Відмінності між версіями «Архіватори в Gnome та KDE»
| (не показані 9 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | [[Image: | + | [[Image:File roller.png|thumb|400px|Робота архіватором File Roller]] |
| − | '''Gnome''' та '''KDE''' — оболонки ОС Linux. Оболонки Gnome та KDE підтримують великий набір сервісних програм, в тому числі пакувальники та ПЗ для роботи за архівами | + | '''Gnome''' та '''KDE''' — оболонки ОС Linux. Оболонки Gnome та KDE підтримують великий набір сервісних програм, в тому числі пакувальники та ПЗ для роботи за архівами, більшість з яких розповсюджуються згідно з [[GPL GNU]]. |
== АRK == | == АRK == | ||
'''Ark'''— інструмент [[архівування]] в [[KDE]], включений до пакунку [[Kdeutils]]. | '''Ark'''— інструмент [[архівування]] в [[KDE]], включений до пакунку [[Kdeutils]]. | ||
| − | [[Image: | + | [[Image:800px-Ark-3.0-KDE4.1.png|thumb|400px|АRK]] |
=== Можливості програми === | === Можливості програми === | ||
* Ark, не розуміючи суті будь-якого формату архіву, виступає як [[фронтенд]] до командного рядка архіваторів. Він може працювати з багатьма бакендами, включаючи [[7z]], [[tar]], [[rar]], [[zip]], [[gzip]], [[bzip2]], [[lha]], [[zoo]] та [[ar]]. | * Ark, не розуміючи суті будь-якого формату архіву, виступає як [[фронтенд]] до командного рядка архіваторів. Він може працювати з багатьма бакендами, включаючи [[7z]], [[tar]], [[rar]], [[zip]], [[gzip]], [[bzip2]], [[lha]], [[zoo]] та [[ar]]. | ||
| Рядок 23: | Рядок 23: | ||
== File Roller == | == File Roller == | ||
'''File Roller''' - комп'ютерна програма-[[архіватор]] для робочого середовища [[GNOME]]. File Roller є графічною оболонкою, яка надає єдиний [[Графічний інтерфейс користувача | графічний інтерфейс]] для [[консольна програма | консольних програм]]-архіваторів. Поширюється згідно [[GNU General Public License]]. | '''File Roller''' - комп'ютерна програма-[[архіватор]] для робочого середовища [[GNOME]]. File Roller є графічною оболонкою, яка надає єдиний [[Графічний інтерфейс користувача | графічний інтерфейс]] для [[консольна програма | консольних програм]]-архіваторів. Поширюється згідно [[GNU General Public License]]. | ||
| − | [[Image: | + | [[Image:788px-File Roller 3.2.2 ru.png|thumb|400px|File Roller]] |
=== Можливості програми === | === Можливості програми === | ||
* Створення і модифікація архівів. | * Створення і модифікація архівів. | ||
| Рядок 44: | Рядок 44: | ||
Так як Gnome та KDE — оболонки Linux системи, часто для роботи використовуються різні архіватори, створені для UNIX-подібних платформ: | Так як Gnome та KDE — оболонки Linux системи, часто для роботи використовуються різні архіватори, створені для UNIX-подібних платформ: | ||
| − | + | ||
| − | + | ==='''ARJ'''=== | |
ARJ - файловий архіватор. Розроблено Робертом К. Джангом (Robert K. Jung). (Походження назви ARJ: Archiver Robert Jung). ARJ версії 1.00 був випущений в лютому 1991 р. під ліцензією shareware. | ARJ - файловий архіватор. Розроблено Робертом К. Джангом (Robert K. Jung). (Походження назви ARJ: Archiver Robert Jung). ARJ версії 1.00 був випущений в лютому 1991 р. під ліцензією shareware. | ||
ARJ компресія подібна PKZIP 1.02 | ARJ компресія подібна PKZIP 1.02 | ||
Існує також версія ARJ з відкритим вихідним кодом, доступна під більш, ніж десятьма операційними системами, включаючи різні варіанти UNIX та Linux. Існує також версія Russian NLV, що дозволяє захищати архіви за допомогою шифрування алгоритмом GOST. | Існує також версія ARJ з відкритим вихідним кодом, доступна під більш, ніж десятьма операційними системами, включаючи різні варіанти UNIX та Linux. Існує також версія Russian NLV, що дозволяє захищати архіви за допомогою шифрування алгоритмом GOST. | ||
| − | + | ==='''bzip2'''=== | |
bzip2 — безплатна вільна утиліта командного рядка (а також алгоритм) з відкритим початковим кодом для стиснення даних. | bzip2 — безплатна вільна утиліта командного рядка (а також алгоритм) з відкритим початковим кодом для стиснення даних. | ||
Розроблена і вперше опублікована Джуліаном Сьюардом (англ. Julian Seward) в липні 1996 (версія 0.15). Стабільність і популярність компресора росли протягом кількох років, і версія 1.0 була опублікована в кінці 2000 року. | Розроблена і вперше опублікована Джуліаном Сьюардом (англ. Julian Seward) в липні 1996 (версія 0.15). Стабільність і популярність компресора росли протягом кількох років, і версія 1.0 була опублікована в кінці 2000 року. | ||
| Рядок 57: | Рядок 57: | ||
bzip2 використовує перетворення Барроуза-Вілера (англ. Burrows-Wheeler transform, сортування блоків) для перетворення послідовностей символів, що багато разів чергуються, на рядки однакових символів, потім застосовує перетворення MTF (англ. move-to-front), і в кінці кодування Хаффмана. Блоки в bzip2 мають однаковий розмір в нестиненому потоці. Розмір блоку можна вибрати за допомогою аргументу командного рядка, і він позначається в стислому тексті довільно вибраною послідовністю бітів представлення числа Пі. | bzip2 використовує перетворення Барроуза-Вілера (англ. Burrows-Wheeler transform, сортування блоків) для перетворення послідовностей символів, що багато разів чергуються, на рядки однакових символів, потім застосовує перетворення MTF (англ. move-to-front), і в кінці кодування Хаффмана. Блоки в bzip2 мають однаковий розмір в нестиненому потоці. Розмір блоку можна вибрати за допомогою аргументу командного рядка, і він позначається в стислому тексті довільно вибраною послідовністю бітів представлення числа Пі. | ||
Попередник bzip2, програма bzip, використовувала арифметичне кодування після сортування блоку. Від нього відмовилися через патентні обмеження. | Попередник bzip2, програма bzip, використовувала арифметичне кодування після сортування блоку. Від нього відмовилися через патентні обмеження. | ||
| − | + | ==='''cpio'''=== | |
cpio (скор. від англ. Copy Input / Output) - двійковий архіватор і формат файлу. Утиліта cpio застосовувалася як стрічковий архіватор (англ. tape archiver), спочатку був частиною PWB / UNIX, а також частиною UNIX System III та UNIX System V. Однак застосування tar, що був складовою частиною Research Unix, за рахунок чого він ставав легко доступним, наштовхувало на думку про те, що він був більш зручним рішенням. [1] Але використання cpio менеджером пакетів RPM, initramfs ядра Linux версій 2.6, а також установником архівів «pax» від Apple дозволило cpio і надалі залишатися одним з важливих форматів архівів. | cpio (скор. від англ. Copy Input / Output) - двійковий архіватор і формат файлу. Утиліта cpio застосовувалася як стрічковий архіватор (англ. tape archiver), спочатку був частиною PWB / UNIX, а також частиною UNIX System III та UNIX System V. Однак застосування tar, що був складовою частиною Research Unix, за рахунок чого він ставав легко доступним, наштовхувало на думку про те, що він був більш зручним рішенням. [1] Але використання cpio менеджером пакетів RPM, initramfs ядра Linux версій 2.6, а також установником архівів «pax» від Apple дозволило cpio і надалі залишатися одним з важливих форматів архівів. | ||
Архівація cpio по суті являє собою потік файлів і каталогів в єдиний архів, часто отримує розширення. Cpio. Архів має заголовну інформацію, що дозволяє додатком, такому, як наприклад, GNU cpio, витягувати файли і каталоги в файлову систему. Заголовок архіву cpio також містить додаткову інформацію, як наприклад, ім'я файлу, час створення, власника і права доступу (дозволу). | Архівація cpio по суті являє собою потік файлів і каталогів в єдиний архів, часто отримує розширення. Cpio. Архів має заголовну інформацію, що дозволяє додатком, такому, як наприклад, GNU cpio, витягувати файли і каталоги в файлову систему. Заголовок архіву cpio також містить додаткову інформацію, як наприклад, ім'я файлу, час створення, власника і права доступу (дозволу). | ||
cpio-архів по функціональності схожий з tar-архівом і створювався для зберігання бекапів на стрічкових пристроях (наприклад, стримерах) послідовним способом. Як і формат tar, CPIO-архіви часто стискаються за допомогою Gzip і поставляються у вигляді файлів з розширенням. Cpgz (або. Cpio.gz). | cpio-архів по функціональності схожий з tar-архівом і створювався для зберігання бекапів на стрічкових пристроях (наприклад, стримерах) послідовним способом. Як і формат tar, CPIO-архіви часто стискаються за допомогою Gzip і поставляються у вигляді файлів з розширенням. Cpgz (або. Cpio.gz). | ||
Oracle поставляє значну частину свого програмного забезпечення у форматі cpio. | Oracle поставляє значну частину свого програмного забезпечення у форматі cpio. | ||
| − | + | ==='''Easibox'''=== | |
| + | [[Image:902 0.png|thumb|400px|Робота з gnochive]] | ||
Консольна утиліта для створення різних архівів. | Консольна утиліта для створення різних архівів. | ||
| − | + | ==='''gnochive'''=== | |
Графічний інтерфейс для архіваторів під GNOME. | Графічний інтерфейс для архіваторів під GNOME. | ||
| − | + | ==='''gzip'''=== | |
gzip (скорочення від GNU zip) — утиліта стиснення і відновлення (декомпресії) файлів, що використовує алгоритм DEFLATE. Використовується в основному в UNIX-системах, у ряді яких є стандартом де-факто для стиснення даних. Була створена Жан-Лу Гаї (Jean-Loup Gailly) і Марком Адлером (Mark Adler). Версія 0.1 була вперше випущена 31 жовтня 1992, а версія 1.0 — в лютому 1993. | gzip (скорочення від GNU zip) — утиліта стиснення і відновлення (декомпресії) файлів, що використовує алгоритм DEFLATE. Використовується в основному в UNIX-системах, у ряді яких є стандартом де-факто для стиснення даних. Була створена Жан-Лу Гаї (Jean-Loup Gailly) і Марком Адлером (Mark Adler). Версія 0.1 була вперше випущена 31 жовтня 1992, а версія 1.0 — в лютому 1993. | ||
Відповідно до традицій UNIX-програмування, gzip виконує тільки одну функцію: стиснення і розпаковування одного файлу, він не вміє упаковувати декілька файлів в один архів. При стисненні до оригінального розширення файлу додається суфікс .gz. Для упаковки кількох файлів зазвичай їх спочатку архівують в один файл утилітою tar, а потім цей файл стискають gzip. Таким чином, стиснуті архіви зазвичай мають подвійне розширення .tar.gz. | Відповідно до традицій UNIX-програмування, gzip виконує тільки одну функцію: стиснення і розпаковування одного файлу, він не вміє упаковувати декілька файлів в один архів. При стисненні до оригінального розширення файлу додається суфікс .gz. Для упаковки кількох файлів зазвичай їх спочатку архівують в один файл утилітою tar, а потім цей файл стискають gzip. Таким чином, стиснуті архіви зазвичай мають подвійне розширення .tar.gz. | ||
З другого боку, вказана особливість дає gzip можливість працювати з безперервним потоком даних, стискуючи/розпаковуючи їх «на льоту». Це широко застосовується в UNIX-системах: за допомогою перенаправлення потоків можна працювати з упакованими файлами так само легко, як і з розпакованими (розпаковувавши їх в пам'яті при читанні і упаковувавши при записі); багато UNIX-утиліт мають вбудовану підтримку цього механізму. Останнім часом gzip активно застосовується для стиснення Інтернет-трафіку. Зараз gzip підтримує більшість сучасних браузерів. Завдяки повсюдному впровадженню скриптової мови програмування php, кількість сайтів з підтримкою gzip постійно збільшується. | З другого боку, вказана особливість дає gzip можливість працювати з безперервним потоком даних, стискуючи/розпаковуючи їх «на льоту». Це широко застосовується в UNIX-системах: за допомогою перенаправлення потоків можна працювати з упакованими файлами так само легко, як і з розпакованими (розпаковувавши їх в пам'яті при читанні і упаковувавши при записі); багато UNIX-утиліт мають вбудовану підтримку цього механізму. Останнім часом gzip активно застосовується для стиснення Інтернет-трафіку. Зараз gzip підтримує більшість сучасних браузерів. Завдяки повсюдному впровадженню скриптової мови програмування php, кількість сайтів з підтримкою gzip постійно збільшується. | ||
Існують також версії утиліти gzip з ліцензією BSD. Для версії OpenBSD використовувана утиліта compress з доданим алгоритмом DEFLATE. Літера «g» у OpenBSD gzip означає «gratis» (вільний, безплатний). Операційні системи NetBSD, FreeBSD, DragonflyBSD використовують gzip, написаний Меттью Р. Гріном для NetBSD. Ця версія також BSD-ліцензована та використовує вільну бібліотеку zlib. | Існують також версії утиліти gzip з ліцензією BSD. Для версії OpenBSD використовувана утиліта compress з доданим алгоритмом DEFLATE. Літера «g» у OpenBSD gzip означає «gratis» (вільний, безплатний). Операційні системи NetBSD, FreeBSD, DragonflyBSD використовують gzip, написаний Меттью Р. Гріном для NetBSD. Ця версія також BSD-ліцензована та використовує вільну бібліотеку zlib. | ||
| − | + | ==='''kArchiver'''=== | |
Розвинений архіватор, розуміє tar, tgz, tar.gz, bz2, zip, rar і інші. | Розвинений архіватор, розуміє tar, tgz, tar.gz, bz2, zip, rar і інші. | ||
| − | + | ==='''lha'''=== | |
Архіватор файлів - використовує метод компресії LZW (. Lzh файли). | Архіватор файлів - використовує метод компресії LZW (. Lzh файли). | ||
| − | + | ==='''mediArchiver'''=== | |
Медіа-архіватор для зберігання всього багатства мультимедійних файлів. | Медіа-архіватор для зберігання всього багатства мультимедійних файлів. | ||
== Примітки == | == Примітки == | ||
| − | + | Додаткові матеріли Ви можете знайти за нижчеподаними адресами. | |
== Посилання == | == Посилання == | ||
* [http://fileroller.sourceforge.net/ File Roller] {{ref-en}} — официальная страница проекта. | * [http://fileroller.sourceforge.net/ File Roller] {{ref-en}} — официальная страница проекта. | ||
* [http://ftp.gnome.org/pub/gnome/sources/file-roller/ Официальный репозиторий ''File Roller''.] | * [http://ftp.gnome.org/pub/gnome/sources/file-roller/ Официальный репозиторий ''File Roller''.] | ||
| − | |||
| − | |||
*[http://www.nixp.ru/soft| nixp] | *[http://www.nixp.ru/soft| nixp] | ||
*[http://docs.kde.org/stable/uk/kdeutils/ark/index.html Керівництво користувача Ark]{{ref-uk}} | *[http://docs.kde.org/stable/uk/kdeutils/ark/index.html Керівництво користувача Ark]{{ref-uk}} | ||
Поточна версія на 13:18, 24 грудня 2012
Gnome та KDE — оболонки ОС Linux. Оболонки Gnome та KDE підтримують великий набір сервісних програм, в тому числі пакувальники та ПЗ для роботи за архівами, більшість з яких розповсюджуються згідно з GPL GNU.
Зміст
АRK
Ark— інструмент архівування в KDE, включений до пакунку Kdeutils.
Можливості програми
- Ark, не розуміючи суті будь-якого формату архіву, виступає як фронтенд до командного рядка архіваторів. Він може працювати з багатьма бакендами, включаючи 7z, tar, rar, zip, gzip, bzip2, lha, zoo та ar.
- Ark може бути інтегрований в Konqueror та Dolphin з допомогою технології KPart якщо встановлений відповідний пакунок Kdeaddons. Після цього з допомогою контекстного Konqueror можна додавати файли до архіву або ж витягати з нього.
- Підтримка редагування файлів в архіві зовнішніми програмами. Файли можуть бути також вилучені з архіву.
- Створення архівів через Drag&Drop.
Підтримувані формати архівів
File Roller
File Roller - комп'ютерна програма-архіватор для робочого середовища GNOME. File Roller є графічною оболонкою, яка надає єдиний графічний інтерфейс для консольних програм-архіваторів. Поширюється згідно GNU General Public License.
Можливості програми
- Створення і модифікація архівів.
- Перегляд вмісту архівів.
- Перегляд вмісту файлів архіву.
Підтримувані формати архівів
- 7z (.7 z)
- Gzip (. Tar.gz,. Tgz)
- Bzip (. Tar.bz,. Tbz)
- Bzip2 (. Tar.bz2,. Tbz2)
- LZO (. Tar.lzo,. Tzo)
- ZIP (. Zip)
- JAR (. Jar,. Ear,. War)
- LHA (. Lzh)
- RAR (. Rar)
- ISO-образ (. Iso) (тільки читання)
Інші додатки
Так як Gnome та KDE — оболонки Linux системи, часто для роботи використовуються різні архіватори, створені для UNIX-подібних платформ:
ARJ
ARJ - файловий архіватор. Розроблено Робертом К. Джангом (Robert K. Jung). (Походження назви ARJ: Archiver Robert Jung). ARJ версії 1.00 був випущений в лютому 1991 р. під ліцензією shareware. ARJ компресія подібна PKZIP 1.02 Існує також версія ARJ з відкритим вихідним кодом, доступна під більш, ніж десятьма операційними системами, включаючи різні варіанти UNIX та Linux. Існує також версія Russian NLV, що дозволяє захищати архіви за допомогою шифрування алгоритмом GOST.
bzip2
bzip2 — безплатна вільна утиліта командного рядка (а також алгоритм) з відкритим початковим кодом для стиснення даних. Розроблена і вперше опублікована Джуліаном Сьюардом (англ. Julian Seward) в липні 1996 (версія 0.15). Стабільність і популярність компресора росли протягом кількох років, і версія 1.0 була опублікована в кінці 2000 року. Відповідно до традицій UNIX-програмування, bzip2 виконує тільки одну функцію: стиснення і розпаковування одного файлу. При цьому до назви файлу за умовчанням додається розширення .bz2. Для упаковки декількох файлів їх зазвичай спершу архівують в один файл утилітою tar, і потім вже стискають за допомогою bzip2. Такі архіви зазвичай мають розширення .tar.bz2. bzip2 стискає більшість файлів ефективніше, але повільніше, ніж традиційніші gzip або zip. В цьому відношенні він схожий на інші сучасні алгоритми стиснення. В деяких випадках bzip2 програє архіваторам 7-Zip (LZMA) і RAR в абсолютній ефективності стиснення. Згідно з автором, bzip2 програє від 10 до 15 відсотків найкращому класу алгоритмів стиснення даних, відомих в цей час (PPM), але при цьому в два рази швидший при стисненні і в 6 разів швидший при розпаковуванні. bzip2 використовує перетворення Барроуза-Вілера (англ. Burrows-Wheeler transform, сортування блоків) для перетворення послідовностей символів, що багато разів чергуються, на рядки однакових символів, потім застосовує перетворення MTF (англ. move-to-front), і в кінці кодування Хаффмана. Блоки в bzip2 мають однаковий розмір в нестиненому потоці. Розмір блоку можна вибрати за допомогою аргументу командного рядка, і він позначається в стислому тексті довільно вибраною послідовністю бітів представлення числа Пі. Попередник bzip2, програма bzip, використовувала арифметичне кодування після сортування блоку. Від нього відмовилися через патентні обмеження.
cpio
cpio (скор. від англ. Copy Input / Output) - двійковий архіватор і формат файлу. Утиліта cpio застосовувалася як стрічковий архіватор (англ. tape archiver), спочатку був частиною PWB / UNIX, а також частиною UNIX System III та UNIX System V. Однак застосування tar, що був складовою частиною Research Unix, за рахунок чого він ставав легко доступним, наштовхувало на думку про те, що він був більш зручним рішенням. [1] Але використання cpio менеджером пакетів RPM, initramfs ядра Linux версій 2.6, а також установником архівів «pax» від Apple дозволило cpio і надалі залишатися одним з важливих форматів архівів. Архівація cpio по суті являє собою потік файлів і каталогів в єдиний архів, часто отримує розширення. Cpio. Архів має заголовну інформацію, що дозволяє додатком, такому, як наприклад, GNU cpio, витягувати файли і каталоги в файлову систему. Заголовок архіву cpio також містить додаткову інформацію, як наприклад, ім'я файлу, час створення, власника і права доступу (дозволу). cpio-архів по функціональності схожий з tar-архівом і створювався для зберігання бекапів на стрічкових пристроях (наприклад, стримерах) послідовним способом. Як і формат tar, CPIO-архіви часто стискаються за допомогою Gzip і поставляються у вигляді файлів з розширенням. Cpgz (або. Cpio.gz). Oracle поставляє значну частину свого програмного забезпечення у форматі cpio.
Easibox
Консольна утиліта для створення різних архівів.
gnochive
Графічний інтерфейс для архіваторів під GNOME.
gzip
gzip (скорочення від GNU zip) — утиліта стиснення і відновлення (декомпресії) файлів, що використовує алгоритм DEFLATE. Використовується в основному в UNIX-системах, у ряді яких є стандартом де-факто для стиснення даних. Була створена Жан-Лу Гаї (Jean-Loup Gailly) і Марком Адлером (Mark Adler). Версія 0.1 була вперше випущена 31 жовтня 1992, а версія 1.0 — в лютому 1993. Відповідно до традицій UNIX-програмування, gzip виконує тільки одну функцію: стиснення і розпаковування одного файлу, він не вміє упаковувати декілька файлів в один архів. При стисненні до оригінального розширення файлу додається суфікс .gz. Для упаковки кількох файлів зазвичай їх спочатку архівують в один файл утилітою tar, а потім цей файл стискають gzip. Таким чином, стиснуті архіви зазвичай мають подвійне розширення .tar.gz. З другого боку, вказана особливість дає gzip можливість працювати з безперервним потоком даних, стискуючи/розпаковуючи їх «на льоту». Це широко застосовується в UNIX-системах: за допомогою перенаправлення потоків можна працювати з упакованими файлами так само легко, як і з розпакованими (розпаковувавши їх в пам'яті при читанні і упаковувавши при записі); багато UNIX-утиліт мають вбудовану підтримку цього механізму. Останнім часом gzip активно застосовується для стиснення Інтернет-трафіку. Зараз gzip підтримує більшість сучасних браузерів. Завдяки повсюдному впровадженню скриптової мови програмування php, кількість сайтів з підтримкою gzip постійно збільшується. Існують також версії утиліти gzip з ліцензією BSD. Для версії OpenBSD використовувана утиліта compress з доданим алгоритмом DEFLATE. Літера «g» у OpenBSD gzip означає «gratis» (вільний, безплатний). Операційні системи NetBSD, FreeBSD, DragonflyBSD використовують gzip, написаний Меттью Р. Гріном для NetBSD. Ця версія також BSD-ліцензована та використовує вільну бібліотеку zlib.
kArchiver
Розвинений архіватор, розуміє tar, tgz, tar.gz, bz2, zip, rar і інші.
lha
Архіватор файлів - використовує метод компресії LZW (. Lzh файли).
mediArchiver
Медіа-архіватор для зберігання всього багатства мультимедійних файлів.
Примітки
Додаткові матеріли Ви можете знайти за нижчеподаними адресами.
Посилання
- File Roller Шаблон:Ref-en — официальная страница проекта.
- Официальный репозиторий File Roller.
- nixp
- Керівництво користувача ArkШаблон:Ref-uk
