Відмінності між версіями «RT-11»
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | |||
| − | |||
[[Image:RT11UKNC.png|thumb|500px|Вікно RT11 (емулятор)]] | [[Image:RT11UKNC.png|thumb|500px|Вікно RT11 (емулятор)]] | ||
| Рядок 14: | Рядок 12: | ||
Варіанти : | Варіанти : | ||
| − | * RT- 11SJ ( Single Job monitor ) - однозадачних ОС для машин з пам'яттю до 64 КБ ( 32 | + | * RT- 11SJ ( Single Job monitor ) - однозадачних ОС для машин з пам'яттю до 64 КБ ( 32 Кслів ) . |
| − | * RT- 11SL ( Single Line monitor ) - однозадачних ОС для машин з пам'яттю до 64 КБ ( 32 | + | * RT- 11SL ( Single Line monitor ) - однозадачних ОС для машин з пам'яттю до 64 КБ ( 32 Кслів ) розширення SJ монітора , що підтримує такі зручності , як історія командного рядка , настройка запрошення ( prompt ) , та інші зручності. З'явився з виходом версії 5 , і моментально витіснив SJ монітор |
| − | * RT- 11BL ( BaseLine monitor ) | + | * RT- 11BL ( BaseLine monitor ) Надкомпактний різновид SJ- монітора з мінімальними апаратними вимогами. Поставлявся в комплекті дистрибутива RT- 11 . Монітор запускався і працював на всіх машинах сімейства PDP -11. Призначався в основному для генерації системи . |
| − | * RT- 11FB ( Foreground / Background monitor ) - Двох -восьми | + | * RT- 11FB ( Foreground / Background monitor ) - Двох -восьми Задачна ( фоново - оперативний режим) ОС з невитискаючою многозадачністю для машин з пам'яттю до 64 КБ |
| − | * RT- 11XM ( eXtended Memory monitor ) - Двох -восьми Задачного ОС з | + | * RT- 11XM ( eXtended Memory monitor ) - Двох -восьми Задачного ОС з невитискаючою многозадачністю для машин з пам'яттю більше 64 КБ , що мають систему управління пам'яттю |
* RT- 11ZM - Підтримувала схему поділу пам'яті на пам'ять інструкцій і пам'ять даних , прийняту в машинах PDP-11/45 . | * RT- 11ZM - Підтримувала схему поділу пам'яті на пам'ять інструкцій і пам'ять даних , прийняту в машинах PDP-11/45 . | ||
| − | * RT- 11TS - ( Time Sharing monitor ) Розрахована на | + | * RT- 11TS - ( Time Sharing monitor ) Розрахована на багатозадачну ОС з поділом часу , кожному користувачеві надавалася віртуальна машина - аналог RT- 11SJ . |
* TSX - Розвиток RT- 11TS з витісняючою багатозадачністю , що базується на статичних / динамічних пріоритетах , з додатковими сервісами ( пакетної обробки , віртуальними терміналами , підтримкою мережевих з'єднань , багатокористувацької захистом) Розробка фірми S & H Computing . | * TSX - Розвиток RT- 11TS з витісняючою багатозадачністю , що базується на статичних / динамічних пріоритетах , з додатковими сервісами ( пакетної обробки , віртуальними терміналами , підтримкою мережевих з'єднань , багатокористувацької захистом) Розробка фірми S & H Computing . | ||
= Особливості = | = Особливості = | ||
| Рядок 27: | Рядок 25: | ||
Багатозадачність - Системи RT- 11 , за винятком TS- монітора , не підтримували багатозадачність , але більшість версій дозволяло запускати кілька додатків одночасно . Всі варіанти програми - монітора , крім SJ , надавали можливість запускати « фонову задачу » ( Background Job ) . Крім того , монітори FB , XM і ZM надавали « завдання переднього плану» ( Foreground Job ) , а також невелике число « системних завдань». | Багатозадачність - Системи RT- 11 , за винятком TS- монітора , не підтримували багатозадачність , але більшість версій дозволяло запускати кілька додатків одночасно . Всі варіанти програми - монітора , крім SJ , надавали можливість запускати « фонову задачу » ( Background Job ) . Крім того , монітори FB , XM і ZM надавали « завдання переднього плану» ( Foreground Job ) , а також невелике число « системних завдань». | ||
| − | Вихідний код - RT- 11 | + | Вихідний код - RT- 11 був на мові асемблера . Інтенсивне використання умовної компіляції і макро- програмування асемблера MACRO- 11 , надавали значну ступінь конфігурування. Дистрибутиви RT- 11 поставлялися з вихідним кодом операційної системи і драйверів пристроїв , з якого були вилучені всі коментарі. Надавалася програма SYSGEN , за допомогою якої виконувалася збірка операційної системи відповідно до користувальницької конфігурації. Документація для розробників включала в себе листинги ядра з коментарями. |
Драйвери пристроїв - У ранніх версіях RT- 11 , драйвери пристроїв убудовувалися в ядро на етапі конфігурування системи , в пізніших версіях драйвери стали модулями . Оскільки RT- 11 часто використовувалася для керування пристроями та збору даних , розробники часто писали нові драйвери пристроїв або покращували існуючі , і DEC заохочувала таку розробку , роблячи свої апаратні підсистеми відкритими , підтримуючи сторонніх розробників апаратури та програмного забезпечення і заохочуючи Спільнота користувачів DEC ( DIGITAL Equipment Corporation Users Society ) . | Драйвери пристроїв - У ранніх версіях RT- 11 , драйвери пристроїв убудовувалися в ядро на етапі конфігурування системи , в пізніших версіях драйвери стали модулями . Оскільки RT- 11 часто використовувалася для керування пристроями та збору даних , розробники часто писали нові драйвери пристроїв або покращували існуючі , і DEC заохочувала таку розробку , роблячи свої апаратні підсистеми відкритими , підтримуючи сторонніх розробників апаратури та програмного забезпечення і заохочуючи Спільнота користувачів DEC ( DIGITAL Equipment Corporation Users Society ) . | ||
| − | Файлова система - RT- 11 мала найпростішу дворівневу (том / файл) файлову систему з безперервними ( | + | Файлова система - RT- 11 мала найпростішу дворівневу (том / файл) файлову систему з безперервними ( односегментними ) файлами , що вимагало періодичної дефрагментації дискового простору. Багаторівневість файлової системи зазвичай реалізовувалася за допомогою віртуальних дисків ( файлова система монтованих томів реалізовувалася в звичайному файлі або файлі іншого віртуального диска). Назва файлу складалося з імені файлу , символу ". " та обов'язкового розширення файлу. Максимальна довжина імені файлу - 6 символів. Довжина розширення - 3 символи. Символ " . " мався на увазі в назві кожного файлу і в файлової системі не зберігався . Кратність трьом довжини імені та розширення пояснюється використанням для їх зберігання кодування RADIX - 50 , що вимагає всього 2 байта для зберігання 3 символів. |
Програмне забезпечення - RT- 11 поставлялася з цілою низкою сервісних програм. Утиліти DIR , DUP , PIP і FORMAT дозволяли управляти дисками та каталогами. Редактори TECO , EDIT і візуальні редактори KED ( для VT100 ) і K52 ( для VT52 ) давали можливість створювати і редагувати файли з вихідним кодом і даними. MACRO , LINK і LIBR дозволяли створювати свої виконувані файли. ODT , VDT і SD - налагоджувати програми . Варіант Runoff від DEC дозволяв користувачеві створювати документи . І нарешті , програма VTCOM дозволяла зв'язуватися з іншою системою за допомогою телефонної лінії і модему . | Програмне забезпечення - RT- 11 поставлялася з цілою низкою сервісних програм. Утиліти DIR , DUP , PIP і FORMAT дозволяли управляти дисками та каталогами. Редактори TECO , EDIT і візуальні редактори KED ( для VT100 ) і K52 ( для VT52 ) давали можливість створювати і редагувати файли з вихідним кодом і даними. MACRO , LINK і LIBR дозволяли створювати свої виконувані файли. ODT , VDT і SD - налагоджувати програми . Варіант Runoff від DEC дозволяв користувачеві створювати документи . І нарешті , програма VTCOM дозволяла зв'язуватися з іншою системою за допомогою телефонної лінії і модему . | ||
| Рядок 42: | Рядок 40: | ||
V4.x - подальший розвиток ОС. Деякі функції розширені і доповнені. Зокрема , з'явилася можливість підтримки таймера в SJ- моніторі . | V4.x - подальший розвиток ОС. Деякі функції розширені і доповнені. Зокрема , з'явилася можливість підтримки таймера в SJ- моніторі . | ||
| − | * Одна і та ж версія монітора могла бути встановлена на будь- | + | * Одна і та ж версія монітора могла бути встановлена на будь-який доступний для завантаження пристрій. Імена моніторів мали наступний вигляд: « RT11SJ » , « RT11FB » і т. д. |
* Дистрибутив поставлявся у вигляді набору асемблерних файлів і програми для генерації моніторів , написаної мовою « PAGEN ». | * Дистрибутив поставлявся у вигляді набору асемблерних файлів і програми для генерації моніторів , написаної мовою « PAGEN ». | ||
* Розширено набір підтримуваних пристроїв. Список драйверів доповнився , зокрема драйвером « VM » - віртуальний диск в розширеної пам'яті | * Розширено набір підтримуваних пристроїв. Список драйверів доповнився , зокрема драйвером « VM » - віртуальний диск в розширеної пам'яті | ||
| Рядок 49: | Рядок 47: | ||
V5.x - У цій версії ОС зроблено дуже багато нового , що зумовило її широке поширення. Версія 5.0 після своєї появи на світ практично миттєво витіснила всі попередні. | V5.x - У цій версії ОС зроблено дуже багато нового , що зумовило її широке поширення. Версія 5.0 після своєї появи на світ практично миттєво витіснила всі попередні. | ||
* Введена підтримка « логічних » або « віртуальних » дисків (драйвер « LD »). Це дозволило реалізувати багаторівневу файлову структуру. | * Введена підтримка « логічних » або « віртуальних » дисків (драйвер « LD »). Це дозволило реалізувати багаторівневу файлову структуру. | ||
| − | * Клавіатурний монітор отримав можливість екранного редагування командного рядка і запам'ятовування історії команд. Для цієї мети ОС поповнилася драйвером | + | * Клавіатурний монітор отримав можливість екранного редагування командного рядка і запам'ятовування історії команд. Для цієї мети ОС поповнилася драйвером «SL»(Single Line editor) |
* З'явилася можливість роботи з розширеними командними файлами ( INDirect - файлами) , що представляють собою фактично програму , написану мовою високого рівня. Для цієї мети з'явилася утиліта розширення клавіатурного монітора - інтерпретатор « IND ». Програма генерації моніторів написана мовою « IND ». Відповідно мову « PAGEN » тепер виявився не потрібен. | * З'явилася можливість роботи з розширеними командними файлами ( INDirect - файлами) , що представляють собою фактично програму , написану мовою високого рівня. Для цієї мети з'явилася утиліта розширення клавіатурного монітора - інтерпретатор « IND ». Програма генерації моніторів написана мовою « IND ». Відповідно мову « PAGEN » тепер виявився не потрібен. | ||
* Дана версія ОС отримала найбільш широке поширення. На її базі в СРСР були зроблені численні клони. | * Дана версія ОС отримала найбільш широке поширення. На її базі в СРСР були зроблені численні клони. | ||
Поточна версія на 21:14, 12 грудня 2013
Розробник- DEC і Mentec corporation
Сімейство ОС- Сімейство ОС DEC
Остання версія- 5.7 - жовтень , 1998
Ліцензія- Приватне ПО
RT- 11 (RT від англ. Real Time - у режимі реального часу) - невелика однокористувальницька операційна система реального часу фірми DEC для 16 -бітових комп'ютерів серії PDP -11. Вперше була запущена в 1970 році і широко використовувалася для систем реального часу , управління процесами та збору даних.
Варіанти :
- RT- 11SJ ( Single Job monitor ) - однозадачних ОС для машин з пам'яттю до 64 КБ ( 32 Кслів ) .
- RT- 11SL ( Single Line monitor ) - однозадачних ОС для машин з пам'яттю до 64 КБ ( 32 Кслів ) розширення SJ монітора , що підтримує такі зручності , як історія командного рядка , настройка запрошення ( prompt ) , та інші зручності. З'явився з виходом версії 5 , і моментально витіснив SJ монітор
- RT- 11BL ( BaseLine monitor ) Надкомпактний різновид SJ- монітора з мінімальними апаратними вимогами. Поставлявся в комплекті дистрибутива RT- 11 . Монітор запускався і працював на всіх машинах сімейства PDP -11. Призначався в основному для генерації системи .
- RT- 11FB ( Foreground / Background monitor ) - Двох -восьми Задачна ( фоново - оперативний режим) ОС з невитискаючою многозадачністю для машин з пам'яттю до 64 КБ
- RT- 11XM ( eXtended Memory monitor ) - Двох -восьми Задачного ОС з невитискаючою многозадачністю для машин з пам'яттю більше 64 КБ , що мають систему управління пам'яттю
- RT- 11ZM - Підтримувала схему поділу пам'яті на пам'ять інструкцій і пам'ять даних , прийняту в машинах PDP-11/45 .
- RT- 11TS - ( Time Sharing monitor ) Розрахована на багатозадачну ОС з поділом часу , кожному користувачеві надавалася віртуальна машина - аналог RT- 11SJ .
- TSX - Розвиток RT- 11TS з витісняючою багатозадачністю , що базується на статичних / динамічних пріоритетах , з додатковими сервісами ( пакетної обробки , віртуальними терміналами , підтримкою мережевих з'єднань , багатокористувацької захистом) Розробка фірми S & H Computing .
Особливості
Багатозадачність - Системи RT- 11 , за винятком TS- монітора , не підтримували багатозадачність , але більшість версій дозволяло запускати кілька додатків одночасно . Всі варіанти програми - монітора , крім SJ , надавали можливість запускати « фонову задачу » ( Background Job ) . Крім того , монітори FB , XM і ZM надавали « завдання переднього плану» ( Foreground Job ) , а також невелике число « системних завдань».
Вихідний код - RT- 11 був на мові асемблера . Інтенсивне використання умовної компіляції і макро- програмування асемблера MACRO- 11 , надавали значну ступінь конфігурування. Дистрибутиви RT- 11 поставлялися з вихідним кодом операційної системи і драйверів пристроїв , з якого були вилучені всі коментарі. Надавалася програма SYSGEN , за допомогою якої виконувалася збірка операційної системи відповідно до користувальницької конфігурації. Документація для розробників включала в себе листинги ядра з коментарями.
Драйвери пристроїв - У ранніх версіях RT- 11 , драйвери пристроїв убудовувалися в ядро на етапі конфігурування системи , в пізніших версіях драйвери стали модулями . Оскільки RT- 11 часто використовувалася для керування пристроями та збору даних , розробники часто писали нові драйвери пристроїв або покращували існуючі , і DEC заохочувала таку розробку , роблячи свої апаратні підсистеми відкритими , підтримуючи сторонніх розробників апаратури та програмного забезпечення і заохочуючи Спільнота користувачів DEC ( DIGITAL Equipment Corporation Users Society ) .
Файлова система - RT- 11 мала найпростішу дворівневу (том / файл) файлову систему з безперервними ( односегментними ) файлами , що вимагало періодичної дефрагментації дискового простору. Багаторівневість файлової системи зазвичай реалізовувалася за допомогою віртуальних дисків ( файлова система монтованих томів реалізовувалася в звичайному файлі або файлі іншого віртуального диска). Назва файлу складалося з імені файлу , символу ". " та обов'язкового розширення файлу. Максимальна довжина імені файлу - 6 символів. Довжина розширення - 3 символи. Символ " . " мався на увазі в назві кожного файлу і в файлової системі не зберігався . Кратність трьом довжини імені та розширення пояснюється використанням для їх зберігання кодування RADIX - 50 , що вимагає всього 2 байта для зберігання 3 символів.
Програмне забезпечення - RT- 11 поставлялася з цілою низкою сервісних програм. Утиліти DIR , DUP , PIP і FORMAT дозволяли управляти дисками та каталогами. Редактори TECO , EDIT і візуальні редактори KED ( для VT100 ) і K52 ( для VT52 ) давали можливість створювати і редагувати файли з вихідним кодом і даними. MACRO , LINK і LIBR дозволяли створювати свої виконувані файли. ODT , VDT і SD - налагоджувати програми . Варіант Runoff від DEC дозволяв користувачеві створювати документи . І нарешті , програма VTCOM дозволяла зв'язуватися з іншою системою за допомогою телефонної лінії і модему .
Відомі версії
V3.x - одна з найбільш поширених версій в першій половині 80 -х років. Основною особливістю даної версії є вбудований в монітор драйвер системного пристрою. Наприклад: « DXMNSJ » - DX ' MoNitor Single Job - однозадачний монітор , що запускається з пристрою « DX » - накопичувача на 8 -дюймових гнучких дисках; « RKMNFB » - RK ' MoNitor Foreground / Background - фоново - оперативний монітор , що запускається з пристрою « RK » - накопичувача на касетному жорсткому диску і т. п.
V4.x - подальший розвиток ОС. Деякі функції розширені і доповнені. Зокрема , з'явилася можливість підтримки таймера в SJ- моніторі .
- Одна і та ж версія монітора могла бути встановлена на будь-який доступний для завантаження пристрій. Імена моніторів мали наступний вигляд: « RT11SJ » , « RT11FB » і т. д.
- Дистрибутив поставлявся у вигляді набору асемблерних файлів і програми для генерації моніторів , написаної мовою « PAGEN ».
- Розширено набір підтримуваних пристроїв. Список драйверів доповнився , зокрема драйвером « VM » - віртуальний диск в розширеної пам'яті
- Розширено та доповнено набір системних утиліт.
V5.x - У цій версії ОС зроблено дуже багато нового , що зумовило її широке поширення. Версія 5.0 після своєї появи на світ практично миттєво витіснила всі попередні.
- Введена підтримка « логічних » або « віртуальних » дисків (драйвер « LD »). Це дозволило реалізувати багаторівневу файлову структуру.
- Клавіатурний монітор отримав можливість екранного редагування командного рядка і запам'ятовування історії команд. Для цієї мети ОС поповнилася драйвером «SL»(Single Line editor)
- З'явилася можливість роботи з розширеними командними файлами ( INDirect - файлами) , що представляють собою фактично програму , написану мовою високого рівня. Для цієї мети з'явилася утиліта розширення клавіатурного монітора - інтерпретатор « IND ». Програма генерації моніторів написана мовою « IND ». Відповідно мову « PAGEN » тепер виявився не потрібен.
- Дана версія ОС отримала найбільш широке поширення. На її базі в СРСР були зроблені численні клони.
