Відмінності між версіями «Чи може знання зберігатися поза мозку?»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: Оптимісти стверджують, що знання може зберігатися поза мозку. Їхні аргументи такі: *пізн...)
 
 
Рядок 5: Рядок 5:
 
*до знання застосовні інформаційні заходи (біт, байт та ін.)
 
*до знання застосовні інформаційні заходи (біт, байт та ін.)
  
Песимісти вважають, що штучний інтелект не здатний зберігати знання, тому він - всього лише імітація мислення. Песимісти вважають, що людський інтелект унікальний, що творчість не піддається формалізації, світ цілий і неподільний на інформаційні дискрети, що образність мислення людини значно багатшими логічного мислення машин і т.д.
+
Песимісти вважають, що [http://uk.wikipedia.org/wiki/Штучний_інтелект штучний інтелект] не здатний зберігати знання, тому він - всього лише імітація мислення. Песимісти вважають, що людський інтелект унікальний, що творчість не піддається формалізації, світ цілий і неподільний на інформаційні дискрети, що образність мислення людини значно багатшими логічного мислення машин і т.д.
  
Хто правий у цій суперечці, покаже час. Відзначимо лише, що пам'ять машини зберігає те, що в неї записано, а це можуть бути не тільки знання як вища форма інформації, але і просто дані, які можуть містити інформацію (знання), дезінформацію і інформаційний шум (див. лекцію 3). Щоб із даних витягти знання, машина подібно людині повинна поставити мету ("що я хочу знати?") і згідно цієї мети добирати цінну інформацію (адже зберігають цінності, а не все, що попало). Чи зможе штучний інтелект сам формулювати прийнятні цілі і здійснювати штучний відбір цінної інформації під ці цілі - чергова проблема теорії і практики штучного інтелекту. Поки цю роботу виконує людина - в експертних системах, в програмуванні роботів, в АСУТП і т.п. Вільні машини повинні будуть виконувати цю роботу самі. При цьому позначена проблема може загостритися через те, що в мережах, звідки машини "скачують" знання, може виявитися багато "сміття" і згубних вірусів.
+
Хто правий у цій суперечці, покаже час. Відзначимо лише, що пам'ять машини зберігає те, що в неї записано, а це можуть бути не тільки знання як вища форма інформації, але і просто дані, які можуть містити інформацію (знання), дезінформацію і інформаційний шум. Щоб із даних витягти знання, машина подібно людині повинна поставити мету ("що я хочу знати?") і згідно цієї мети добирати цінну інформацію (адже зберігають цінності, а не все, що попало). Чи зможе штучний інтелект сам формулювати прийнятні цілі і здійснювати штучний відбір цінної інформації під ці цілі - чергова проблема теорії і практики штучного інтелекту. Поки цю роботу виконує людина - в експертних системах, в програмуванні роботів. Вільні машини повинні будуть виконувати цю роботу самі. При цьому позначена проблема може загостритися через те, що в мережах, звідки машини "скачують" знання, може виявитися багато "сміття" і згубних вірусів.

Поточна версія на 21:20, 22 жовтня 2012

Оптимісти стверджують, що знання може зберігатися поза мозку. Їхні аргументи такі:

  • пізнання як процес піддається формалізації;
  • інтелект можна виміряти (IQ, обсяг пам'яті, реактивність психіки та ін);
  • до знання застосовні інформаційні заходи (біт, байт та ін.)

Песимісти вважають, що штучний інтелект не здатний зберігати знання, тому він - всього лише імітація мислення. Песимісти вважають, що людський інтелект унікальний, що творчість не піддається формалізації, світ цілий і неподільний на інформаційні дискрети, що образність мислення людини значно багатшими логічного мислення машин і т.д.

Хто правий у цій суперечці, покаже час. Відзначимо лише, що пам'ять машини зберігає те, що в неї записано, а це можуть бути не тільки знання як вища форма інформації, але і просто дані, які можуть містити інформацію (знання), дезінформацію і інформаційний шум. Щоб із даних витягти знання, машина подібно людині повинна поставити мету ("що я хочу знати?") і згідно цієї мети добирати цінну інформацію (адже зберігають цінності, а не все, що попало). Чи зможе штучний інтелект сам формулювати прийнятні цілі і здійснювати штучний відбір цінної інформації під ці цілі - чергова проблема теорії і практики штучного інтелекту. Поки цю роботу виконує людина - в експертних системах, в програмуванні роботів. Вільні машини повинні будуть виконувати цю роботу самі. При цьому позначена проблема може загостритися через те, що в мережах, звідки машини "скачують" знання, може виявитися багато "сміття" і згубних вірусів.