Відмінності між версіями «FDDI»
Viper (обговорення • внесок) |
|||
| (не показано 2 проміжні версії 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Мережа FDDI '''(від англійського Fiber Distributed Data Interface) - це одна з новітніх розробок стандартів локальних мереж. Стандарт FDDI, запропонований Американським національним інститутом стандартів (ANSI), споконвічно орієнтувалася на високу швидкість передачі (100 Мбіт/с) і на застосування перспективного оптоволоконного кабелю (довжина хвилі світла - 850 нм). Тому в цьому випадку виробники не були стиснуті рамками стандартів, що орієнтувалися на низькі швидкості й електричний кабель. | '''Мережа FDDI '''(від англійського Fiber Distributed Data Interface) - це одна з новітніх розробок стандартів локальних мереж. Стандарт FDDI, запропонований Американським національним інститутом стандартів (ANSI), споконвічно орієнтувалася на високу швидкість передачі (100 Мбіт/с) і на застосування перспективного оптоволоконного кабелю (довжина хвилі світла - 850 нм). Тому в цьому випадку виробники не були стиснуті рамками стандартів, що орієнтувалися на низькі швидкості й електричний кабель. | ||
| − | [[ВИСОКОШВИДКІСНІ МЕРЕЖІ | + | Технологія FDDI розроблялася для застосування у відповідальних ділянках мереж – на магістральних з’єднаннях між крупними мережами, наприклад мережами будівель, а також для підключення до мережі високопродуктивних серверів. Тому головним для розробників було забезпечити високу швидкість передачі даних, відмовостійкість на рівні протоколу і великі відстані між вузлами мережі. |
| + | Всі ці цілі були досягнуті. В результаті технологія FDDI вийшла якісною, але вельми дорогою. Навіть поява дешевшого варіанту для витої пари не набагато понизила вартість підключення одного вузла до мережі FDDI. | ||
| + | Тому практика показала, що основною областю застосування технології FDDI сталі магістралі мереж, що складаються з декількох будівель, а також мережі масштабу крупного міста, тобто класу MAN. Для підключення клієнтських комп’ютерів і навіть невеликих серверів технологія виявилася дуже дорогою. | ||
| + | А оскільки устаткування FDDI випускається вже близько 10 років, значного зниження його вартості чекати не доводиться. | ||
| + | |||
| + | В результаті мережеві фахівці з початку 90-х років стали шукати шляхи створення порівняно недорогих і в той же час високошвидкісних технологій, які б так само успішно працювали на всіх поверхах корпоративної мережі, як це робили в 80-і роки технології Ethernet і Token Ring. | ||
| + | |||
| + | Технологія FDDI багато в чому грунтується на технології Token Ring, розвиваючи і удосконалюючи її основні ідеї. Розробники технології FDDI ставили перед собою як найбільш пріоритетних наступні цілі: | ||
| + | |||
| + | *підвищити бітову швидкість передачі даних 100 Мбит/с; | ||
| + | |||
| + | *підвищити відмовостійкість мережі за рахунок стандартних процедур відновлення її після відмов різного роду – пошкодження кабелю, некоректної роботи вузла, концентратора, виникнення високого рівня перешкод на лінії і т. п.; | ||
| + | |||
| + | *максимально ефективно використовувати потенційну пропускну спроможність мережі як для асинхронного, так і для синхронного (чутливого до затримок) трафіків. | ||
| + | |||
| + | Мережа FDDI будується на основі двох оптоволоконних кілець, які утворюють основний і резервний шляхи передачі даних між вузлами мережі. Наявність двох кілець – це основний спосіб підвищення відмовостійкості в мережі FDDI, і вузли, які хочуть скористатися цим підвищеним потенціалом надійності, повинні бути підключені до обох кілець. | ||
| + | |||
| + | В нормальному режимі роботи мережі дані проходять через всі вузли і всі ділянки кабелю тільки первинного (Primary) кільця, цей режим названий режимом Thru, тобто «крізним», або «транзитним». Вторинне кільце (Secondary) в цьому режимі не використовується. | ||
| + | |||
| + | У разі якого-небудь виду відмови, коли частина первинного кільця не може передавати дані (наприклад, обрив кабелю або відмова вузла), первинне кільце об’єднується з вторинним (мал. 7.16), знов утворюючи єдине кільце. Цей режим роботи мережі називається Wrap, тобто «згортання», або «згортання», кілець. | ||
| + | |||
| + | Операція згортання проводиться засобами концентраторів і/або мережевих адаптерів FDDI. Для спрощення цієї процедури дані по первинному кільцю завжди передаються в одному напрямі (на діаграмах цей напрям зображається проти годинникової стрілки), а по вторинному – в зворотному (зображається за годинниковою стрілкою). | ||
| + | |||
| + | Тому при утворенні загального кільця з двох кілець передавачі станцій як і раніше залишаються підключеними до приймачів сусідніх станцій, що дозволяє правильно передавати і приймати інформацію сусідніми станціями. | ||
| + | |||
| + | В стандартах FDDI багато уваги відводиться різним процедурам, які дозволяють визначити наявність відмови в мережі, а потім провести необхідну реконфігурацию. Мережа FDDI може повністю відновлювати свою працездатність у разі одиничних відмов її елементів. При множинних відмовах мережа розпадається на декілька не зв’язаних мереж. | ||
| + | Технологія FDDI доповнює механізми виявлення відмов технології Token Ring механізмами реконфігурациі шляху передачі даних в мережі, заснованими на наявності резервних зв’язків, що забезпечуються другим кільцем. | ||
| + | |||
| + | [[ВИСОКОШВИДКІСНІ МЕРЕЖІ|Мережа FDDI]]<br> | ||
| + | |||
Перейти до [[802.12 – Demand Priority Access LAN, 100VG-AnyLAN – локальні мережі з методом доступу за вимогою з пріоритетами.]] | Перейти до [[802.12 – Demand Priority Access LAN, 100VG-AnyLAN – локальні мережі з методом доступу за вимогою з пріоритетами.]] | ||
[[category:Комп'ютерні мережі]] | [[category:Комп'ютерні мережі]] | ||
Поточна версія на 17:47, 16 грудня 2012
Мережа FDDI (від англійського Fiber Distributed Data Interface) - це одна з новітніх розробок стандартів локальних мереж. Стандарт FDDI, запропонований Американським національним інститутом стандартів (ANSI), споконвічно орієнтувалася на високу швидкість передачі (100 Мбіт/с) і на застосування перспективного оптоволоконного кабелю (довжина хвилі світла - 850 нм). Тому в цьому випадку виробники не були стиснуті рамками стандартів, що орієнтувалися на низькі швидкості й електричний кабель.
Технологія FDDI розроблялася для застосування у відповідальних ділянках мереж – на магістральних з’єднаннях між крупними мережами, наприклад мережами будівель, а також для підключення до мережі високопродуктивних серверів. Тому головним для розробників було забезпечити високу швидкість передачі даних, відмовостійкість на рівні протоколу і великі відстані між вузлами мережі. Всі ці цілі були досягнуті. В результаті технологія FDDI вийшла якісною, але вельми дорогою. Навіть поява дешевшого варіанту для витої пари не набагато понизила вартість підключення одного вузла до мережі FDDI. Тому практика показала, що основною областю застосування технології FDDI сталі магістралі мереж, що складаються з декількох будівель, а також мережі масштабу крупного міста, тобто класу MAN. Для підключення клієнтських комп’ютерів і навіть невеликих серверів технологія виявилася дуже дорогою. А оскільки устаткування FDDI випускається вже близько 10 років, значного зниження його вартості чекати не доводиться.
В результаті мережеві фахівці з початку 90-х років стали шукати шляхи створення порівняно недорогих і в той же час високошвидкісних технологій, які б так само успішно працювали на всіх поверхах корпоративної мережі, як це робили в 80-і роки технології Ethernet і Token Ring.
Технологія FDDI багато в чому грунтується на технології Token Ring, розвиваючи і удосконалюючи її основні ідеї. Розробники технології FDDI ставили перед собою як найбільш пріоритетних наступні цілі:
- підвищити бітову швидкість передачі даних 100 Мбит/с;
- підвищити відмовостійкість мережі за рахунок стандартних процедур відновлення її після відмов різного роду – пошкодження кабелю, некоректної роботи вузла, концентратора, виникнення високого рівня перешкод на лінії і т. п.;
- максимально ефективно використовувати потенційну пропускну спроможність мережі як для асинхронного, так і для синхронного (чутливого до затримок) трафіків.
Мережа FDDI будується на основі двох оптоволоконних кілець, які утворюють основний і резервний шляхи передачі даних між вузлами мережі. Наявність двох кілець – це основний спосіб підвищення відмовостійкості в мережі FDDI, і вузли, які хочуть скористатися цим підвищеним потенціалом надійності, повинні бути підключені до обох кілець.
В нормальному режимі роботи мережі дані проходять через всі вузли і всі ділянки кабелю тільки первинного (Primary) кільця, цей режим названий режимом Thru, тобто «крізним», або «транзитним». Вторинне кільце (Secondary) в цьому режимі не використовується.
У разі якого-небудь виду відмови, коли частина первинного кільця не може передавати дані (наприклад, обрив кабелю або відмова вузла), первинне кільце об’єднується з вторинним (мал. 7.16), знов утворюючи єдине кільце. Цей режим роботи мережі називається Wrap, тобто «згортання», або «згортання», кілець.
Операція згортання проводиться засобами концентраторів і/або мережевих адаптерів FDDI. Для спрощення цієї процедури дані по первинному кільцю завжди передаються в одному напрямі (на діаграмах цей напрям зображається проти годинникової стрілки), а по вторинному – в зворотному (зображається за годинниковою стрілкою).
Тому при утворенні загального кільця з двох кілець передавачі станцій як і раніше залишаються підключеними до приймачів сусідніх станцій, що дозволяє правильно передавати і приймати інформацію сусідніми станціями.
В стандартах FDDI багато уваги відводиться різним процедурам, які дозволяють визначити наявність відмови в мережі, а потім провести необхідну реконфігурацию. Мережа FDDI може повністю відновлювати свою працездатність у разі одиничних відмов її елементів. При множинних відмовах мережа розпадається на декілька не зв’язаних мереж. Технологія FDDI доповнює механізми виявлення відмов технології Token Ring механізмами реконфігурациі шляху передачі даних в мережі, заснованими на наявності резервних зв’язків, що забезпечуються другим кільцем.
