Відмінності між версіями «Задача оптимального розкрою матеріалів»
(→Задача оптимального розкрою матеріалів) |
(→Задача оптимального розкрою матеріалів) |
||
(не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
===Задача оптимального розкрою матеріалів=== | ===Задача оптимального розкрою матеріалів=== | ||
− | • На підприємстві здійснюється розкрій m різних партій ма-теріалів у обсягах <math>b_i(i=\overline{1,m})</math> одиниць однакового розміру в кожній партії.<br> | + | • На підприємстві здійснюється розкрій <math>m</math> різних партій ма-теріалів у обсягах <math>b_i(i=\overline{1,m})</math> одиниць однакового розміру в кожній партії.<br> |
− | • Із матеріалів усіх партій потрібно виготовити максимальну кількість | + | • Із матеріалів усіх партій потрібно виготовити максимальну кількість комплектів <math>Z</math>, у кожен з яких входить <math>p</math> різних видів окремих частин в кількості <math>k_r(r=\overline{1,p})</math> одиниць,<br> |
+ | • враховуючи, що кожну одиницю матеріалу можна розкроїти на окремі частини <math>n</math> різними способами, <br> | ||
+ | • причому у разі розкрою одиниці <math>i</math>-ої партії <math>j</math>-им способом отримуємо <math>a_{ijr}</math> деталей <math>r</math>-го виду.<br> | ||
+ | |||
+ | Запишемо математичну модель задачі. Позначимо через:<br> | ||
+ | • <math>x_{ij}</math> — кількість одиниць матеріалу <math>i</math>-ої партії, що будуть розкроєні <math>j</math>-им способом.<br> | ||
+ | • Тоді з <math>i</math>-ої партії за <math>j</math>-го способу розкрою отримаємо <math>a_{ijr}</math> <math>x_{ij}</math> деталей <math>r</math>-го виду.<br> | ||
+ | • З усієї ж <math>i</math>-ої партії у разі застосування до неї всіх <math>n</math> способів розкрою отримаємо <math> \sum_{j=1}^n a_{ijr} x_{ij}</math> деталей <math>r</math>-го виду,<br> | ||
+ | • а з усіх <math>m</math> партій їх буде отримано <math>Z_r=\sum_{i=1}^m \sum_{j=1}^n a_{ijr} x_{ij}</math>.<br> | ||
+ | |||
+ | У кожен комплект має входити <math>k_r(r=\overline{1,p})</math> деталей, тому відношення <math>Z_r/k_r(r=\overline{1,p})</math> визначає кількість комплектів, які можна виготовити з деталей <math>r</math>-го виду. Кількість повних комплектів для всіх видів деталей визначається найменшим з цих відношень.<br> | ||
+ | |||
+ | У разі повного комплекту має виконуватися рівність відношень: | ||
+ | <center><math>Z_1/k_1=Z_2/k_2=\ldots=Z_r/k_r=\ldots=Z_p/k_p ,</math></center> | ||
+ | |||
+ | звідки <math>p</math> — 1 відношення можна виразити через будь-яке з них, наприклад, через перше: | ||
+ | <center><math>Z_r/k_r=Z_1/k_1 </math> <math>(r=\overline{2,p})</math> або <math>Z_r=k_rZ_1/k_1 </math> <math>(r=\overline{2,p}) </math> .</center> | ||
+ | |||
+ | Замінивши <math>Z_r</math> та <math>Z_1</math> їх значеннями, отримаємо <math>p</math> – 1 обмеження стосовно комплектів: | ||
+ | <center><math>\sum_{i=1}^m \sum_{j=1}^n a_{ijr} x_{ij}=\frac{k_r}{k_1} \sum_{i=1}^m \sum_{j=1}^n a_{ij1} x_{ij}</math></center> | ||
+ | <center><math>\sum_{i=1}^m \sum_{j=1}^n (a_{ijr}-\frac{k_r}{k_1} a_{ij1})x_{ij}=0, r=\overline{2,p}</math></center> | ||
+ | |||
+ | Враховуючи наявну кількість одиниць матеріалу в партіях, запишемо <math>m</math> обмежень щодо ресурсів: | ||
+ | <center><math>\sum_{j=1}^n x_{ij}=b_j</math> <math>(i=\overline{1,m})</math>.</center> | ||
+ | |||
+ | (Обмеження щодо використання ресурсів можуть бути рівняннями чи нерівностями залежно від того, повністю чи не повністю необхідно використати наявний обсяг ресурсів).<br> | ||
+ | Всі <math>x_{ij}</math> мають задовольняти умову невід’ємності: | ||
+ | <math>x_{ij}\ge 0(i=\overline{1,m},j=\overline{1,n})</math> | ||
+ | та цілочисловості.<br> | ||
+ | Отже, необхідно знайти найбільше значення функції: | ||
+ | <center><math>\max Z=\min_{1\le r \le p} \frac{1}{k_r}\sum_{i=1}^m \sum_{j=1}^n a_{ijr} x_{ij}</math></center> | ||
+ | |||
+ | за обмежень: | ||
+ | <center><math>\left\{ {\begin{array}{l} | ||
+ | \sum_{i=1}^m \sum_{j=1}^n {\left( | ||
+ | a_{ijr}-\frac{k_{r}}{k_{1}}a_{ij1} \right)x_{ij}=0,\left( r=\overline {2,p} | ||
+ | \right);} \\ | ||
+ | \\ | ||
+ | \sum_{j=1}^n {x_{ij}=b_{i}\left( i=\overline {1,m} \right)} \\ | ||
+ | \end{array}} \right. </math></center> | ||
+ | |||
+ | |||
+ | <center><math>x_{ij}\ge 0(i=\overline{1,m},j=\overline{1,n}),</math></center> | ||
+ | <center><math>x_{ij}</math>— цілі числа <math>(i=\overline{1,m},j=\overline{1,n})</math>.</center> |
Поточна версія на 19:47, 10 травня 2012
Задача оптимального розкрою матеріалів
• На підприємстві здійснюється розкрій Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): m
різних партій ма-теріалів у обсягах Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): b_i(i=\overline{1,m}) одиниць однакового розміру в кожній партії.
• Із матеріалів усіх партій потрібно виготовити максимальну кількість комплектів Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): Z , у кожен з яких входить Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): p
різних видів окремих частин в кількості Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): k_r(r=\overline{1,p}) одиниць,
• враховуючи, що кожну одиницю матеріалу можна розкроїти на окремі частини Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): n
різними способами,
• причому у разі розкрою одиниці Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): i -ої партії Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): j -им способом отримуємо Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): a_{ijr}
деталей Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): r
-го виду.
Запишемо математичну модель задачі. Позначимо через:
• Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): x_{ij}
— кількість одиниць матеріалу Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): i
-ої партії, що будуть розкроєні Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): j
-им способом.
• Тоді з Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): i
-ої партії за Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): j
-го способу розкрою отримаємо Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): a_{ijr}
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): x_{ij} деталей Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): r
-го виду.
• З усієї ж Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): i
-ої партії у разі застосування до неї всіх Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): n
способів розкрою отримаємо Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \sum_{j=1}^n a_{ijr} x_{ij} деталей Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): r
-го виду,
• а з усіх Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): m
партій їх буде отримано Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): Z_r=\sum_{i=1}^m \sum_{j=1}^n a_{ijr} x_{ij}
.
У кожен комплект має входити Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): k_r(r=\overline{1,p})
деталей, тому відношення Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): Z_r/k_r(r=\overline{1,p}) визначає кількість комплектів, які можна виготовити з деталей Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): r
-го виду. Кількість повних комплектів для всіх видів деталей визначається найменшим з цих відношень.
У разі повного комплекту має виконуватися рівність відношень:
звідки Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): p
— 1 відношення можна виразити через будь-яке з них, наприклад, через перше:
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): (r=\overline{2,p}) або Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): Z_r=k_rZ_1/k_1 Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): (r=\overline{2,p}).
Замінивши Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): Z_r
та Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): Z_1 їх значеннями, отримаємо Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): p – 1 обмеження стосовно комплектів:
Враховуючи наявну кількість одиниць матеріалу в партіях, запишемо Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): m
обмежень щодо ресурсів:
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): (i=\overline{1,m}).
(Обмеження щодо використання ресурсів можуть бути рівняннями чи нерівностями залежно від того, повністю чи не повністю необхідно використати наявний обсяг ресурсів).
Всі Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): x_{ij}
мають задовольняти умову невід’ємності:
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): x_{ij}\ge 0(i=\overline{1,m},j=\overline{1,n})
та цілочисловості.
Отже, необхідно знайти найбільше значення функції:
за обмежень:
— цілі числа Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): (i=\overline{1,m},j=\overline{1,n})
.