|
|
| (не показано 23 проміжні версії 11 учасників) |
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| − | == Про себе ==
| |
| − | ......
| |
| − | Мене звати Гутнєв Володимир.Родом я з Олександрії, де й закінчив гімназію ім. Шевченка. Після випуску вирішив поступати до ВНЗ. Зараз я навчаюсь в КДПУ ім. В.Винниченка на історичному факультеті.
| |
| | | | |
| − | == Мої інтереси ==
| |
| − | ...
| |
| − | Люблю футбол у всіх його проявах. Улюблені команди - Ліверпуль, Шахтар та Олександрія. Слухаю гурти "Бумбокс", "С.К.А.Й."; Іванa Дорна та Григорія Лепса.
| |
| − |
| |
| − | == Проекти в яких беру участь ==
| |
| − | В цьому розділі розміщуються посилання на проекти, в яких ви берете участ
| |
| − |
| |
| − | == Мої роботи ==
| |
| − | В цьому розділі розміщуються посилання (внутрішні та зовнішні)на ваші роботи, додається короткий опис.
| |
| − | Хіппі
| |
| − | Хі́ппі[1] (ще: Хіпі, Гі́пі, англ. hippie, hippy) — міжнародний молодіжний рух, виник у 1965 році у Сан-Франциско у контексті лібералізації і демократизації традиційного суспільства, один з найяскравіших проявів контркультури, мав пацифістське забарвлення, склав великий вплив на мистецтво, особливо рок-музику, з ним пов'язані такі поняття, як сексуальна революція, психоделічна революція. Занепав на початку 1970-их років, перетворившись на одну з субкультур. Був одним із символів епохи. Його учасники називали себе «Поколінням квітів, Дітьми квітів, Love Generation».
| |
| − | Імпульсом у розвитку контркультури, що спричинився до появи хіппі, стала поїздка письменника Кена Кізі з комуною Merry Pranksters (Приколісти) розфарбованим автобусом у липні 1964 з містечка Ла Хонда в Каліфорнії до Нью-Йорка, і початок активних військових дій США у В'єтнамі в лютому 1965 році.
| |
| − |
| |
| − | У вересні 1965 у Сан-Франциско поширився термін hippie щодо нової хвилі молодіжної контркультури, базованої на попередній тенденції хіпстерів, котра зосередилася у кварталі на перетині вулиць Хейт та Ешбері, де виникають комуни, подібно до комуни Кена Кізі в Ла Хонді. До нового руху вливається біла молодь, котра походила з середнього класу, заперечувала споживацький характер консервативного суспільства, насильство. Поширюються заклики до єднання з природою, виникають "сільські" комуни. За основу правила автентична культура американських індіанців. Від початку контркультура хіпі була пов'язана з наркотичними впливами, зокрема ЛСД, котра на той час ще перебувала в рамках закону, антивоєнними студентськими осередками, цитаделлю яких від 1964 став університет у Берклі біля Сан-Франциско, і політичною діяльністю американських нових лівих. В ході студентських маніфестацій у Берклі восени 1965 один із гуру хіпі Аллен Ґінсберґ проголосив гасло Flower Power (Влада квітів).
| |
| − |
| |
| − | Проте наприкінці 1966 року, після поразки нових лівих на виборах губернатора Каліфорнії і до Конгресу США, в середовищі хіпі поширюються настрої втечі від суспільства (вони називали це «жити за межами катастрофи»), захоплення наркотиками. Героєм стає професор Тімоті Лірі з його пропагандою ЛСД, як засобом досягнення всезагальної любові і миру. 14 січня 1967 в Ґолден Ґейт парку у Сан-Франциско відбувся грандіозний фестиваль хіпі під назвою Human Be-In, організований Алленом Ґінзберґомякий зібрав близько 30 тисяч молоді. Після цього рух стрімко поширюється в американських містах. На Пасхальні канікули 1967 почалося масове паломництво підлітків до Сан-Франциско, що вилилося у Літо Любові 1967 року. Хітом сезону стала пісня If you're going to San Francisco у виконанні Скотта Маккензі. Десятки тисяч молодих людей осідають у кварталі Хейт-Ешбері, живуть в комунах, пропагують наркотики і вільну любов. Головним явищем стає діяльність Диґґерів, які проводили вуличні вистави в стилі партизанського театру. Виникає специфічний музичний стиль психоделік (рок-групи Grateful Dead, Jefferson Airplane і Big Brother And Holding Company, з якими починає виступати Дженіс Джоплін). Кумирами молоді стають Джимі Хендрикс і Джим Моррісон. Контркультура хіпппі поширюється по світу. Під її впливом Beatles записують свій найкращий альбопм Sgt Pepper's Lonely Hearts Club Band - один з найкращих зразків стилю психоделік, і сингл All You Need Is Love, котрий також стає хітом 1967 року. Поряд із захопленням індіанською автентикою і християнськими течіями, поширюються східні вчення буддизм, кришнаїзм. Сформувався типовий зовнішній вигляд хіпі - довге волосся, бороди, амулети, браслети, довгі сукні з індіанспькими узорамип, екзотичний подяг яскравих «психоделічних» барв. Гаслами стають Love, Peace, Freedom («мир, любов, свобода»), Sex, Drugs & Rock'n'roll, <<секс, наркотики, рок-н-рполл>>, Turn In, Turn On & Drop Out, <<налаштуйся, врубайся і випади>>, Make love not war («займайтеся коханням, а не війною»). Своїм символом хіпі, подібно до інших тогочасних лібертіанських рухів, обрали пацифік, запозичений у пацифістів. Проте засилля наркоманії, поява наркоторговців і поліцейських облав виснажують рух. 6 жовтня 1967 у Хейт-Ешбері Диґґери провели символічну вуличну пакцію «Похорон хіпі». Епіцентром контркультури знопву стає Нью-Йорк. Еббі Гофман намагається політизувати хіпі, взявши на озброєння методологію партизанського театру Диґґерів зі Сан-Франциско. Разом із Джеррі Рубіном, котрий прибув із Берклі, вони засновують у Нью-Йорку в 1968 Міжнародну молодіжну партію Yippie. Найголоснішою акцією Yippie стало проведення «Фестивалю Життя» у Чикаго у серпні 1968, який увійшов історію США під назвою Поліцейського бунту і закінчився судом над організаторами. Останньою великою акцією став найбільший рок фестиваль у Вудстоку біля Нью-Йорка у серпні 1969, на який з'їхалося майже 500 000 людей. Проте подальші події - суд над учаснками комуни Чарлі Менсона, вбивство під час концерту Rolling Stones в Альтамонті в грудні 1969 р., активізація терористичних груп привели до занепаду руху на Заході. Він трансформувався у щорічні зльоти хіппі Rainbow Gathering. Перший з таких зльотів відбувся в липні 1972 у штаті Колорадо на землях індіанців хопі, прибуло 20 тисяч хіппі. Надалі Міжнародні Rainbow відбуваються регулярно в багатьох країнах світу, в тому числі, в Україні (у серпні 2009 на Закарпатті).
| |
| − |
| |
| − | Контркультура хіппі склала великий вплив на культуру, побут, розвиток суспільства. Свого часу політики Білл Клінтон, Хав'єр Солана, Йошка Фішер, Даніель Кон-Бендітт висловлювали свої симпатії до хіппі.
| |
| − | Хіппі в СРСР
| |
| − |
| |
| − | Значного поширення контркультура хіппі набула у колишньому СРСР. Починаючи з 1967 у Москві і містах, розташованих близько до західного кордону - Ленінграді, Таллінні, Ризі, Вільнюсі, Каунасі, Ґродно, Львові, з'являються великі групи довговолосих. На початках вони, так чи інакше, були включені до протестних акцій і піддавалися репресіям — арешт групи Шарніра у Львові в листопаді 1970, розгони демонстрацій у Москві (1 червня 1971), Гродно і Вільнюсі (в серпні 1971), заворушення в Каунасі після самоспалення Ромаса Каланти (травень 1972). Репресії спричинилися до виникнення Системи - неформальної мережі осередків хіпі по всій території Союзу, яка могла функціонувати в напівпідпільних умовах андеґраунді (надавати житло, адреси по всій території Союзу, проводити культурні заходи - підпільні рок-концерти, виставки). Завдяки цьому рух в СРСР проіснував набагато довше, аніж на Заході. Витворився певний кодекс поведінки, хіпі чітко вирізняли себе від членів традиційного суспільства («цивільних»), заперечували комсомол, службу в армії, працю на радянських підприємствах. Одночасно з цим вони уникали однозначних політичних кроків, через що їм не так просто було "пришити" політику. Постійним місцем збору хіпі в СРСР від початку 1970-их рр. і аж до горбачовської Перебудови був Таллінн, оскільки режим в Естонії був найбільш толерантним. Сюди з'їжджалися на початку травня, коли починався автотипний сезон. 1 червня на День захисту дітей їхали до Москви. Щоліта, починаючи з 1978, відбувалися всесоюзні хіпі-сейшни на річці Ґауї недалеко від Риги, під час святкування Ліго (латиського Івана Купала), їх започаткував Михаїл Бомбін з Риги. Найважчим для хіпі виявився період андроповщини 1982-1984 рр., коли багатьох учасників руху було арештовано і запроторено в тюрми і психушки. Із початком Перебудови і Гласності в середовищах Системи з'являються спроби переосмислити ідеологію - маніфест «Хиппи от Системы к Богу» Генерала, Сталкера і Вороб'я (Москва, 1986) та інші. Процеси демократизації в СРСР привели до виходу Системи з підпілля і, як наслідок, до її розпаду.
| |
| − | Хіппі в Україні
| |
| − |
| |
| − | Найбільшою в Україні була хіп-тусовка у Львові, де традиційними були орієнтація на Захід і демократичні цінності. Перші розрізнені групи хіпуючої молоді були об'єднані у 1968-1970 В'ячеславом «Шарніром» Єреськом. Учасники групи Шарніра збиралися напівтаємно на місці польського Цвинтаря Орлят біля Личаківського цвинтаря. З їхнього середовища вийшов перший з відомих маніфестів хіппі. Проте у листопаді 1970 Шарнір був арештований.
| |
| − |
| |
| − | У 1970-их роках головним місцем збору став Святий Сад, де зосереджувалися учасники рок-групи Супер Вуйки (лідер Ілько Лемко), відбувалися хіп сейшни. З ними пов'язана традиція радянських хіппі, починаючи з 1977 року, з'їжджатися 18 вересня до Львова на день пам'яті Джимі Хендрикса. У середовищі львівської хіпової тусовки у 1976 виникла перша на терені СРСР байкерська група Ігоря «Пензеля» Венцславського. З нього вийшли письменники Волдмур Яворський, Валерія Славникова, поет Звёздный (Валерій Султанов), художники Олена Бурдаш, Дем (Валерій Дем'янишин), Орест Макота.
| |
| − |
| |
| − | В ті часи хіппі у Львові, в тому числі і російськомовні, зі симпатією ставилися до учасників національно-визвольної боротьби УПА, оскільки їх теж «пресувала» радянська державна система. З початком Перебудови в середовищі львівських хіппі також з'являються спроби переосмислити ідеологію і, як колись Еббі Гофман, політизувати рух. У 1987 у Львові з'являється маніфест «Ідеологія радянських хіппі. 1967-1987» Аліка Олісевича, де чітко наголошено на потребі громадянських акцій. 20 вересня 1987 група Аліка Олісевича провела у Львові першу в УРСР демонстрацію під політичними лозунгами і в жовтні 1987 перетворилася на пацифістську, згодом правозахисну групу Довірa (1987-1990).
| |
| − |
| |
| − | Про історію львівських хіппі йдеться в матеріалах альманаху Хіппі у Львові, котрий вийшов у 2011 році у Львові.
| |
| − | [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%B8%D0%BF%D0%BF%D0%B8]
| |
