|
|
(не показано 8 проміжних версій цього учасника) |
Рядок 1: |
Рядок 1: |
− | = Життя = | + | =='''''<font color='blue' size=5>Життя Овiдiя</font>'''''== |
− | [[Файл:Tin_Poet_Ovid.jpg]]
| + | |
| | | |
− | Публій Овідій Назон (лат. Publius Ovidius Naso), або Овідій (* 20 березня 43 до н. е. , Сульмона, сучасна Італія — † 17, Томіс, сучасна Констанца, Румунія) — останній з поетів «золотої доби» римської літератури, твори якого мали суттєвий вплив на пізнішу європейську середньовічну літературу та по наш час.
| |
− | Згідно з автобіографічним твором «Скорботні елегії», Овідій народився в забезпеченій провінційній сім'ї вершницького стану. Із братом Луцієм, який був на рік старший, спочатку навчався в граматичній школі в Римі, а потім отримав звичайну для того часу риторичну освіту. Виявивши непересічні здібності до риторики, займався політикою: був одним з нижчих міських урядників у колегії тріумвірів, — а опісля членом судової колегії децимвірів. Проте потяг до віршування узяв верх: став членом гуртка Марка Валерія Мессали, мав нагоду зустрітися з Вергілієм на декламуванні Горацієм його віршів, підтримував дружні зв'язки з Секстом Пропорцієм й Тибуллом. Освіту завершив у Афінах, після чого здійснив подорож східним Середземномор'ям з поетом Емілієм Макром, а потім до повернення в Рим побував на Сицилії.
| |
| | | |
− | У грудні 8 року н. е. імператор Октавіан Август несподівано заслав поета у Томи — грецьку колонію біля гирла Дунаю (нині сучасне місто Констанца на території Румунії). Причинами для вигнання були «образа та помилка»: «образою» стала поема «Мистецтво кохання», яка з'явилась вісьмома роками раніше, що сам поет підкреслював неодноразово — вихід поеми випадково збігся зі скандалом, пов'язаним з подружньою невірністю дочки імператора Юлії. Проте натяк Овідія, в чому полягала «помилка», залишився нерозгаданим. Був якийсь безпосередній привід, щось «ненароком побачене», можливо, якийсь факт, що компрометував Августа або його сім'ю. Дослідники вважають, що Овідій був довіреною особою в любовному зв'язку Юлії, інші — що він був утаємничений в династичні інтриги, з метою позбавити Тиберія, сина імператриці Лівії від попереднього шлюбу, прав спадкоємця.
| |
| | | |
− | Коли це сталося, Овідій перебував на острові Ельба. Невідомо, чи відбувався якийсь суд, можливо, таємний. Проте майно поета не конфісковано і його третя дружина Фабія, рідня імператора, залишилась у Римі, щоб домогтися помилування. Перед від'їздом вигнанець спалює «Метаморфози», хоча саме цей твір поет вважав запорукою свого безсмертя, своїм пам'ятником; на щастя, друзі зберегли копії твору. На засланні лише віра у відданість дружини та сподівання на милість імператора слугували Овідію єдиною втіхою. Після смерті Августа у 14 н. е., з'явилась надія на швидке звільнення, проте у Тиберія, до якого поет звертався через його племінника Германіка, розуміння не знайшов через суперечку між Тиберієм та Германіком. Під кінець життя Овідій, вочевидь, змирився з долею.
| + | =='''''<font color='blue' size=5>Творчiсть Овiдiя</font>'''''== |
| + | <font color='brown' size=3>- «Скорботні елегії»;'' |
| | | |
− | = Творчість =
| + | ''-«Понтійські листи»;'' |
| | | |
− | [[Файл:Ysa.jpg|200px]]
| + | ''-Втрачені твори.''</font> |
− | Публій Овідій Назон, картина Антона ван Вернера
| + | |
| | | |
− | Овідій виховувався в атмосфері імперії Октавіана Августа, коли по закінченню громадянських воєн надзвичайно зросла заможність італійських землевласників. Поет відобразив у своїй творчості ідеологію вершницького стану, що досяг в той час свого найвищого економічного розвитку. Соціальна та філософська проблематика, характерна для попереднього літературного покоління (Вергілій, Горацій), Овідієві чужа. В його творчості переважають еротичні теми, в яких головним є не глибокі почуття, а дотепна іронічна гра традиційними літературними мотивами, з постійними переспівами як попередників, так і самого себе. Твори Овідія відрізняються віртуозною легкістю і гнучкістю стилю, яким він володів досконало.
| + | =='''''<font color='blue' size=5>Iдея проекту</font>'''''== |
| + | <font color='red' size=3>Дослiдити творчiсть Овiдiя.''''' |
| | | |
− | Блискучій поетичний дебют Овідія («Любовні елегії») пов'язаний з еротичною елегією, поширеним жанром в його час. В цьому жанрі відбилися настрої середніх верств суспільства, які поринали від суспільної діяльності в сферу особистого життя. Поет згадує своїх попередників — Корнелія Галла, Альбія Тібулла та Секста Пропорція; однак він не був лише наслідувачем, свої елегії він складає в цілком іншій тональності, грайливого, часом легковажного трактування теми кохання. Публічні декламації «Любовних елегій» відразу принесли їх авторові загальне визнання.
| + | =='''''<font color='blue' size=5>Автор проекту</font>'''''== |
| + | <font color='green' size=3>Молчанова Анастасiя, студентка групи 108.</font>''''' |
| + | |
| + | ='''<font color='blue' size=5>Матеріали проекту</font>'''= |
| + | |
| + | =='''<font color='blue' size=5>Інтернет ресурси проекту</font>'''== |
| + | |
| + | [http://uk.wikipedia.org/wiki/Овідій#.D0.96.D0.B8.D1.82.D1.82.D1.8F Матеріал з Вікіпедії] |
| + | |
| + | [http://www.ancientrome.ru/antlitr/ovidius/index.htm Антична лiтература. Овiдiй.] |
| + | |
| + | [http://www.e-reading.co.uk/book.php?book=40813 Метаморфози.] |
| + | |
| + | [http://www.ae-lib.org.ua/texts/ovidius__amores__ua.htm Любовні елегії] |
| + | |
| + | [http://grigam.narod.ru/verseth/vers1/vers17.htm Наука любовi] |
| + | |
| + | =='''<font color='blue' size=5>Додаткові матеріали проекту</font>'''== |
| + | [[Файл:Ysa.jpg|200px]] |
| + | [[Файл:Tin_Poet_Ovid.jpg|200px]] |
| + | [[Файл:Azza.jpg]] |
| + | [[Файл:Ugu.jpg]] |