedge \; \bar{q} \to p \lor \vee \; \bigvee \; \lnot \; \neg q \; \setminus \; \smallsetminus | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): p \land \wedge \; \bigwedge \; \bar{q} \to p \lor \vee \; \bigvee \; \lnot \; \neg q \; \setminus \; \smallsetminus |
Корені | \sqrt{2}\approx 1.4 | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \sqrt{2}\approx 1.4 |
\sqrt[n]{x} | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \sqrt[n]{x} | |
Відношення | \ll \; \gg \; \sim \; \approx \; \simeq \; \cong \; \le \; \ge \; \equiv \; \not\equiv \; \ne \; \propto \; \pm \; \mp | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ll \; \gg \; \sim \; \approx \; \simeq \; \cong \; \le \; \ge \; \equiv \; \not\equiv \; \ne \; \propto \; \pm \; \mp |
Геометричні | \Diamond \; \Box \; \triangle \; \angle \; \perp \; \mid \; \nmid \; \| \; 45^\circ | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \Diamond \; \Box \; \triangle \; \angle \; \perp \; \mid \; \nmid \; \| \; 45^\circ |
Стрілки | \leftarrow \; \gets \; \rightarrow \; \to \; \leftrightarrow \longleftarrow \; \longrightarrow |
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \leftarrow \; \gets \; \rightarrow \; \to \; \leftrightarrow
|
\rightharpoonup \; \rightharpoondown \; \leftharpoonup \; \leftharpoondown \; \upharpoonleft \; \upharpoonright \; \downharpoonleft \; \downharpoonright | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \rightharpoonup \; \rightharpoondown \; \leftharpoonup \; \leftharpoondown \; \upharpoonleft \; \upharpoonright \; \downharpoonleft \; \downharpoonright | |
\Leftarrow \; \Rightarrow \; \Leftrightarrow \Longleftarrow \; \Longrightarrow \; \Longleftrightarrow (or \iff) |
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \Leftarrow \; \Rightarrow \; \Leftrightarrow
| |
Спеціальні | \eth \; \S \; \P \; \% \; \dagger \; \ddagger \; \star \; * \; \ldots \smile \frown \wr \oplus \bigoplus \otimes \bigotimes |
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \eth \; \S \; \P \; \% \; \dagger \; \ddagger \; \star \; * \; \ldots
|
Нижні, верхні індекси та інтеграли
Функціональність | Синтаксис | Як це виглядає на екрані |
---|---|---|
Верхні індекси | a^2 | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): a^2 |
Нижні індекси | a_2 | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): a_2 |
Групування | a^{2+2} | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): a^{2+2} |
a_{i, j} | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): a_{i, j} | |
Комбінування нижніх та верхніх регістрів | x_2^3 | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): x_2^3 |
Слідування верхніх і нижніх | {}_1^2\!X_3^4 | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): {}_1^2\!X_3^4 |
Похідні (правильно) | x', y | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): x', y'' |
Похідні (неправильно) | x^\prime, y^{\prime\prime} x\prime, y\prime\prime |
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): x^\prime, y^{\prime\prime}
|
Похідні точки | \dot{x}, \ddot{x} | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \dot{x}, \ddot{x} |
Підкреслення, надкреслення, вектори | \hat a \ \bar b \ \vec c \ \overrightarrow{a b} \ \overleftarrow{c d} \ \widehat{d e f} \ \overline{g h i} \ \underline{j k l} | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \hat a \ \bar b \ \vec c \ \overrightarrow{a b} \ \overleftarrow{c d} \ \widehat{d e f} \ \overline{g h i} \ \underline{j k l} |
Наддужки | \begin{matrix} 5050 \\ \overbrace{ 1+2+\cdots+100 } \end{matrix} | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \begin{matrix} 5050 \\ \overbrace{ 1+2+\cdots+100 } \end{matrix} |
Піддужки | \begin{matrix} \underbrace{ a+b+\cdots+z } \\ 26 \end{matrix} | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \begin{matrix} \underbrace{ a+b+\cdots+z } \\ 26 \end{matrix} |
Суми | \sum_{k=1}^N k^2 | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \sum_{k=1}^N k^2 |
Добутки | \prod_{i=1}^N x_i | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \prod_{i=1}^N x_i |
Кодобутки | \coprod_{i=1}^N x_i | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \coprod_{i=1}^N x_i |
Границі | \lim_{n \to \infty}x_n | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \lim_{n \to \infty}x_n |
Інтеграл | \int_{-N}^{N} e^x\, dx | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \int_{-N}^{N} e^x\, dx |
Подвійний інтеграл | \iint_{D}^{W} \, dx\,dy | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \iint_{D}^{W} \, dx\,dy |
Потрійний інтеграл | \iiint_{E}^{V} \, dx\,dy\,dz | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \iiint_{E}^{V} \, dx\,dy\,dz |
Четверний інтеграл | \iiiint_{F}^{U} \, dx\,dy\,dz\,dt | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \iiiint_{F}^{U} \, dx\,dy\,dz\,dt |
Криволінійний інтеграл | \oint_{C} x^3\, dx + 4y^2\, dy | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \oint_{C} x^3\, dx + 4y^2\, dy |
Перетини | \bigcap_1^{n} p | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \bigcap_1^{n} p |
Об'єднання | \bigcup_1^{k} p | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \bigcup_1^{k} p |
Дроби, матриці, багаторядкові вирази
Функціональність | Синтаксис | Як це виглядає на екрані | ||||
---|---|---|---|---|---|---|
Дроби | \frac{2}{4} або {2 \over 4} | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \frac{2}{4} | ||||
Біноміальні коефіцієнти | {n \choose k} | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): {n \choose k} | ||||
Малі дроби | \begin{matrix} \frac{2}{4} \end{matrix} | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \begin{matrix} \frac{2}{4} \end{matrix} | ||||
Матриці | \begin{matrix} x & y \\ z & v \end{matrix} | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \begin{matrix} x & y \\ z & v \end{matrix} | ||||
\begin{vmatrix} x & y \\ z & v \end{vmatrix} | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \begin{vmatrix} x & y \\ z & v \end{vmatrix} | |||||
\begin{Vmatrix} x & y \\ z & v \end{Vmatrix} | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \begin{Vmatrix} x & y \\ z & v \end{Vmatrix} | |||||
\begin{bmatrix} 0 & \cdots & 0 \\ \vdots & \ddots & \vdots \\ 0 & \cdots & |
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \begin{bmatrix} 0 & \cdots & 0 \\ \vdots & \ddots & \vdots \\ 0 & \cdots & 0\end{bmatrix} | |||||
\begin{Bmatrix} x & y \\ z & v \end{Bmatrix} | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \begin{Bmatrix} x & y \\ z & v \end{Bmatrix} | |||||
\begin{pmatrix} x & y \\ z & v \end{pmatrix} | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \begin{pmatrix} x & y \\ z & v \end{pmatrix} | |||||
Варіанти вибору | f(n) = \begin{cases} n/2, & \mbox{if }n\mbox{ is even} \\ 3n+1, & \mbox{if }n\mbox{ is odd} \end{cases} | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): f(n) = \begin{cases} n/2, & \mbox{if }n\mbox{ is even} \\ 3n+1, & \mbox{if }n\mbox{ is odd} \end{cases} | ||||
Багаторядкові рівняння | \begin{matrix}f(n+1) & = & (n+1)^2 \\ \ &
= & n^2 + 2n + 1 \end{matrix} |
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \begin{matrix}f(n+1) & = & (n+1)^2 \\ \ & = & n^2 + 2n + 1 \end{matrix} | ||||
Альтернативний запис багаторядкових рівняннь(через таблиці) |
{| |- |
|
Шрифти
Функціональність | Синтаксис | Як це виглядає на екрані |
---|---|---|
Грецька абетка (Зауважте відсутність омікрон; зауважте також, що деякі букви грецької абетки у верхньому регістрі промальовуються так само як і відповідні латинські) |
\Alpha\ \Beta\ \Gamma\ \Delta\ \Epsilon\ \Zeta\ \Eta\ \Theta\ \Iota\ \Kappa\ \Lambda\ \Mu\ \Nu\ \Xi\ \Pi\ \Rho\ \Sigma\ \Tau\ \Upsilon\ \Phi\ \Chi\ \Psi\ \Omega \alpha\ \beta\ \gamma\ \delta\ \epsilon\ \zeta\ \eta\ \theta\ \iota\ \kappa\ \lambda\ \mu\ \nu\ \xi\ \pi\ \rho\ \sigma\ \tau\ \upsilon\ \phi\ \chi\ \psi\ \omega |
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \Alpha\ \Beta\ \Gamma\ \Delta\ \Epsilon\ \Zeta\ \Eta\ \Theta\ \Iota\ \Kappa\ \Lambda\ \Mu\ \Nu\ \Xi\ \Pi\ \Rho\ \Sigma\ \Tau\ \Upsilon\ \Phi\ \Chi\ \Psi\ \Omega
|
Blackboard bold | x\in\mathbb{R}\sub\mathbb{C} | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): x\in\mathbb{R}\sub\mathbb{C} |
boldface (вектори) | \mathbf{x}\cdot\mathbf{y} = 0 | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \mathbf{x}\cdot\mathbf{y} = 0 |
жирні (грецькі) | \boldsymbol{\alpha} + \boldsymbol{\beta} + \boldsymbol{\gamma} | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \boldsymbol{\alpha} + \boldsymbol{\beta} + \boldsymbol{\gamma} |
прописні | \mathit{ABCDE abcde 1234} | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \mathit{ABCDE abcde 1234} |
шрифт Roman | \mathrm{ABCDE abcde 1234} | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \mathrm{ABCDE abcde 1234} |
шрифт Fraktur | \mathfrak{ABCDE abcde 1234} | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \mathfrak{ABCDE abcde 1234} |
Шрифт Calligraphy/Script | \mathcal{ABCDE abcde 1234} | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \mathcal{ABCDE abcde 1234} |
Єврейська абетка | \aleph \beth \gimel \daleth | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \aleph \beth \gimel \daleth |
non-italicised characters | \mbox{abc} | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \mbox{abc} |
змішаний прописний шрифт (поганий) | \mbox{if} n \mbox{is even} | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \mbox{if} n \mbox{is even} |
змішаний прописний шрифт (правильний) | \mbox{if }n\mbox{ is even} | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \mbox{if }n\mbox{ is even} |
Взяття великих виразів в дужки, фігурні та квадратні дужки
Функціональність | Синтаксис | Як це виглядає на екрані |
---|---|---|
Поганий | (\frac{1}{2}) | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): (\frac{1}{2}) |
Кращий | \left (\frac{1}{2} \right) | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \left (\frac{1}{2} \right) |
Ви можете використовувати різні обмежувачі з \left і \right:
Функціональність | Синтаксис | Як це виглядає на екрані |
---|---|---|
Дужки | \left (\frac{a}{b} \right) | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \left (\frac{a}{b} \right) |
Квадратні дужки | \left [ \frac{a}{b} \right ] \quad \left \lbrack \frac{a}{b} \right \rbrack | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \left [ \frac{a}{b} \right ] \quad \left \lbrack \frac{a}{b} \right \rbrack |
Фігурні дужки | \left \{ \frac{a}{b} \right \} \quad \left \lbrace \frac{a}{b} \right \rbrace | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \left \{ \frac{a}{b} \right \} \quad \left \lbrace \frac{a}{b} \right \rbrace |
Кутові дужки | \left \langle \frac{a}{b} \right \rangle | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \left \langle \frac{a}{b} \right \rangle |
Прямі та подвійні прямі дужки | \frac{a}{b} \right \vert \left \Vert \frac{c}{d} \right \| | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \left | \frac{a}{b} \right \vert \left \Vert \frac{c}{d} \right \| |
Підлога та стеля: | \left \lfloor \frac{a}{b} \right \rfloor \left \lceil \frac{c}{d} \right \rceil | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \left \lfloor \frac{a}{b} \right \rfloor \left \lceil \frac{c}{d} \right \rceil |
Прямі та зворотні дроби | \left / \frac{a}{b} \right \backslash | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \left / \frac{a}{b} \right \backslash |
Стрілки | \left \uparrow \frac{a}{b} \right \downarrow \quad \left \Uparrow \frac{a}{b} \right \Downarrow \quad \left \updownarrow \frac{a}{b} \right \Updownarrow | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \left \uparrow \frac{a}{b} \right \downarrow \quad \left \Uparrow \frac{a}{b} \right \Downarrow \quad \left \updownarrow \frac{a}{b} \right \Updownarrow |
Обмежувачі можна змішувати,за умови що \left і \right правильно паруються | \left [ 0,1 \right)\left \langle \psi \right | | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \left [ 0,1 \right)\left \langle \psi \right | |
Використовуйте \left. і \right. якщо Ви нехочете щоб обмежувач з'являвся на сторінці: | \left . \frac{A}{B} \right \} \to X | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \left . \frac{A}{B} \right \} \to X |
Розмір обмежувачів | \big(\Big(\bigg(\Bigg(… \Bigg] \bigg] \Big] \big] | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \big( \Big( \bigg( \Bigg( ... \Bigg] \bigg] \Big] \big] |
\big\{ \Big\{ \bigg\{ \Bigg\{ ... \Bigg\rangle \bigg\rangle \Big\rangle \big\rangle | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \big\{ \Big\{ \bigg\{ \Bigg\{ ... \Bigg\rangle \bigg\rangle \Big\rangle \big\rangle | |
\Big\| \bigg\| \Bigg\| ... \Bigg| \bigg| \Big| \big| | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \big\| \Big\| \bigg\| \Bigg\| ... \Bigg| \bigg| \Big| \big| | |
\big\lfloor \Big\lfloor \bigg\lfloor \Bigg\lfloor … \Bigg\rceil \bigg\rceil \Big\rceil \big\rceil | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \big\lfloor \Big\lfloor \bigg\lfloor \Bigg\lfloor ... \Bigg\rceil \bigg\rceil \Big\rceil \big\rceil | |
\big\uparrow \Big\uparrow \bigg\uparrow \Bigg\uparrow … \Bigg\Downarrow \bigg\Downarrow \Big\Downarrow \big\Downarrow | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \big\uparrow \Big\uparrow \bigg\uparrow \Bigg\uparrow ... \Bigg\Downarrow \bigg\Downarrow \Big\Downarrow \big\Downarrow |
Пробіли та відступи
Зауважте, що TeX робить відступи автоматично, але якщо необхідно, Ви можете робити це вручну.
Функціональність | Синтаксис | Як це виглядає на екрані |
---|---|---|
подвійний четверний пробіл | a \qquad b | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): a \qquad b |
четверний пробіл | a \quad b | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): a \quad b |
текстовий пробіл | a\ b | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): a\ b |
текстовий пробіл без конветування в PNG | a \mbox{ } b | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): a \mbox{ } b |
великий пробіл | a\;b | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): a\;b |
маленький пробіл | a\,b | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): a\,b |
без пробілу | ab | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): ab |
від'ємний відступ | a\!b | Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): a\!b |
Приклади:
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \int\limits_0^\infty e^{-st}t^{x-1}\,dt,\,\,\,s>0\,
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \left(3-x\right) \times \left( \frac{2}{3-x} \right) = \left(3-x\right) \times \left( \frac{3}{2-x} \right)
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \int_a^x \int_a^s f(y)\,dy\,ds = \int_a^x f(y)(x-y)\,dy\,
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \sum_{m=1}^\infty\sum_{n=1}^\infty\frac{m^2\,n}{3^m\left(m\,3^n+n\,3^m\right)}
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \bar{z}| = |z|, \quad |(\bar{z})^n| = |z|^n, \quad \operatorname{arg} z^n = n\operatorname{arg} z\,
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \phi_n(\kappa) = \frac{1}{4\pi^2\kappa^2} \int_0^\infty \frac{\sin(\kappa R)}{\kappa R} \frac{\partial}{\partial R}\left[R^2\frac{\partial D_n(R)}{\partial R}\right]\,dR\,
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \phi_n(\kappa) = 0.033C_n^2\kappa^{-11/3},\,\,\,\frac{1}{L_0}<\!\!<\kappa<\!\!<\frac{1}{l_0}\,
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): f(x) = \begin{cases}1 & -1 \le x < 0\\ \frac{1}{2} & x = 0\\x&0<x\le 1\end{cases}
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \Gamma(z) = \int_0^\infty e^{-t} t^{z-1} \,dt\,
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): J_p(z) = \sum_{k=0}^\infty \frac{(-1)^k\left(\frac{z}{2}\right)^{2k+p}}{k!\,\Gamma(k+p+1)}\,
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): {}_pF_q(a_1,...,a_p;c_1,...,c_q;z) = \sum_{n=0}^\infty \frac{(a_1)_n\cdot\cdot\cdot(a_p)_n}{(c_1)_n\cdot\cdot\cdot(c_q)_n}\frac{z^n}{n!}\,
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \Gamma(n+1) = n \Gamma(n), \quad n>0\,