Відмінності між версіями «Linux на сучасному етапі розвитку»

Версія за 21:13, 13 січня 2013

На сучасному етапі розвитку Linux спостерігається ряд тенденцій.

Зараз під управлінням Linux працюють навіть мобільні пристрої

Лінус Торвальдс продовжує керувати розробкою ядра. Річард Столлман очолює Free Software Foundation, яка, в свою чергу, підтримує розробку компонентів GNU.

Нарешті, приватні особи і корпорації розробляють не-GNU-компоненти.

Компоненти, розроблені сторонніми виробниками, є результатом величезного обсягу роботи і можуть бути як модулями ядра, так і користувацькими додатками і бібліотеками.

Компанії та спільноти розробників Linux об'єднують та інтегрують ядро, компоненти GNU і не-GNU, додаткове програмне забезпечення, засоби управління пакетами і поширюють отримані системи у вигляді дистрибутивів.

Конфлікт SCO—Linux

Конфлікт SCO—Linux — це серія судових і громадських розглядів між компанією SCO Group (SCO) і різними постачальниками і користувачами Linux.

У 2003 році SCO звинуватила компанію IBM в передачі коду Unix розробникам ядра Linux. Додатково, SCO надіслала лист декільком великим компаніям із попередженням, що використання ними Лінукс без відповідної ліцензії SCO може стати причиною судового переслідування. Цей лист став наслідком появи припущення про можливість появи судових позовів проти рядових користувачів Лінукс. Ця дискусія втягнула у судовий процес AutoZone та Red Hat.

У низці судових розглядів було з'ясовано, що всі права на код Unix належать не SCO, а компанії Novell. Після цього компанія Novell подала проти SCO позов із звинуваченням використання чужої інтелектуальної власності для судового переслідування інших компаній. Таким чином, для продовження нападок на IBM і користувачів Linux перед SCO постала необхідність доказів своїх прав на Unix. SCO не погодилася з позицією Novell, але після багатьох років повторних розглядів судом було винесено рішення, що при продажу пов'язаного з ОС Unix бізнесу компанії SCO компанія Novell не передала SCO права на володіння своєю інтелектуальною власністю, і всі звинувачення, висунуті юристами SCO до інших компаній, безпідставні.

У 2003 році був заснований правозахисний сайт Groklaw.net для відстоювання інтересів вільне програмне забезпечення|вільного програмного забезпечення під час атаки на Linux з боку компанії SCO. Groklaw був визнаний Фонд вільного програмного забезпечення|Фондом вільного програмного забезпечення одним з найважливіших соціально значущих вільних проектів, поряд з такими ініціативами, як Tor, Internet Archive, Creative Commons, Sahana і Вікіпедія.

Зазіхання SCO були відкинуті, а сама компанія виснажена судовими розглядами. У 2007 році SCО Group отримала захист від судових процесів згідно з Главою 11 Кодексу США про банкрутство та почала процедуру банкрутства в суді у справах про банкрутство штату Делавер.

Хто сьогодні створює Лінукс

GNU/Linux — складна система, що включає тисячі різних пакунків, від найпоширеніших, таких, як утиліти GNU, X.org, графічні середовища GNOME і KDE, до специфічних для якогось одного з дистрибутивів. Команди розробників кожного проекту відрізняються чисельністю, підходом до роботи, інструментами, що застосовуються, і методами планування робіт. При цьому ядро Linux займає особливе місце серед всіх інших застосувань. Від нього залежить можливість роботи системи GNU/Linux на різних апаратних платформах і ступінь підтримки різних пристроїв. Тому характеристики процесу його розробки можуть якоюсь мірою служити індикатором для всієї системи GNU/Linux.

Linux Foundation провело дослідження, що охоплює трирічний період розробки ядра (від версії 2.6.11 до версії 2.6.24) і фокусується на таких характеристиках, як частота релізів і змін, розмір початкових текстів ядра, і найголовніше, дозволяє отримати уявлення про тих, хто зрештою розробляє ядро Linux.

Статистика показує, що, в середньому, кожен новий реліз ядра виходить раз на 2,5 — 3 місяці (60 — 110 днів). В першу чергу це пов'язано з вибраною в 2005 р. моделлю розробки, спрямованою на зведення до мінімуму тривалості проміжків між розробкою нових функцій, появою підтримки нових пристроїв і включенням їх в ядро; а також що зводить до мінімуму потребу творців дистрибутивів в модифікаціях ядра.

При цьому число латок (патчів), що вносяться до ядра, має тенденцію до зростання. Зводячи воєдино ці дві характеристики, можна відзначити, що, в середньому, до ядра вноситься 2,83 латки за годину, при цьому в рядках коду щодня в ядро додається понад 3 тис. рядків, більше 1,4 тис. рядків модифікується. Число розробників, що взяли участь у випуску версії 2.6.24, більш ніж вдвічі перевищило цей показник для версії 2.6.11 і склало 1057 чоловік.

При цьому, проте, всього 10 провідних розробників спільно внесли майже 15 % змін, а 30 провідних розробників — 30 %. Це, однак, не означає, що поширене в деяких кругах уявлення про Linux як про систему, що розробляється аматорами, правильне. Не зважаючи, що далеко не у всіх компаній, що займаються вільним ПЗ, є необхідність вносити зміни до ядра, число компаній, що беруть участь в його розробці, росте. Чотири найбільші компанії-розробники ядра — Red Hat, Novell, IBM і Intel — внесли більше 32 % зроблених за час дослідження змін, а сумарний відсоток змін в ядро, внесених розробниками, що працюють на компанії, склав більше 70 %.

При цьому серед компаній, що беруть участь в розробці ядра, виділяється декілька груп по основній меті участі в розробці. Це група компаній, що включає IBM, Intel, HP, SGI, MIPS та інших, яка орієнтується в основному на підтримку роботи Linux на власному устаткуванні. Дистриб'ютори, такі, як Red Hat, Novell, MontaVista мають на меті додавання в ядро можливостей, на які існує попит серед користувачів, і які підсилюють конкурентоспроможність дистрибутивів як кінцевих продуктів. Такі компанії, як Sony, Nokia, Samsung працюють над ядром для поліпшення роботи систем на базі ядра Linux у власних пристроях.

Таким чином, з дослідження Linux Foundation можна зробити висновок, що ядро Linux є безпрецедентним прикладом успішної співпраці різних за розміром і виробленою продукцією компаній і індивідуальних розробників. Кількість цих розробників і розподіл їх внеску в розробку може служити, в деякому розумінні, гарантією стабільності і незалежності розробки. Це наочно демонструє переваги як відкритої моделі розробки в цілому, так і гарантій, що надаються розробникам і кінцевим користувачам самою концепцією вільного ПЗ, закріпленою в ліцензії GNU GPL.

Авторське право і ліцензія

Ядро Лінукс та більшість програмного забезпечення GNU розповсюджується під ліцензією GNU General Public License (GNU GPL). Ліцензія GPL вимагає, щоб усі зміни, що вносяться до джерельних текстів програмного забезпечення також розповсюджувалися під ліцензією GPL. У 1997 році Лінус Торвальдс заявив, що «Випуск Лінукс під ліцензією GPL, певно, найкраще, що я зробив». Інше програмне забезпечення може використовувати інші ліцензії; багато бібліотек використовують GNU Lesser General Public License (LGPL), ліберальніший варіант GPL, а X Window System використовує ліцензію MIT.

Торгова марка Лінукс

У США ім'я Linux є зареєстрованою торговою маркою, власником якої є Лінус Торвальдс. Спочатку, ніхто її не реєстрував, але 15 серпня 1994 року Вільгельм Р. Дела Крос, Молодший зареєстрував торгову марку Linux, а потім вимагав авторські гонорари від розповсюджувачів Лінукс. У 1996 Торвальдс і деякі організації, подали позов до суду з вимогою передати права на торгову марку Торвальдсу, і в 1997 конфлікт був врегульований на користь останнього.

Ліцензуванням торгової марки наразі керує Linux Mark Institute. Торвальдс заявив, що отримав права на торгову марку винятково для того, щоб перешкодити будь-кому вимагати за її використання гроші, але був «притиснутий» Законом США про торгові марки. В результаті, LMI надіслала ряд листів до продавців дистрибутивів з «вимогою» сплатити грошовий збір і ряд компаній поступилися.

Захист Linux

Заснований у 2007 консорціум Linux Foundation захищає Лінукса шляхом підтримки ключових розробників Лінукса і надання юридичних послуг. Linux Foundation розпоряджається торговою маркою «Linux» і надає розробникам юридичний захист інтелектуальної власності за допомогою таких проектів, як Open Source as Prior Art, Patent Commons Project, і спонсорства в Linux Legal Defense Fund.

У 2005 році IBM, Novell, Philips, Red Hat і Sony заснували компанію Open Invention Network, скорочено OIN, для формування портфеля патентів, який можна було б використати з метою захисту екосистеми Linux від патентних позовів. Цей портфель патентів використовують усі члени OIN на основі безплатного ліцензування. Пізніше до засновників приєдналися власники патентів NEC та Google. У 2007 році компанія Oracle Corporation ліцензувала патенти OIN, таким чином погодившись не використати патенти проти середовища на основі GNU/Linux, включаючи своїх конкурентів MySQL і PostgreSQL, в тих випадках, коли вони використовуються у складі систем GNU/Linux.

У 2011 році Open Invention Network оголосила про перехід в її руки низки патентів, пов'язаних з ранніми розробками організації WebMate Foundation.В патентах фігурують одні з перших згадок технологій створення динамічного веб-вмісту, які передбачили появу таких систем, як Active Server Pages ASP від ​​Microsoft, JSP від ​​Sun/Oracle Corporation і PHP.

Посилання

• Українська група користувачів Linux.
• Київська група користувачів Linux.
• Український проект Linux Grusha.